Основи конституційного права Франції. генеральних радників (понад 3 тис.) даного департаменту, деле­гатів муніципальних рад або їхніх заступників (близько 108 тис.)



321

генеральних радників (понад 3 тис.) даного департаменту, деле­гатів муніципальних рад або їхніх заступників (близько 108 тис.). У зв’язку з тим, що депутати від комун у багато разів перевищу­ють за чисельністю інші категорії виборців, можна вважати, що французьких сенаторів практично обирають представники комун. Від департаменту обираються два і більше сенаторів.

Вибори сенаторів, таким чином, в основному ніби триступе­неві: спочатку обираються муніципальні радники, потім вони зі свого середовища обирають представників до виборної колегії і, нарешті, ці представники беруть участь у виборах сенаторів.

У 13 департаментах Франції, що обирають по п’ять і більше сенаторів, вибори проводять за пропорційною виборчою систе­мою абсолютної більшості за правилом найбільшої середньої.

В інших департаментах, де сенаторів не більше чотирьох, ви­бори проводять за мажоритарною виборчою системою у два тури. При цьому одночасно із сенаторами обираються їхні заступники.

Президентські вибори.Порядок обрання Президента Респуб­ліки за всю історію П’ятої республіки змінювався один раз. Замість колегії виборців, що обирали Президента до 1962 р., були введені прямі вибори. Вибори Президента регламентуються ст. 7 Консти­туції, законом про вибори Президента Республіки загальним голо­суванням і Декретом про застосування цього закону.

Новий порядок обрання Президента зміцнив його лідируюче становище в системі державних органів. У Конституції не ви­значається можливість або неможливість переобрання Президен­та, отже, кількість переобирань не обмежена. Законодавство не встановлює мінімального віку для кандидатів на цю посаду. Пре­зидент обирається на п’ятирічний строк (референдум 24 вересня 2000 р.).

Для висування кандидата потрібно 5 тис. підписів осіб, що мають відповідний виборний мандат, – членів парламенту, регіо­нальної або генеральної ради, Ради Парижа, Вищої ради фран­цузів, що проживають за кордоном, територіальних зборів за­морської території, мера. При цьому ті, хто підписалися, повинні представляти в сукупності не менш як 30 департаментів і заморсь­ких територій, а представники одного й того самого департамен­ту або заморської території кількісно не можуть перебільшувати десятої частини тих, хто підписався.

322

Розділ 21

Кандидатів у Президенти реєструє Конституційна рада, що виконує функції Центральної виборчої комісії. Обрання здійсню­ється за мажоритарною системою абсолютної більшості.

Якщо в першому турі виборів жодний кандидат не дістав аб­солютної більшості голосів виборців, то через два тижні прово­диться другий тур, в якому беруть участь два кандидати, що на­брали найбільшу кількість голосів. З 1965 р. усі президенти оби­ралися в другому турі. Результати виборів оголошуються в десятиденний строк Конституційною радою.

Регіональні ради і збори Корсикиобираються по департамен­тах на шість років за пропорційною виборчою системою за пра­вилом найбільшої середньої. При розподілі мандатів враховують кандидатів, які дістали не менше 5% поданих голосів. Регіональні ради під час кожних виборів поновлюються цілком.

Генеральні ради департаментів обираються за мажоритарною системою теж на шість років, але кожні три роки поновлюються на половину. Одномандатними виборчими округами є кантони – території, які історично склалися і не мають нині ні адміністрації, ні самоврядування. Для обрання кандидата в першому турі по­трібна абсолютна більшість поданих голосів, але не менше чверті загальної кількості зареєстрованих виборців. У другому турі дос­татньо відносної більшості голосів за будь-якої кількості виборців, що брали участь у голосуванні.

Муніципальні ради обираються на шість років і кожні вибори поновлюються цілком. При цьому використовуються різноманітні виборчі системи. У великих комунах (понад 3,5 тис. жителів) за­стосовується мажоритарна виборча система, але за списками партій. Кожна партія, що бере участь у виборах, повинна висуну­ти стільки кандидатур, скільки членів ради обирається, а вибо­рець голосує за той чи інший партійний список.

У невеликих комунах вибори проходять за змішаною вибор­чою системою. У другому турі виборів достатньо відносної більшості.

Список, що набрав абсолютну більшість голосів у першому турі або найбільшу кількість голосів у другому турі, одержує полови­ну місць у раді, а інші місця розподіляються між усіма списками за пропорційною системою із застосуванням правила найбільшої середньої.


Дата добавления: 2018-02-28; просмотров: 223; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!