Науково-технічна та інноваційна сфери
У багатьох галузях розвитку науки і технологій Японія є провідною країною світу. Наприклад, ще у 1969 р. Японія розробила технологію зрідження газу для перевезення скрапленого газу з Аляски. Модернізація вітчизняної економіки потребує таких технологій, але такі проекти залежать від інвестиційного клімату в країні. Саме тому японські компанії наполягають на прозорих умовах інвестування.
Вітчизняні науковці працюють в японських дослідних центрах, зокрема у галузях фізики твердих металів, генної інженерії, хімії та ін. На жаль, на державному рівні Японія та Україна працюють спільно лише з тематики Чорнобильської катастрофи, у той час, як інші сфери залишаються незадіяними. Залишається сподіватися, що після березневої трагедії матиме місце не лише одностороння допомога з боку Японії щодо подолання наслідків техногенних катастроф, але й обмін досвідом, 28 що згодом приведе до започаткування спільних науково- дослідних проектів, в тому числі прикладних.
Гуманітарна сфера
Україну та Японію єднає прикрий досвід страждання населення від наслідків ядерної катастрофи. Це стає ще більш актуальним у контексті аварій на АЕС “Фукусіма-1” та
“Фукусіма-2”.
Хоча серед японців Україна залишається все ще маловідомою, в Україні дуже популярна японська культура, їжа тощо. Збільшення людських обмінів, популяризація України серед японців та збільшення кількості туристичних подорожей японців до України мають наблизити Україну до Японії. Задля цього було узгоджено питання відкриття прямого рейсу Київ-Токіо, але спочатку у вигляді 12 чартерних рейсів протягом літа 2011 р. Внаслідок березневої катастрофи в Японії існує загроза, що ці чартерні рейси можуть стати економічно невиправданими. Тому слід докласти зусиль щодо продовження практики чартерних рейсів наступного року.
|
|
|
Збільшенню міжлюдських контактів не сприяє асиметричній візовий режим. Нині громадяни Японії можуть перебувати в Україні протягом 90 днів без візи, але українські громадяни мають її отримувати заздалегідь у консульстві Японії. Є всі підстави підняти питання перед японською стороною щодо скасування візового режиму для українських громадян.
Китайська Народна Республіка
З огляду на представлену НІСД 1 вересня 2010 р. доповідь «Актуальні засади формування стратегічного партнерства України і КНР» 21 , у даній доповіді розглядаються принципові питання українсько-китайських взаємин та наслідки державного візиту до КНР Президента України В.Ф. Януковича 2-6 вересня 2010 р. Українсько-китайське співробітництво є одним з найважливіших зовнішніх чинників реалізації економічного потенціалу України. Відносини стратегічного партнерства були започатковані вже на першому етапі становлення дружніх двосторонніх зв’язків. Китай надав Україні гарантії безпеки під час відмови нашої держави від ядерної зброї (1994 р.).
|
|
|
Україна послідовно підтримувала позицію КНР з т.зв. «чутливих» питань (Тайвань, Тибет). Це визначило високий рівень двосторонньої довіри між нашими країнами й дозволило розпочати співробітництво в аерокосмічній та військово-технічній галузях, створило умови дл поступового переходу від «сировинно-побутового» характеру товарообміну до інвестиційно-виробничної співпраці.
Політичні відносини
На жаль, після першого десятиріччя впевненого розвитку українсько-китайського співробітництва у 1994 – 2004 рр. відбулося певне згортання діалогу, в першу чергу на найвищому рівні. Після низки успішних державних (1995 та 2002 рр.) та офіційного (2003 р.) візитів до КНР Президента України Л.Д. Кучми з вини української сторони виникла пауза, щоне сприяла розвитку двосторонніх відносин. Досить прикрим є те, що Україна фактично нескористалась значними можливостями для просування своїх інтересів, які надавала Олімпіада уПекіні у 2008 р.
Проривним з цієї точки зору став 2010 рік. Під час візиту до КНР міністра закордонних справ України К.І. Грищенка в липні 2010 р. було «перегорнуто сторінку» та розпочато новий діалог між урядами двох країн. Саме в ході зазначеного візиту прем’єр Держради КНР Вень Цзябао проголосив: “Нині з’явилися нові шанси для розвитку китайсько-українських відносин. Обидві сторони повинні розширити контакти на високому рівні, поглибити взаємодію з метою відкрити нову сторінку в історії двосторонніх зв’язків”.22
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 294; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!