Доведіть, що об’єкт оподаткування та база оподаткування – це не тотожні поняття.
Базою оподаткування є конкретна (кількісна, фізична чи інша)характеристика певного об'єкта оподаткування.Об'єкт оподаткування — визначена в податковому законодавстві обставина суспільного чи господарського життя, сполучена з впливом на предмет податку, яка зумовлює чи передбачає появу у суб'єкта податку суспільного блага і виступає в якості юридичної підстави виникнення обов'язку сплати податку. Однією з головних умов закріплення об’єкта оподаткування є наявність його певної характеристики (вартісної, кількісної тощо), щодо якої можна було б потім визначити базу оподаткування. З урахуванням цього, не зовсім зручною видається характеристика цього поняття щодо податку на додану вартість, якою визначають операції платників податків. Немає сенсу наполягати на тому, що в статті, яка закріплює об’єкт оподаткування, необхідні чіткі вартісні прив’язки (це більш характерно для бази оподаткування), але певний момент, від якого можна прямувати до конкретних кількісних чи інших характеристик, повинен бути обов’язковим1.
Об’єкт оподаткування охоплює основні складові, що визначають:
оборот від реалізації товарів ( робіт, послуг);
оборот від реалізації з частковою оплатою або без оплати вартості товарів всередині підприємства;
|
|
|
оборот від передачі товарів в обмін на інші товари, без оплати їх вартості;
оборот з передачі товарів безкоштовно або з частковою оплатою іншим підприємствам або особам2.
База оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших податків і зборів (обов’язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включаються до ціни товарів (робіт, послуг) відповідно до законів України з питань оподаткування.
Покажіть на прикладах різницю між суб’єктом, платником та носієм податку.
Носій- фізична або юридична особа, яка, згідно з чинними законодавством, забов'язана пла-тити податок.
Платники податків — це суб'єкти, які сплачують податки за рахунок коштів, що їм належать. Хто безпосередньо сплачує податок — другорядне питання: це може бути особисто платник податків, його представник або податковий агент.
Суб*ект-— суб'єкт податкового правовідношення, який має, отримує(передає) предмети оподаткування чи здійснює діяльність яка є предметом оподаткування, і реалізує(має) податкові обов'язки і права встановлені законодавством про податки і збори.
|
|
|
Елементи податків. Характеристика податкових ставок.
Об'єкт податку вказує на те, що саме оподатковується. Ще називають податковою базою.
Суб'єкти оподаткування - це особи (юридичні або фізичні), на яких покладено обов'язки сплачувати, утримувати та перераховувати податки до бюджету. Платника податку треба відрізняти від справжнього носія податку (кінцевого споживача) - особи, на яку податок припадає наприкінці усіх процесів перекладання.
Джерелом податку називають дохід, з якого платник сплачує податок. Джерело сплати може бути безпосередньо пов'язане з об'єктом оподаткування (коли оподатковується сам дохід або майно, що приносить дохід), а може і не мати стосунку до об'єкта оподаткування (наприклад, податки на майно і землю, які перебувають в особистому користуванні і не приносять доходу їх власникам).
Одиниця оподаткування (або масштаб вимірювання) є одиниця вимір (фізичного чи грошового) об’єкта оподаткування.
Ставка податку - це законодавче встановлена величина податку на одиницю виміру бази оподаткування. Існують два підходи до встановлення податкових ставок: універсальний і диференційований. За універсального встановлюється єдина для всіх платників ставка, за диференційованого – кілька.
|
|
|
За способом побудови ставки податку поділяютьна тверді та процентні.
Тверді – встановлюються у грошовому вимірі на одиницю оподаткування в натуральному обчисленні.
Процентні ставки – встановлюються щодо об’єкта оподаткування, який має грошовий вимір.
Процентні ставки можуть бути:
-пропорційні – єдині ставки, що не залежать від розміру об’єкта оподаткування
-прогресивні – такі ставки, розмір яких зростає в міру збільшення обсягів об’єкта оподаткування
-регресивні ставки – зменшуються в міру зростання об’єкта оподаткування.
Податкова квота - частка податку в доході платника. Вона характеризує рівень оподаткування і може бути як в абсолютному, так і у відносному вимірах.
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 318; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!