Загальні рекомендації до змісту та структури курсової роботи.



Під час опрацювання (читання) відібраних літературних джерел студентам (курсантам) не варто покладатися виключно на свою пам’ять, рекомендується робити на окремих аркушах паперу анотації (короткий зміст опрацьованого матеріалу). Це дасть змогу пізніше компонувати матеріал відповідно до питань курсової роботи. Рекомендується особливу увагу звернути на ідеї та пропозиції авторів щодо вирішення тих чи інших проблем, які входять у предмет дослідження курсової роботи. Розглядаючи окреме питання не варто обмежуватись точкою зору лише одного автора, нехай навіть і дуже авторитетного, а необхідно ознайомитись із декількома найбільш поширеними позиціями щодо даної проблеми, вивчити чинне законодавство, що регулює це питання, ознайомитись із практичними сторонами проблеми, статистичними матеріалами, судовою практикою тощо. Також, вивчаючи літературу не потрібно намагатись лише запозичити матеріал, а необхідно осмислити отриману інформацію, зробити її критичний аналіз, власні висновки. Важливим при опрацюванні літературних джерел є знання та навички роботи з каталогами бібліотек, персональним комп’ютером, мережею Інтернет, комп’ютерними правовими системами (ЛІГА: Закон та ін.).

По мірі опрацювання літературних джерел студентом (курсантом) проводиться відбір, осмислення, критичний аналіз необхідних матеріалів, та включення їх до тексту певних структурних елементів курсової роботи. До тексту курсової роботи включаються лише старанно підібрані матеріали, які безпосередньо стосуються предмету дослідження і містять достовірні дані та наукові факти. Про достовірність інформації свідчить не тільки характер джерела, а й науковий, професійний авторитет його автора, належність до тієї чи іншої наукової школи. За достовірність та об’єктивність усіх даних курсової роботи відповідає студент (курсант) – автор роботи.

Зміст курсової роботи повинен відображати послідовність та результати дослідження. Усі складові елементи роботи повинні бути пов’язані між собою, доповнювати та поглиблювати одна одну.

Текст курсової роботи викладається літературною мовою без перенасичення спеціальною термінологією, викладається від третьої особи, без вживання займенників „я”, „ми”. За необхідністю можна вживати вирази: „автор вважає”, „на наш погляд” тощо (приклади найбільш поширених мовних конструкцій, які використовуються у наукових працях для виконання функції засобів зв’язку між реченнями наведено у додатку Ж). Не допускається скорочення слів і назв.

Подані у курсовій роботі матеріали розміщуються у такому порядку який відповідає внутрішньому логічному зв’язку етапів дослідження. Рекомендується наступна традиційна структура основних елементів курсової роботи: зміст; вступ; розділи основної частини; висновки; список використаних джерел; додатки (за необхідності).

Вступ

У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, вказуються бази досліджень (літературні джерела ) та інші матеріали, за якими виконується курсова робота, ступінь вивчення обраної проблеми в юридичній літературі. Також потрібно чітко вказувати мету, предмет, об’єкт та завдання, які будуть вирішені при написанні курсової роботи, і власні думки по відношенню до обраної проблеми. Обсяг вступу – 3–5 сторінок ( 3 – друкованого тексту, 5 – рукописного).

Актуальність теми курсової роботи – це сутність проблемної ситуації, яка потребує вирішення. Визначається кількома реченнями.

Ступінь вивчення проблеми – це стан розробки обраної теми. Необхідно навести короткий огляд основної літератури (назвати вчених, які безпосередньо займались дослідженням зазначеної проблеми), з якого видно, що дана тема ще не розкрита, або недостатньо розкрита, а тому потребує подальшого дослідження.

Формування мети дослідження та завдань курсової роботи, які будуть вирішуватися відповідно до визначеної мети здійснюється шляхом вживання дієслів (вивчити..., дослідити..., описати..., встанови..., виявити... тощо). Метою курсової роботи є те, заради чого проводиться дослідження, тобто, вирішення проблеми у цілому, а завданнями – шлях досягнення поставленої мети. Завдання мають бути чіткими, оскільки описання їхнього вирішення становитиме зміст розділів основної частини курсової роботи, а також визначатиме їх заголовки.

Об’єктом дослідження є процес або явище, що породжує проблемну ситуацію. Предмет дослідження міститься в межах об’єкта і співвідноситься з ним як часткове і загальне. Предмет дослідження визначає тему курсової роботи, тому саме на нього спрямована основна увага дослідника. В юридичній науці, найчастіше, об’єкт дослідження розглядається як правові відносини, що існують у певній сфері суспільного життя, а предметом дослідження – правові норми, що регулюють суспільні відносини, або ж проблеми правового регулювання.

У вступі курсової роботи також згадується про фактичний матеріал на основі якого виконана робота, характеризуються основні джерела отриманої інформації (офіційні, наукові, літературні тощо).

Основна частина

В основній частині курсової роботи розкривається її зміст, тобто описується саме дослідження та узагальнюються його результати.

Зміст розділів основної частини повинен чітко відповідати темі курсової роботи та повністю її розкривати. Матеріал, має викладатися стисло, логічно і аргументовано.

Основна частина може складається з розділів, підрозділів, пунктів та підпунктів. Кожен розділ починається з нової сторінки. У кінці кожного розділу формулюються висновки із стислим викладенням наведених у ньому наукових і практичних результатів обсягом. При цьому, слова „висновки до розділу” окремо не зазначаються.

Між двома суміжними розділами (підрозділами) повинен бути взаємозв’язок.

Незалежно від кількості розділів, як правило, основна частина курсової роботи умовно поділяється на три складові.

У першій висвітлюються загальні теоретичні питання (суть і зміст юридичних понять, класифікація явищ, окреслюються основні етапи розвитку наукової думки за проблемою, що досліджується тощо).

У другій, як правило, обґрунтовується напрям дослідження, наводяться методи вирішення задач і їх порівняльні оцінки, розкривається загальна методика проведення дослідження. Досить часто у цій частині проводиться аналіз правозастосовчої практики, діяльності державних органів.

У третій складовій вичерпно повно викладаються результати власних досліджень автора, його пропозиції. У цій частині дається оцінка повноти поставлених завдань, достовірності одержаних результатів, проводиться їх порівняння з дослідженнями інших авторів, інших країн, обґрунтовується доцільність додаткових досліджень чи навпаки, безперспективність подальших.

Кожна курсова робота буде мати свою структуру основної частини, оскільки остання обумовлюється тематикою дослідження, баченням автором глибини проблеми та шляхів її вивчення, а також різницею у характері і значенні її окремих складових частин для досягнення поставленої у роботі мети дослідження. Конкретна структура основної частини формується у процесі написання курсової роботи, зокрема із урахуванням рекомендацій наукового керівника.

Висновки

Висновки є результатом виконаної студентом (курсантом) дослідної роботи, в них узагальнюються наведені в основній частині теоретичні і практичні матеріали, даються авторські рекомендації та переваги, пов’язані з їх реалізацією. Висновки мають бути чіткими, виразними, співвідноситись із загальною метою і конкретними завдання сформульованими у вступі. Висновки викладаються у тезисному порядку.

Висновки до курсової роботи це не просто об’єднання висновків зроблених у кінці кожного розділу, це має бути остаточний синтез отриманих результатів, тобто чогось нового, запропонованого автором для вивчення та вирішення досліджуваної проблеми.

Обсяг висновків – 3 сторінки друкованого або 5 сторінок рукописного тексту.

 


Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 181; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!