Навчальне питання: Акти офіційного тлумачення норм права: поняття та види.
Тема 17 Тлумачення норм права ТДП
| № п\п | Навчальні питання |
| 1. | Поняття тлумачення норм права. |
| 2. | Способи (методи) тлумачення норм права |
| 3. | Офіційне та неофіційне тлумачення норм права |
| 4. | Акти офіційного тлумачення норм права: поняття та види |
Поняття та способи тлумачення норм права.
Тлумачення норм права(інтерпретація норм права) — розумова інтелектуальна діяльність суб'єкта по встановленню їх точного змісту.
Необхідність тлумачення в праві викликана низький рівень юридичної техніки, недоліки технічного порядку призводять до проблем, протиріч, викривлення змісту права.
Тлумачення норм включає два елементи:
| з'ясування | роз'яснення |
| — розкриття змісту юридичних норм “для себе” | — розкриття змісту юридичних норм «для інших» |
—правильне і однакове розуміння;
— правильне і однакове застосування.
Офіційне тлумачення норм права обов'язково для тих актів, що з погляду компетентного органа мають потребу в додатковому роз'ясненні в зв'язку з виниклими утрудненнями чи неправильною практикою їхнього застосування.
Необхідність тлумачення обумовлена такими причинами:
1. Невизначений характер норми права, понять і визначень, у яких нелегко розібратися юридично непідготовленій людині без спеціального тлумачення (напр., варто роз'яснити, що означають такі поняття, як «тяжкі наслідки», «мало-значимі діяння» тощо.);
|
|
|
2. Нечіткість, схематизм, помилковість нормативних положень, низький рівень юридичної техніки, недоліки технічного порядку, недбалості правотворчих органів призводять до проблем, протиріч у застосуванні;
3. Необхідність тлумачення норм права іноді випливає зі змісту самого нормативного акта, коли в ньому зустрічаються вираження «і т.д.», «і т.п.», «інші», тощо. Установити їх правильне значення можливо тільки за допомогою тлумачення.
Способи (методи) тлумачення — це сукупність прийомів аналізу правових норм, розкриття їхнього змісту з метою практичної реалізації.
Розрізняють такі способи (методи) тлумачення:
1) філологічне (граматичне, текстове, мовне) тлумачення — з'ясування змісту норми права шляхом граматичного аналізу її словесного формулювання з використанням законів філології; ґрунтується на даних граматики, лексики і припускає аналіз слів понять вказаних в законі ( наприклад, дипломатичний імунітет);
2) системне тлумачення — з'ясування змісту норми шляхом встановлення її системних зв'язків з іншими нормами. Наприклад, для визначення наявності злочину чи адміністративного поступка хуліганства треба зіставити ч. ст. 296 ККУ України із ст. 173 КАП України;
|
|
|
3) історико-політичне тлумачення — з'ясування змісту норм права на основі аналізу конкретних історичних умов їхнього прийняття; з’ясування цілей і задач, закладених законодавцем. Напр. Закон про приватизацію;
4) спеціально-юридичне – з’ясування змісту норми, яка містить юридичну термінологію, розуміння конструкції норми з точки зору юридичної науки, техніки, практики. Напр. корупція.
Офіційне та неофіційне тлумачення норм права.
Тлумачити норми права можуть усі суб'єкти права. Суб'єктами тлумачення норм права є органи законодавчої і виконавчої влади, судові і прокурорські органи, юридичні і фізичні особи. Але значення такого тлумачення, його юридична обов'язковість і компетентність неоднакові.
У залежності від суб'єктів, тлумачення має різні юридичні наслідки.
По суб'єктах і юридичних наслідках розрізняють:
Офіційне — роз'яснення змісту і мети правових норм, сформульоване в спеціальному акті уповноваженим органом у межах його компетенції, і має юридично обов’язкову силу для усіх, хто застосовує норми. Напр., правом офіційного тлумачення Конституції України наділений тільки Конституційний суд. Його тлумачення загальнообов’язкове, легальне (узаконене).
|
|
|
Неофіційне — роз'яснення змісту і мети правових норм, що виходить від осіб, що не мають на те офіційних повноважень, і тому що не володіє юридично обов'язковою силою. Напр., тлумачення статті закону професором права надає допомогу юридичній практиці і здатне вплинути на офіційне тлумачення. Однак воно не загальнообов'язкове, не легальне.
Неофіційне тлумачення притаманне всьому суспільству.
| Види офіційного тлумачення
| |
| нормативне | казуальне (індивідуальне) |
| — офіційне роз’яснення, яке невіддільне від правової норми, поширюється на широке коло суспільних відносин – на необмежену кількість випадків, які передбачені нормою тлумачення. Напр. пропорційна і мажоритарна правова система. | — (казус — випадок) — офіційне роз’яснення, обов'язкове тільки для конкретного випадку і для осіб, у відношенні яких воно проводиться; має місце там, де в процесі правозастосування ставиться мета — роз'яснити норму, щоб правильно вирішити справу. Напр. Верховний Суд розглядаючи справу про крадіжку, поєднану із проникненням в житло, роз’яснив що входить в поняття житло |
| Нормативне поділяється на:
| |||
| автентичне | легальне (делеговане) | ||
| — зміст норми тлумачиться тим органом, що її встановив, тобто автором норми. Суб'єктами такого тлумачення можуть бути всі правотворчі органи. (Напр., закони, як правило, роз'ясняються парламентом. Однак Верховна Рада України не має права офіційного тлумачення нею ж прийнятих законів. У відповідності зі ст.147 Конституції України нормативне тлумачення Конституції і законів України здійснює Конституційний суд. Верховна Рада Автономної Республіки Крим роз'ясняє порядок застосування нормативно-правових актів, нею виданих). | — загальнообов'язкове тлумачення норми здійснюється органом, що дану норму не встановлював, але уповноважений законом чи з доручення її тлумачити постійно чи один раз. Правом такого тлумачення володіє Конституційний суд, Верховний суд, Вищий господарський суд України. (Напр., Роз'яснення Вищого Арбітражного суду України № 02-5/276 від 06.08.97р. “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про підприємництво»). Таке тлумачення обов'язкове для суб'єктів, що підпадають під юрисдикцію органа, що дає тлумачення. | ||
| Казуальне (індивідуальне) поділяється на: | |
| судове | адміністративне |
| — здійснюється судовими органами при розгляді конкретних справ і знаходить своє вираження у вироках чи рішеннях по цих справах. Напр. у справі про притягнення Сидорова згідно ст. 186 ККУ. | — здійснюється міністерствами, відомствами, місцевою державною адміністрацією; містить указівки відповідним органам як останні повинні вирішити ту чи іншу справу. Напр. порядок оплати комунальних послуг населенням. |
Види неофіційного тлумачення
• Професійне - тлумачення юристів-практиків, посадових осіб державного апарату, прокурорів, суддів, адвокатів, працівників юридичних служб.
• Доктринальне — тлумачення вченими-юристами вузів, науково-дослідними установами (розробка правових концепцій — доктрин у результаті аналізу норм права і виклад їх у статтях, монографіях, наукових коментарях практики, усних і письмових обговореннях нормативних актів);
• Повсякденне — тлумачення норм права всіма суб'єктами права на основі життєвого досвіду, фактів повсякденного життя відповідно до їхнього рівня правосвідомості. Повсякденне тлумачення — це правове явище, яке виказує правові почуття, емоції, уявлення, що відбуваються в сфері психіки громадян у зв'язку з використанням прав і виконанням обов'язків; відношення до права в цілому і конкретного нормативно-правовому акта зокрема.
навчальне питання: Акти офіційного тлумачення норм права: поняття та види.
Акт офіційного тлумачення норм права (интерпретаційно-правовой акт) – акт -документ, що містить роз'яснення змісту і порядку застосування правової норми, сформульоване уповноваженим органом у межах його компетенції, і має обов'язкову силу для усіх, хто застосовує норми, що роз'ясняються.
Ознаки акта тлумачення норм права полягають у тому, що він:
1) є формально-обов'язковим для усіх, хто застосовує норми, що роз'ясняються;
2) не виходить за межі тлумачуваної норми, являє собою уточнююче судження про норму права, а не нове нормативне розпорядження;
3) приймається тільки правотворчими чи спеціально уповноваженими суб'єктами;
4) має спеціальну письмову форму вираження акта-документа (роз'яснення, інструктивні листи й ін.).
Акти тлумачення норм права можна розділити на види відповідно до різних критеріїв:
— по галузевій приналежності норми, що тлумачиться — акти тлумачення конституційного, цивільного, кримінального права і т.п.;
— по структурних елементах норми, що тлумачиться, — акти тлумачення гіпотези, диспозиції, санкції;
— за юридичною формою вираження — постанови, укази, накази, роз'яснення й ін.;
— по сфері дії — нормативні, казуальні;
Тема 18 Реалізація норм права. Застосування норм права як особлива
форма їх реалізації. ТДП.
Дата добавления: 2018-04-15; просмотров: 264; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!