Порівняння факторів, що характеризують діяльність логістичного центру та підприємства з власною логістичною службою

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 13Следующая ⇒

Фактори	Діяльність логістичного центру	Діяльність промислового підприємства з власною логістичною службою

Запаси, їх розмір та тривалість виробничого циклу	Страхові запаси непередбачені. При замовленні запасів враховують лише поточну потребу, яка формується з урахуванням програми випуску готової продукції. Передбачається підтримка мінімально можливого виробничого циклу, що потребує швидкої реакції служб постачання залежно від попиту на продукцію.	Потребує утворення складських запасів, наявність яких може захистити від помилок поточного планування і ненадійності постачальників. Замовлення обумовлені економічним розміром партії поставки. Тривалість виробничого циклу охоплює великий часовий інтервал через наявність страхових запасів, що не передбачає мобільності служби постачання.
Збут	Чітке відстеження попиту, який спонукає до випуску саме «потрібної» продукції на ринку, що підштовхує підприємство до інноваційного розвитку та швидкого переорієнтування виробництва. Випуск продукції невеликими партіями –залежно від попиту.	Консервативний погляд на максимальний випуску готової продукції без належного урахування потреб ринку.
Постачальники	Відпрацьовуються надійні відносини з невеликим колом постачальників, які стають партнерами і відносини з якими мають залежний характер для обох сторін.	Підтримка ділових відносин тривалий період з великою кількістю постачальників, між якими штучно підтримується конкуренція.

Продовж. табл. 3.2


Інновації	Потребує швидкого розвитку та мобільності до переходу на нові технології, що створює передумови для підтримки політики випуску продукції високої якості та без браку.	Повільний розвиток на шляху до впровадження «ноу-хау». Це дає підстави враховувати брак при випуску готової продукції через наявність морально (а досить часто і фізично) застарілого обладнання.
Кадрова політика	Потребує висококваліфікованих фахівців на всіх рівнях, у всіх підрозділах, які можуть швидко адаптуватися до змін в політиці підприємства і проявляти ініціативу у підтримці належного виробництва кінцевої продукції.	Управління виконується виключно топ-менеджментом і менеджерами середньої ланки, не передбачається командний стиль праці на всьому підприємстві, що призводить до розширення штату працівників і до розпорошення обов’язків.
Вплив на державний економічний розвиток	Прямий шлях до створення міцних стосунків підприємств галузі, що спонукає до горизонтальної інтеграції, яка передбачає усунення конкуренції та спонукає до розвитку окремого підприємства та галузі у цілому. Спонукає державну владу до підтримки підприємств створенням належної законодавчо-нормативної бази.	Підприємство розглядається як окремий суб’єкт господарювання, від діяльності якого максимально може залежити добробут певного міста. Не передбачає швидкий розвиток як економічних, так і соціальних відносин з іншими підприємствами та службами в країні.

Джерело: розроблено автором на основі праць [59, с. 133-137; 77, с. 164; 102, с. 168-169]

Цього висновку автор дійшов і в результаті досліджень складської діяльності, проведених на восьми машинобудівних підприємств міст Мелітополя та Бердянська й відображених у підрозділі 2.3 другого розділу.

В роботі розроблено пропозицію керівництву досліджуваних підприємств щодо передачі функцій постачання, зберігання та збуту до складу загального користування після визначення точки беззбитковості власних складів підприємств, розрахунку «вантажообігу байдужості», який показав, при якому вантажообігу підприємствам однаково утримувати власне складське господарство чи користуватися послугами складу загального користування, а також після розрахунку необхідної площі складу загального користування.

Вибір між власним складом чи складом загального користування був зроблений і запропонований керівництву підприємств після визначення точки беззбитковості складів, розрахунку «вантажообігу байдужості», який показав, при якому вантажообігу підприємству однаково утримувати власне складське господарство чи користуватися послугами складу загального користування, а також після розрахунку необхідної площі складу загального користування. Розрахунки показали, що на всіх досліджуваних підприємствах потрібна площа складу загального користування менша від площі, яка використовується фактично, що доводить, що підприємствам варто розглянути питання щодо передання функцій постачання, зберігання та збуту до складу загального користування, оскільки витрати на утримання власного складського господарства перевищують витрати на оплату послуг складу загального користування.

Промислово-складська нерухомість, яка б відповідала світовим стандартам, в Україні розпочала розвиватися зовсім недавно. Попит на якісні складські та логістичні приміщення значно перевищує пропозицію. Це закономірний процес. Логістика в Україні розвивається за тією ж схемою, що в США і в країнах Європи. Коли ринок там наситився торговими й офісними площами, виникла потреба в логістичних центрах. Створення логістичного центру випливає з економічної необхідності. Але створення логістичного центру не під силу та й недоцільне для окремо взятого машинобудівного підприємства [167, с. 30-37], воно передбачає спільне вкладання інвестиційних коштів промислових підприємств однієї галузі, де кожне підприємство буде окремою ланкою одного логістичного ланцюга й опиниться на шляху до поступової горизонтальної інтеграції господарських відносин у межах цього логістичного ланцюга. Однією з найважливіших переваг при цьому є підтримання добросовісної конкуренції в галузі, оскільки підприємства являтимуться партнерами, залежними один від одного. Не менш важливим є підвищення якості роботи служб постачання та збуту підприємств-партнерів, оскільки вони займатимуться лише укладанням та належним оформленням договорів та підтримкою виконання умов договорів, бо лише при чіткому виконанні умов поставок можлива якісна робота логістичних центрів.

Дослідивши господарську діяльність восьми машинобудівних підприємств міст Мелітополя та Бердянська Запорізької області, визначивши рівень логістизації кожного з них та доцільність здійснення логістичних бізнес-процесів на цих підприємствах, в роботі розроблено пропозицію до керівництва зазначених підприємств про будівництво логістичного центру на умовах партнерства.

Логістичний центр, який пропонує створити автор, має бути спідьним, провідним, інтегрованим логістичним відділом кожного з машинобудівних підприємств-партнерів, які позв’язані між собою тісними економічними і правовими відносинами. Крім того, такий логістичний центр є невід’ємною ланкою ланцюга створення доданої вартості для кожного з підприємств-учасників. Логістичний центр виконуватиме функції центру загального обслуговування для машинобудівних підприємств-партнерів та надаватиме логістичні послуги іншим підприємствам як логістичний оператор 3 PL.

Поступово, з економічним розвитком логістичного центру та розширенням сфери його логістичних та супутніх послуг, відбудеться його

еволюція як 4 PL та 5 PL – оператора (рис. 3.2).

Дій

Процесів

1 PL

2 PL

3 PL

Організацій Підрозділи інфраструктури логістичного процесу

4 PL

Ланцюга поставок

5 PL

Інтеграція

Віртуальне підприємство

Рис. 3.2 – Еволюція логістичного оператора на фоні інтеграції в ланцюг поставок

Джерело: [84, с. 122]

У другому підрозділі першого розділу дослідження була проведена класифікація логістичних центрів та виділені три основні моделі логістичних центрів. Згідно з цією класифікацією створюваний логістичний центр – це:

– за моделлю – модель зародження;

– за типом розміщення – об’єкт, що будується в довільний спосіб: інвестор може запланувати форму, вид логістичного центру та розміщення окремих об’єктів;

– за ознакою функціональності – регіональний – радіус співпраці 50-80 км; освоєна територія 20 га; добре розвинена інфраструктура, сервіс послуг;

– враховуючи тип залученого транспорту – відкритий: складається з комплексу споруд, які мають зв’язок зі всіма типами комунікацій: дорожньою інфраструктурою, аеропортом, залізницею, морським портом;

– за пріоритетністю надання послуг –«Citi-logistic»: форма великого центру, локалізованого за межами (або в межах) міської агломерації;

– враховуючи тип власності – публічно-приватний;

– залежносто від цілісності інфраструктури – зосереджений: логістичний центр, у межах якого існує цілісна інфраструктура;

– доступність до споживача – галузевий.

У створюваному логістичному центрі автор бачить важливий об’єкт інфраструктури, який має потужний потенціал і може виконувати консолідуючу функцію між машинобудівними підприємствами, надаючи їм логістичні послуги та виконуючи функції інформаційного центру.

Автором розрахована площа складського терміналу, яка складається з площі, необхідної для потреб машинобудівних підприємств-партнерів та площі, необхідної для надання послуг з логістичного аутсорсингу іншим підприємствам. Складові необхідної площі занесені автором до таблиці 3.3.

Таблиця 3.3

Необхідна площа складського терміналу (логістичного центру)

Площа складу класу А з офісом, висотою 12 м	20000,00 м²
Площа під’їзних споруд, м²	3688,9048м²
Площа дільниці ремонту та обслуговування, м²	659,00 м²
Загальна площа терміналу, м²	24347,9048м²

У процесі дослідження вивчено доступну інформацію з витрат будівництва, з вартості 1 м²площі аналогічних логістичних центрів. Досліджено інформацію з вартості технологічного обладнання, вартості автотранспорту тощо. Використовуючи результати досліджень, були розраховані витрати на будівництво логістичного центру, витрати на придбання технологічного обладнання та автотранспорту. Визначено вартість автоматизованої системи управління складом WMS. Також розраховано вартість дільниці ремонту та обслуговування, вартість огорожі з КПП. Складові витрат на будівництво логістичного центру зведені до таблиці 3.4.

Таблиця 3.4

Витрати на будівництво логістичного центру «під ключ»

Витрати будівництва складу класу А з офісом площею 20000,00 м², висотою 12 м та під’їзними спорудами 3688,9048 м² (орієнтовна ціна 2850,00 грн/м² включаючи проектні роботи («під ключ»), грн	67513378,68
Витрати технологічного обладнання (на аналогових складах вартість складає 17-20 % вартості будівництва складу), грн: стелажі для палетного зберігання, стелажі поличні, стелажі для зберігання габаритів, піддони, ящики металеві та пластикові, пересувна рампа, візки гідравлічні, штабилери гідравлічні.	12489975,06
Загальна вартість автотранспорту, грн. Необхідна вартість автотранспорту: 8 автомобілів по 2 т (PIAT-2.3NP) – 180 виїздів, вартість автомобіля – 117497,00 грн.; 7 автомобілів по 6 т (MAN–8.15) – 150 виїздів, вартість автомобіля – 173048,00 грн.; 6 автомобілів по 20 т(DAF–CF) – 110 виїздів, вартість автомобіля – 395400,00 грн.; 5 автомобілів по 40 т (VOLVO–FN 13) – 100 виїздів, вартість автомобіля – 612500,00 грн.;	35186212,00 939976,00 1211336,00 2372400,00 30662500,00
Вартість дільниці ремонту та обслуговування загальною площею 659 м² (орієнтована ціна 1250 грн/м²), грн	823750,00
Вартість огорожі із КПП довжиною 875 м (вартість 1 м 164 грн), грн	143500,00
Вартість автоматизованої системи управління складом WMS, грн	1320000,00
Всього, грн	117476815,74

Розраховано суму дольової участі кожного з учасників проекту в інвестиціях з будівництва логістичного центру. Дольова участь кожного з машинобудівних підприємств розраховується, виходячи із площі складу загального користування, необхідної для кожного з підприємств та розрахованої в третьому підрозділі другого розділу роботи. Результати розрахунку дольової участі кожного з підприємств-партнерів занесено до таблиці 3.5.

Таблиця 3.5

Дата добавления: 2015-12-17; просмотров: 65; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

⇐ Предыдущая 1 234 5 6 7 8 9 10 Следующая ⇒

Мы поможем в написании ваших работ!