Археологічні пам’ятки Херсонесу Таврійського.
Херсонес (поблизу сучасного Севастополя) засновано у 422-421 pp. до н.е. як колонію Гераклеї Понтійської. Місто Херсонес забудовано за принципом регулярного прямокутного планування. Воно мало агору (адміністративний центр) і прямокутні житлові квартали. Херсонес IV — середини І ст. до н.е. представлений досить значною кількістю архітектурних об’єктів. Відкрито оборонні споруди. На херсонеській агорі знайдено мармурову плиту з текстом присяги мешканців міста. Однією з важливих архітектурних пам’яток міста був театр, збудований на рубежі ІІІ-ІІ ст. до н.е. Основним типом поховальних споруд V-I ст. до н.е. були ґрунтові могили. В середині IV ст. до н.е. з’являються могили, викладені всередині і, очевидно, перекриті покрівельною керамічною черепицею. Досліджено також порівняно невелику групу склепів з овальними і круглими камерами та нішами для урн з рештками кремації. У Північно-Східному районі Херсонеського городища не зафіксовано культурного шару архаїчного та ранньокласичного часу, проте знайдено кераміку другої половини VI—V ст. до н. е. Серед знахідок найбільш цікавими є черепки з прокресленими іменами — остракони. Це свідчить, що тут відбувалися вибори міських магістратів. Отже, є підстави стверджувати, що на зламі VI—V ст. до н. е. Херсонес уже існував як поліс.
Археологічні пам’ятки Боспорського царства.
Більша частина ранньосередньовічних пам'яток Криму належить своєрідній спільноті, що склалася внаслідок синтезу Боспору з культурами різноетнічних варварських народів. Серед міст Боспору важливу роль відігравав Пантікапей — столиця держави. Максимального розвитку місто досягло у ІІІ-ІІ ст. до н.е. Було реконструйовано фортифікаційні споруди, у місті існував театр. Від споруд цього періоду зберігся оборонний комплекс акрополя, а також пританій на північному схилі гори Мітрідат. За окремими ордерними деталями і зображеннями на монетах, розписах, прикрасах з’ясовано, що у місті будувалися культові ордерні споруди: храми Деметри, Арея, Асклепія, Аполлона, святилища Кібели і Діоніса. Велике значення для економіки Боспору мали монети, карбовані у Пантікапеї. Поховальні пам’ятки представлені кладовищем на горі Мітрідат, а також великими кам’яними склепами з курганними насипами над ними. Особливо цікаві склепи у Царському і Золотому курганах IV ст. до н.е. Визначною пам’яткою є склеп Деметри І ст. н.е. Стіни і стеля цього склепу прикрашені розписом на міфологічні теми та зображеннями богів. Місто Мірмекій був забудований жилими кварталами і культовими спорудами. У першій половині V ст. до н.е. місто було обнесене оборонними стінами і баштами, тут було побудовано святилище Деметри. Місто Тірітака засноване в середині VI ст. до н.е., у V ст. до н.е. було обнесене оборонними мурами. Фортифікації, що неодноразово перебудовувалися протягом V—ІІІ ст. до н.е., мали у своїй структурі прямокутні в плані башти. З археолого-архітектурних пам’яток м. Німфея значний інтерес становлять святилища Кабірів, Афродіти, Деметри. Феодосія була заснована у VI ст. до н.е. Жилі споруди були зведені з сирцевої цегли на кам’яних фундаментах. Порфмій засновано у другій половині VI ст. до н.е. Археологи відкрили рештки житла V ст. до н.е. з подвір’ям, вимощеним кам’яними плитами, а також залишки великого будинку. На території міста Танаїс досліджено ділянки оборонних фортифікацій і житлових будинків елліністичного часу і перших століть нової ери. Робили посуд на гончарному крузі, деякі вироби кераміки виготовляли у формах. Мелек-Чесменський курган був зведений у IV ст.. до н.е. для дитини одного з боспорських царів, адже під час розкопок у склепі було знайдено дитячий скелет. Золотий курган (Алтин-Оба) був насипаний не із землі, а з бутового каменю. Його облицьовували підігнані велетенські кам'яні блоки. Погребальна камера була круглою і мала діаметр 6 метрів.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Пізньоскіфське царство у Криму за археологічними даними.
Пам’ятки пізніх скіфів зосереджені у Подніпров’ї та Криму. У результаті просування сарматів у Північне Причорномор’я частина скіфського населення була сконцентрована у пониззі Дніпра. Пізньоскіфське населення ІІІ ст. до н.е. — ІІІ-IV ст. н.е. мешкало на Нижньому Дніпрі в неукріплених поселеннях, а також на городищах.( городища поблизу сіл Золота Балка, Гаврилівка, Ганнівка). Поблизу городищ розміщувалися неукріплені селища. Городища, зазвичай, виникали на місцях давніх селищ IV-ІІІ ст. до н.е. Основну масу будинків городища Золота Балка зведено до І-ІІ ст. н.е. Це були житла з кількома приміщеннями, об’єднаними невеликим внутрішнім подвір’ям. У могильнику Золота Балка досліджено 85 могил зі 173 індивідуальними і груповими похованнями. Переважають могили у вигляді невеликих катакомб. Виявлено також три могили з кам’яними ящиками. Серед супровідних речей у похованнях знайдено залізні мечі, списи, наконечники стріл, ножі, бронзову голку, ліпні та червонолакові посудини, уламки амфор, намисто, браслети. На Кам’янському городищі відкрито поховання представника скіфської знаті ІІ ст. до н.е. На лице небіжчика було накладено наочники та нагубник з листового золота. Кераміці властиві ліпні й гончарні місцеві вироби, відомі також привізні пізньоантичні зразки (амфори і червонолаковий посуд). Вплив пізньоантичної культури простежується і за деякими теракотовими та ювелірними виробами. На території Криму відомо понад 30 городищ і близько 100 укріплених поселень, сховищ і селищ пізньоскіфського часу. Найкраще вивчені з них Керменчик (Неаполь Скіфський), Кермен-Кир, Усть-Альмінське і Альма-Кермен. Неаполь Скіфський — місто-фортеця, центр скіфської держави. Фортифікаційні споруди Неаполя Скіфського мали багато спільного з укріпленнями пізньоскіфських городищ Нижнього Дніпра. З ІІ ст. до н.е. у північній частині Неаполя розмістився акрополь. Громадські і житлові будинки орієнтовані за сторонами світу і згруповані біля міського муру. Громадські будівлі міста нагадують за своїм плануванням мегарони. У деяких з них відкрито фрескові розписи. Усть-Альмінське городище розташовувалося на лівому березі р. Альма, було обнесене валом і ровом. У культурному шарі переважають знахідки перших століть нової ери. Зафіксовано залишки будівель з кам’яними і сирцевими стінами. Могильники пізньоскіфського часу фіксують процес поступової заміни курганних поховань звичайними ґрунтовими, що було пов’язано з переходом населення до осілого побуту і зі створенням міст. Найпізніші курганні поховання виявлено на східній околиці Неаполя Скіфського. Серед могильників пізньоскіфського часу у Криму визначне місце займає мавзолей Неаполя. У мавзолеї були поховані, як вважають вчені, скіфський цар і дружина царя. Поховання царя супроводжували одяг, розшитий золотими нитками і прикрашений багатьма золотими бляшками, два мечі, сагайдак зі стрілами, три наконечники списів і дротики, залізний шолом. В інших чоловічих і жіночих похованнях мавзолею знайдено зброю, предмети кінського спорядження, чимало золотих і срібних прикрас, бус з напівдорогоцінних каменів, янтарю і скляної пасти. Досить складний щодо етносу Чорноріченський могильник в Інкерманській долині, У ньому відкрито 87 поховань: підбійні, ґрунтові, у склепах і трупоспалення. Загальний характер матеріальної культури осілих скіфів у Криму цілком відповідає спрямуванню їхнього господарства, основу якого становили землеробство і скотарство.
|
|
|
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 540; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!