Тема 3. Принципи адміністративного судочинства



1.Поняття принципів адміністративного судочинства.

2.Характеристика принципів адміністративного судочинства та їх особливості.

 

    Контрольні запитання:

1.В чому різниця між принципом верховенства права і принципом законності? Які особливості їх застосування в адміністративному судочинстві?

2.Яким чином розкриває зміст принципу верховенства права Конституційний суд України та Європейський суд з прав людини?

3.Чим обумовлена наявність в адміністративному судочинстві принципу офіційності? У чому полягає його зміст?

4.В чому особливості принципу диспозитивності на відміну від його змісту в цивільному процесі?

 

    Задачі:

    1.В одній зі справ у якості відповідача була притягнута ДПА України. Позивач просив захистити його право шляхом покладення певних обов’язків на одну із посадових осіб цього органу. Суд залишив справу без руху та зобов’язав узгодити вступну частину позовної заяви із її прохальною частиною.

    Дайте оцінку дій суду. Чи дотримано принципу офіційності?

    2.Залізничним судом м. Львова ухвалою було призначено судову будівельно-технічну експертизу . Розглянувши скаргу на цю ухвалу, апеляційний суд скасував її на тій підставі, що призначення експертизи як способу забезпечення доказів відбулося з порушенням порядку, встановленого ст..75 КАСУ, - без подання зацікавленою особою заяви про забезпечення доказів та її розгляду в установленому порядку.

    Дайте оцінку діям суду. Чи взяв суд до уваги принципи офіційності?

 

    3.Особою, яка була звільнена з посади заступником начальна об’єднання№1 їз режиму та оперативної роботи управління виправно-трудових колоній Красноярського краю СРСР, було подано позов про неправомірне нарахування їй пенсії в меншому розмірі, аніж передбачений для осіб, які звільнені із аналогічних посад в Установах Державного Департаменту України з питань виконання покарань, займана посада при СРСР прирівняна до посади першого заступника начальника установ з нагляду , безпеки, охорони та оперативної роботи. Суд апеляційної інстанції у задоволенні позову відмовив, оскільки позивач не дав іншої довідки, яка б підтвердила відповідність займаної при звільненні посади іншій (вищій) посаді у структурі Державного департаменту України з питань виконання покарань.

    Проаналізуйте, чи дотримався суд принципу диспозитивності в судовому процесі?

 

Рекомендована література:

1.Кузьменко О.В. Адміністративна юстиція. К.2007р.

2.Рижков Г.Роль принципу офіційності в адміністративно-процесуальному праві за європейським досвідом // Адміністративна юстиція : Європейський досвід К.2003р.

3.Сухомилінов С.Доцільність чи верховенство закону? // Право України – 200.-№3

 


Тема 4. Учасники адміністративного процесу

(1 заняття )

1. Поняття та види учасників адміністративного процесу.

2. Поняття та ознаки сторін в адміністративному процесі.

3. Неналежна сторона в адміністративному процесі та процедура її заміни.

(2 заняття )

4. Треті особи та їх види в адміністративному процесі.

5. Участь в адміністративному процесі органів та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.

6. Представництво в адміністративних судах.

 

Контрольні запитання:

1. Хто є сторонами в адміністративному процесі?

2. Хто може бути позивачем та відповідачем в адміністративній справі?

3. Що таке неналежна сторона в адміністративному процесі?

4. Чи допускається в адміністративному процесі процесуальне правонаступництво?

5. Які види третіх осіб передбачені КАС України?

6. Яка мета існування інституту третіх осіб в адміністративному процесі?

7. Яким органам публічної адміністрації та посадовим особам надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб?

8. У яких формах прокурор приймає участь в адміністративному процесі?

9. Що таке процесуальне представництво?

10. Яка відмінність процесуального статусу представника в адміністративному процесі від статусу в цивільному процесі?  

    Задачі:

    1.У справі з приводу оскарження розпорядження міського голови відповідачем була названа відповідна міська рада.

    Чи можна вважати належним відповідачем міську раду?

    Чи може міська рада бути залучена до судового розгляду?

    2.Суд залишив позовну заяву без руху, посилаючись на ту обставину, що вона подана неналежним позивачем – Міністерством закордонних справ, яке просило скасувати адміністративне стягнення, накладене на його працівників.

    Чи обґрунтованою була відмова суду?

    Як слід було вирішити справу?

    3. Судді місцевого суду звернулися до суду із позовом, у якому просять стягнути на свою користь втрати частини заробітної плати, пов’язані з утриманням податку відповідно до Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» на користь. Свої позовні вимоги позивачі обґрунтовують тим, що протягом 2004-2006 років з нарахованої позивачам заробітної плати було отримано податок з доходів фізичних осіб. Оскільки судді відповідно до Указу Президента України від 10.07.1995р. №584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту» звільнені від сплати прибуткового податку, то утримані з нарахованої позивачам заробітної плати відповідні суми підлягають стягненню на користь останніх. Протягом 2004-2006 років жодні зміни до кошторису відповідного місцевого суду стосовно компенсації втрати частини заробітку суддів від сплати податку не вносились, що не забезпечило належний рівень оплати праці суддів та призвело до зменшення фактично отриманої позивачами заробітної плати.

    Хто є  сторонами і третіми особами у цій справі?

       (Ухвала ВАСУ від 10 липня 2008 року).

 

    4. Товариство з обмеженою відповідальністю “Лазурне узбережжя” звернулось до суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, в якому просить зобов’язати відповідача продовжити дію дозволу на виконання будівельних робіт від 22.03.2005 р. №156/05. У ході розгляду справи суд встановив, що:

    1) відповідно до ст. 29 Закону України “Про планування і забудову територій”, Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1993 р. № 225, та Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 05.12.2000 р. № 273, повноваження надавати дозвіл на виконання будівельних робіт або відмови у наданні такого дозволу надано Інспекціям державного архітектурно-будівельного контролю;

    2) згідно з довідкою Головного управління статистики в Одеській області від 21.09.2006 р. №01-02-114-2682 та Положення про інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю, яке затверджене наказом начальника Управління архітектури та містобудування Виконавчого комітету Одеської міської ради, Інспекція не є юридичною особою і діє у складі Управління архітектури та містобудування Виконавчого комітету Одеської міської ради.

    Кого слід віднести до належного відповідача (ів) у цій справі?

       (Ухвала ВАСУ від 17 квітня 2007 року)

 

    5. Гриценко В.Г. звернувся із позовом до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю Кіровоградської міської Ради про визнання протиправною її бездіяльності, яка, на думку позивача, полягала у ненаданні йому дозволу на виконання будівельних робіт по реконструкції нежилого приміщення, вбудованого в житловий будинок по вул. Дзержинського, 35, площею 29,7 м. кв. під стоянку для легкового автомобіля із влаштуванням окремого в`їзду з вул. Дзержинського. Під час судового розгляду справи було виявлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Києва від 19 січня 2005 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області, був задоволений позов Даценка В.В. до Гриценка В.Г. про усунення перешкод у користуванні житлом та відшкодування моральної шкоди. Підставою для цього, відповідно до цього рішення суду, стало проведення будівельних робіт без відповідного дозволу місцевої інспекції державного архітектурно-будівельного контролю та те, що отвір гаражних воріт виконано з порушенням будівельних норм.

 

    Чи необхідно Даценка В.В. залучати до участі у цій справі. Якщо так, то у якій якості?  (Ухвала ВАСУ від 15 грудня 2005 року)

 

    6. В квітні 2005р. Голова Верховної Ради України звернувся до суду із заявою про дострокове припинення повноважень народного депутата України Олійника П.М., який 31.03.2002р. був обраний народним депутатом України від виборчого округу № 125 Львівської області і розпорядженням Керівника апарату Верховної Ради України № 1101 від 29.05.2002р. його було зараховано на роботу до Верховної Ради України четвертого скликання на постійній основі. Указом Президента України № 179/2005 від 04.02.2005р. Олійник П.М. призначений Головою Львівської обласної державної адміністрації. Вважаючи, що ця посада є несумісною із статусом народного депутата України, просив постановити рішення про припинення повноважень народного депутата України Олійника П.М. На момент перегляду у ВАСУ судових рішень по цій справі відбулися чергові вибори народних депутатів, в результаті яких обрано Верховну Раду України нового скликання.

Чи може Верховна Рада України нового скликання бути у наведених правовідносинах правонаступником Верховної Ради попереднього скликання?

 (Ухвала ВАСУ від 15 листопада 2006 р).

 

Рекомендовані джерела до теми:

1. Закон України “Про прокуратуру” //Відомості ВРУ. – 1991, №53, ст.793. (з подальшими змінами).

2. Закон України “Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини” від 22 грудня 1997 // ВВР України. – 1998.- №20. – Ст.99. (зі змінами).

3. Стефаник В.С. Судовий адміністративний процес: Монографія. – Харків.: Фірма «Консум», 2003.

4. Чванкін С.А. Види судового представництва. Чи є громадське представництво? // Актуальні проблеми і права: Збірник наукових праць. – 2004. – Вип..22. – С.572-576.


Дата добавления: 2018-04-04; просмотров: 211; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!