Практичне заняття № 8 (8 год.)
Тема
Семантико-стилістичний аналіз текстів зі стилістичними фігурами
Питання для обговорення
1. Тропи. Вчення про тропи і фігури. Класифікація тропів.
2. Вправи на визначення стилістичної ролі фігур: еліпсу, повтору, умовчання, полісиндетону; анафори, періоду.
3. Добір прикладів на стилістичні фігури з поезій українських і російських письменників.
Література
1. Виноградов В.В. Стилистика. Теория поэтической речи. Поэтика. – М.: Изд-во АН СССР, 1963. – 254 с.
2. Дудик П.С. Стилістика української мови: Навчальний посібник. – К.: Видавничий центр “Академія”, 2005. – 368 с.
3. Кочерган М.П. Основи зіставного мовознавства: Підручник. – К.: Видавничий центр «Академія», 2006. – 424 с.
4. Мацько Л.І., Сидоренко О.М., Мацько О.М. Стилістика української мови: Підручник. – К.: Вища шк., 2003. – 462 с.
5. Пономарів О.Д. Стилістика сучасної української мови: Підручник. – Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2000. – 248 с.
6. Розенталь Д.Э. Практическая стилистика русского языка: Учеб. для вузов по спец. “Журналистика”. – М.: Высш. шк., 1987. – 399 с.
7. Семантика і функції граматичних структур: Зб. наук. пр. – К.: НМК ВО, 1991. – 172 с.
8. Сопоставительная стилистика русского и украинского языков. – К.: Вища шк., 1980. – 208 с.
9. Стилистика и литературное редактирование: Учебник / Под ред. В.И.Максимова. – М.: Гардарики, 2007. – 653 с.
10. Сучасна українська літературна мова: Стилістика / За заг. ред. І.К.Білодіда. – К.: Наук. думка, 1973. – 588 с.
|
|
|
Завдання
Доберіть тексти зі стилістичними фігурами з поезій українських і російських письменників.
Методичні вказівки для студентів
Загальним терміном “тропи” охоплюють слова, словосполучення і вирази, що вживаються в переносному значенні і служать виразності мови. До тропів належать порівняння, метафора, метонімія, синекдоха, епітет, гіпербола, літота, оксюморон, перифраз, персоніфікація.
Поняттям «фігури» охоплюються три типи виражальних засобів мови: 1) фігури заміни, заміщення (тропи); 2) фігури сумісності; 3) фігури протилежності. В усіх визначеннях фігури домінують такі ознаки: по-перше, це певна форма, в якій виражена думка, по-друге, це свідоме відхилення в думці або вираженні від звичайної і простої форми. Суть свідомого відхилення, яке ще відзначив Квінтіліан, полягає, в тому, що на зміст мовних одиниць накладаються ще елементи виразності, які виникли в результаті операцій тотожності, схожості, суміжності, контрасту і які є тим образним субелементом, що дає «прирощення» значення.
Більшість теоретиків риторики виділяє фігури мовні, фігури слова (стилістичні) і фігури думки (риторичні). Різниця між ними в тому, що фігура слова, виразу існує тільки в тотожних, або в аналогічних, дуже близьких мовних виразах – це тропи, а фігура думки може існувати в кількох видах виразів, не тільки в одному, хоча не можна не позначити, що кожна фігура думки все-таки має якийсь один основний тип виразу.
|
|
|
Під фігурами заміщення (тропами) розуміють стилістично марковані способи поєднання в синтагматичній послідовності значень одиниць одного рівня в межах одиниць вищого рівня. Виділяють два типи фігур заміни: фігури якості і фігури кількості.
До фігур якості належать фігури, що виникли на зіставленні якостей і властивостей двох різнорідних предметів зі спільною для них якісною ознакою. Це метафора з її різновидами – антономазією, персоніфікацією, алегорією; метонімія з її різновидами – синекдохою, перифразою та іронією.
До фігур кількості належать такі фігури, які виникли на зіставленні різнорідних предметів зі спільною для них кількісною ознакою. Якщо ця спільна ознака приписується предмету більшою мірою, то виникає гіпербола, якщо меншою мірою – виникає мейозис, різновидом якого є ще й літота.
Робота в аудиторії
1. Визначити стилістичні фігури у поетичних текстах І.Я.Франка, пояснити їх змістотворчу й експресивну функцію. З’ясувати лексико-граматичне вираження тропів.
|
|
|
В зів'ялих листочках хто може вгадати
Красу всю зеленого гаю?
Хто взнає, який я чуття скарб багатий
В ті вбогії вірші вкладаю?
Нехай ти тінь, що гине десь,
Мана, луда – одначе
Чому ж без тебе серце рвесь,
Душа болить і плаче?
Нехай ти тінь, мана, дім з карт
І мрія молодеча,
Без тебе жить – безглуздий жарт,
І світ весь порожнеча.
Не боюсь я ні бога, ні біса,
Маю серця гіпотеку чисту;
Не боюсь я і вовка із ліса,
Хоч не маю стрілецького хисту.
Не боюсь я царів-держимордів,
Хоч у них є солдати й гармати;
Не боюсь я людських пересудів,
Що потраплять і душу порвати.
«Вона!» – із уст одне те слово присло,
Та в нім була магічна міць страшна!
Мов камінь млиновий, за шию тисло
Мене одно се словечко: «Вона!»
Годі вглибляться у рану затрутую,
Годі благать о любов.
З кождою строфою, з кождою нутою
Капає з серденька кров.
З кождою строфою, з кождою нутою
Слабшає відгомін твій...
Пісне, напоєна горем-отрутою,
Час тобі вже на спокій.
Вона умерла! Слухай! Бам! Бам-бам!
Се в моїм серці дзвін посмертний дзвонить.
Вона умерла! Мов тяжезний трам,
|
|
|
Мене цілого щось додолу клонить.
Щось горло душить. Чи моїм очам
Хтось видер світло? Хто се люто гонить
Думки з душі, що в собі біль заперла.
Сам біль? Вона умерла! Вмерла! Вмерла!
І болюще дрижання нервове
Ті усточка зціпить, як шаруга,
Докір десь у горлі пропаде,
І в знесиллі опустяться руки,
І благає підмоги, поради
Прошибаючи погляд розпуки.
2. Визначити характер фігур стилістичного синтаксису та їх стилістичну роль у наведених текстах художнього стилю. 2. Вказати, які фігури та як можуть вживатися в інших функціональних стилях мови. Приклади записати.
І золотень-жовтень в одіння багрове
Одягне поля, і гаї, і діброви, –
І ось уже слово кружляє над садом
Дзвенить, і гуде, і летить листопадом,
І стелиться, й хилиться, й вихриться, й в'ється,
І в груддя збивається, й груднем зоветься (Л.Первомайський).
Кричи в століття, рано невтоленна,
Розкривши чорні, спечені вуста;
Будь невблаганна, будь благословенна,
Велика мста, свята і мудра мста! (М.Бажан).
І знов Донеччина... і вітер верби хилить...
Й не віриться, що знов побачу я село,
давно покинуте, таке до бою миле...
Але багато з нас додому не прийшло (В.Сосюра).
А чи знали ви осінь веселу,
А чи знали ви осінь-вогонь, –
Отоді, як солом'яні села
Над токами розбуркують сон?! (О.Влизько).
Бо серце!... О серце, велике, безмежне, космічне,
Що світ умістило без одного зітху в собі!
– Ні слова про спокій. – Розіб'ємо мертве, одвічне!
– Ні слова про спокій! – На бій і на бій і на бій! (О.Влизько).
Я пам'ятаю... Не в книгах старих,
Правди в життя у живого питаю.
Бачу живих, вірю в живих –
Все пам'ятаю. Все пам'ятаю (Л.Первомайський).
І от, пройшовши тисячі доріг,
Ми бережем в серцях тривогу свято,
За того сина, що в бою поліг,
За того сина, що народить щасна мати,
За не скалічену війною путь,
Бо нас солдатами зовуть,
Солдатами зовуть (М.Стельмах).
Отут з муштри виглядала,
Отут розмовляла,
А там... а там... сину, сину!
Та й не доказала (Т.Шевченко).
Чи винна ж голубка, що голуба любить?
Чи винен той голуб, що сокіл убив?
Сумує, воркує, білим світом нудить,
Літає, шукає, дума – заблудив (Т.Шевченко).
У темряві густій ніхто не бачив,
Як блискала й щербилась ясна зброя,
Як падав і конав один з борців,
Як ворог загрібав його у темну яму,
Не раз іще живого (Леся Українка).
Кохання – як вода, – плавке та бистре,
Рве, грає, пестить, затягає й топить.
Де пал – воно кипить, а стріне холод –
Стає мов камінь. От моє кохання (Леся Українка).
Я хотів би вітром бути,
Вітром бути наддніпрянським,
Щоб воложити вам лиця,
Щоб пісні вам навівати
В день великого труда (М.Рильський).
Коли в туман гордорослий вплітає вітер квиль,
чому до рельс не схилить голови,
чому не слухать, як рельса гуде
далеко десь, далеко десь (М.Бажан).
Всі були ви – пісня і танець,
Всі були ви – сміх і гордість,
Всі були ви – гра й життя,
Але ти одна світилась
Як прозора зоряниця,
Але ти одна збирала
У вузьку свою долоню
Наші трепетні серця (М.Рильський).
Як воно просто: кохаючи, жить.
Як воно складно: життя будувати.
Хай же з розлуки любов не ячить,
Хай вона буде привітна, як мати (М.Братан).
Кричу, сповіщаю,
Потойбічною пам'яттю мщу:
Не прощав, не простив, не прощаю,
Не дозволю простить. Не прощу! (І.Муратов).
Хто там голосить?
Досить!
Випала доля кривава,
Нам не потрібна слава.
Тільки нехай не заносить
Пил,
Не вкриває отава
Шлях наш –
На нім наша слава (П.Воронько).
Гуде вітер, реве, віє, гуде, ліс ламає,
Плаче-тужить дівчинонька, долю проклинає (Нар. пісня).
Буде слава славна
Поміж козаками,
Поміж друзями,
Поміж рицарями,
Поміж добрими молодцями (Нар. дума).
Чую, гуси летять... Гусенята оті,
Що із казки мене полонили.
Чую, гуси летять...
Я виходжу на шлях,
До побачення, батьківська хато!
Чую, гуси летять...
Мені слово прийшло
Заповітне, явилось, мов диво (М.Братан).
1. — Ну, що? – спитала Олена, як він увійшов до хати. – Завірюха... та, може, ущухне... повинен би Василько над'їхати (М.Коцюбинський). 2. Мамо!.. Тс... тихо... Я невідомий… Ха-ха! Чи хто почує той голос, що кричить в серці, глибоко в серці? Чи буде хто знати, що ти моя мати, а я твій син? Мамо, не плач… Твій син піде на смерть з піднятим чолом і чистим серцем. Бо в його серці скипілась кров, невинно пролита, бо в нього зіллялись всі людські сльози і полум’ям знявся народний гнів… (М.Коцюбинський).
3. Визначити роль роль тропів у творенні образної системи української народної пісні. Охарактеризувати способи їх утворення.
Ой в ліску, в ліску,
На жовтім піску,
Там росте сосна,
Тонка, висока,
В корінь глибока,
Листом широка…
Ой ти грабиночка
Тонка та висока,
Гільчастая.
Спусти свої гілля
Зверху до коріння.
Запрягайте коні в шори, коні воронії,
Доганяйте літа мої, літа молодії.
Чи догнали, не догнали в калиновім мості,
Вернітеся, літа ж мої, хоч до мене в гості.
Горо крута, розступися,
Лісу темний, розійдися,
Річка бистрая, зупинися.
Чужу ниву жала,
В чужу клуню дбала...
Постарили, брате, мене чужі хати,
Чужа роботонька та зла недоленька.
Ой по горах сніги лежать,
По долинах води стоять,
А по шляхах маки цвітуть.
То ж не маки червоненькі –
То козаки молоденькі
Битим шляхом у Крим ідуть…
В мене личко як яблучко,
Тепер як калина.
Моє личко як яблучко,
Як мед солоденький.
Оченька, як терночки,
Брівоньки, як шнурок,
Личенько, хоч малюй,
Устонька, хоч цілуй,
Станочок, хоч пиши.
Ой дівчино – дівчинонько!
Яка ж бо ти гожа,
Як у саду під віконцем
Та зацвіла рожа.
Ой козаче – козаченьку!
Який же ти гожий,
Ой як місяць на підповні
На погоду схожий.
Перепеличенька ряба, невеличка
По бору літає, траву розгортає,
Траву розгортає. Сокола шукає.
Сивий соколоньку сидить на дубоньку,
Схилив головоньку з гори додолоньку.
«Сивий соколоньку, гордуєш ти мною,
Як вітер горою, сонце калиною,
Сонце калиною, козак дівчиною».
Поб’ють тебе, господине
Наймитові сльози…
Да журба мене сушить,
Да журба мене в’ялить.
Там в долиноньці на нивоньці
Зимна росонька пала,
Там Марисенька, там молоденька
Красоньку сіяла.
Ой воли ж мої сірі, половії,
Чому ж ви не орете?
Ой літа ж мої та молодії,
Чому ж ви марно йдете?
Ой орали б ми, не стояли б ми,
Нікому поганяти.
Ой не йшли б літа марно з світа,
Нікому шанувати.
Ой ходить сон коло вікон.
Ходить сонко по долині,
Мати кличе до дитини.
Ходить сонко по вулиці,
Носить спання в рукавиці (З українських народних пісень).
4. Порівняйте механізм творення метафор у різних авторів і зробіть висновок про специфіку перенесень:
фрагмент долі, вальси беріз, мантія дощу, мед слави, готика самотності, пальці етики, ліхтарики груш, ритм вулиць, скроні віків, пожежі печалі, струни лісу, віолончель вітрів (Л.Костенко); техніка мислення, механізм цікавості, радари ніжності, магнітне поле кохання, ватерлінія весни, незримі сили дівочого магнетизму (П.Загребельний); симфонія соку, срібнісурми журавлів, перших літер світлий жар, вітер гніву, хода землі, цвіт мелодій (А.Малишко); бджоли зірок, росинки любові, пальці коріння, зойки дзвона, світанок кохання, сорочечка підсніжника, голки остраху, гніздо чуба (М.Стельмах).
5. Визначте мовну домінанту тексту Л.Костенко "Ті журавлі, і їх прощальні сурми...". Яку роль відіграють метафоричні перенесення? Як вони взаємодіють з елементами інших рівнів?
Ті журавлі , і їх прощальні сурми…
Тих відлітань сюїта голуба…
Натягне дощ свої осінні струни,
Торкне ті струни пальчиком верба.
Сумна арфістко, – рученьки вербові! –
по самі плечі вкутана в туман.
Зіграй мені мелодію любові,
ту, без якої холодно словам.
Зіграй мені осінній плач калини,
зіграй усе, що я тебе прошу.
Я не скрипковий ключ, а журавлиний
тобі над полем в небі напишу.
6. Охарактеризуйте тропы (их вид, способы выражения) в приведенных примерах.
1. Снова ночи обнаженные 2. Руки милой — пара
Заглядятся в волны лебедей —
сонные, В золоте волос моих
Чтоб зардеться на заре. ныряют.
(В. Брюсов) (С. Есенин)
3. Вдруг и тучи и облачное прочее
подняло на небе невероятную качку.
Как будто расходятся белые рабочие,
небу объявив озлобленную стачку.
(В. Маяковский)
4. — Читали про конференцию по разоружению? — обращался один пикейный жилет к другому пикейному жилету.— Выступление графа Бернсторфа.
— Бернсторф — это голова! — отвечал спрошенный жилет... (И. Ильф и Е. Петров)
5. Я выжег души, где нежность
растили.
Это труднее, чем взять
тысячу тысяч Бастилии!
(В. Маяковский)
7. Найдите в данных примерах фигуры поэтического синтаксиса, определите их и объясните, какими средствами они выражены.
1. Здравствуй, тяжкая работа,
Плуг, лопата и кирка!
Освежают капли пота,
Ноет сладостно рука!
Прочь, венки, дары царевны,
Упадай, порфира, с плеч!
Здравствуй, жизни повседневной
Грубо кованная речь!
(В. Брюсов)
2. Хороша ты, Персия, я знаю,
Розы, как светильники, горят
И опять мне о далеком крае
Свежестью упругой говорят.
Хороша ты, Персия, я знаю.
(С. Есенин)
3. Но более всего любовь к родному краю
Меня томила, мучила и жгла.
(С. Есенин)
4. Где танк гремел – там ныне мирный
трактор,
Где выл пожар – благоухает сад.
И по изрытому когда-то тракту
Автомобили легкие летят.
(А. Ахматова)
5. И на что мне язык, умевший слова
Ощущать, как плодовый сок?
И на что мне глаза, которым дано
Удивляться каждой звезде?
И на что мне божественный слух совы,
Различающей крови звон?
И на что мне сердце, стучащее в лад
Шагам и стихам моим?!
(Э. Багрицкий)
6. Молчалин на лошадь садился; ногу
в стремя,
А лошадь на дыбы; он об землю да
в темя.
(А. Грибоедов)
7. Фермами ног отмахивая мили,
кранами рук расчищая пути,
футуристы прошлое разгромили,
пустив по ветру культуришки конфетти.
(В. Маяковский)
8.В субботу, взяв с собой рескрипт,
Суворов выехал в столицу.
И вот полозьев мерзлый скрип,–
И по бокам пошли стелиться
Поля. Поля. И сквозь поля
Весь день трусить своей дорогой
И, к ночи печку запаля,
Заснуть в избе. А утром – трогай!
Да не спеша. Чай, позван он
Не для войны, не для похода...
А если так, то есть резон
Сослаться на болезнь, на годы,
На что придется. Подождут.
На что мы им? У них в наградах
Не тот, кто штурмом брал редут,
А тот, кто мерз на вахтпарадах.
Слуга покорный!
(К. Симонов)
8. Знайдіть у реченні повтори, плеоназми або тавтологію. Обґрунтуйте функціональну доречність їхнього використання. Де необхідно, речення відредагуйте.
1. Її почерк був чітким, красивим і каліграфічним. 2. У Білій Церкві біло, біло, У Білій Церкві – заметіль, І навіть те, що відболіло, Мені біліє звідусіль (Г. Чубач). 3. На свій ювілей я обов'язково запрошу всіх своїх сусідів і колег по роботі. 4. Дозвольте побажати Вам найкращі побажання і найщиріші вітання. 5. Ще змалечку у свої малі роки я читав поезії і твори Шевченка. 6. Необхідно хоча б частково відшкодувати шкоду, завдану нашому підприємству внаслідок стихійного лиха. 7. Під час екскурсії по місту ви ознайомитеся з кількома меморіальними пам'ятниками. 8. У роботі зборів взяли участь провідні вчені-екологи. 9. Високоякісні спеціалісти виконають ваше замовлення якісно і в строк (з оголош.). 10. Ми могли здобути більших здобутків у цьому році. 11. У спеку комфортні відчуття ви можете відчути, коли температура води у річці буде нижчою від температури повітря на 5-6 градусів (з радіопередачі).
9. Знайдіть тавтологію і плеоназми. Поясність, чим мотивується їхнє використання у творах майстрів слова.
1. На думку мачухи, я винен був у всіх незгодах світу, а головне – у гіркій гіркоті її долі (В. Дрозд). 2. А наші, кажуть, ремонтники ремонтували квартиру і такого наремонтували, такого настругали... (О. Ковінька). 3. Я б навіть згодилася погодитися, що ви й справді працюєте кочегаром (В. Шевчук). 4. Сигналізували про головині «подвиги» колгоспники районному прокуророві, але прокурор «одсигналізував» їхні сигнали назад до голови, а голова почав сигналістів «сигналізувати». – Я вас, – каже, – так одсигналю, що душа ваша моїх сигналів перелякається та парою з вас і піде (О. Вишня). 5. Батько, Риженко-старший, обіймав посаду, але не був ординарним посадовцем (Є. Кононенко). 6. Тьохнув соловей за гаєм, Впала на подвір'я зірка. Хай луна-луна лунає: Молодятам гірко! (В. Крищенко). 7. Хай буде все небачене побачено. Хай буде все пробачене пробачено. Єдине, що від нас іще залежить, – принаймі вік прожити як належить (Л. Костенко).
Самостійна робота
Тропіка. Основні види тропів
Лексико-граматичне вираження тропів. Види фігур. Фігури, що виникають у синтаксичних структурах.
Завдання
1. Доберіть тексти зі стилістичними фігурами з поезій українських і російських письменників. З’ясуйте лексико-граматичне вираження тропів.
2. Перекладіть вірш Г.Чупринки російською мовою. Порівняйте з професійним перекладом Б.Романова // Ой упало солнце: Из украинской поэзии 20-30 годов: Пер. с укр. – М.: Худож. лит., 1991. – С. 258. Проаналізуйте тропіку. Відзначте складні випадки перекладу.
Линуть,
Плинуть
Хмарки літні,
Хмарки радісні, блакитні,
Розпливаючись в повітрі,
Наче фарби на палітрі,
Сяйвом-золотом оточені,
Линуть,
Плинуть,
Поки згинуть
Позолочені.
Тануть,
В’януть
Думи чорні,
Мов картинки ілюзорні,
Розпливаються і тліють,
В сяйві соняшнім блідніють
Разом з хмароньками літніми.
Тануть,
В’януть,
Поки стануть
Непомітними… (Гр. Чупринка).
Дата добавления: 2018-05-02; просмотров: 886; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!