Ведучий 2: Хвилиною мовчання вшануймо пам’ять героїв Крут
Пам'яті героїв Крут
Урок-реквієм
На сцені: національна символіка та хрест, обрамлений терновим вінком.
Оформлена книжкова виставка «Крути: подвиг і трагедія»
Мета заходу:
формувати в учнів почуття патріотизму, любові до свого народу, його історії та героїчного минулого, інтерес до літератури про бій під Крутами;
розвивати мотивацію, спрямовану на підготовку до захисту Вітчизни, на прикладі подвигу однолітків;
прищеплювати любов і повагу до історичних надбань українського народу, інтерес до минулого;
виховувати почуття національної гідності, гордості за свою Батьківщину та народ, повагу до історії власного народу.
Читець І.
І знов, у котрий це вже раз,
Зійшлися ми в одній родині,
Щоб пом'януть той славний час,
Коли в офіру батьківщині
Себе принесли кращі з нас.
Нема любові понад ту,
Що окропила кров'ю Крути,
І ту гарячу кров святу
Повік Вкраїні не забути.
Читець II.
Руки мліли з імперськими путами,
вкотре їх ми схотіли порвати.
Впали ми героїчно під Крутами,
щоб воскреснуть тепер і встати.
Читець 1:
І ось триста юнацьких грудей
На московські повстало гармати, —
Триста хлопців безвусих — дітей —
Забажало за край свій сконати!
Триста хлопців — як шовки, як цвіт,
Що на досвітку виріс у зорях, —
Триста хлопців безвусих — дітей,
Триста хлопців, соколів, рекрутів
Із піснями на грім батарей
|
|
|
В бій останній двигнулись на Крути!
Читець 2.
Спливуть часи, мов паводки Дніпрові,
Одвічну мрію здійснить Україна.
Й під Крутами, на плитах мармурових,
Про вас лунатиме пісня соколина
Звучить пісня «Балада про Крути»
Ведучий 1: Тим, хто в боротьбі за волю і кращу долю України не дожив до сьогоднішнього дня, спить в знаних і безіменних могилах, розкиданих по рідній і чужій землі,— присвячується.
Ведучий 2: Цвіту нашого народу, його славним синам і дочкам, що в розквіті своїх духовних і фізичних сил віддали молодість і найдорожче, що є в кожного з нас, — життя,— присвячується.
Ведучий 1: Тим, кого в умовах більшовицької тиранії ми повинні були забути і викреслити з своєї пам'яті та історії, героям, що впали в страшному бою під Крутами,— присвячується.
Ведучий 1: Берестечко, Лисоня, Крути… Все це трагічні сторінки нашої історії. Бій під Крутами займає серед них особливе місце. Там на бій з жорстоким ворогом стали юнаки, які ніколи в руках і зброї не тримали, — студенти Київського університету Святого Володимира та учні гімназії імені Кирило-Мефодіївського братства. Їх було триста. І вони поклали голови за волю України.
Ведучий 2: Йшов вісімнадцятий рік. Четвертим Універсалом Центральна Рада щойно проголосила Українську Народну Республіку самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою.
|
|
|
Для боротьби з «контрреволюцією» в Україну посунули війська Муравйова. У той важкий і грізний час, коли на оборону рідного краю стали лиш невеликі частини ідейних борців, у Києві сформувався курінь із студентів та учнів гімназій.
27 січня ці, майже не знайомі з військовою справою, юнаки виїхали на фронт. Разом з ними відбуло 250 курсантів старшинської школи.
28 січня о 4-й годині ранку поїзд зупинився на станції Крути, що між Ніжином і Бахмачем. Тут до них приєдналось близько 40 гайдамаків.
Увесь день готувались до бою. Старшина Лощенко пристосував вагон під бронепоїзд і з одним козаком, невеликою гарматою і кулеметом відважно пускався в бік ворога.
Настав холодний похмурий ранок 29 січня. О 9-й годині розвідка донесла, що більшовики наступають. Молоді герої стали готуватися до бою.
Юнаки старшинської школи розташувались праворуч, а студенти — ліворуч від залізничної колії, за два кілометри на схід від станції Крути.
Невдовзі розгорівся кривавий бій. Наступали матроси Балтійського флоту — їх було 6 тисяч старих вояків на майже шістсот молодих борців за волю України.
|
|
|
Ведучий 1: Бій був запеклим і тривав до полудня.
Молоді воїни билися відчайдушно, виявляли зразки хоробрості.
Та сили були надто нерівні. Побачивши безперспективність подальшої битви, комендант юнацького куреня дав наказ відступати.
Але поки це слово дійшло з одного боку колії, де були юнаки старшинської школи, на протилежний, до студентів, хтось замінив слово «відступати» на «наступати».
Юнаки-курсанти відійшли назад, а студенти кинулись вперед… На смерть. Пішли на ворога з багнетами, бо набоїв уже не було.
І падали, падали у нерівному бою. Коли зачорніла ніч, на крутянських полях лежали сотні трупів.
Близько 15 години все було вже закінчено, на снігу залишились трупи юнаків. Майже п'ять годин вони стримували наступ тисячного загону ворога. В бою під Крутами полягло 300 юнаків і 10 старшин.
Ведучий 2: З імен героїв відомі лише кілька: Володимир Шульгін, Кольченко, Омельченко, Микола Лизогуб, Пинський (галичанин), Андрій Соколовський.
Ведучий 1: 1 березня 1918 р., після звільнення Києва, організаційний комітет, який очолював студент С. Король, розшукав місце загибелі своїх товаришів. Було закуплено 200 домовин для перевезення тіл загиблих. Після тривалих розшуків за допомогою місцевих селян були знайдені ями, в яких лежали тіла героїв.
|
|
|
Однак усіх загиблих знайти не вдалося. 19 березня 1918 р. до Києва приїхав сумний поїзд.
Більшість убитих було поховано у спільній могилі на Аскольдовій горі.
Читець 2:
На Аскольдові могилі
Поховали їх —
Тридцять учнів- українців,
Український цвіт! —
По кривавій, по дорозі,
Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
Зрадницька рука? –
Квітне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка…
На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай! —
Понад все вони любили
Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих, –
На Аскольдовій могилі
Поховали їх.
П. Тичина
Ведучий 2: Кров під Крутами не була пролита марно. З неї, наче з безсмертя, розцвітають пелюстки Волі.
Вже 29 січня 1919 року, на роковини бою під Кругами, до Аскольдової могили, до могили Героїв прийшли студенти й гімназисти.
Вони дали клятву на вірність Україні, на вірність тим ідеалам, за які життям заплатили герої.
Ведучий 1:
Похорон відбувся з військовими почестями, за державний кошт.
Слово про загиблих виголосив професор Михайло Грушевський.
Він, зокрема, сказав: «Стримайте ж Ваші сльози, які котяться! Ці юнаки поклали свої голови за визволення Вітчизни, і Вітчизна збереже про них вдячну пам’ять на віки вічні!»
Ведучий 2
Крути, без сумніву, були, є і будуть, завдяки героїзмові молодих студентів, однією з найславетніших сторінок нашої історії.
Ведучий 1: Під Крутами впали студенти: Олександр Попович, Володимир Шульгін, Божко Божинський, Андрій Дмитерко, Сидір Пурік, Олександр Шерстюк, Борзенко-Конончук, Кирило Головащук, Чижов, Сірук.
Ведучий 2: Гімназисти: Андрій Соколовський, Євген Тарнавський, Ганкевич, Ігнаткевич, Пінський, сотник Омельченко та багато інших.
Ведучий 1: Нехай пам'ять про наших героїв, що загинули під Крутами, буде вічною.
Як сніги покриють землю
Рядном білим,— не забудь
Спом'янути тую славу,
Що лишилась нам з-під Крут.
Триста юних одчайдухів...
Не вступились, не подались,
Всі лягли там на полях.
Вічну славу здобували
Україні біля Крут,
Не забудь героїв триста,
Спом'яни їх, не забудь!
(Д. Гавриш)
Ведучий 2: Хвилиною мовчання вшануймо пам’ять героїв Крут.
(Хвилина мовчання).
Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 264; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!