Виконавці здійснюють свої права за умови дотримання ними

Відповідно до чинного законодавства України основними об’єктами права промислової власності у сфері космічної діяльності можуть бути: винаходи, корисні моделі, промислові зразки, топографії інтегральних мікросхем.

Законодавство України про охорону прав промислової власності суб’єктів космічної діяльності складається із законів України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" від 15 грудня 1993р. (в редакції Закону від 01.06.2000р.), "Про охорону прав на промислові зразки" від 15 грудня 1993р., "Про охорону прав на топографії інтегральних мікросхем" від 5 листопада 1997 року, "Про державну таємницю" від 21 січня 1994 року ( в редакції Закону від 21.09.99р.) та інших нормативно-правових актів.

22. Можливість поступки права є обов'язковою умовою існування майнового права в економічному обороті. Патентовласник не обмежений у виборі контрагента, він може поступитися отриманим патентом будь-якій фізичній або юридичній особі, у тому числі й іноземній особі, вільний він і у виборі умов договору. Іноді законодавство передбачає і випадки примусового відчуження прав на об'єкт патентного права. Зокрема, розділ 29 Патентного Закону Австрії 1970 р. допускає примусове відчуження патенту або права на використання винаходу повністю або в частині, якщо це необхідно в інтересах збройних сил, суспільного добробуту або в інших насущних інтересах держави.

Патентовласник може передати права на охоронюваний об'єкт тільки в тому обсязі, у якому вони належать йому на момент поступки. Це значить, що патент переходить до набувача тільки на строк його дії, що залишився. З іншого боку, патент переходить із усіма обмеженнями, що діють на момент передачі. Сюди будуть відноситися, наприклад, всі обмеження, що випливають із укладених ліцензійних договорів (зокрема, видача одній особі виключної ліцензії позбавляє можливості патентовласника видавати ліцензії на використання цього об'єкта іншими особами), застава патенту (якщо, звичайно, заставоутримувач дав раніше згоду на поступку патенту).

Патентовласникові належать виключні права на використання створеного їм об'єкта патентного права на території, зазначеної в патенті, у межах строку його дії. Він може здійснювати використання цих об'єктів і самостійно. Однак таке положення не виключає, але, навпаки, припускає використання об'єкта іншими особами - тільки за згодою патентовласника. У зв'язку із цим найчастіше реалізація прав патентовласника здійснюється у вигляді видачі ліцензії - дозволу на використання охоронюваного об'єкту.

23. Патентний пошук може бути проведений для наступних цілей:

· пошук аналога і прототипу винаходу (корисної моделі), що патентується;

· пошук для визначення рівня техніки;

· пошук для встановлення правомірності видачі патенту на винахід;

· пошук для визначення патентної частоти об'єкта перевірки (визначення факту порушення патентних прав).

Кожен вид патентного пошуку виконується для вирішення певних задач, проте для збільшення ефективності проведення патентного пошуку необхідно залучення високо ерудованих фахівців, що володіють досвідом виконання таких робіт та мають навички інтуїтивного пошуку потрібної інформації.
З чим ми регулярно стикаємося в практиці виконання патентних пошуків? Часто трапляється так, що винахідник стверджує, що самостійно провів пошук і на ринку немає подібних винаходів, однак за результатами проведеного нами пошуку знаходиться кілька десятків патентів і це самий звичайний випадок, так як, якщо той чи інший виріб не випускається в промисловості та відсутній на ринку, то це зовсім не означає, що цей об'єкт не був розкритий в будь-яких патентах або публікаціях.

Проведення патентного пошуку дозволяє:

· ознайомитися з патентами інших винахідників, які намагалися, з різним ступенем успіху, вирішити аналогічні завдання;

· встановити рівень розвитку техніки, що зазвичай необхідно для планування випуску нової продукції;

· запобігти витрачання коштів на патентування безперспективних винаходів і усунути втрату часу на розробку, яка передбачається новою, але в дійсності є відомою.

24. Більшість учених до нетрадиційних об'єктів інтелектуальної власності відносять такі: результати селекції, наукові відкриття, топо­графії інтегральних мікросхем, раціоналізаторські пропозиції і ко­мерційні таємниці.

Сорт рослин – це окрема група рослин (клон, лінія, гібрид першого покоління, популяція) в рамках нижчого з відомих ботанічних таксонів. Під породою тваринзазвичай розуміють селекційні досягнення у тваринництві.

Інтегральна мікросхема – це мікроелектронний виріб кінцевої або проміжної форми, призначений для виконання функцій електронної схеми, елементи і з’єднання якого неподільно сформовані в об’ємі й (або) на поверхні матеріалу, що становить основу такого виробу, незалежно від способу його виготовлення.

Комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до котрого вона належить, у зв’язку із цим має комерційну цінність і була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію.

25. «Ноу-хау» (англ. know-how, «знаю як») — термін, який означає практичне знання того, як щось зробити чи досягти. Розглядається разом з «know-what» («знаю що», факти), «know-why» («знаю чому», наука) та «know-who» («знаю кого», комунікація). Ноу-хау пов'язане з поняттям неявного знання, тобто знання, яке важко або неможливо передати іншій особі.

В контексті інтелектуальної власності ноу-хау — це знання та досвіду наукового, технічного, виробничого та ін. характеру, які практично застосовуються в діяльності підприємства, але ще не стали загальним надбанням. Використання ноу-хау часто забезпечує конкурентні переваги і комерційну вигоду організації, що їх отримала. Передача здійснюється на основі укладання ліцензійних договорів. Ноу-хау співіснує з патентами, торговими марками і авторським правом і є економічним активом.

Як правило, під ноу-хау розуміються секретні не запатентовані технологічні знання і процеси, практичний досвід, включаючи методи, необхідні для виробництва певного виробу, наукових досліджень і розробок; склади і рецепти матеріалів, речовин, сплавів тощо; методи і способи лікування; методи і способи видобутку корисних копалин; специфікації, формули і рецептура; документація, схеми організації виробництва, досвід в області дизайну, маркетингу, керування, економіки і фінансів та інших сфер.

Звичайно поза контекстом інтелектуальної власності під ноу-хау розуміють процедурне знання.

26. Сучасне українське законодавство дає можливість підприємцям захищати свої права та законні інтереси від недобросовісної конкуренції різними шляхами. Залежно від засобів захисту та бажаних наслідків умовно можна виділити три такі шляхи.

1. Судовий шлях, який передбачає звернення підприємця до суду. В Україні права та інтереси юридичних осіб та осіб, які є суб’єктами підприємницької діяльності, захищають господарські суди. До господарського суду зазначені особи можуть звернутися також за захистом своїх прав, що порушуються недобросовісним конкурентом.

2. Адміністративний шлях пов’язаний зі зверненням потерпілої особи до органів Антимонопольного комітету України для розгляду та прийняття рішення стосовно порушеного права.

3. Самозахист підприємця від неправомірних дій конкурентів.

Одна з можливостей запобігти недобросовісній конкуренції — це передбачити в договорі між особами умови, які зобов’язують їх не вчиняти дії, що можуть бути визнані недобросовісною конкуренцією. Наприклад, може виникнути ситуація, коли робітник підприємства, який звільнився, створює власне підприємство та в процесі своєї діяльності використовує виробничу, фінансову, технологічну та іншу інформацію з попереднього місця роботи. Щоб запобігти цьому підприємцям доцільно передбачати в трудових угодах спеціальні умови, які зобов’язують їх робітників не розголошувати та не використовувати комерційну інформацію до і після звільнення.

Існують і інші засоби боротьби з недобросовісною конкуренцією. Так, підприємці можуть об’єднуватися в союзи, асоціації тощо. Ці об’єднання розробляють та встановлюють для своїх учасників правила та кодекси поведінки на ринку, які встановлюють чесні правила та звичаї здійснення господарської діяльності учасників об’єднань підприємців та забороняють дії, що призводять чи можуть призвести до обмеження, спотворення або усунення конкуренції з ринку.

Отже, нині вже є певна практика регулювання конкуренції за допомогою правил, звичаїв, стандартів здійснення чесної підприємницької діяльності, що розробляються та встановлюються об’єднаннями підприємців. Така практика дасть змогу запобігти вчиненню дій, визнаних недобросовісною конкуренцією, яка суперечить не лише нормам законодавства, а й чесним правилам здійснення підприємницької діяльності.

2.При здійсненні дій, визнаних законодавством України недобросовісною конкуренцією, Антимонопольним комітетом України до суб’єктів господарювання, які вчинили порушення, застосовують такі примусові заходи:

1. Накладання штрафів:

• на суб’єктів господарювання — юридичних осіб та їх об’єднання — у розмірі до 3% виручки від реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг суб’єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф, а якщо обчислити виручку господарюючого суб’єкта неможливо або виручки немає — у розмірі до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

• на юридичних осіб, їх об’єднання та об’єднання громадян, що не є суб’єктами господарювання — у розмірі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

• на громадян, що є суб’єктами підприємницької діяльності, а також на тих, хто не є підприємцями, накладаються адміністративні стягнення згідно із законодавством.

27. Топологія інтегральної мікросхеми (далі - топологія) - це зафіксоване на матеріальному носії просторово-геометричне розміщення сукупності елементів інтегральної мікросхеми та зв'язків між ними.
Інтегральна мікросхема (далі - ІМС) - це мікроелектронний виріб остаточної або проміжної форми, призначений для виконання функцій електронної схеми, елементи і зв'язки якого неподільно сформовані в об'ємі і (або) на поверхні матеріалу, на основі якого виготовлено виріб.
Використання в комерційних цілях - це продаж, здавання під найм чи інший спосіб комерційного поширення, а також пропозицію здійснювати ці дії. Далі в тексті цього Закону під використанням розуміється саме використання в комерційних цілях, за відсутності іншої домовленості.

29. Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів
Конвенція, прийнята 9.09.1986 p., базується на трьох основних принципах і містить ряд положень які визначають мінімальний рівень охорони, що надається, а також ряд спеціальних положень щодо країн, які розвиваються.

Договір ВОІВ з авторського права (ДАЛ)
Цей договір складений у Женеві 20.12.1996 р. і відкритий для участі держав-членів ВОІВ і Європейської спільноти.

Договір про міжнародну реєстрацію аудіовізуальних
творів (FRT)
Договір прийнятий у Женеві 18.04.1989 р. для держав-членів ВОІВ і установлює міжнародний регістр аудіовізуальних творів з метою реєстрації заяв стосовно аудіовізуальних творів і прав на них, включаючи, зокрема, права на їх використання.

Міжнародні угоди у сфері суміжних прав
Поява суміжних прав стала в основному результатом технічного прогресу. Перші заходи проти недозволеного зняття копій записів музикальних творів були прийняті індустрією фонограм на національному рівні.

30. Як уже зазначалося, всі міжнародні угоди з охорони промислової власності прийнято поділяти на три групи:

1. Угоди, що встановлюють міжнародну систему охорони (програмні);

2. Угоди, що закладають міжнародні класифікаційні системи (класифікаційні);

3. Угоди, що полегшують отримання охорони промислової власності в декількох країнах (реєстраційні).

До програмних відносяться 6 угод:

– Паризька конвенція з охорони промислової власності;

– Найробська про охорону олімпійського символу;

– Мадридська про припинення неправдивих (фальшивих) або таких, що можуть увести в оману, вказівок про походження товару;

– Будапештська про депонування мікроорганізмів;

– Вашингтонська щодо інтелектуальної власності відносно інтегральних мікросхем;

– Женевська про закони щодо товарних знаків.

До класифікаційних відносяться 4 угоди:

– Страсбурзька про Міжнародну патентну класифікацію (МПК);

– Ніццька про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків (МКТП);

– Локарнська щодо закладення Міжнародної класифікації промислових зразків (МКПЗ);

– Віденська щодо закладення Міжнародної класифікації зображувальних елементів знаків (КЗЕ).

31. Суб'єктами права інтелектуальної власності можуть бути також спадкоємці, інші фізичні і юридичні особи, до яких право інтелектуальної власності переходить згідно із законом чи договором, держава.

Спадкоємці можуть стати суб'єктами права інтелектуальної власності згідно із законом або заповітом. Лише Закон України «Про авторське право і суміжні права» (єдиний) містить статтю про спадкування авторських і суміжних прав у спадщину. Стаття 29 цього Закону «Перехід акторського права у спадщину» проголошує: «Майнові права авторів та інших осіб, які мають виключне авторське право, переходять у спадщину. Не переходять у спадщину особисті немайнові права автора». Разом з тим спадкоємці відповідно до цього Закону наділяються правом захищати авторство на твір, протидіяти перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, а також будь-якому іншому посяганню на твір, що може завдати шкоди честі та репутації автора.

Інші закони про інтелектуальну власність не містять норм про перехід майнових прав суб'єктів права інтелектуальної власності у спадщину, проте це зовсім не означає, що майнові права суб'єктів права інтелектуальної власності не можуть передаватися у спадщину. Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» містить таку норму: «Власник патенту може передавати на підставі договору право власності на винахід (корисну модель) будь-якій особі, яка стає його правонаступником» (п. 6 ст. 28). Така сама норма міститься і в інших патентних законах. Деякі закони України про інтелектуальну власність не містять і таких норм. Не містить такої норми і ЦК України.

Із норми про те, що власник патенту може передавати свої майнові права іншим особам на підставі договору, випливає, що власник цих прав може ними розпорядитися будь-яким іншим чином.

Ст. 176 ККУ від 05.04.2001 № 2341-III



1. Незаконне відтворення, розповсюдження творів науки, літератури і мистецтва, комп’ютерних програм і баз даних, а так само незаконне відтворення, розповсюдження виконань, фонограм, відеограм і програм мовлення, їх незаконне тиражування та розповсюдження на аудіо- та відеокасетах, дискетах, інших носіях інформації, камкординг, кардшейрінг або інше умисне порушення авторського права і суміжних прав, а також фінансування таких дій, якщо це завдало матеріальної шкоди у значному розмірі, -

караються штрафом від двохсот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк.

2. Ті самі дії, якщо вони вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або завдали матеріальної шкоди у великому розмірі, -

караються штрафом від тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на строк від двох до п'яти років.

3. Дії, передбачені частинами першою або другою цієї статті, вчинені службовою особою з використанням службового становища або організованою групою, або якщо вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, -

караються штрафом від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до шести років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років або без такого.

Мы поможем в написании ваших работ!