Оформлення списку використаних джерел
Список використаних джерел – елемент бібліографічного апарату. котрий містить бібліографічні описи використаних джерел і розміщується після висновків.
Бібліографічний опис складають безпосередньо за друкованим твором або виписують з каталогів і бібліографічних покажчиків повністю без пропусків будь-яких елементів, скорочення назв і т.ін. Завдяки цьому можна уникнути повторних перевірок, вставок пропущених відомостей.
Джерела можна розміщувати в списку одним із таких способів: в порядку появи посилань у тексті (найбільш зручний для користування і рекомендований при наприсанні курсової роботи), в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.
Відомості про джерела, які включені до списку, необхідно давати відповідно до вимог державного стандарту з обов’язковим наведенням назв праць. Зокрема, потрібну інформацію щодо згаданих вимог можна одержати з таких стандартів: ГОСТ 7.1-84 "Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления" ДСТУ 3582-97 "Інформація та документація. Скорочення слів в українській мові в бібліографічному описі. Загальні вимоги та правила", ГОСТ 7.12-93 "Библиографическая запись. Сокращение слов на русском языке. Общие требования и правила".
Додатки
Додатки оформлюють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті курсової роботи.
|
|
|
Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукованій угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередені рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово “Додаток______” і велика літера, що позначає додаток.
Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т.д. Один додаток позначається як додаток А.
Текст кожного додатка за необхідністю може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру) і крапку, наприклад, А.2 - другий розділ податка А; В.3.1 - підрозділ 3.1 додатка В.
Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені в додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д.1.2 - другий рисунок першого розділу додатка Д; формула (А.1) - перша формула додатка А.
ОСНОВНІ ВИМОГИ ДО КУРСОВИХ РОБІТ
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
При написанні курсової роботи студент повинен обов’язково посилатися на авторів і джерела, з яких запозичив матеріали або окремі результати.
|
|
|
В разі використання запозиченного матеріалу без посилання на автора та джерело курсова робота оцінюється незадовільно.
СТРУКТУРА КУРСОВОЇ РОБОТИ
2.1. Курсова робота повинна містити:
титульний аркуш,
зміст,
перелік умовних позначань (при необхідності),
вступ,
основну частину,
висновки,
список використанних джерел,
додатки (при необхідності)
ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ
3.1. Титульний аркуш курсової роботи.
Титульний аркуш курсової роботи містить найменування наукової організації або навчального закладу, де виконана куросова робота; прізвище, ім’я, по батькові автора; назву курсової роботи; науковий ступінь, вчене звання, пізвище, ім’я, по батькові наукового керівника; місто і рік.
Зміст
Зміст подають на початку курсової роботи. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, висновків до розділів, загальних висновків, додатків, списку використаної літератури та ін.
Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і терменів (за необхідності).
|
|
|
Якщо в курсовій роботі вжита специфічна термінологія, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення і таке інше, то їх перелік може бути поданий у вигляді окремого списку, який розміщують пред вступом.
Перелік треба друкувати двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа - їх детальну розшифровку.
Якщо в курсовій роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення і таке інше повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять у тексті при першому згадуванні.
Вступ
Розкриває сутність і стан проблеми (задачі) та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми обгрунтування необхідності проведення дослідження.
Мета і задачі дослідження.
Формулюють мету роботи і задачі, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Не слід формулювати мету як “Дослідження...”, “Вивчення...”, тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.
Об’єкт дослідження – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення.
|
|
|
Предмет дослідження міститься у межах об’єкта.
Об’єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об’єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована увага студента, оскільки предмет дослідження визначає тему курсової роботи, яка визначається на титульному аркуші як її назва.
Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перерахувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визнаючи, що саме досліджувалось тим чи тим методом. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів.
Основна частина
Основна частина курсової складається з розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів. Кожний розділ починають з нової сторінки. Основному тексту кожного розділу може передувати передмова з коротким описом вибраного напрямку та обгрунтуванням застосованих методів досліджень. В кінці кожного розділу формулюють висновки із стислим викладенням наведених у розділі результатів, що дає змогу вивільнити загальні висновки від другорядних подробиць.
В розділах основної частини подають:
огляд літератури за темою і вибір напрямків досліджень;
виклад загальної методики і основних методів досліджень;
методику досліджень;
відомості про проведені теоретичні і (або) чисельні дослідження;
аналіз і узагальнення результатів досліджень.
В огляді літератури здобувач окреслює основні етапи розвитку наукової думки за своєю проблемою. Стисло, критично висвітлюючи роботи попередників, студент повинен назвати ті питання та визначити своє місце у розв’язанні задачі. Загальний обсяг огляду літератури не повинен перевищувати 20 % обсягу основної частини курсової роботи.
В другому розділі, як правило, обгрунтовують вибір напрямку досліджень, наводять методи вирішення задач і їх порівняльні оцінки, розробляють загальну методику проведення досліджень. В теоретичних роботах розкривають методи розрахунків, гіпотези, що розглядають.
В третьому розділі з вичерпною повнотою викладаються результати власних досліджень автора. Студент повинен дати оцінку повноти вирішення поставлених задач, оцінку достовірности одержаних результатів (характеристик, параметрів) обгрунтування потреби додаткових досліджень, негативні результати, які обумовлюють необхідність препинення подальших досліджень.
Виклад матеріалу підпорядковують одній провідній ідеї, чітко визначеній автором.
Висновки
Викладають найбільш важливі результати, одержані в курсової роботи, які повинні містити формулювання розв’язаної задачі. Далі формулюють висновки та рекомендації щодо практичного використання здобутих результатів. У першому пункті висновків коротко оцінюють стан питання. Далі у висновках розкривають методи вирішення поставленої в курсової роботи задачі, їх практичний аналіз, порівняння з відомими розв’язаннями.
У висновках необхідно наголосити на якісних та кількісних показниках здобутих результатів, обгрунтувати достовірність результатів, викласти рекомендації щодо їх використання.
Список використаних джерел
Список використаних джерел слід розміщувати одним з таких способів: в порядку появи посилань у тексті, в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків, у хронологічному порядку.
Додатки
За необхідності до додатків доцільно включати допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття:
- проміжні математичні доведення, формули і розрахунки;
- таблиці допоміжних цифрових даних;
- інструкції і методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на ЕОМ, які розроблені в процесі виконання дисертаційної роботи;
- ілюстрації допоміжного характеру.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 394; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!