КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ -РЕЗУЛЬТАТ БАГАТОВІКОВОЇ ІСТОРІЇ
УКРАЇНСЬКОГО ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ
Шлях українського народу до своєї соборної, незалежної й суверенної держави був надзвичайно важким і водночас славним, героїчним. Ця історія українського народу була не «епізодом» історії Російської імперії, а пізніше Радянського Союзу, як стверджують подекуди російські великодержавні історики, а цілеспрямованими, багаторазовими спробами створити свою власну державу, самим розпоряджатися рідною землею й своєю долею. На цьому багатовіковому шляху народ України зробив 4 спроби побудувати свою державу або З спроби відродити її незалежність: 1) державність у східних слов'ян: спочатку Київська Русь (IX—сер. XIII ст. ст.), потім традицію державотворення (після розпаду Київської Русі) на території Південно-Західної Русі (нинішній терен України) ще на 100 років (до сер. XIV стол.) продовжила Галицько-волинська держава; 2) Гетьманська держава Б. Хмельницького, що виникла в результаті національно-визвольної боротьби українського народу проти польського панування в сер. XVII ст. та Гетьманщина, як політико-адміністративна автономія українських земель в складі Росії, що до останньої чверті XVIII ст. втратила практично всі ознаки державності; 3) Відновлена українська державність на поч. XX ст. внаслідок розгортання національно-визвольної революції в Україні в 1917—1921 рр. Вона проявилася в 5-ти спробах різних політичних сил (на основі власних політичних програм) творити свій «зразок» української державності: УНР під керівництвом Центральної Ради; держава П. Скоропадського; ЗУНР; відновлена УНР під керівництвом Директорії; УСРР під керівництвом більшовиків. Радянська Україна в складі СРСР (1922—1991) ніби й мала формальні ознаки державності, але, по суті, залишалася безправною складовою в «єдиній і неділимій федерації». Тому український народ в умовах розпаду СРСР (поч. 90-х років) зробив третю спробу відновити свою державну незалежність, яка, нарешті, привела до реалізації українською нацією природного й такого довгожданого права на самовизначення аж до проголошення незалежної України.
|
|
|
Багатовікова історія українського державотворення залишила нам видатні пам'ятки правової культури нашого народу, про які йшлося в питаннях, що здебільшого розглядалися вище. Згадаймо лише їх: «Руська правда» (30-і роки XI ст.) Я. Мудрого, доповнена його синами («Правда Ярославичів»); нормативно-правові акти литовсько-польської доби — «Литовські статути» (ред. 1529, 1566, 1588 рр.); важливим джерелом права на українських землях було т. зв. магдебурзьке право (феодальне міське право), яке отримали до к. XVII ст. більшість великих міст України (Санок, Київ, Львів, Станіслав та ін.), за яким вони мали місцеві органи самоврядування і були звільнені від централізованого управління й суду феодалів; «Березневі статті» 1654 р., за якими юридично оформлялося приєднання України до Росії та її відповідний автономний статус; перша в історії українського народу Конституція П. Орлика 1710 р. «Пакти і конституції законів і вольностей Війська Запорізького», написана латинською і українською мовами (вона була своєрідним договором між новообраним гетьманом та козацтвом щодо бажаного майбутнього устрою України і стала своєрідним прообразом Конституційного договору, заключеного 8 червня 1995 р. між Президентом України та Верховною Радою); звід українського права часів Гетьманщини «Права, за якими судиться малоросійський народ»; юридичне закріплення спочатку автономії, а потім і незалежності започаткували Універсали Центральної Ради; Конституція УНР 29 квітня 1918 р.; закони Гетьманської держави П. Скоропадського 1918 р.; правові акти Директорії УНР 1919— 1920 рр.— всі вони були пам'ятками державотворення, бо жодна з них не була реалізована, підкріплена реальними змінами в житті в силу історичних умов, які склалися; нарешті Конституції Радянської України: 1919 р., 1929 р., 1937 р. (закріпила «перемогу соціалізму»), 1978 р. (закріпила побудову «розвинутого соціалізму»).
|
|
|
Таким чином, в основу розробки Конституції незалежної України були покладені багатовіковий досвід державотворення українського народу та правові його пам'ятки.
|
|
|
З а п и т а н н я:
1. Яке військово-політичне, демократичне утворення сер. XVI ст. було зародком майбутньої української державності?
2. Які основні етапи розвитку української державності Ви знаєте?
3. Чому УРСР, яка мала свою Конституцію, не можна назвати незалежною державою?
4. Які правові акти в період третьої спроби українського народу відродити свою державність Ви можете назвати?
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 257; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!