Поняття і класифікація джерел земельного права.

В теорії права під юридичними джерелами розуміють офіційні форми вираження і закріплення діючих правових норм, тобто формою права є зовнішнє оформлення змісту загальнообов’язкових правил поведінки, які офіційно встановлені або санкціоновані державною владою.До джерел земельного права відносяться нормативно-правові акти, які регулюють земельні відносини. Структура земель-ного законодавства є формою організації системи земельних нормативних актів. Таким чином, земельне право становить зміст земельного законодавства, а за-конодавство є формою вираження земельного права.Земельне законодавство, як відомо, є система нормативних актів, які містять у собі норми, що регулюють земельні відносини. Найважливішими нормативними актами є закони. Вони поділяються на два види: основні і звичайні. До основних відносяться Конституція України, яка є головним джерелом земельного права. Закони та інші нормативні акти приймаються на основі Конституції і повинні відповідати її нормам. До звичайних законів, як джерел земельного права, відносяться правові акти, що містять норми земельного права як галузі, а такожнорми, які є в актах інших галузей національного і міжнародного законодавства, тій чи іншій їх частині, де вони регулюють земельні відносини.Вміщені в законах правові норми за своїм призначенням характеризуються як такі, що мають загальний (уніфікований) і спеціальний (диференційований) зміст. Ці акти визначають правовий статус та правосуб’єктність усіх суб’єктів земельних правовідносин.| ПРАВОВІ АКТИ ЗА СУКУПНІСТЮ:уніфіковані акти, диференційовані акти, акти інших гадузей; ті, що приймаються: державними органами, влади, управдіння, органами влади тауправління АРК, Главою держави, Адміністрацією Президента, органамисамоврядування. На відміну від джерел інших галузей права джерела земель-ного права України мають такі характерні особливості: уніфіковані акти законодавства являють собою ядро зе-мельного законодавства і впливають на становлення зе-мельного права як самостійної та інтегрованої галузі на-ціонального права; значущість локальних актів санкціонованої та делегованої правотворчості суб’єктам земельних правовідносин; збереження рекомендаційної правотворчості; використання правових норм інших галузей права, які одночасно належать і до норм земельного та інших галу-зей права (аграрного, господарського, фінансового тощо), оскільки вони регулюють окремі питання діяльності суб’єктів земельних правовідносин; зростання ролі міжнародних норм права та уніфікації національного земельного законодавства щодо міжнарод-ного права. Уніфіковані акти земельного законодавства - це юридична форма закріплення норм земельного права, спрямованих на інтеграцію правового регулювання земельних відносин, уніфі-кацію правового статусу і правової регламентації діяльності суб’єктів земельних правовідносин та легальних організаційно-правових форм. Вони включають у себе нормативно-правові акти, що регулюють у єдності та взаємозв’язку економічні, організаційні та інші заходи, спрямовані на реалізацію земель-ної реформи. Диференційовані акти земельного законодавства - це нор-мативно-правові акти, що розробляються з урахуванням відмінностей у статусі суб’єктів земельних правовідносин. Уніфіковані й диференційовані нормативно-правові акти є основою системи (видів) джерел земельного права.Одним із видів джерел земельного права є також внутріш-ньогосподарські локальні акти, виникнення і функціонування яких зумовлено насамперед тим, що громадяни як члени чи учасники сільськогосподарських підприємств через вищі органи управління самостійно закріплюють правила поведінки. Роз’яснення, інформаційні листи судових органів - Верховного Суду України - мають важливе значення для належного правозастосування, виготовлення таких за змістом локальних актів, що піддаються прогнозуванню судової перспективи.Самостійним джерелом національного земельного права слід також вважати міжнародні правила, звичаї, конвенції, до яких приєдналася Україна. Це, насамперед, Міжнародно-правові правила торгівлі, експорту та імпорту продуктів харчування, устаткування, отрутохімікатів, машин тощо. Таким актом є,наприклад, Нью-Йоркська конвенція 1958 р. про виконання рішень іноземних арбітражів.

Мы поможем в написании ваших работ!