Значення автоматизації і телемеханізації в удосконаленні управління гідромеліоративними системами
Автоматизація управління зрошувальних систем допомагає у вирішенні ряду запитань, які мають державне значення. Основні з них:
- забезпечення сільськогосподарських культур водою у відповідності з їх потребою чи за планами водокористування, враховуючи їх потре їх потребу, що сприяє підвищенню урожайності, запобігає підвищенню рівня ґрунтових воді вторинному засоленню грунтів;
- економія води і можливість зрошення додаткових площ, що особливо важливо для південних регіонів;
- підвищення продуктивності праці обслуговуючого персоналу зрошуваних систем і т. д.
Кінцевою ціллю впровадження засобів автоматики є комплексна автоматизація процесу зрошення в цілому.
Автоматизацією ГМС передбачається виконання технологічних операцій при роботі окремих об’єктів або систем в цілому без участі в них людини. Весь процес керування здійснюється і контролюється диспетчером. Обслуговуючий персонал лиш спостерігає за процесом і підтримує засоби автоматизації в робочому стані.
При автоматизації технологічних процесів застосовуються різні системи регулювання і управління.
Суть автоматичного керування полягає в тому, що пристрої автоматики забезпечують початок, тривалість і завершення операції, складових робочого процесу.
До систем повної комплексної автоматизації відносяться телемеханічні системи. Вони забезпечують оптимальний виробничий процес, і є кінцевою ціллю автоматизації.
|
|
|
Застосовуване для систем зрошення – це створення ациклічних систем керування, які виконують весь процес зрошення (водозабір, водоподача, водорозподіл, полив). Це все повинно виконуватись автоматично, без втручання людини. В таких системах водні ресурси найбільш раціонально розподіляються керуючими ЕОМ і механізмами телемеханіки, що дозволяє зв’язати в єдину автоматичну систему просторово розділені технологічні процеси.
Причини засолення і заболочування земель при зрошенні.
Засолення і заболочування – це негативні явища, які мають місце на зрошуваних територіях і пов’язані зі зміною водного і сольового балансів грунтів. Засолення – процес накопичення шкідливих солей у верхніх горизонтах грунту, які негативно впливають на с/г рослини, зменшують їх врожаї і знижують якість продукції. Засоленими називаються грунти, які вміщають шкідливі солі у кількостях більше за допустимі норми. Засолення буває первинне і вторинне. Первинне засолення – накопичення солей в грунті під впливом природно-історичних процесів, за рахунок переносувід материнських геологічних порід. Вторинне засолення – процес накопичення солей в незасолених грунтах внаслідок зміни водно-сольового режиму, пов’язаної із штучною діяльністю людини. Причини вторинного засолення грунтів: 1) підняття мінералізованих РГВ; 2) використання для поливу мінералізованої води: артеріальної, дренажної, води річкових лиманів. Заболочення – процес погіршення стану грунту на зрошуваних територіях під впливом постійного надлишкового перезволоження. Заболочування характеризується показником заболочення. Існує 2-а ступеня заболочення, які визначаються глибиною залягання РГВ: 1-й ступінь – при глибині 0…1м; 2-й ступінь – глибина 1…2м. Якщо грунтові води мінералізовані, то заболочування супроводжується процесом вторинного засолення. З метою попередження необхідно підтримувати правильний режим грунтових вод.
|
|
|
Рівняння водного та сольового балансу зрошуваної території. Мета водобалансових розрахунків.
Основною метою водобалансових розрахунків є недопущення засолення грунтів при зрошенні, основною причиною якого є підйом рівня мінералізованих ґрунтових вод і капілярне підняття розчинених в них солей в кореневмісний шар грунту.
Для попередження засолення при зрошенні в першу чергу проводять заходи по недопущенню підйому ґрунтових вод або по зниженню їх рівня, якщо такий підйом вже стався. Для цього необхідно знати всі фактори, які впливають на режим ґрунтових вод на даній території, джерело їх поповнення з кількісними характеристиками цих джерел. Для цього складають і розраховують рівняння водного і сольового балансів зрошуваних територій по методу академіка А.Н.Костякова.
|
|
|
Рівняння має вигляд:
Де, 
- зміна вологозапасів у грунті за розрахунковий період, м3/га; М – сумарний об’єм поданої води (зрошувальна і промивна норма); Р – опади за розрахунковий період рівні 10h, де, h- шар опадів, мм; Ф – втрати на фільтрацію в зрошувальній мережі, 
, де, 
- загальний ККД зрошуваної системи; k – живлення кореневмісного шару грунту при високому рівні ґрунтових вод, встановлюється емпірично; Е- випаровування з поверхні грунту і транспірація рослин, або сумарне випаровування, встановлюється за емпіричними формулами або за даними польових дослідів; С- скид і дренажний стік (при наявності дренажно-скидної мережі), при відсутності даних середньорічних значень С приймається 200…400 м3/га.
При проведенні промивних поливів розрахунок водного балансу зазвичай проводиться для 3 періодів: вегетаційного, промивного і не вегетаційного. Але, оскільки в Україні промивні поливи не практикуються, то розрахунок проводять лише для вегетаційного і не вегетаційного.
|
|
|
Додатнє значення свідчить про про збільшення кількості води на території, а отже і про можливість підйому ґрунтових вод.
Сольовий балансу грунту безпосередньо пов’язаний з водним, але не є його прямим відображенням:
т/га,
Де, 
- зменшення або збільшення запасів солей в розрахунковому шарі (зазвичай в зоні аерації, тобто ві поверхні грунту до рівня ґрунтових вод) т/га; 
- запас солей на початку розрахункового періоду; 
- кількість солей, внесених з поливною водою; 
- кількість, яка надійшла з ґрунтових вод; 
- надійшла з атмосферних опадів; 
- винесена (забрана) з врожаєм; 
- винесена з дренажними водами.
Аналізуючи елементи балансів, встановлюють основну причину підвищення рівня ґрунтових вод і збільшення кількості солей.
Дата добавления: 2018-04-05; просмотров: 365; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!