Урегулювання питань щодо завданих збитків у страхуванні авто каско

Розглянемо правила добровільного страхування транспорт­них засобів, які використовуються страховою компанією „А-еліта".

Традиційно в правилах визначено об'єкт страхування: майнові інтереси, що не суперечать чинному законодавству та пов'язані з правом володіння, користування й розпорядження засобом наземного транспорту, термін експлуатації якого не перевищує 10 років. Разом з транспортним засобом на страху­вання береться відповідне приладдя та додаткове обладнання до нього.

1) військових дій, громадських заворушень;

2) захоплення, конфіскації, арешту, здійснених цивільною або військовою владами;

3) радіоактивного забруднення, внаслідок якого неможлива подальша експлуатація транспортного засобу;

4) вибуху внаслідок перевезення, зберігання боєприпасів, вибухових речовин;

5) пожежі через порушення правил техніки безпеки при ко­ристуванні горючими рідинами на транспортних засобах.

До страхових випадків не відносяться і виплата страхового відшкодування не здійснюється в разі:

1) відсутності у страхувальника або особи, допущеної до уп­равління автотранспортним засобом, посвідчення водія, що дає право управляти транспортним засобом;

2) пошкодження транспортного засобу втехнічно несправ­ному стані в момент настання страхового випадку;

3) гниття, корозії та інших природних матеріалів, що використовуються в транспортному засобі внаслідок зберігання в невідповідних умовах;

4) оброблення теплом, вогнем або іншим термічним впли­вом на транспортний засіб (сушка, зварювання, гаряче оброб­лення тощо);

5) використання транспортного засобу в заздалегідь відомо­му страхувальникові технічно аварійному стані (визначення технічного стану транспортного засобу згідно ДСТ 25478 - 82);

6) управління транспортним засобом особою, яка знахо­диться в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;

7) не підпорядкування владі (втеча з місця дорожньо-транс­портної події, переслідування працівниками дорожньо-патруль­ної служби ), скоєння карних дій, крім дій, що пов'язані з пору­шенням Правил дорожнього руху;

8) перевезення транспортного засобу морським, залізнич­ним та іншими видами транспорту;

9) участі в спортивних змаганнях;

10) використання автотранспортного засобу для навчальної їзди;

Крім того, страховик не відшкодовує збитки при пошкод­женні, знищенні тільки шин унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, а також крадіжку інструментів та коліс, що входять у комплект транспортного засобу.

До страховик випадків не відносяться також захоплення транспортного засобу третіми особами, добровільно допущеними страхувальником або йогодовіреною особою в салон та при вико­ристанні транспортного засобу в якості таксі, якщо це не обумов­лено в заяві про страхування.

Відшкодуванню не підлягають непрямі збитки, пов'язані зі страховим випадком: штраф, плата за використання орендовано­го транспортного засобу, плата за проживання в готелі під час ре­монту, витрати на відрядження, втрати внаслідок простою тощо.

Урегулювання питань щодо завданих збитків у страхуванні авто каско

Права та обов'язки сторін, які визначаються договором, ма­ють загальноприйнятий характер із поправкою на специфіку об'єкта страхування та перелік страхових ризиків. Зупинимось ли­ше на діях страхувальника при настанні страхового випадку і зазначимо, що страхувальник зобов'язаний негайно повідомити компетентним органам про пригоду та не проводити ніяких ре­монтних робіт з пошкодженим транспортним засобом без поперед­нього його огляду представником страховика, крім тих, які зумов­лені необхідністю продовження безпечного руху. Для здійснення ремонту страхувальник повинен отримати письмову згоду страхо­вика. Протягом 24 год, не враховуючи вихідні та святкові дні, після настання страхового випадку чи надходження інформації про ньо­го, письмово повідомити страховика, здійснити всі можливі заходи для рятування транспортного засобу, усунення причин, які сприя­ють виникненню додаткових збитків, а також забезпечити право на регресний позов до винної сторони. Крім того, страхувальник пови­нен надати страховикові можливість провести огляд і обстеження пошкодженого застрахованого транспортного засобу для визначення причин та розмірі збитків, надати необхідні документи, що підтверджують факт настання страхового випадку та розмір збитків та документи, що підтверджують оплату витрат по ряту­ванню транспортного засобу. За згодою сторін (або за вимогою однієї зі сторін) після настання страхового випадку розмір збитку може бути встановлений експертами. Експертиза може також про­водитись для встановлення фактичних причин настання страхово­го випадку та визначення законності отримання страхового відшкодування страхувальником. Експертиза проводиться за ра­хунок сторони, що вимагала її проведення.

При настанні страхового випадку відшкодуванню підлягають тільки прямі збитки, виключаючи втрачену вигоду, витрати на оренду чи наймання транспортного засобу, моральну шкоду тощо.

Розмір збитку визначається:

- при повному або конструктивному знищенні автотранс­портного засобу - у розмірі його дійсної вартості за дого­вором страхування за вирахуванням вартості вузлів, дета­лей та устаткування, що придатні для подальшого викори­стання або реалізації;

- при пошкодженні автотранспортного засобу чи додатково­го обладнання - в розмірі витрат на його відновлення (з урахуванням зносу на день настання страхового випадку) згідно з кошторисом-розрахунком, який складено експер­том страховика і погоджено зі страхувальником.

Витрати на відновлення включають:

- витрати на матеріали і запасні частини, що необхідні для ремонту, за цінами на дату страхового випадку за вираху­ванням зносу частин, вузлів, агрегатів та деталей, які
замінюються в процесі відновлення (ремонту);

- витрати на оплату ремонтних робіт за тарифами на дату настання страхового випадку.

Не включаються до суми збитку:

- вартість ремонту та технічного обслуговування автотранс­портного засобу, що не спричинені настанням страхового випадку;

- вартість робіт, що пов'язані з переобладнанням автотранс­портного засобу, ремонтом або заміною окремих його частин, деталей і приладдя внаслідок їхнього зносу, технічно­го браку, поломки тощо;

- вартість заміни замість ремонту тих чи інших вузлів та аг­регатів через відсутність у ремонтних підприємствах не­обхідних запасних частин і деталей для ремонту цих вузлів та агрегатів;

- втрати експлуатаційних якостей;

- втрати товарної вартості автотранспортного засобу;

- суми, які перевищують ціни на запасні частини до авто­транспортних засобів, запропоновані страховиком та (або) спеціалізованою сервісною станцією, якщо страхувальник відмовився від таких послуг і придбає запасні частини за більш високими цінами.

Відшкодування збитків здійснюється за вирахуванням амортизаційного зносу запасних частин, що підлягають заміні, деталей та приладдя.

При визначенні суми страхового відшкодування враховуються страхова сума, різниця між страховою сумою і зазначеною в заяві на страхування вартістю автотранспортного засобу та франшиза.

Якщо майно було прийнято на страхування в зазначеній частці (%) від повної його вартості, то страховик здійснює випла­ту страхового відшкодування за системою пропорційної відповідальності. Остаточний розмір страхового відшкодування визначається за вирахуванням франшизи, зазначеної в договорі.

Для отримання страхового відшкодування подаються такі документи:

- заява про виплату страхового відшкодування;

- договір страхування;

- страховий акт;

- довідка дорожньо-патрульної служби про ДТП із зазна­ченням прізвища особи (осіб), які постраждали при цьому та особи (осіб), які винні у скоєнні ДТП, та витяг з прото­колу про обставини ДТП (рішення);

- необхідна кількість фотокарток пошкодженого транспорт­ного засобу (їх надання обов'язкове, якщо страховий ви­падок і ремонт автотранспортного засобу відбулися за ме­жами України);

- довідка сейсмологічної служби про стихійне лихо;

- довідка слідчих органів про викрадення;

- документ, що посвідчує правонаступництво особи, яка звернулася за страховим відшкодуванням (у разі смерті страхувальника);

- свідоцтво про смерть (завірену копію) у разі смерті страху­вальника;

- акт товарознавчої експертизи про розмір збитків чи раху­нок сервісного центру про розмір необхідних затрат на відновлення;

- інші документи в разі необхідності.

Вибір сервісної станції страхувальник повинен узгодити зі страховиком, в іншому разі страховик має право переглянути розмір страхового відшкодування.

Страхове відшкодування виплачується протягом трьох ро­бочих днів після прийняття страховиком рішення про виплату страхового відшкодування. Днем виплати вважається день спи­сання коштів з розрахункового рахунку страховика.

Договір страхування, за яким виплачене страхове відшкоду­вання, зберігає силу до закінчення терміну страхування. При цьо­му страхова сума становить різницю між початковою страховою сумою і виплаченим страховим відшкодуванням.

Договір, за яким страхове відшкодування виплачене в розмірі страхової суми, припиняє свою дію. Інші умови припи­нення договором страхування чинності були розглянуті в темі „Договори страхування".

Мы поможем в написании ваших работ!