Виправлення помилок у звітності. Події після дати балансу
ПРАКТИЧНА РОБОТА № 8
Бухгалтерські облік до початку та після складання фінансової звітності.
Основи складання фінансової звітності за міжнародними стандартами.
Мета заняття: Вивчити методику закриття рахунків бухгалтерського обліку перед складанням фінансової звітності. Виправлення помилок у звітності. Основи складання фінансової звітності за міжнародними стандартами. Опрацювати методичні рекомендації з перевірки порівнянності показників фінансової звітності.
Час: 4 год.
Для сільськогосподарських підприємств закриття рахунків бухгалтерського обліку - важливий етап у підготовці до річної фінансової звітності. Адже це відповідальна робота, виконання якої потребує певної послідовності.
Основними документами, якими слід керуватися при закритті рахунків бухгалтерського обліку, є:
Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджені наказом Мінагрополітики від 18.05.01 р. № 132 (далі - Методичні рекомендації № 132);
Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку біологічних активів, затверджені наказом Мінфіну від 29.12.06 р. №1315 (далі - Методичні рекомендації № 1315).
Перш ніж закривати рахунки, необхідно відобразити всі господарські операції за рік, включаючи коригуючи дані за результатами інвентаризації ТМЦ, грошових коштів та розрахунків, а також переоцінку біологічних активів (далі - БА) та сільгосппродукції.
|
|
|
Обов'язковому закриттю перед формуванням річної звітності підлягають рахунки класів 7 «Доходи та фінансові результати», 8 «Витрати за елементами» та 9 «Витрати діяльності».
Послідовність закриття операційних рахунків
Розглянемо покроковий порядок розподілу витрат та закриття відповідних рахунків, установлений п. 6.2 Методичних рекомендацій № 132.
Крок 1. Розподіляються між об'єктами обліку інші витрати на утримання основних засобів (тракторів, комбайнів, сівалок та ін.), які відображаються протягом року на окремих субрахунках рахунка 91 «Загальновиробничі витрати».
Зазначені витрати, включаючи орендну плату, відносяться на собівартість продукції окремих культур та видів незавершеного виробництва таким чином (п. 3.17 Методичних рекомендацій № 132):
на утримання тракторів - пропорційно до обсягу виконаних ними механізованих тракторних та будівельних робіт (в умовних еталонних гектарах);
ґрунтообробних машин - пропорційно до оброблених площ, зайнятих певними культурами;
сівалок - пропорційно до площі посіву культур;
технічних засобів для збирання врожаю - пропорційно до зібраної площі певних культур;
|
|
|
машин для внесення у ґрунт добрив - пропорційно до фізичної маси внесених добрив;
меліоративних споруд - пропорційно до меліорованих площ;
приміщень для зберігання продукції - пропорційно до кількості та тривалості зберігання продукції протягом звітного періоду.
Крок 2. Визначається фактична собівартість робіт та послуг допоміжних виробництв.
Крок 3. Розподіляються загальні витрати на такі операції: зрошення та осушення земель, включаючи витрати на утримання меліоративних споруд, вапнування та гіпсування ґрунтів, утримання полезахисних смуг.
Крок 4. Списується частина витрат бджільництва на сільськогосподарські культури, що запилюються (Дт 231 - Кт 232).
Крок 5. Списується з витрат основного виробництва сума надзвичайних витрат (Дт 991 - Кт 23).
Крок 6. Розподіляються бригадні, фермівські, цехові та загально виробничі витрати (про розподіл загально виробничих витрат)
Крок 7. Закривається субрахунок 231 «Рослинництво» (див. нижче), окрім незавершеного виробництва.
Крок 8. Визначається фактична собівартість продукції підсобних промислових виробництв з переробки рослинницької продукції.
Крок 9. Розподіляються витрати, пов'язані з утриманням кормоцехів, пропорційно до маси згодованих кормів на відповідні види та групи БА тваринництва (п. 3.12 Методичних рекомендацій № 132).
|
|
|
Крок 10. Закривається субрахунок 232 «Тваринництво» (див. нижче), окрім незавершеного виробництва.
Закриття рахунка 23
Розповімо докладніше про закриття субрахунків рахунка 23, на яких відображаються витрати на виробництво продукції рослинництва та тваринництва.
Протягом періоду виробництва такі витрати обліковуються за дебетом рахунка 23. Виготовлена продукція оприбутковується за кредитом цього рахунка за справедливою вартістю (п. 12 П(С) БО ЗО «Біологічні активи»).
Різниця між справедливою вартістю (за вирахуванням витрат на продаж) та витратами на виробництво в обліку визнається доходами або витратами від первісного визнання сільськогосподарської продукції та БА.
Дохід від первісного визнання сільгосппродукції та додаткових БА відображається на однойменному субрахунку 710, а витрати - на субрахунку 940.
Наприклад, якщо фактичні витрати, відображені за дебетом рахунка 23 (аналітичний рахунок «Пшениця озима»), становлять 150 000 грн., а справедлива вартість оприбуткованої продукції-170 000 грн., то виникає дохід від первісного визнання у сумі 20 000 грн. (Дт 23 - Кт 710). Якщо ж фактичні витрати перевищують справедливу вартість, то виникнуть витрати від первісного визнання продукції (Дт 940 - Кт 23).
|
|
|
У разі якщо доходи (витрати) від первісного визнання додаткових БА і сільгосппродукції визначались на дату балансу протягом року (поквартально), а виробничі витрати списувалися додатково на дебет рахунка 23, то в кінці звітного періоду такі доходи (витрати) підлягають коригуванню до фактичної суми (п. 7.4 Методичних рекомендацій № 1315).
Якщо ж підприємство визначає доходи (витрати) в кінці року, то коригування не потрібне, оскільки за дебетом рахунка 23 відображено всі операції за рік і при віднесенні сальдо на субрахунки 710 та 940 цей рахунок закривається (п. 7.4 Методичних рекомендацій № 1315).
Визначення фінансового результату
Сільськогосподарські підприємства, визначаючи фінансовий результат, повинні керуватися загальними вимогами П(С)БО 3. Для обліку й узагальнення інформації про фінансові результати застосовується однойменний рахунок 79.
За кредитом цього рахунка відображаються суми в порядку закриття рахунків обліку доходів, за дебетом - суми в порядку закриття рахунків обліку витрат, а також належна сума нарахованого податку на прибуток.
Закриваються рахунки класу 7 «Доходи і результати діяльності» та класу 9 «Витрати діяльності» у такому порядку:
| За кредитом субрахунки і дебетом рахунків | За дебетом субрахунки і кредитом рахунків |
| Субрахунок 791 «Результат операційної діяльності» | |
| 70 «Доходи від реалізації» | 90 «Собівартість реалізації» |
| 92 «Адміністративні витрати» | |
| 93 «Витрати на збут» | |
| 94 «Інши витрати операційної діяльності» | |
| 71 «Інший операційний дохід» | 98 «Податок на прибуток» |
| Субрахунок 792 «Результат фінансових операцій» | |
| 72 «Доходи від участі в капіталі» | 95 «Фінансові витрати» |
| 73 «Інший фінансовий дохід» | 96 «Втрати від участі в капіталі» |
| Субрахунок 793 «Результат | іншої звичайної діяльності |
| 74 «інші доходи» | 97 «Інші витрати» |
| Субрахунок 794 «Результат надзвичайних подій» | |
| 75«Надзвичайні доходи» | 99 «Надзвичайні витрати» |
Відповідно до П(С)БО ЗО загальний фінансовий результат від основної діяльності підприємства визначається за трьома показниками:
Фінансові результати від первісного визнання сільгосппродукції та додаткових БА, які в бухгалтерському обліку відображаються такими записами: Дт 710 - Кт 791; Дт 791 - Кт 940.
Фінансові результати від реалізації сільгосппродукції та БА, які відображаються такими бухгалтерськими проведеннями: Дт 791 - Кт 901; Дт 701 - Кт 791.
Фінансові результати від зміни справедливої вартості БА на дату балансу, оцінка яких здійснюється за справедливою вартістю за вирахуванням витрат на місці продажу. При цьому здійснюються такі записи: Дт 791 - Кт 940; Дт 710 - Кт 791.
Сальдо рахунка 79 при його закритті списується на рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».
Виправлення помилок у звітності. Події після дати балансу.
Порядок виправлення помилок у фінансовій звітності визначений Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах", затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 28 травня 1999 р. № 137 (далі - П(С)БО 6).
Виправлення помилок минулих років відображаються в балансі (форма № 1) за звітний рік шляхом коригування на початок звітного року нерозподіленого прибутку (непокритого збитку), якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку), а також статей активів зобов'язань, власного капіталу, які змінилися внаслідок виправлення помилок.
Помилки, що впливають на величину нерозподіленого прибутку (непокритого збитку), відображаються в рядку 030 звіту про власний капітал (форма № 4).
Підприємством також здійснюється коригування статей фінансової звітності (активів, зобов'язань, власного капіталу, доходів і витрат тощо) того року (тих років), на який (які) виправлені помилки вплинули.
Відображення у звітності наслідків зміни в обліковій політиці
Облікова політика може змінюватися у випадках:
- якщо змінюються статутні вимоги діяльності підприємства,
- якщо змінюються вимоги положень (стандартів) бухгалтерського обліку,
політики
- якщо зміни забезпечать достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства.
Не вважається зміною облікової політики встановлення облікової для:
- подій або операцій, які відрізняються за змістом від попередніх подій або операцій;
- подій або операцій, які не відбувалися раніше.
Вплив зміни облікової політики на події та операції минулих періодів відображається у звітності шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного року та повторного надання порівняльної інформації щодо попередніх звітних періодів.
Якщо суму коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року неможливо визначити достовірно, то облікова політика поширюється лише на події та операції, які відбуваються після дати зміни облікової політики.
Відображення у звітності подій після дати балансу
Події після дати балансу можуть вимагати коригування певних статей або розкриття інформації про ці події у примітках до фінансових звітів Порядок коригування залежно від характеру події, що сталася наведено в табл. 2.Орієнтований перелік подій після дати балансу узагальнений в табл. 3
Таблиця 2
| Характер події, що відбулася після дати балансу | Порядок відображення у звітності |
| Події після дати балансу, які надають додаткову інформацію про визначення сум, пов'язаних з умовами, що існували на дату балансу | Коригування відповідних активів і зобов'язань шляхом сторнування та (або) додаткових записів в обліку звітного періоду, які відображають уточнення оцінки відповідних статей внаслідок подій після дати балансу |
| Події, що відбуваються після дати балансу і вказують на умови, що виникли після цієї дати | Не потребують коригування статей фінансових звітів, а підлягають розкриттю в примітках до фінансових звітів |
| Дивіденди за звітний період, які оголошені після дати балансу | Підлягають розкриттю в примітках до фінансових звітів |
| Події після дати балансу свідчать про наміри підприємства припинити діяльність, або неможливість її продовження | Фінансова звітність складається без застосування принципу безперервності діяльності |
|
Таблиця 3 Орієнтовний перелік подій після дати балансу
| |
| Події, які надають додаткову інформацію про обставини, що існували на дату балансу | |
| 1 | Оголошення банкротом дебітора підприємства, заборгованість якого раніше була визнана сумнівною |
| 2 | Переоцінка активів після звітної дати, яка свідчить про стійке зниження їхньої вартості, визначеної на дату балансу |
| 3 | Отримання інформації про фінансовий стан і результати діяльності дочірніх і асоційованих підприємств, яка свідчить про стійке зниження вартості їхніх акцій на фондових біржах |
| 4 | Продаж запасів, який свідчить про необґрунтованість оцінки чистої вартості їх реалізації на дату балансу |
| 5 | Отримання від страхової організації матеріалів про уточнення розміру страхового відшкодування, переговори щодо якого велись на звітну дату |
| 6 | Виявлення помилок або порушень законодавства, що призвели до перекручення даних фінансової звітності |
| Події, які вказують на обставини, що виникли після дати балансу | |
| 1 | Прийняття рішення щодо реорганізації підприємства |
| 2 | Придбання цілісного майнового комплексу |
| 3 | Рішення про припинення операцій, які становлять значну частину основної діяльності підприємства |
| 4 | Знищення (втрата) активів підприємства внаслідок пожежі, аварії, стихійного лиха або іншої надзвичайної події |
| 5 | Прийняття рішення щодо емісії цінних паперів |
| 6 | Не прогнозовані зміни індексів цін і валютних курсів |
| 7 | Укладення контрактів щодо значних капітальних і фінансових інвестицій |
| 8 | Прийняття законодавчих актів, які впливають на діяльність підприємства |
| 9 | Дивіденди за звітний період оголошені підприємством після дати балансу. |
Підприємство оприлюднює інформацію про виправлення помилок фінансової звітності за попередні роки або зазначає про недоцільність оприлюднення такої інформації у примітках до річної фінансової звітності. Відображення або не відображення такої інформації у звітності здійснюється з урахуванням встановленого підприємством порогу суттєвості за рекомендаціями, повідомленими листом Міністерства фінансів України від 29 липня 2003 року № 04230-04108.
Суттєвість окремих господарських операцій та об'єктів обліку визначається керівництвом підприємства, якщо інше не передбачено положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку. Орієнтовні пороги суттєвості наведено в табл. 4
Визначення суттєвості облікової інформації.
Таблиця 4
| Об'єкти застосування суттєвості | Орієнтовна величина порогу суттєвості |
| Суттєвість діяльності підприємства в цілому | Застосування критеріїв суттєвості до підприємства в цілому передбачає можливість використання спрощеної системи бухгалтерського обліку та звітності підприємством, обсяги діяльності якого нижче встановленого порогу суттєвості |
| Суттєвість окремих господарські операції та об'єкти обліку | визначається керівництвом підприємства, якщо інше не передбачено положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку |
| Суттєвість окремих об'єктів обліку, що відносяться до активів, зобов'язань і власного капіталу підприємства | 5 відсотків від підсумку відповідно всіх активів, всіх зобов'язань і власного капіталу |
| Суттєвість окремих видів доходів і витрат | 2 відсотки чистого прибутку (збитку) підприємства |
| Суттєвість з метою відображення переоцінки або зменшення корисності об'єктів обліку | 1 відсоток чистого прибутку (збитку) підприємства, або величина, що дорівнює 10-відсотковому відхиленню залишкової вартості об'єктів обліку від їх справедливої вартості |
| Суттєвість для визначення оренди фінансовою | Строк оренди приймається за величиною, що становить 75 відсотків строку корисного використання об'єкта оренди |
| Суттєвість для розкриття інформації про сегменти | 10 відсотків чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) або фінансових результатів сегмента або активів усіх сегментів підприємства |
| Суттєвість для визначення подібних активів | різниця між справедливою вартістю об'єктів обміну не повинна перевищувати 10 відсотків |
| Поріг суттєвості для інших господарських операцій та об'єктів обліку | у межах 1-10 відсотків з урахуванням обсягів діяльності підприємства, характеру впливу об'єкта обліку на рішення користувачів та інших якісних чинників, які можуть впливати на визначення порогу суттєвості |
| Суттєвість для наведення статей у фінансовій звітності, зокрема: 1) для статей балансу 2) для статей звіту про фінансові результати 3) для статей звіту про рух грошових коштів | Визначається часткою відповідної статті у . базовому показнику. За базовий показник рекомендується використовувати: сума власного капіталу та підсумок відповідного класу активів або зобов'язань; сума прибутку (збитку) від операційної діяльності або сума доходу або витрат за звітний період; чистий рух грошових коштів (надходження або видаток) відповідно від операційної, інвестиційної або фінансової діяльності за звітний період |
Основи складання фінансової звітності за міжнародними стандартами.
Нормативно-правові вимоги щодо подання звітності за МСФЗ.
Відповідно до ст. 121 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», яка набрала чинності з 01.01.2012 року, публічні акціонерні товариства, банки, страховики, а також підприємства, які провадять господарську діяльність за видами, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, складають фінансову звітність та консолідовану фінансову звітність за міжнародними стандартами.
У свою чергу, Кабінетом Міністрів України було внесено зміни до Порядку подання фінансової звітності, затвердженого Постановою КМУ від 28.02.2000 р. №419, якими уточнено сферу та строки застосування МСФЗ. Враховуючи дані зміни, фінансова звітність та консолідована фінансова звітність складаються за міжнародними стандартами фінансової звітності:
- публічними акціонерними товариствами, банками, страховиками починаючи з 1 січня 2012 року;
- підприємствами, які надають фінансові послуги, крім страхування та пенсійного забезпечення (група 64 КВЕД ДК 009:2010), а також послуги з недержавного пенсійного забезпечення (група 65.3 КВЕД ДК 009:2010) починаючи з 1 січня 2013 року;
- підприємства, які здійснюють допоміжну діяльність у сфері фінансових послуг і страхування (група 66 КВЕД ДК 009:2010) - починаючи з 1 січня 2014 року.
Порядок складання та подання першої фінансової звітності визначений МСФЗ 1 «Перше застосування Міжнародних стандартів фінансової звітності» (далі -МСФЗ 1)
Відповідно до МСФЗ 1, першою Фінансовою звітністю підприємства, складеною за МСФЗ є перша річна Фінансова звітність, у якій підприємство застосовує МСФЗ і при цьому чітко та беззастережно стверджує в цій фінансовій звітності відповідність МСФЗ.
Підприємства мають скласти та подати звіт про фінансовий стан (баланс) за МСФЗ на початок періоду на дату переходу на МСФЗ. Це відправна точка для підготовки фінансової звітності у відповідності до МСФЗ.
Спільним листом Національного банку України, Міністерства фінансів України, Державної служби статистики України від 07.12.2011 р. надано роз'яснення щодо порядку складання Фінансової звітності за МСФЗ. виходячи з правових засад, визначених Законом про бухгалтерський облік.
Зокрема, даним листом передбачено можливість обрання дати переходу на МСФЗ - 01.01.2011 року або 01.01.2012 року. Саме від цієї дати залежить подальший порядок складання та подання звітності за МСФЗ (табл. 5).
Таблиця 5
Порядок подання фінансової звітності за МСФЗ в залежності від дати
переходу
| Вимоги щодо подання звітності | Дата переходу 01.01.2011 р. | Дата переходу 01.01.2012 р. |
| Складання вступного балансу за вимогами МСФЗ | Станом на 01.01.2011 р. | Станом на 01.01.2012 р. |
| Наведення порівняльної інформації | У фінансовій звітності в 2012 році наводиться порівняльна інформація за 2011 рік, трансформована відповідно до вимог МСФЗ | У фінансовій звітності за звітні періоди 2012 року не наводиться порівняльна інформація за 2011 рік |
| Перша звітність за МСФЗ | За 2012 рік. | За 2013 рік. |
| Зміст фінансової звітності | ||
| Баланс | Дані станом на 01.01.2011, 31.12.2011, 31.12.2012 р. | Дані станом на 01.01.2012, 31.12.2012, 31.12.2013 р. |
| Звіт про фінансові результати, Звіт про рух грошових коштів, Звіт про зміни у власному капіталі, Примітки | Інформація за 2011 та 2012 роки | Інформація за 2012 та 2013 роки |
Дата переходу на МСФЗ має бути встановлена самим підприємством та зафіксована в наказі про облікову політику
Підприємство у своєму звіті про фінансовий стан (балансі) за МСФЗ на початок періоду:
а) визнає всі активи та зобов'язання, визнання яких вимагають МСФЗ;
б) не визнає статті активів або зобов'язань, якщо МСФЗ не дозволяють такого визнання;
в) перекласифіковує статті, які він визнав згідно з П(С)БО як один вид активу,
зобов'язання або компонента капіталу, але які згідно з МСФЗ є іншим видом
активу, зобов'язання чи компонента капіталу;
г) застосовує МСФЗ під час оцінювання всіх визнаних активів та зобов'язань.
Облікові політики, що їх підприємство використовує для складання звітності за МСФЗ на початок періоду, можуть відрізнятися від тих політик, які він використовував на цю саму дату, застосовуючи П(С)БО. Як наслідок, виникають коригування подій та операцій, що відбувались до дати переходу на МСФЗ. Такі коригування підприємство визнає безпосередньо в нерозподіленому прибутку на рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)» (або, якщо доречно, в іншій категорії власного капіталу) на дату переходу на МСФЗ.
Відповідно до МСФЗ елементи фінансових звітів (статті) будуть визнаватися (включатись у звітність), якщо:
- існує ймовірність надходження або вибуття будь-яких майбутніх економічних вигод, пов'язаних з елементом (статтею), на/з підприємство;
- елемент має вартість, яка може бути достовірно оцінена.
Основною для складання фінансової звітності за МСФЗ є відображення статей за їх історичною вартістю.
У зв'язку з тим, що витрати підприємства на відновлення інформації про первісну вартістю (історичну собівартість) можуть виявитися особливо обтяжливими (якщо у підприємства не збереглася необхідна історична інформація) МСФЗ 1 міститься положення про добровільне звільнення, згідно з яким підприємства, які застосовують МСФЗ вперше, звільняються від вимоги відновлювати інформацію про первісну вартість основних засобів, інвестицій у нерухомість та нематеріальних активів. Тобто, підприємство може вибрати оцінити об'єкт основних засобів на дату переходу на МСФЗ за його справедливою вартістю та використати цю справедливу вартість як доцільну собівартість на цю дату.
Порядок трансформації фінансової звітності
Хоча національні П(С)БО і розроблялись на основі міжнародних стандартів, проте вони не повністю охоплюють усі вимоги щодо подання та розкриття інформації у фінансовій звітності, передбачені МСБО.
Невідповідність фінансової звітності українських підприємств вимогам МСБО виникає внаслідок:
1) існування МСФЗ, які на даний час не мають відповідних їм П(С)БО;
2) обмеження вимог МСБО в П(С)БО;
3) протиріччя між вимогами МСБО та П(С)БО.
Всі ці моменти зумовлюють те, що при переході на МСЗФ будуть виникати розбіжності між інформацією, яка відображена у звітності за П(С)БО, та звітності, яка буде складатись відповідно до МСФЗ.
Тому, підприємствам, які зобов'язані подавати звітність за МСБО потрібно здійснити трансформацію.
Трансформація звітності - це процес, за допомогою якого фінансову інформацію, складену відповідно до одних загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку, перетворюють у фінансову інформацію відповідно до інших загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку.
Процес трансформації складається з кількох етапів (рис. 1).
1. Збір та підготовка необхідної інформація
2. Вибір облікової політики
3. Вибір форматів звітності
4. Підготовка коригувань (коригувальні проводки) на дату переходу на 01.01.2012 р.
5. Трансформація Балансу на дату переходу (станом на 01.01.2012 р.)
6. Коригування відстроченого податку на прибуток та формування
нерозподіленого прибутку на 01.01.2012 р.
7. Повторення коригувань на дату переходу на 01.01.2012 р. (п. 4)
та проведення коригувань за 2012 рік
8. Трансформація Балансу станом на 31.12.2012 р.
9. Трансформація Звіту про фінансові результати за 2012 рік
10. Визначення нерозподіленого прибутку на 31.12.2012 р.
11. Складання Звіту про власний капітал за 2012 рік
12. Складання Звіту про рух грошових коштів за 2012 рік
13. Підготовка приміток до фінансових звітів за 2012 рік
Рис. 1. Порядок трансформації фінансової звітності
Першим кроком при трансформації фінансової звітності є збір інформації та документів, які будуть основою для трансформації. До такої інформації належить загальна інформація та аналітичні дані про підприємство; баланс за П(С)БО станом на дату переходу; фінансові звіти за П(С)БО за звітний рік; оборотно-сальдові відомості підприємства на кінець попереднього та звітного років; аналітичні дані за основними рахунками за звітний рік тощо.
Наступним кроком є вибір облікової політики, яку підприємство застосовуватиме для складання фінансових звітів. Тобто, потрібно порівняти існуючу облікову політику підприємства з вимогами МСФЗ.
Оскільки, МСФЗ передбачають кілька форматів звітності, то підприємство повинно визначитись у якому форматі воно буде складати та подавати звітність. Проте, на сьогоднішній день українські підприємства мають подавати звітність за МСФЗ за формами, встановленими Мінфіном.
На основні облікової політики, розробленої відповідно до МСФЗ, та на основі аналізу активів, зобов'язань та капіталу на предмет їх визнання, потрібно зробити необхідні коригування. Нагадаємо, що коригування внаслідок подій та операцій, що відбувались до дати переходу на МСФЗ, підприємство визнає безпосередньо в нерозподіленому прибутку на рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».
На основні коригувань формується Журнал коригувальних проводок. Всі коригувальні проводки слід послідовно нумерувати та надавати короткі пояснення щодо змісту операції.
Безпосередньо для трансформації балансу на дату переходу (01.01.2012 р.) використовуємо оборотно-сальдову відомість станом на 31.12.2011р., в яку вносимо проводки з Журналу коригувальних проводок.
Після обчислення відстрочених податкових активів та відстрочених податкових зобов'язань, визначення кінцевого фінансового результату і здійснення відповідних проведень підприємство матиме всі рахунки Балансу на 31 грудня 2011 р., трансформовані відповідно до МСБО.
На основі цієї інформації підприємство може складати Баланс станом на 1 січня 2012 р., трансформований відповідно до МСБО.
Для трансформації балансу станом на 31.12.2012 р. використовуємо оборотно-сальдову відомість з залишками по рахунках балансу на 31 грудня 2012р. та з оборотами за 2012 р. по рахунках доходів та витрат, які використовуються для складання Звіту про фінансові результати.
Спочатку слід скласти перелік коригувальних проводок, що стосуються фінансових звітів станом на 31 грудня 2012р. Перелік за 2012 рік слід починати з коригувальних проводок за 2011р., тобто, ми повторюємо всі коригувальні проводки 2011 року.
Звертаємо увагу, що проведення для перекласифікації, зроблені на 31.12.2011 року, не повторюються у поточному періоді, оскільки перекласифікація зроблена головним чином для цілей подання і, отже, підприємство здійснює її окремо для кожного періоду.
Під час трансформації Балансу станом на 31 грудня 2011р., підприємство робило коригувальні проводки, застосовуючи рахунок 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)». На відміну від року 2011 року, під час трансформації фінансових звітів за 2012р., підприємство робить коригувальні проводки, застосовуючи рахунки доходів або витрат. Крім того, у 2012 р. можливі додаткові проведення з перекласифікації рахунків доходів та витрат.
У випадку, коли слід зробити коригування доходу або витрат, що виникли у попередніх періодах (виправити помилки минулих періодів) коригувальні проводки слід робити до рахунку 44 «Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)».
Далі проводяться розрахунки відстрочених податкових активів та відстрочених податкових зобов'язань за 2012 рік та визначаємо кінцевий фінансовий результат.
Кінцевий залишок на кожному рахунку Балансу або Звіту про фінансові результати визначається як сума залишку за П(С)БО станом на 31 грудня 2012р. (або оборот за 2012 р. для рахунків Звіту про фінансові результати) та коригувальних проведень, які повторили з 2011 року, плюс усі коригувальні проведення, зроблені до цього рахунку протягом 2012р. Внаслідок цього, отримуємо рахунок із залишком, трансформованим відповідно до МСБО станом на 31.12.2012 р.
Зауважимо, якщо датою переходу на МСФЗ обрано 01.01.2011 р., то відповідно перехідний (вступний ) баланс буде трансформуватись на основі оборотно-сальдової відомості станом на 31.12.2010 р. Далі, потрібно проводити трансформацію звітності за 2011 та 2012 роки.
На основі трансформованого Балансу, Звіту про фінансові результати та оборотів по рахунках, які наведені у трансформаційній таблиці складають Звіт про рух грошових коштів та Звіт про власний капітал.
Завершальним етапом трансформації є складання Приміток до трансформованої звітності. Примітки надають описові пояснення чи детальніший аналіз статей, поданих у цих фінансових звітах, а також інформацію про статті, які не відповідають вимогам визнання в цих звітах.
. Рекомендовано подавати примітки у наступному порядку:
а) зазначення відповідності МСФЗ (підприємство, фінансова звітність якого відповідає МСФЗ, має чітко та без будь-яких обмежень зазначати таку
відповідність у примітках. Підприємство не повинно характеризувати фінансову звітність як таку, що відповідає МСФЗ, якщо вона не відповідає усім вимогам МСФЗ);
б) стислий виклад суттєвих застосованих облікових політик (основу (або основи) оцінки, застосовані при складанні фінансової звітності; інші застосовані облікові політики, що є доречними для розуміння фінансової звітності);
в) інформація, що підтверджує статті, подані у звітності, у тому порядку,в якому подано кожний звіт та кожний рядок;
г) розкриття іншої інформації (умовні зобов'язання, невизнані контрактні зобов'язання, розкриття не фінансової інформації).
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 582; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!