ПОРЯДОК ПРИЙНЯТТЯ КОНСТИТУЦІЙ
Конституції приймаються і змінюються в особливому порядку, більш складному, ніж звичайна законодавча процедура. Політична практика напрацювала низку СПОСОБІВ прийняття конституцій, які можуть застосовуватися як у чистому вигляді, так і комбінуватися.
ПРИЙНЯТТЯ КОНСТИТУЦІЇ ПРЕДСТАВНИЦЬКОЮ УСТАНОВОЮ.
УСТАНОВЧІ ЗБОРИ – вищий представницький державний орган, який обирається з метою розробки, прийняття або зміни конституції. Такий орган також може називатисяконституційна асамблея, конституційні збори, конституційний конвент,, конституанта тощо.
До складу установчих зборів, зазвичай, входять депутати (члени) парламенту, представники виконавчої і судової гілок влади, суб’єктів федерації, автономних утворень, органів місцевого самоврядування, найбільших і найвпливовіших громадських організацій, зокрема професійних спілок та об’єднань підприємців. Установчі збори не тільки приймають конституцію, а й розробляють її проект. Прийняття конституції установчим зборами є досить поширеним способом введення основного закону.
Політичний досвід свідчить, що найбільшою мірою демократизму конституції і досягненню громадянського консенсусу сприяє розробка і прийняття її установчими зборами. Представники законодавчої, виконавчої і судової гілок влади, основних політичних партій, громадських організацій, територіальних спільнот мають можливість докладно обговорити в установчих зборах усі положення конституції і врахувати в них ці інтереси.
|
|
|
Іншою представницькою установою, яка може приймати конституцію, є ПАРЛАМЕНТ. Парламенти, як правило, приймають не першу, а нову конституцію, оскільки самі ґрунтуються на положеннях попередньої конституції. Для розробки проекту конституції при парламенті утворюється спеціальний орган – конституційна комісія, основну частину членів якої становлять депутати парламенту. До складу конституційної комісії входять також представники виконавчої і судової гілок влади, суб’єктів федерації, органів місцевого самоврядування, політичних партій, громадських організацій, фахівці з конституційного права тощо. Така комісія може утворюватися і при установчих зборах. Парламент приймає конституцію на основі кваліфікованої більшості у 2/3 або більше голосів. У новітній політичній практиці зарубіжних держав прийняття конституцій парламентом є досить поширеним.
2. Прийняття конституції ВИБОРЧИМ КОРПУСОМ шляхом РЕФЕРЕНДУМУ. Цей процес складається з двох етапів: розробки проекту конституції і затвердження його на референдумі. Проект конституції розробляють конституційна комісія, парламент або установчі збори. Іноді розробку проекту конституції контролює уряд або глава держави. Якщо до референдуму конституція не тільки розробляється, а й ухвалюється парламентом чи установчими зборами, то відбувається застосування комбінованого способу прийняття основного закону.
|
|
|
Однак роль референдуму як способу прийняття конституції, загалом політичних рішень, не слід перебільшувати. Референдум може використовуватися і як засіб політичного маніпулювання виборцями, досягнення бажаних не для суспільства, а для правлячої еліти політичних цілей.
За допомогою референдуму країні можна нав’язати і недемократичну конституцію. Референдум слід розглядати як спосіб швидше легітимізації конституції, аніж її прийняття.
3. Ще одним способом прийняття конституції є введення її ВИКОНАВЧОЮ ВЛАДОЮ – одностороннім актом ГЛАВИ ДЕРЖАВИ, рідко – урядом. Введення конституції главою держави називається октроюванням (або октроїруванням).
Є ТРИ РІЗНОВИДИоктройованих конституцій.
1.Перший полягає в тому, що монарх приймає конституцію для своєї держави. Так були прийняті перші конституції більшості європейських держав. Уперше октроювання було застосоване у Франції 1814 року.
|
|
|
2. Другий різновид октройованих конституцій – основні закони, «даровані» метрополіями своїм колоніям.Октройованими таким чином були, зокрема, перші конституції колишніх британських колоній, «даровані» їм монархом Великобританії під час проголошення незалежності. Ці конституції приймалися у формі акта британського монарха в Таємній Раді, але фактично видавалися Урядом. Так було прийнято понад 30 конституцій. На сьогодні більшість із них замінена, проте такі конституції зберігаються в країнах, які продовжують підтримувати державно-правові зв’язки з Великою Британією (Багамські Острови, Маврикій, Ямайка тощо).
3. Третій різновид октроювання – введення конституції президентом або урядом. Октройованими слід визнати і ті конституції, які прийняті вищим керівним органом правлячої політичної партії або різними «революційними радами», «комітетами національного порятунку» тощо, які, зазвичай, створюються внаслідок військових переворотів у країнах, що розвиваються. Октроювання конституцій вважається авторитарним актом, несумісним із демократією. Такі конституції, зазвичай, встановлюють авторитарний політичний режим.
Спосіб прийняття конституції значною мірою впливає на її зміст і відіграє важливу роль у визначенні основних характеристик державного ладу конкретної країни, насамперед його демократизму.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 572; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!