Послідовність розрахунку установки інфрачервоного опромінення

Практичне заняття 1

Тема:Загальна характеристика будівлі та її приміщень. Вибір виду і системи освітлення, ламп, джерела живлення, норм освітлення і коефіцієнту запасу.

Мета:Навчитися складати характеристики будівель та їх приміщень, вибирати види і системи освітлення, джерела світла і живлення, визначити нормовану освітленість і значення коефіцієнту запасу.

Завдання:За планом будівлі скласти характеристику приміщень, вибрати види і системи освітлення, джерела світла і електричного живлення, норм освітлення і коефіцієнт запасу. Підготувати відповіді на контрольні запитання.

Вихідні дані варіанту ____.

1. Призначення будівлі _____________________________________________.

2. Загальні розміри будівлі: довжина = ___ м, ширина = ___ м,
висота = ___ м.

3. Характеристика відбивальних поверхонь:

- стелі: __________________________________________________________;

- стін ____________________________________________________________;

- підлоги _________________________________________________________.

4. Спосіб утримання _______________________________________________.

5. У світлий період доби в приміщеннях _______________________ передбачене _______________________ освітлення, а в темний період доби необхідний рівень освітленості забезпечується _______________________ установками.

6. Види виконуваних виробничо-технологічних робіт ___________________

______________________________________________________________________.

Послідовність виконання.

1. Характеристика приміщень.

Для правильного вибору за конструктивним виконанням електричного обладнання, а саме світильників, опромінювачів, освітлювальних щитів, проводів і кабелів та забезпечення його безпечної експлуатації визначаємо категорійність приміщень за характеристикою мікроклімату в них.

При визначенні категорійності приміщень і заповненні таблиці 1 необхідно користуватися додатком 1.

Таблиця 1. Категорії приміщень

№ приміщення на плані	Назва приміщення	За характеристикою мікроклімату	За ступенем небезпеки ураження електричним струмом
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15

За категорією пожежної небезпеки всі приміщення _____________________ відносяться до класу __________.

2. Вибір виду і системи освітлення.

В приміщенні для утримання _______________________ нормований рівень освітленості забезпечить _______________________ (технологічне) освітлення, а мінімальний рівень освітленості в неробочий (нічний) час створить ____________ освітлення. Для _______________ освітлення використовується _____ % світильників від загальної кількості світильників встановлених в приміщенні.

Освітлення всіх приміщень _______________________ забезпечить система _____________________________ освітлення.

3. Вибір джерел світла.

Вибір джерел світла здійснюємо в залежності від характеристики приміщень (температура, відносна вологість), тривалості перебування персоналу в приміщенні, виду роботи, спектру випромінювання та їх економічності.

Таблиця 2. Рекомендовані джерела світла

Назва	Рекомендовані тири ламп
1. Приміщення для утримання ___________________________
2. Побутові, аптеки, кабінети спеціалістів, щитові
3. Допоміжні виробничі приміщення, фуражні, інвентарні, вагові, тамбури
4. Вигульні двори, майданчики для стоянки техніки
5. Вулиця (дорога)

Вибір джерел світла виконувати у відповідності до додатків 2-5.

4. Система напруги.

Будівля _______________________ електроживлення отримує від КТП по лінії напругою 380/220 В. Тому освітлювальна установка електроенергією буде забезпечуватися груповими лініями напругою 220 В, за умови, що світильники в приміщеннях будуть розташовані на висоті 2,5 м.

Живлення ручних переносних світильників здійснюється від напруги не вище 24 В.

5. Нормована освітленість.

Величини нормованої освітленості вибираємо для приміщень ____________

з «Галузевих норм освітлення сільськогосподарських приміщень, будівель і споруд». (Додаток 7)

Таблиця 3. Рекомендовані джерела світла

№ приміщення на плані	Назва приміщення	Освітленість від ламп, лк		Робоча поверхня, для якої нормується освітленість
№ приміщення на плані	Назва приміщення	газорозрядних	розжарювання	Робоча поверхня, для якої нормується освітленість
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15

5. Коефіцієнт запасу.

Величину коефіцієнту запасу визначаємо за додатком 8.

Для тваринницьких приміщень при газорозрядних лампах а при лампах розжарювання

Контрольні запитання.

1. На які категорії поділяються приміщення за характеристикою мікроклімату в них?

2. На які категорії поділяються приміщення за ступенем ураження електричним струмом?

3. Яким документом регламентується величина освітленості?

4. Що враховує коефіцієнт запасу?

5. За якої умови освітлювальна установка основного виробничого тваринницького приміщення може бути приєднана до мережі напругою 220 В?

6. Які існують системи електричного освітлення?

Практичне заняття 2

Тема:Розрахунок освітлення приміщення методом коефіцієнта використання світлового потоку.

Мета:Навчитися виконувати розрахунок освітлення приміщень методом коефіцієнта використання світлового потоку.

Завдання:Визначити кількість світильників для приміщення, виконати розрахунок освітлення методом коефіцієнта використання світлового потоку, за розрахунковим світловим потоком вибрати тип лампи і визначити відхилення фактичної освітленості від нормованої, зробити необхідні висновки. Підготувати відповіді на контрольні запитання.

Вихідні дані варіанту ____.

1. Призначення приміщення ________________________________________.

2. Загальні розміри приміщення: довжина = ___ м, ширина = ___ м,
висота = ___ м.

Послідовність виконання.

1. Приймаємо систему _______________________ освітлення.

2. Приймаємо вид освітлення _______________________.

3. Вибираємо тип джерел світла _____________________________________

______________________________________________________________________.

4. Вибираємо тип світильника _______________________. (Додаток 10)

5. Визначаємо розрахункову висоту підвішування світильників за формулою: (1)

де, – розрахункова висота, м;

– висота приміщення, м;

– висота звисання, м;

– рівень робочої поверхні над підлогою, м.

При визначенні користуємося пунктом 2.5 і рисунком 1 методичних рекомендацій.

Світильники підвішуємо на висоті м.

Тоді висоту звисання визначаємо за формулою: а розрахункову висоту: (2)

6. За додатком 10 визначаємо тип кривої силс світла (КСС). Світильник має КСС типу __________________.

7. Найбільш вигідні значення відносної відстані світильників з КСС типу __________________ беремо з таблиці 1 методичних рекомендацій.

Приймаємо .

8. Визначаємо розрахункову відстань між світильниками: (3)

Приймаємо .

9. У приміщенні ________________________ робочих місць біля стін немає, тому відстань від крайніх світильників до стін визначаємо за формулою:

; (4)

м.

10. Визначаємо кількість рядів: ; (5)

де, – ширина приміщення, м;

– розрахункова відстань між світильниками, м;

рядів.

Приймаємо ________ рядів.

11. Розрахункова відстань між рядами: ; (6)

м.

12. Розрахункова відстань між світильниками в ряду: ; (7)

м.

13. Кількість світильників у ряду: штук; (8)

+1= штук.

14. Загальна кількість світильників: ; (9)

= штук.

15. Визначаємо індекс приміщення, який характеризує розміри і форму приміщення: = (10)

де, і – розміри приміщення, м;

– розрахункова висота, м.

16. За характеристикою відбиваючих поверхонь визначаємо коефіцієнти відбивання світлового потоку стелею , стінами і підлогою . (Додаток 9)

= _____ %, = _____ %, = _____ %.

17. Приймаємо горизонтальну нормовану освітленість на рівні робочої поверхні у приміщенні для ламп _______________, = ______ лк. (Додаток 7)

18. За додатком 8 приймаємо коефіцієнт запасу = ______, а значення коефіцієнта нерівномірності знаходиться в межах .

19. Обчислюємо розрахунковий світловий потік однією лампою за формулою: ; (11)

лм.

20. За розрахунковим світловим потоком вибираємо тип лампи ___________ у якої світловий потік ______ лм найближчий за величиною до розрахункового. (Додаток 2)

21. Фактична освітленість при вибраній лампі: ; (12)

лм.

22. Відхилення фактичної освітленості від нормованої:

; (13)

Отримане значення відхилення ____ % знаходиться в межах . Отже розрахунок виконано ___________________.

23. Остаточно вибираємо світильник ____________ з лампою ____________. Технічні дані лампи: напруга _________ В, потужність _________ Вт, світловий потік _________ лм.

24. Питома потужність освітлювальної установки: ; (14)

= .

25. Висновки: _____________________________________________________

______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Контрольні запитання.

1. У яких випадках для розрахунку освітлення застосовують метод використання світлового потоку?

2. У чому суть даного методу?

3. Для чого вводиться в розрахунок коефіцієнт нерівномірності?

4. Чому лампи невеликої потужності менш економічні?

5. Як залежить ефективність освітлювальної установки від величини коефіцієнта використання освітлювальної установки?

6. Переваги і недоліки ламп розжарювання.

7. На підставі яких параметрів освітлювальної установки вибирають коефіцієнт використання світлового потоку?

Практичне заняття 3

Тема: Розрахунок освітлювальної установки з люмінесцентними лампами за допомогою графіків лінійних ізолюкс.

Мета: Навчитися виконувати розрахунок освітлювальної установки з люмінесцентними лампами за допомогою графіків лінійних ізолюкс.

Завдання: Розрахувати освітлювальну установку приміщення. Зробити висновки. Підготувати відповіді на контрольні запитання.

Вихідні дані варіанту ____.

1. Призначення приміщення ________________________________________.

2. Загальні розміри приміщення: довжина = ___ м, ширина = ___ м,
висота = ___ м.

Послідовність виконання.

1. Приймаємо систему _______________________ освітлення.

2. Приймаємо вид освітлення _______________________.

3. Вибираємо тип світильника для люмінесцентних ламп ________________. (Додаток 10)

4. Комплектуємо світильник лампою типу ___________________ з такими даними: потужність _________ Вт, напруга _________ В, світловий потік _________ лм. (Додаток 3)

5. Обчислюємо розрахункову висоту за формулою: ; (1)

де, – висота звисання, м;

_______ м;

– рівень робочої поверхні над підлогою, м;

м.

6. За додатком 10 приймаємо тип кривої сили світла (КСС). Світильник _____________ має КСС типу ______________.

7. За типом КСС визначаємо найвигідніші відстані між світильниками. За таблицею 1 методичних вказівок приймаємо ________.

8. Визначаємо розрахункову відстань між світильниками: ; (2)

м.

Беремо м.

9. Відстані від крайніх світильників до стін: ; (3)

м.

10. Кількість рядів світильників: ; (4)

+ = _______ рядів.

11. Визначаємо довжину ряду світильників: ; (5)

_______________ = ____ м.

12. Креслимо план приміщення і наносимо ряди світильників.

Рис. 1. Розміщення рядів світильників на плані.

13. За контрольну точку беремо точку, розміщену між першим і другим рядами, проти їх кінців (точка Д).

14. Визначаємо величини і для кожного ряду, що являються координатами графіка лінійних ізолюкс і за допомогою яких знаходимо відносну освітленість створену світною лінією у контрольній точці Д.

;

де, – довжина ряду світильників, м;

– розрахункова висота, м;

__________ = ___ .

;

де, , , , , – відстані від контрольної точки Д до проекції світної лінії на робочу поверхню відповідно першої, другої і т.д.

15. За графіком лінійних ізолюкс визначаємо відносні освітленості в контрольній точці Д.

16. Сумарна відносна освітленість: (6)

17. Нормована освітленість. (Додаток 7)

18. Розрахунковий світловий потік визначаємо за формулою:

; (7)

де, 1000 – коефіцієнт переходу від умовної лампи з світловим потоком 1000 лм до вибраної лампи з світловим потоком ;

– нормована освітленість;

– коефіцієнт запасу;

– коефіцієнт, що враховує освітленість в контрольній точці, яку створить віддалений світильник, ;

= _____ лм.

19. Визначаємо кількість світильників у ряду: ; (8)

де, – світловий потік вибраної лампи, лм;

– кількість ламп у світильнику, штук;

Беремо __________ = ____ штук.

20. Обчислюємо сумарну довжину світильників у ряду: ; (9)

де, – довжина світильника, мм;

= 1325 мм;

м.

21. Сумарна довжина проміжків між світильниками в ряду:

; (10)

м.

22. Визначаємо довжину проміжку між сусідніми світильниками:

(11)

=______м.

23. Потужність освітлювальної установки: ; (12)

Вт.

24. Питома потужність: ; (13)

де, – площа приміщення, ;

=______ .

25. Висновки: _____________________________________________________

Контрольні запитання.

1. Чому цей метод використовують лише при розрахунках освітлювальних установок з люмінесцентними лампами?

2. В яких випадках освітлювальні установки з люмінесцентними лампами розраховують за допомогою графіків лінійних ізолюкс?

3. Переваги і недоліки люмінесцентних ламп у порівнянні з лампами розжарювання.

4. Який метод розрахунку освітлювальних установок, точковий чи за допомогою графіків лінійних ізолюкс, є точнішим?

5. З якою метою в розрахункову формулу вводиться коефіцієнт 1000?

Практичне заняття 4

Тема:Розрахунок освітлення приміщення точковим методом з допомогою графіка просторових ізолюкс.

Мета:Навчитися виконувати розрахунок освітлення приміщень точковим методом з допомогою графіка просторових ізолюкс.

Завдання:Визначити кількість вибраного типу світильників, виконати розрахунок освітлення приміщення точковим методом, за розрахунковим світловим потоком вибрати тип лампи і визначити відхилення фактичної освітленості від нормованої, зробити необхідні висновки. Підготувати відповіді на контрольні запитання.

Вихідні дані варіанту ____.

1. Призначення приміщення ________________________________________.

2. Загальні розміри приміщення: довжина = ___ м, ширина = ___ м,
висота = ___ м.

Послідовність виконання.

1. Приймаємо систему _______________________ освітлення.

2. Приймаємо вид освітлення _______________________.

3. Вибираємо тип джерела світла _______________________ .

4. Вибираємо тип світильника _______________________ . (Додаток 10)

5. Розрахункову висоту підвішування світильників визначаємо за формулою: ; (1)

де, – висота приміщення, м;

– висота звисання, м;

– рівень робочої поверхні над підлогою, м.

Значення беремо з методичних рекомендацій до виконання другої роботи. (Пункт 2.5)

Світильники підвішуємо на висоті м.

Висота звисання світильників визначається за формулою: , тоді розрахункова висота буде, . (2)

6. За додатком 10 вибраний світильник має криву сили світла (КСС) типу ____________________.

7. Найбільш вигідні значення відносної відстані світильників з КСС типу ____________________ беремо з таблиці 1.

8. Визначаємо розрахункову відстань між світильниками: . (3)

Приймаємо ______________ м.

9. Відстань від крайніх світильників до стін визначаємо за формулою:

; (4)

м.

10. Кількість рядів: ; (5)

=____ рядів.

Приймаємо ____ рядів.

11. Розрахункова відстань між рядами: ; (6)

= ____ м.

12. Розрахункова відстань між світильниками: ; (7)

= ____ м.

13. Кількість світильників у ряду: ; (8)

+ 1 = ____ штук.

Приймаємо ____ штук.

14. Загальна кількість рядів: ; (9)

_________ = ____ штук.

15. Приймаємо горизонтальну нормовану освітленість на рівні робочої поверхні у приміщенні для ламп _________________, лм. (Додаток 7)

16. За додатком 8 приймаємо коефіцієнт запасу _____.

17. Значення коефіцієнта додаткової освітленості приймаємо від 1,1 до 1,2.

18. Розміщуємо світильники на плані приміщення і наносимо відстані між світильниками в ряду і між рядами , та визначаємо відстань за формулою: м; (10)

Рис. 2. Розміщення світильників на плані приміщення _______________.

19. Координати контрольної точки Д на графіку просторових ізолюкс:

м; м.

20. Умовна освітленість в контрольній точці Д:

лк.

21. Розрахунковий світловий потік: ; (11)

= _____ лм.

22. За розрахунковим світловим потоком вибираємо тип лампи ___________ у якої світловий потік лм найближчий за величиною до розрахункового. (Додаток 5)

23. Фактична освітленість при вибраній лампі: ; (12)

= ____ лк.

24. Відхилення фактичної освітленості від нормованої:

; (13)

= ____ %.

25. Отримане значення відхилення ____ % знаходиться в межах . Отже розрахунок виконано ___________________.

26. Остаточно вибираємо світильник ____________ з лампою ____________. Технічні дані лампи: напруга _________ В, потужність _________ Вт, світловий потік _________ лм.

27. Питома потужність освітлювальної установки: ;

= .

25. Висновки: _____________________________________________________

Контрольні запитання.

1. Що означають назви «розрахункова висота», «висота звисання світильника», «висота підвішування світильника» і « рівень робочої поверхні»?

2. Суть точкового методу розрахунку.

3. В яких випадках застосовується точковий метод?

4. Що означає число 1000 в розрахунковій формулі?

5. Для чого в розрахункову формулу вводять коефіцієнт ?

Практичне заняття 5

Тема:Розрахунок освітлювальної установки точковим методом.

Мета:Навчитися розраховувати освітлювальні установки точковим методом.

Завдання: Визначити кількість вибраного типу світильників, виконати розрахунок освітлення приміщення точковим методом, зробити перевірку правильності розрахунку на підставі якої скласти висновки. Підготувати відповіді на контрольні запитання.

Вихідні дані варіанту ____.

1. Призначення приміщення ________________________________________.

2. Загальні розміри приміщення: довжина = ___ м, ширина = ___ м,
висота = ___ м.

Послідовність виконання.

1. Приймаємо систему _______________________ освітлення.

2. Приймаємо вид освітлення _______________________.

3. Вибираємо тип світильника _______________________ , (Додаток 10) який комплектується лампами типу _______________________ . (Додаток 3)

4. Визначаємо розрахункову висоту за формулою: (1)

або ;

де, – висота звисання світильника, м;

– висота робочої поверхні, м;

5. Приймаємо вид КСС _______________ світильника (Додаток 10) та відносну відстань між світильниками (методичні вказівки до роботи, таблиця 1)

= _____ .

6. Визначаємо розрахункову відстань між світильниками: . (2)

Приймаємо ______________ м.

7. Відстань від крайніх світильників до стін:

; (3)

м.

8. Кількість рядів світильників: ; (4) (5)

+ 1 =____ рядів.

Приймаємо ____ рядів.

9. Кількість світильників у ряду: ; (5)

+ 1 = ____ штук.

Приймаємо ____ штук.

10. Кількість світильників: ; (6)

_________ = ____ штук.

11. На плані приміщення розміщуємо світильники, вказуючи відстані між рядами світильників і світильниками в ряду, а також довжину і ширину приміщення, і показуємо контрольну точку Д.

Рис. 3. Схема розміщення світильників.

12. Освітленість в точці Д від кожного ближнього світильника визначаємо за формулою: ; (7)

де, – горизонтальна освітленість у точці Д від одного світильника, лк;

– сила світла від світильника в напрямку до контрольної точки Д, кд;

– кут між віссю симетрії світильника та напрямом до контрольної точки, град;

– коефіцієнт запасу;

– розрахункова висота, м.

13. Визначаємо відстань від горизонтальної проекції світильників на робочу поверхню до точки Д. (Див. рис. 1, методичні вказівки)

; (8)

де, – відстань між рядами світильників, м;

– відстань між світильниками в ряду, м;

14. Тангенс кута падіння світлового потоку від світильника в контрольній точці Д: ; (9)

_____________.

15. За знайденим значенням тангенса визначаємо величину кута та .

16. Визначаємо силу світла за формулою: ; (10)

де, – сила світильника з умовною лампою 1000 лм. (Додаток 14)

17. Приймаємо нормовану освітленість лк (Додаток 7) та коефіцієнт запасу = _____ (Додаток 8).

18. В контрольній точці Д освітленість створюється чотирма ближніми до неї світильниками. Тому сумарну освітленість визначаємо за формулою:

. (11)

19. Відхилення фактичної освітленості від нормованої:

; (12)

= ____ %.

Допустиме відхилення ____ % знаходиться в межах нормованої освітленості.

20. Питома потужність: ;

= .

21. Нормована освітленість у _________________ буде забезпечена світильниками типу ________________ з лампами типу __________________.

22. Висновки: _____________________________________________________

Контрольні запитання.

1. Чому цей метод називається точковим?

2. Який метод розрахунку освітлення точковий чи коефіцієнта використання світлового потоку є точнішим?

3. Суть точкового методу.

4. Коли застосовується цей метод?

5. Дайте визначення величини сили світла.

Практичне заняття 6

Тема: Розрахунок освітлення методом питомої потужності та за прямими нормативами.

Мета: Вивчити методику розрахунку освітлення методом питомої потужності та за прямими нормативами.

Завдання А:Визначити кількість вибраних світильників і вибрати необхідний тип лампи. Накреслити схему розміщення світильників на плані приміщення. Підготувати відповіді на контрольні запитання.

Вихідні дані варіанту ____.

1. Призначення приміщення ________________________________________.

2. Характеристика мікроклімату __________________________ . (Додаток 1)

3. Загальні розміри приміщення: довжина = ___ м, ширина = ___ м,
висота = ___ м.

Послідовність виконання.

1. Приймаємо систему _______________________ освітлення.

2. Приймаємо вид освітлення _______________________.

3. Вибираємо тип світильника ___________________________ . (Додаток 10)

4. Визначаємо розрахункову висоту: ; (1)

де, – висота приміщення, м;

– висота робочої поверхні, м;

5. Знаходимо тип кривої сили світла _______________ і найвигіднішу відстань між світильниками = _____ .

6. Визначаємо відстань між світильниками і рядами світильників:

; (2)

м.

7. Відстань від крайніх світильників до стін: ; (3)

м.

8. Кількість рядів: ; (4)

= _____ штук;

Беремо _____ штук.

9. Кількість світильників у ряду: ; (5)

= _____ штук;

Беремо _____ штук.

10. Загальна кількість світильників: ; (6)

= _____ штук.

11. Приймаємо коефіцієнт запасу = _____ (Додаток 8) і коефіцієнт нерівномірності .

12. Визначаємо коефіцієнти відбивання стелею , стінами і
підлогою . (Додаток 9)

13. Нормована освітленість лк. (Додаток 7)

14. Визначаємо площу приміщення.

При ; ________ = ____ .

Якщо ; ______ = ____ .

15. Беремо питому потужність ________ з додатку 15.

16. Потужність лампи визначаємо за формулою: ; (7)

де, – площа приміщення, ;

– число світильників.

17. За визначеною потужністю лампи вибираємо стандартну лампу. (Додаток 2)

18. Записуємо паспортні дані світильника і лампи.

19. Розміщуємо світильники на плані приміщення.

Завдання Б:Розрахувати освітлення приміщення за прямими нормативами.

Вихідні дані варіанту ____.

1. Призначення приміщення ________________________________________.

2. Загальні розміри приміщення: довжина = ___ м, ширина = ___ м,
висота = ___ м.

3. Характеристика мікроклімату __________________________ . (Додаток 1)

Методика розрахунку.

1. Вибираємо світильник типу _________________.

2. Площа приміщення: ;

________ = ____ .

3. Вибираємо нормовану освітленість, лк.

4. Вибираємо потужність лампи. (Таблиця 6.1, методичні вказівки)

5. Записуємо тип світильника і лампи.

6. Висновки: _____________________________________________________

Контрольні запитання.

1. В яких випадках застосовується для розрахунку освітлення метод питомої потужності?

2. В чому суть цього методу?

3. Як визначається площа видовжених приміщень?

4. Назвіть переваги та недоліки даного методу.

5. В яких випадках освітлення приміщень розраховується за прямими нормативами?

Практичне заняття 7

Тема:Розрахунок і вибір установок для опромінення рослин в теплицях.

Мета:Навчитися виконувати розрахунки опромінювальних установок різними методами та їх вибирати.

Завдання: Вибрати тип опромінювача, джерела випромінювання і опромінювальної установки для опромінення розсади в теплиці. Визначити кількість опромінювачів, їх потужність і витрати електроенергії на опромінювання.

А. Розрахунок і вибір опромінювальної установки за питомою

Потужністю.

Вихідні дані варіанту ____.

Тип теплиці _____________________.

Призначення теплиці _____________________.

Розсада культури _____________________.

Площа опромінення _____ .

Зона розташування теплиці _________________ область.

Область _____________________.

Послідовність виконання.

1. Для опромінення розсади в теплиці вибираємо опромінювальну установку типу ____________ з ______________ опромінювач_________________ і лампою типу ___________, потужність якої = ___ кВт, а потік ____мфіт. (Додатки 16, 17)

2. З додатку 18 вибираємо питому потужність ______ .

3. Площа занята під вирощуванням розсади вказана у варіанті завдання, _____ .

4. Потужність необхідну для опромінення визначаємо за формулою:

; (1)

де, – питома потужність, ;

– площа опромінення, ;

__________ = _____ Вт.

5. Число опромінювачів визначаємо за виразом: ; (2)

де, – потужність лампи опромінювача, Вт;

– округляється до цілого числа;

= ____ штук.

6. З додатку 16 вибираємо кількість опромінювачів в установці _____штук. Тоді кількість установок буде дорівнювати N.

; (3)

де, т – кількість опромінювачів в установці, штук;

п – кількість необхідних для опромінення опромінювачів, штук;

– округляється до цілого числа кратного кількості опромінювачів в установці;

= _____ штук.

7. Сумарна потужність опромінювальних установок для розсади:

; (4)

де, – потужність однієї установки (модуля, блока), кВт;

_________ = ____ Вт.

8. Приймаємо тривалість опромінення розсади ________ , (див. пункт 12 практичної роботи 7), а тривалість вирощування розсади огірків , томатів .

9. Тривалість вегетаційного періоду вирощування: , год; (5)

год.

10. Кількість спожитої електроенергії за вегетативний період:

; (6)

11. Вартість використаної електроенергії: ; (7)

де, – вартість 1 , грн.

Б. Розрахунок і вибір опромінювальних установок з точковими джерелами випромінювання за ефективною опроміненістю.

Вихідні дані варіанту ____.

Тип теплиці _____________________.

Призначення теплиці _____________________.

Розсада культури _____________________.

Площа опромінення _____ .

Зона розташування теплиці _________________ область.

Зона _____________________.

Послідовність виконання.

1. Для опромінення розсади в теплиці вибираємо опромінювальну установку типу _________________ з опромінювачем _________________ і лампою типу _________________. (Додатки 16, 17)

2. Розрахункову потужність установки, яка створює необхідну опроміненість для нормального росту рослин, обчислюємо за формулою:

; (8)

де, – площа приміщення, ;

– необхідна опроміненість, ; (Додаток 19)

– коефіцієнт використанні фіто потоку;

;

– фітовіддача ламп, .

3. Фітовіддача вибраної лампи: ; (9)

де, – фітоток лампи, ; (Додаток 16)

= _____ .

За формулою (8) обчислюємо потужність:

= ____ кВт.

4. Кількість опромінювачів: ; (10)

де, – потужність однієї лампи опромінювача, кВт; (Додаток 17)

п = _______ = ____штук.

5. Кількість опромінювачів в установці (модулі, блоці) визначається з додатку 16, а кількість установок буде обчислена за формулою: ; (11)

де, – округляється до цілого числа, кратного кількості опромінювачів в одній установці;

N = _______ = ____штук.

6. Установлена потужність опромінювальних остановок: ; (12)

7. Для обчислення витрати електроенергії за період вегетації визначаємо тривалість роботи опромінювального обладнання:

; (13)

де, , , , – відповідно тривалість проростання насіння, вирощування сіянців, розсади до розстановки і після розстановки; (Додаток 20)

, , , – відповідно добові тривалості опромінення проростання насіння, вирощування сіянців, розсади до розстановки і після розстановки.

___________________________________ = ______ .

8. Витрати енергії на опромінення за період вегетації: ; (14)

9. Вартість спожитої електроенергії: ; (15)

де, – вартість 1 електроенергії, грн.;

В. Розрахунок опромінювальних установок з лінійними джерелами випромінювання.

Завдання:Розрахувати опромінювальну установку з лінійними джерелами випромінювання (люмінесцентними лампами) для опромінення розсади. Визначити число ламп в блоці, кількість блоків, потужність установки і витрати електроенергії за вегетативний період.

Вихідні дані варіанту ____.

Розсада культури _____________________.

Площа опромінення _____ .

Ширина блоку 1 м.

Послідовність виконання.

1. Для опромінення розсади у теплиці з додатку 17 вибираємо лампу типу ___________, світловий потік якої _______ лм і довжина ____ м.

2. Приймаємо висоту підвішування ламп ____ м.

3. З додатку 19 визначаємо горизонтальну опроміненість =_______ .

4. Визначаємо постійну величину, яка залежить від паспортних (каталожних) даних лампи: ; (16)

де, – світовий потік лампи, лм;

– коефіцієнт переводу світлового потоку в фіти, для люмінесцентних ламп ;

– ширина блоку, м;

– довжина лампи;

= ______ .

5. Знаходимо відносну опроміненість, яка залежить від підвішування світильників: (17)

= ______.

6. По графіку (Додаток 21) за величиною для = ____ м знаходимо число п = ____ламп на 1 погонний метр (або в одному блоці).

7. Площа блоку ламп: ; (18)

де, – довжина блоку, м;

– ширина блоку, м;

8. Кількість блоків необхідних для опромінення рослин в теплиці:

; (19)

= ___ штук.

9. Загальна кількість ламп: ; (20)

___________= ___ штук.

10. Потужність установки: ; (21)

Вт.

11. Кількість спожитої електроенергії за вегетаційний період Т: (значення Т взяти із завдання варіанту А)

; (22)

= ___ .

12. Вартість спожитої електроенергії: ; (23)

_______ = ____грн.

13. Визначаємо більш ефективну установку за величиною споживаної енергії установками розрахованими різними методами.

14. Висновки: _____________________________________________________

Контрольні запитання.

1. Що таке фіто потік лампи і як він себе проявляє?

2. Які опромінювачі використовуються для опромінення рослин?

3. Якими лампами комплектуються опромінювачі?

4. В чому суть розрахунку опромінювальної установки?

5.Яка установка на ваш погляд буде ефективнішою, та що розрахована за величиною питомої потужності чи фітоопроміненістю?

Практичне заняття 8

Тема: Розрахунок і вибір установки ультрафіолетового випромінювання.

Мета:Навчитися розраховувати стаціонарні установки для ультра-фіолетового опромінення тварин (птиці) методом коефіцієнта використання вітального потоку.

Завдання:Розрахувати стаціонарну установку для опромінення тварин (птиці) методом коефіцієнта використання вітального потоку. Підготувати відповіді на контрольні запитання.

Вихідні дані варіанту ____.

1. Призначення будівлі ______________________________________ і його розміри – довжина = ___ м, ширина = ___ м, висота = ___ м.

2. Вид і вікова група тварин (птиці) __________________________________.

Послідовність виконання.

1. Приймаємо тип стаціонарного опромінювача _______________ і тип лампи _________________. (Додаток 13)

2. Крива сили вітального потоку належить до типу Д (косинусна) для якої

3. Приймаємо висоту підвішування опромінювачів над спиною тварин (птиці) м. (Додаток 24)

4. Відстань між рядами опромінювачів: ; (1)

____________ = ____ м.

5. Кількість рядів: (2)

де, – ширина приміщення, м;

= ____ м.

Приймаємо ____ рядів.

6. Відстань від стін до крайніх опромінювачів: ; (3)

____________ = ____ м.

7. Відстань між рядами: ; (4)

= ____ м.

8. Відстань між опромінювачами в ряду: ; (5)

= ____ м.

9. Визначаємо кількість опромінювачів у ряду: ; (6)

+ 1 = ____.

Беремо ____ опр.

10. Загальна кількість опромінювачів: ; (7)

= _____ штук.

11. Індекс установки: ; (8)

= ____.

12. З додатку 26 знаходимо коефіцієнт використання вітального потоку

13. Для лампи _____________ приймаємо вітальний потік мвіт. (Додаток 23)

14. Приймаємо коефіцієнт запасу . (Додаток 27)

15. Значення величини коефіцієнта форми об’єкта знаходиться в межах

16. Величину середньої опроміненості обчислюємо за формулою:

; (9)

де, – середня вітальна опроміненість, ;

– кількість опромінювачів, штук;

– коефіцієнт використання вітального потоку;

– коефіцієнт форми тварин (птиці);

– коефіцієнт запасу;

– площа приміщення, ;

= ____.

17. Приймаємо дозу опромінення: (Додаток 24)

18. Визначаємо щоденну тривалість опромінення наприкінці строку служби УФ ламп (старих ламп): ; (10) = ____ год.

19. Щоденна тривалість опромінення на початку служби УФ ламп (нових):

; (11)

де, – коефіцієнт запасу, який залежить від тривалості роботи ламп; (Додаток 25)

= ____ год.

20. Щоденну тривалість опромінення порівнюємо з рекомендованою, при цьому повинна виконуватися умова:

21. Висновки: _____________________________________________________

Контрольні запитання.

1. Біологічна дія УФ випромінювання взагалі й зокрема УФ-В області.

2. Типи ламп УФ випромінювання, що використовуються в опромінювальних установках.

3. Типи опромінювачів.

4. Якими методами розраховують опромінювальні установки?

5. За якою формулою визначається середня опроміненість?

6. Що таке доза опромінення?

7. Який пристрій називається опромінювачем?

Практичне заняття 9

Тема:Розрахунок і вибір рухомої установки ультрафіолетового опромінення.

Мета: Навчитися вибирати і розраховувати рухомі установки для ультрафіолетового опромінення тварин і птиці.

Завдання: Розрахувати режим роботи рухомої механізованої установки для опромінення тварин (птиці), зробити необхідні висновки. Підготувати відповіді на контрольні запитання.

Вихідні дані варіанту ____.

1. Призначення приміщення _____________________________________ і його розміри – довжина = ___ м, ширина = ___ м, висота = ___ м.

2. Вид і вікова група тварин (птиці) __________________________________.

Послідовність виконання.

1. Приймаємо тип опромінювальної установки _______________ з опромінювачами типу _________________ і лампами типу _________________.

2. Визначаємо кількість опромінення в заданій мочці М за один прохід опромінювача за формулою: ; (1)

де, – коефіцієнт форми об’єкта опромінення;

, беремо ____;

– сила вітального випромінювання опромінювача, (Додаток 28)

= ____;

– коефіцієнт запасу (приміщення); (Додаток 27)

= ____;

– швидкість руху опромінювача, м/год;

м/год;

– кут, що визначається технічною характеристикою опромінювача.

Для опромінювача ________________ кут знаходиться в межах , = знаходиться в межах .

3. Величину кута можна визначити за формулою:

; (2)

де, L – відстань, яку проходить опромінювач за один прохід, або довжина повного ходу опромінювача;

; (3)

– розрахункова висота, м;

– кількість опромінювачів у одному ряді;

= 2 опромінювачі;

– відстань, яку не повинен доходити опромінювач до центру і країв опромінювальної площини, оскільки тварина, яка знаходиться там одержить подвійну дозу опромінення;

= _____;

4. – розрахункова висота підвішування опромінювачів:

; (4)

де, – висота звисання, м;

= м;

– середня висота тварин, м;

= ____ м.

Тоді, підставляємо у формулу (1) значення обчислених величин за виразами 2, 3, 4 і величин взятих з додатків 27 і 28 та обчислюємо :

=_______________________ = _____

5. Кількість проходів опромінювачів, при яких забезпечується рекомендована доза опроміненості при старих лампах: ; (5)

де, – рекомендована доза опромінення, ; (Додаток 24)

= ___ .

6. Число проходів опромінювачів при нових лампах: ; (6)

де, – коефіцієнт запасу, який враховує зниження потоку випромінювання від тривалості роботи лампи; (Додаток 25)

= ___ .

7. Визначаємо тривалість щоденного опромінення тварин новими лампами: ; (7)

де, – час необхідний для розгортання лампи типу ДРТ;

хв.;

= ___ год.

8. Тривалість щоденного опромінення старими лампами за умови їх регулярного очищення: ; (8)

= ____.

9. Порівнюємо величини числа проходів і тривалості щоденного опромінення з їх значеннями, що наведені в додатку 24. На підставі порівняння робимо висновок.

10. Висновки: _____________________________________________________

Контрольні запитання.

1. Перевага та недоліки рухових УВ опромінювальних установок.

2. Чому в процесі експлуатації лампи ДРТ їх потік випромінювання знижується?

3. Дайте визначення сили випромінювання вітального потоку, назвіть одиниці її вимірювання.

4. Принцип дії та будова ламп ДРТ.

5. Що враховує коефіцієнт форми?

Практичне заняття 10

Тема:Розрахунок і вибір установок бактерицидного опромінення.

Мета:Навчитися розраховувати і вибирати установки бактерицидного опромінення.

Завдання:Розрахувати установки для знезаражування води і дезінфекції повітря в приміщеннях, зробити необхідні висновки. Підготувати відповіді на контрольні запитання.

Вихідні дані варіанту ____.

Продуктивність установки для знезаражування води , а дезінфекції повітря , вид бактерії ________________.

Призначення приміщення _____________________________________ і його розміри – довжина = ___ м, ширина = ___ м, висота = ___ м, вид бактерії ________________.

А. Порядок розрахунку бактерицидної установки для знезаражування води продуктивністю Q.

1. Беремо установку з не зануреними лампами у воду.

2. Розрахунковий бактерицидний потік визначаємо за формулою:

; (1)

де, – продуктивність установки, ;

– показник поглинання бактерицидного потоку; (Додаток 29)

– коефіцієнт опору бактерій;

= 2400 2540 ;

– допустима кількість бактерій після опромінення. Стандартний допустимий = 3 бакт/л. У розрахунках приймаємо = 1 бакт/л;

– кількість бактерій в 1 л води до обробки випромінюванням;

= 100 1000;

– коефіцієнт використання потоку;

; (2)

приймаємо = ______, у додатку 30 знаходимо коефіцієнт відбивання бактерицидного потоку = _______.

Підставляємо знайдені величини у формулу 2 і обчислюємо значення :

= _____ .

Коефіцієнт послаблення бактерицидного потоку в шарі води:

; (3)

де, – показник поглинання води; (Додаток 29)

– товщина шару води;

Визначаємо глибину потоку (товщину шару) води. Вона повинна бути такою, щоб значення послаблення було в межах

; (4)

= ____.

Підставивши у розрахункову формулу значення величин, обчислюємо розрахунковий потік:

= _____ .

Вибираємо тип лампи і записуємо паспортні дані: тип _________, , , .

3. Кількість бактерицидних ламп: ; (5)

= ___.

4. Потужність установки: ; (6)

Б. Методика розрахунку установок для дезінфекції повітря в приміщенні.

1. Вибираємо тип __________ лампи. Паспортні дані лампи: , , .

2. Визначаємо показник поглинання повітря а = ___________. (Додаток 29)

3. Розраховуємо коефіцієнт поглинання: (7)

де, – показник поглинання;

– висота розміщення ламп, см;

4. Коефіцієнт запасу (Додаток 27)

5. З додатку 31 вибираємо норму бактерицидного опромінення: _____.

6. Приймаємо величину залишкових бактерій: Беремо

7. Густина бактерій до опромінення: = 100 1000. Беремо

8. Лампи беремо без арматури, тому . Беремо

9. Розрахункова продуктивність Q = ______ вентиляторів. (З таблиці варіантів завдань)

10. Необхідну кількість ламп визначаємо за формулою:

; (8)

де, – продуктивність вентиляторів, ;

– показник поглинання середовища;

– коефіцієнт запасу;

– нормована опроміненість, ;

– густина бактерій після опромінення;

– густина бактерій до опромінення;

– бактерицидний потік лампи, мбк;

– коефіцієнт поглинання бактерицидного потоку;

– коефіцієнт використання потоку;

= ____ штук.

11. Потужність установки: ; (9)

12. Висновки: _____________________________________________________

Контрольні запитання.

1. Біологічна дія бактерицидного випромінювання.

2. Де використовується бактерицидне випромінювання?

3. Які лампи використовуються для бактерицидного опромінення?

4. Які опромінювачі бактерицидного опромінення використовуються в сільськогосподарському виробництві?

5. Чим пояснюється знезаражуюча дія випромінювання УФ-С області?

6. Чому в процесі експлуатації УФ установок необхідно періодично здійснювати вимірювання опроміненості?

Практичне заняття 11

Тема:Розрахунок і вибір установок інфрачервоного й ультрафіолетового опромінювання.

Мета:Навчитися розраховувати установки інфрачервоного і комбінованого опромінення.

Завдання: А. Розрахувати інфрачервону опромінювальну установку.

Вихідні дані варіанту ____.

Вид і вікова категорія тварин __________________________, спосіб утримання ____________________, температура в приміщенні , кількість ____________ М = ____ гол.

Послідовність розрахунку установки інфрачервоного опромінення.

1. Визначаємо необхідну опроміненість: ; (1)

де, – постійна втрата тепла, ;

– коефіцієнт тепловіддачі тварин, ;

– температура середовища, ;

2. Вибираємо тип опромінювача і тип лампи.

Опримінювач: тип __________, тип КСВ __________.

Лампа: тип __________, потужність

3. Визначаємо висоту підвісу опромінювачів над спиною за формулою:

; (2)

де, І – сила випромінювання лампи в напрямку ; (Додаток 35)

Z – коефіцієнт нерівномірності опроміненості, беремо Z = ____;

4. З додатку 37 визначаємо площу зони обігрівання для ________________м.

5. Загальна площа обігрівання тварин, що знаходяться в зоні обігріву:

; (3)

де, М – кількість тварин або їх груп, гнізд, що знаходяться в зоні обігрівання;

6. Кількість опромінювачів необхідних для опромінення тварин:

; (4)

де, – коефіцієнт запасу, ;

– енергетичний ККД лампи, ;

Приймаємо = ______ ;

– площа опромінення, ;

– потужність лампи, ;

– опроміненість, ;

= ____ .

7. Відстань між опромінювачами обчислюємо за виразом:

; (5)

де, – коефіцієнт розміщення, при коридорному – = 1, шаховому – = 0,93;

= ____ .

Креслимо фрагмент плану приміщення з нанесенням опромінювачів.

Б. Розрахувати висоту підвішування опромінювачів та тривалість вітального опромінення тварин (птиці) для комбінованої опромінювальної установки.

Вихідні дані варіанту ____.

Вид тварин __________________________, температура в приміщенні , вікова група Д = ____ днів.

Порядок розрахунку.

1. Енергетичну опроміненість на тілі _______________ визначаємо за формулою: ; (6)

де, – оптимальна опроміненість новонародженого, ; (Додаток 34)

– температурний градієнт опроміненості, = 25 (для всіх видів тварин і птиці крім ягнят). Для ягнят = 13 ;

– кількість днів повної адаптації;

= _____.

2. Для опромінення _______________ вибираємо опроміню вальну установку типу ИКУФ1М.

3. Опромінювачі установки укомплектовані двома лампами типу _________ і однією лампою ____________.

4. По графіку кривої сили випромінювання визначаємо силу випромінювання І = _______ Вт/ср. (Додаток 35)

5. Приймаємо коефіцієнт нерівномірності Z = 1,4, тому що опромінювач має КСВ, яка належить до типу Д (косинусна).

6. Висота підвішування опромінювачів над спинами тварин:

; (7)

7. Вітальна опроміненість від горизонтально розташованого опромінювача визначаємо за формулою: ; (8)

де, – вітальний потік ламп ЛЭ15, = _____ м віт;

– енергетичний ККД ламп, . Беремо = ____ ;

– захисний кут опромінювача, . Беремо = ___ . Знаходимо значення ;

– висота підвішування опромінювача, м;

= _____ .

8. Рекомендовану дозу опромінення знаходимо в додатку 24.

9. Тривалість опромінення визначаємо за виразом: ; (9)

= ____ .

10. Висновки: _____________________________________________________

Контрольні запитання.

1. В якої з ламп Г220-230-300 чи ИКЗК200-250 більший термін служби, поясніть чому?

2. Біологічна дія інфрачервоного випромінювання.

3. Якої області 14 випромінюванням ефективніше здійснювати обігрівання молодняка тварин і птиці?

Практичне заняття 12

Тема:Розрахунок освітлювальних проводок.

Мета:Навчитися розраховувати освітлювальні проводки.

Завдання:За характеристикою середовища в приміщенні вибрати марку проводу (кабелю), визначити його площу перетину за допустимою температурою нагрівання, перевірити на допустиму втрату напруги і на механічну міцність. Зробити висновки і підготувати відповіді на контрольні запитання.

Вихідні дані варіанту ____.

1. Призначення приміщення _______________________________.

2. Розміри приміщення: довжина = ___ м, ширина = ___ м,
висота = ___ м.

Послідовність виконання.

1. Освітлювальна установка відноситься до __________ , тому вибираємо провід (кабель) з ______________ жилами. )Додаток 37)

2. Спосіб прокладки проводу (кабелю) _______________.

3. Груповий освітлювальний щиток розміщуємо _______________________.

4. Після розміщення світильників на плані приміщення (див. Практичні заняття 2, 3, 4, 5) розбиваємо світильники по групам, при цьому враховуємо вимоги ПУЕ, а саме: кількість груп повинна бути кратна трьом, струм групи не повинен бути більшим 25 А.

5. Складаємо розрахункову схему групової лінії. Для прикладу наводимо розрахунок групової лінії ____.

Рис. 12.1. Розрахункова схема групової лінії.

На розрахунковій схемі відстані між світильниками вказані в метрах, а потужності в кВт.

6. Потужність групових ліній визначаємо за формулою:

; (1)

де, , , – потужність ламп об’єднаних у групу, Вт;

, , – кількість ламп однакової потужності.

___________________________________ = ______ Вт.

7. Живлення електроенергією групової лінії приймаємо однофазним, тоді розрахунковий струм обчислюємо за формулою:

- лампи розжарювання: (2)

- лампи газорозрядні: (3)

де, – фазна напруга;

= ____ А.

8. Для захисту групової лінії від перевантаження і КЗ вибираємо автоматичний повітряний вимикач ______________. (Додаток 42) Номінальний струм розчівлювача повинен відповідати умові: , (4)

= _____ А.

9. Вибираємо переріз жили проводу (кабелю):

- за умовою допустимого нагрівання: ; (5)

струмові = ____ А відповідає переріз жили ; (Додаток 40)

- за умовою відповідності захисту ; (6)

для автоматичного вимикача з комбінованим розчіплювачем = 1. Тоді . (Додаток 47) Цьому струму відповідає переріз жили . (Додаток 40)

Визначивши площу перерізу за двома умовами, вибираємо більшу. Остаточно .

10. Перевіряємо вибраний переріз жили проводу (кабелю) на допустиму втрату напруги за рівністю: ; (7)

де, – розрахункова втрата напруги, %;

– допустима втрата напруги, 2,5 %.

11. Розрахункову втрату напруги визначаємо за формулою:

; (8)

де, – момент навантаження , який визначають за схемою (Див. методичні вказівки до роботи 12);

– площа перерізу жили, ;

– коефіцієнт, що залежить від матеріалу, роду струму, системи напруг. Значення величини беремо з додатку 41.

Рис. 12.1. Розрахункова схема до визначення моменту.

_______________________________________________________________

Тоді фактична втрата напруги буде дорівнювати: ____ %.

Вибраний провід (кабель) підходить, тому що < 2,5 %.

12. Висновки: _____________________________________________________

Контрольні запитання.

1. Що необхідно враховувати при розміщенні освітлювальних щитків?

2. Що необхідно враховувати при розділі світильників на групи?

3. Скільки світильників виділяється на чергове освітлення?

4. Які вимоги ставляться до захисту освітлювальних проводок?

5. Як визначаються розрахункові струми для однофазних і трифазних груп з лампами розжарювання?

6. Як визначаються розрахункові струми для однофазних і трифазних груп з газорозрядними лампами?

7. Які марки проводів і кабелів використовують для освітлювальних проводок?

8. За якими умовами здійснюється вибір перерізу проводів, кабелів?

Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 266; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

Мы поможем в написании ваших работ!