Особливості реалізації інвестиційної політики в перехідній економіці

Інвестиційна політика— цілеспрямована діяльність держави щодо встановлення кількісно-структурних параметрів інвести­ційних процесів, необхідних для нормального протікання роз­ширеного відтворення та підтримки сталої динамічної макроеко-номічної рівноваги.

Провідну роль держави—суб'єкта регулювання інвестицій­них процесів в перехідній економіці України зумовлюють:

—існування і необхідність керування й фінансового забез­
печення як нежиттєздатних, так і перспективних складових ста­
рого типу відтворення з характерними для них неринковою тех-
ніко-економічною структурою, високим рівнем монополізації та
традиціями державного патерналізму;

—становлення паростків нового типу відтворення, що відпо­
відають світовим стандартам національної ідентичності й орга­
нічної увімкненості в глобальні економічні процеси, і стратегіч­
них структурних детермінант конкурентоспроможності. Зрозу­
міло, зазначені паростки поки що не можуть розвиватися на своїй
власній основі, насамперед інвестиційній, і потребують відпові­
дної державної підтримки;

—реальне сполучення старого і нового типів відтворення,
необхідність забезпечення цілісності та прогресивної їх еволю­
ційної трансформації, і рішення пов'язаних із цим проблем;

—нерозвиненість ринкового саморегулювання, насамперед,
інвестиційної інфраструктури.

Основні причини низької інвестиційної активності суб'єктів господарювання:

—значний інвестиційних ризик, детермінований наростаю­
чою соціально-економічною та політичною нестабільністю;

—нестабільність і непередбачуваність законодавчої бази(пе-
редусім податкової);

—дезінтеграція реального та фінансового секторів економіки;

Стратегії розвитку перехідних економік______________________

—фінансова піраміда облігацій внутрішньої державної по-
зики(ОВДП);

—надмірний рівень оподаткування; відтік капіталів за кор­
дон. За оцінками фахівців, за роки незалежності Україна втрати­
ла від 20 до 40 млрд дол. і стала донором більш розвинутих еко­
номік, перш за все американської;

—доларизація економіки (внутрішня втеча капіталів). Серед
причин зростання валютних нагромаджень: необхідність збережен­
ня високої ліквідності накопичень на випадок покриття тимчасо­
вої неплатоспроможності в періоди хронічних затримань виплат
по заробітній платі; недовіра до функціонуючих фінансово-кре­
дитних інститутів, пов'язана з небезпекою повної втрати вкладів.

Основні наслідки внутрішньої (доларизація) та зовнішньої втечі капіталів:

—скорочення внутрішніх інвестиційних ресурсів й створен­
ня штучного попиту на зовнішні кредити;

—в країну не реінвестується прибуток, отриманий від капі­
талу — втікача;

—звужується база оподаткування;

—знижується стійкість всіх сегментів фінансового ринку;

—зменшуються валютні резерви країни.

Пріоритетна задача — забезпечити умови для накопичення критичної маси інвестиційних ресурсів, регулювання їх струк­турно-кількісних параметрів, необхідних для виходу на траєкто­рію економічного росту, формування нового екологобезпечного соціально-інноваційного типу розширеного відтворення, забез­печення динамічної макро-, мезо- і мікроекономічної рівноваги.

Допоміжні (проміжні) завдання:

1) забезпечення інвестиційної спрямованості національної
грошово-кредитної і фінансової систем, їх жорстка орієнтація на
трансформацію заощаджень в реальні інвестиції;

2) ініціювання зростання інвестиційно-інноваційного потен­
ціалу й активності національних економічних суб'єктів;

3) акумуляція і концентрація значних обсягів фінансових і
матеріальних ресурсів у державному бюджеті та державних інсти­
тутах розвитку та їх цільове використання на створення і підтрим­
ку конкурентоспроможних українських ТНК на базі відтворю-
вальних контурів 5 і 6 техніко-економічних укладів.

Основні напрямки активізації інвестиційної діяльності суб'єктів господарювання:

1. Полегшення податкового пресу на національних товаро­виробників та інвесторів:

_____________________________________________________ Розділ 4

— зниження податкового тягаря на товаропродукуючу сферу
та встановлення агрегованої ставки оподаткування суб'єктів гос­
подарювання реального сектора економіки на рівні 30—35
відсотків;

—диференціація ставок оподаткування в залежності від на­
прямку діяльності підприємства та від характеру і мети викорис­
тання прибутку;

—посилення стимулюючого потенціалу інвестиційно орієн­
тованих податкових пільг, зокрема впровадження податкового
кредиту на приріст інвестиційних витрат, який сприятиме дина-
мізації інвестиційних процесів, оскільки розмір вивільненого від
оподаткування прибутку визначатиметься не в залежності від
загальної суми інвестиційних витрат, а від їх приросту;

2. Реструктуризація державних видатків та підвищення їх
ефективності щодо регулювання інвестиційних процесів:

—підвищення ефективності інвестиційних програм і про­
ектів, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів;

—відновлення керованості інвестиційними процесами у дер­
жавному секторі економіки. Прикладами заходів, стимулюючих
інвестиційну діяльність у державному секторі та на підприєм­
ствах, співвласником яких є держава, можуть слугувати: а) вста­
новлення інвестиційного нормативу — фіксованої частки при­
бутку, не менше якої суб'єкт господарювання повинен спрямо­
вувати в інвестиції; б) надання державою підприємствам в якості
безвідсоткового цільового інвестиційного кредиту частки отри­
маних нею дивідендів; в) контроль інноваційної якості інвес­
тицій з метою прискорити витискування технологічно застаріло­
го обладнання та оновлення матеріально-технічної бази вироб­
ництва.

3. Здійснення заходів щодо зменшення ставки відсотку по
кредитах і відповідного багаторазового збільшення обсягів кре­
дитування реального сектора комерційними банками:

—зміцнення курсу гривні і відповідна стабілізації інфляцій­
них процесів;

—активізація інвестиційної діяльності фінансово-кредитних
інститутів за рахунок освоєння таких відносно нових для украї­
нської економіки форм інвестиційного фінансування, як лізинг,
форфетинг, франчайзинг, селенг, факторинг тощо;

—трансформація ринку цінних паперів з приватизаційного
механізму в інвестиційний;

—здійснення кількісного контролю за динамікою грошової
маси, встановлення межі її приросту, котрий відповідав би ре-

Стратегії розвитку перехідних економік__________________________

альній зміні ВВП і мав би забезпечити помірний темп інфляції та поступове підвищення монетизації економіки до рівня 60-80%, насамперед на шляхах відновлення практики емісійного цільового кредитування інститутів розвитку;

—впровадження економічно обгрунтованих механізмів уп­
равління державним боргом та контролю за процесами утворен­
ня державної заборгованості;

—посилення у населення схильності до інвестування та за­
охочення його до взаємодії з фінансово-кредитною системою
через оподаткування за заниженими ставками тієї частки доходів
громадян, котра протягом звітного періоду трансформувалася в
інвестиції (зокрема житлове будівництво) та/або пільгове опо­
даткування відсоткового доходу і дивідендів;

—введення правила, за яким ставка оподаткування прибутків
банку буде коливатися в залежності від частки довгострокових
виробничих інвестицій у його «кредитному портфелі». Надання
банківським структурам дозволу на утворення за рахунок при­
бутку спеціальних власних страхових фондів, що певною мірою
сприятиме зменшенню для кредитних установ інвестиційного
ризику;

—формування законодавчої бази, яка б захищала інтереси
вкладників, змушувала б фінансово-кредитні інститути ставити
інтереси останніх вище інтересів власного збагачення, та перед­
бачала адміністративну і кримінальну відповідальність за зло­
вживання та ошукування клієнтів.

4. Перекриття каналів втечі капіталів:

—суттєві обмеження на капітальні валютні операції;

—жорсткий контроль угод з нерезидентами та офшорними
компаніями;

—обмеження обсягів кредитування нерезидентів та вивозу
валютної готівки і доходів від операцій на ринку цінних паперів,
перш за все державних;

—спрощення процедур легалізації «тіньового» капіталу, змен­
шення прибуткового податку з його власників за умов його ви­
робничого використання.

Кінець XX початок XXI ст. — завершення ери індустріаль­ного суспільства й початок постіндустріального інформаційного суспільства, в якому провідна рушійна роль належить НТП та формам його реалізації — інноваціям (нововведенням).

Н— найвагоміша умова сталого розвитку сучасних економ­ічних систем.

Антиінноваційні чинники перехідної економіки України:

Розділ 4

— низький технічний рівень наявної виробничої бази про­
мисловості;

—відсутність довгострокової державної інноваційної стра­
тегії економічного розвитку та дієвих механізмів її реалізації;

—стагнація промислового виробництва й відповідна недо­
статність обігових коштів мікрорівня для фінансування стратег­
ічних потреб розвитку;

—«відплив умів»;

—«гра» ринкових сил по заданих ззовні правилах, внаслідок
якої руйнуються передусім високотехнологічні підприємства.

Основна задача економіки України— перетворитися на інно­ваційний простір з повнокровно функціонуючим науково-техні­чним комплексом.

Стрижень інноваційної стратегії:розвиток на випередження, технологічне лідерство.

Основні напрямки активізації інноваційної діяльності:

І. Макрорівень:

—формування інноваційної індустрії нового типу й іннова­
ційної інфраструктури (інноваційні банки, інжинірингові цент­
ри, технополіси, інноваційні біржі тощо);

—вдосконалення нормативно-правової бази в інвестиційній
сфері, насамперед інституту інтелектуальної власності;

—формування й розповсюдження інноваційної ідеології гос­
подарської діяльності;

—державне програмування і регулювання НТП, зокрема:

 

• створення ефективної дієвої системи державних замовлень
на науково-технічну продукцію;

• система сертифікації та стандартизації продукції;

• моніторинг технологічних інновацій;

• патентна політика;

• контроль інноваційної якості інвестицій державних
підприємств;

—проведення комплексної та масштабної науково-техноло­
гічної конверсії ВПК, яка передбачає збереження науково-тех­
нічної бази, а також важливих для оборони та економіки країни
виробництв;

—створення системи стимулів для переорієнтації недержав­
них інвестиційних потоків у галузі високих технологій;

—розвиток форм і методів залучення заощаджень населен­
ня у сферу інноваційних інвестицій;

— підвищення ролі конкуренції у сфері розробки й вироб­
ництва наукомісткої продукції шляхом проведення конкурсу се-

Стратегії розвитку перехідних економік_________________________

ред найбільш ефективних НДДКР при обов'язковому державно­му фінансуванні пріоритетної частки відібраних робіт (інноваційні тендери);

—розбудова системи освіти, орієнтованої на розвиток креа-
тивних (творчих) властивостей особистості, підвищення її інно­
ваційного потенціалу;

—законодавчий захист від скорочення стратегічних інве­
стицій в освіту, у сферу НДДКР й відмова від залишкового
принципу виділення бюджетних асигнувань на розвиток науки
й освіти.

— активна державна підтримка інноваційноорієнтованої
підприємницької діяльності.

II. Мезорівень:

—формування механізмів недержавної підтримки інновацій­
ної діяльності (суспільні фонди, благодійні програми, конкурси,
приватні інноваційні фонди тощо);

—подолання дезінтеграції науки та виробництва;

—формування регіональних ринків високих технологій та
наукових відкриттів.

III. Мікрорівень:

—формування механізмів, в яких оптимально поєднуються
економічні та соціально-творчі стимули до новаторської діяль­
ності робітників і службовців(партисипативне управління, докт­
рина «фірма-сім'я» тощо);

—розвиток венчурного бізнесу;

—становлення системи страхування інноваційних ризиків.

ВПРАВИ

Вправа 1. Для кожного положення, наведеного нижче, знайдіть відповідні йому термін або поняття.

1. Формування механізмів недержавної підтримки іннова­
ційної діяльності (суспільні фонди, благодійні програми, кон­
курси, приватні інноваційні фонди тощо) відбувається на:

2. Відновлення виробництва у зменшених масштабах порівня­
но з попереднім періодом;

3. Концентрація матеріальних, трудових, фінансово-кредит­
них ресурсів на пріоритетних напрямках соціально-економічно­
го розвитку та на об'єктах, підвищення ефективності функціо­
нування яких сприяє підвищенню ефективності та конкурентос­
проможності національної економіки в цілому;

_____________________________________________________ Розділ 4

4. Модель, яка передбачає, що економічне зростання відбу­
деться як безпосередній наслідок приватизації, монетарно-фінан­
сової стабілізації та лібералізації економічного життя

5. Створення сприятливих умов для підприємництва та праці;

6. Розвиток на випередження, технологічне лідерство.

7. Ступінь наближеності структури суспільного виробницт­
ва до структури суспільних потреб;

8. «Витискування» індустріальних та постіндустріальних тех­
нологій, поглиблення макроекономічних та структурних дисп­
ропорцій на макро-, мезо- та мікрорівніях

9. Цілеспрямована діяльність держави щодо встановлен­
ня кількісно-структурних параметрів інвестиційних процесів,
необхідних для нормального протікання розширеного відтво­
рення та підтримки сталої динамічної макроекономічної рівно­
ваги.

Терміниі поняття

Таргетування

Звуженість

Інвестиційна політика

Лібералізація економічної діяльності

Мезорівень

Стрижень інноваційної політики

Регресивність перехідної економіки

шокова терапія

Пропорційність

Вправа 2. Знайдіть єдино правильну відповідь.

1. Нерівномірне зростання (занепад) секторів та галузей еко­
номіки, надлишок виробництва одних товарів (насамперед предметів
споживання) при явному дефіциті інших:

а) дефіцит;

б) диспропорційність;

в) дестабілізація;

г) дефляція.

2. Нецілісність екологічної, технологічної, соціально-економіч­
ної тканини національної економіки:

а) це гальмування у розвитку;

б) фрагментарність;

в) диспропорційність;

г) спорідненість.

Стратегії розвитку перехідних економік

3. Сполучення доіндустріальних, індустріальних та постіндус-
тріальних технологій й відповідне взаємопереплетіння різноманіт­
них технологічних способів виробництва є ознакою:

а) сучасної економіки;

б) технологічної еклектичності;

в) дисгармонійності;

г) виробничої гармонійності.

4. Вкажіть, що з наведеного нижче не стосується основних
моментів відтворення:

а) відтворення ресурсного потенціалу;

б) відтворення ПКЮП СРС;

в) гностичне відтворення;

г) відтворення сукупного продукту.

5. Поетапне формування власності у відповідності з економіч­
ною ефективністю функціонування об'єкта і наявністю інвести­
ційного потенціалу є прикладом приватизації:

а) народної;

б) еволюційної;

в) альтернативної.

6. Перерозподіл прав власності між: підприємствами і держа­
вою, але без розподілу головних прав, пов 'язаних з економічною вла­
дою і подальшим виникненням нових форм власності є прикладом
приватизації:

а) народної;

б) еволюційної;

в) альтернативної;

г) державно-комерційної.

7. Процес перетворення об'єктів державної власності у такі,
що засновані на інших, недержавних формах власності, а також:
комерціалізації діяльності державних підприємств:

а) є роздержавлення;

б) реприватизація;

в) приватизація;

г) одержавлення.

8. Співіснування в економічній системі різних форм власності
це:

а) диспропорційність;

б) багатоукладність;

в) соціальність;

г) таргетованість.

Розділ 4

9. Якісні зрушення продуктивних сил не визначаються:

а) рівнем техніки і технології;

б) кількістю робітників;

в) якістю людського капіталу;

г) ступенем розвитку науки.

10. До загальних рис кризи в Україні не відносять:

а) падіння темпів зростання ВВП;

б) відсутність матеріальної основи циклу;

в) бюджетний дефіцит;

г) розрив торгово-економічних зв'язків.

//. Цілеспрямована діяльність держави щодо встановлення кількісно-структурних параметрів інвестиційних процесів, необхі­дних для нормального протікання розширеного відтворення та підтримки сталої динамічної макроекономічної рівноваги:

а) це промислова політика;

б) структурна політика;

в) інвестиційна політика;

г) державна політика.

12. Розвиток на випередження, технологічне лідерство:

а) є реаліями національної економіки України;

б) специфікою протікання інвестиційних процесів в Україні;

в) стрижнем інноваційної стратегії України;

г) складовою шокової терапії.

13. До антиінноваційних чинників перехідної економіки Украї­
ни не відносять:

а) низький технічний рівень наявної виробничої бази про­
мисловості;

б) розбудову системи освіти, орієнтованої на розвиток кре-
ативних (творчих) властивостей особистості, підвищення її інно­
ваційного потенціалу;

в) «відплив умів»;

г) «гру» ринкових сил по заданих ззовні правилах, внаслідок
якої руйнуються передусім високотехнологічні підприємства.

14. До основних напрямків активізації інноваційної діяльності
на макрорівні не відносять:

а) формування регіональних ринків високих технологій та
наукових відкриттів;

б) стимулювання формування інноваційної індустрії нового
типу й інноваційної інфраструктури;

Стратегії розвитку перехідних економік______________________

в) вдосконалення нормативно-правової бази в інвестиційній
сфері, насамперед інституту інтелектуальної власності;

г) формування й розповсюдження інноваційної ідеології гос­
подарської діяльності.

75. Висока питома вага ресурсомістких добувних і базових га­лузей, слабкорозвинутий споживчий сектор й соціальна сфера, кон­центрація «брудних» технологій характерні для структурного типу економіки:

а) перефірийно-сировинного;

б) перефірийно-аграрного;

в) індустріального;

г) постіндустріального.

Вправа 3. Визначте, яке з положень правильне, а яке помилкове.

1. За масштабами порушення рівноваги виділяють кризи:
загальні, часткові, галузеві.

2. Витоки соціально-економічної кризи в Україні знаходяться
в адміністративно-командній системі СРСР, негативні наслідки
якої успадкувала Україна під час свого відокремлення.

3. Організаційно-технологічна багатоукладність полягає у
співіснуванні в економічній системі різних форм власності.

4. Роздержавлення — це процес переходу у приватну власність
усіх або частини паїв господарських товариств, а також об'єктів,
заснованих на змішаній або колективній власності.

5. Радикальна приватизація здійснюється шляхом ліквідації
підприємств боржників і продажу їх майна.

6. Інфляція призводить до втрати головних джерел відтво­
рення основного капіталу — амортизації та тієї частки заощаджень
населення, котра знаходиться на депозитних вкладах Ощадбанку.

7. Об'єктивною причиною незбалансованості й диспропор­
ційності галузевої структури економіки є ігнорування тенденцій
постіндустріалізації суспільства.

8. Основна стратегічна мета структурної перебудови — підви­
щення прогресивності, пропорційності, ефективності, соціальної
спрямованості та екологічності національної економіки України.

9. Галуззю — національним пріоритетом України виступає
агропромисловий комплекс.

10. Провідним елементом структурної політики є монетарна
політика.

Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 319; Мы поможем в написании вашей работы! Поделиться с друзьями: ⇐ Предыдущая17181920212223242526Следующая ⇒ Мы поможем в написании ваших работ! . . © 2014-2024 — Студопедия.Нет — Информационный студенческий ресурс. Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав (0.094)