Тоталітаризм як феномен ХХ століття.



Термін "тоталітаризм" походить від лат. totalis – весь, цілий, повний. Його було введено до політичного лексикону італійським філософом Д. Джентіле, який вважав, що держава, відіграючи першорядну роль у долі нації, повинна володіти необмеженою владою і встановити всеохоплюючий, тотальний державний контроль над суспільством. Пізніше цей термін був використаний лідером італійських фашистів Б. Муссоліні для характеристики свого руху, який поставив за мету створення тоталітарної держави. Саме до фашистських режимів спочатку й застосовувався термін "тоталітаризм". Проте з формуванням цілісної теоретичної концепції тоталітаризму це поняття було перенесене і на комуністичні режими.

Розробка теорії тоталітаризму була започаткована працями Фрідриха Хайєка "Шлях до рабства" (1944 р.), Ганни Арендт "Витоки тоталітаризму" (1951 р.), Карла Фрідриха і Збігнева Бжезінського "Тоталітарна диктатура і влада" (1956 р.). Саме в цих книгах вперше було проведено порівняльний аналіз тоталітарних режимів у Німеччині та СРСР, дана соціологічна і політологічна характеристика тоталітаризму.

Усі розробники концепції тоталітаризму визначають дві головні особливості тоталітарного суспільства:

v тоталітарні політичні режими відрізняються прагненням контролювати не лише дії, а навіть емоції і думки населення. Їм властиве тотальне (всеохоплююче) проникнення в усі сфери суспільного, і навіть приватного життя людей;

v тоталітарні режими спроможні створювати для себе атмосферу масової підтримки, мобілізуючи суспільство (або його значну частину) в ім'я єдиної, ідеологічно обґрунтованої мети, що має загальносуспільне значення.

Основною ланкою у політичній структурі суспільства в умовах тоталітаризму виступає єдина, добре організована, побудована за ієрархічним принципом масова політична партія на чолі з лідером (бажано –харизматичним, якщо ні, то з нього штучно намагаються створити такого) – носієм тоталітарної ідеології. Відбувається зрощення партії з державою. Політизуючи всі органи державної влади (контроль над призначенням на посади), партія підпорядковує їх, перетворюється на "партію-державу" шляхом злиття з державними інститутами, які переходять під повний партійний контроль. Політична опозиція знищується (навіть фізично), і щодалі будь-який натяк на її можливе створення жорстоко придушується. Таким чином, партія встановлює всеохоплюючий контроль над усіма сферами суспільного і приватного життя громадян.

Політичне, економічне, військове панування тоталітарної еліти (номенклатури, партократії) спирається на командно-адміністративну економіку із системою жорсткого централізованого контролю і управління всіма її галузями та на політизовану соціальну ієрархію, у якій кожна група має свій набір привілеїв, залежно від її статусу. Противники режиму із соціальної структури виключаються, ізолюються, втрачають привілеї, або й засоби до існування. Однією з найважливіших ознак тоталітаризму є наявність партійно-державної, обов'язкової для всіх ідеології, відкрита незгода з якою карається як найтяжчий злочин. Тоталітарні ідеології, як правило, відкидають минуле і сучасне в ім'я "великого і світлого майбутнього", проголошують своєю метою створення "нового суспільства", "нової раси", "нової людини".

Визначальною ознакою тоталітаризму є застосування особливої системи насильства і терору як специфічного засобу контролю над суспільством та мілітаризм, який є рисою як фашизму, так і комунізму. Діяльність величезного наглядового і карального апарату заснована на сваволі, беззаконні тоталітаризму. Відбувається зрощення партійно-державного апарату з репресивною системою.

Спільною рисою тоталітарних режимів є так звана активна несвобода особи. Людям не просто забороняють мати відмінні від офіційних погляди та брати участь в опозиційних чи не схвалених владою організаціях. Їх постійно примушують демонструвати лояльність до режиму, надавати йому активну підтримку своєю участю у фіктивних "всенародних" виборах, в одержавлених громадських організаціях, у різного роду мобілізаційних кампаніях, урочистих зборах, демонстраціях, мітингах.

Таким чином, тоталітарний політичний режим характеризується насильницьким політичним, економічним та ідеологічним пануванням правлячої еліти, організованої в цілісний бюрократичний партійно-державний апарат, очолюваний вождем; тотальним контролем над суспільством і особистістю; нічим не обмеженим втручанням в усі сфери життя громадян.

 


Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 316; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!