Доба культурного національного відродження в Україні в XX ст.



Сучасний етап в розвитку культури поставив людство перед вирішальним поворотом в його історії. Початок науково-технічної революції, що почався в середині ХХ століття, мав як позитивний, так і негативний вплив на розвиток культури.

З’явилися нові підходи у визначенні ролі матеріальних та духовних цінностей людства. У процесі розвитку культури домінують ірраціоналістичні концепції світосприйняття. На розвиток художньої культури значний вплив мали фрейдизм та екзистенціоналізм. Спостерігається пошук нових форм реалізму. Провідним стилями у мистецько-літературному житті є символізм, футуризм, конструктивізм, абстракціонізм, неокласицизм, реалізм. З’являються нові жанри художньої діяльності – кіно і телебачення.

На початку ХХ століття сформувалася нова система освіти, як специфічного феномену епохи писемної культури. Перехід до загальної освіти став якісним стрибком в історії людства. Основним художнім методом ХХ ст. є модернізм. Він пов’язаний з тим, що митці у своїх добутках свідомо відмовилися наслідувати реальному світові, натомість почали творити власний світ, що живе за законами їхніх фантазій та інтелекту.

З поняттям модернізму тісно пов’язане й поняття авангарду – найбільш новаторського, радикального крила модернізму, заснованого на експерименті і т.д. Парадокс авангардизму полягає в тому, що новаторські, авангардні для свого часу ідеї (кубізм, футуризм, абстракціонізм, дадаїзм, сюрреалізм і багато інших) тепер уже сприймаються як традиція.

На зміну модернізму прийшов постмодернізм – нова культурна ситуація, характерними ознаками якої вважаються наявність у творі іронічного світобачення, численних цитат і т.д., що сприймаються як рівноцінні й рівнозначні.

У 20–30-х роках ХХ століття творча інтелігенція прагне знайти нові шляхи розвитку української культури. З’являються літературно-мистецькі об’єднання: “Пролеткульт”, “Плуг”, “Вапліте”, “Гарт”.

Модернізм як художній метод. Виник в кінці ХІХ – на початку ХХ століття. Європейські модерністські традиції проявилися у творчості Лесі Українки. Неоромантичний пафос і елементи сюрреалізму. Творчість Миколи Вороного і його маніфест українського модернізму.

Творчим методом в розвитку української культури в радянську епоху був “соціалістичний реалізм”. Діяльність митців та письменників стала регламентованою, що привело до втрати ознак творчості. Почався процес закриття творчих спілок і об’єднань, створення Спілки письменників, художників, композиторів. Культурні процеси уніфікувались за допомогою методу “соціалістичного реалізму”, який передбачав, перш за все, оспівування досягнень соціалізму. Провідною в цей час стала творчість П.Тичини, В.Сосюри, М.Рильського, М.Стельмаха, О.Гончара, Ю.Смолича, М.Самокиша, М.Рябініна.

В 60–80-х роках ХХ ст. оживилось національно-культурне життя в Україні, що характеризувалося вдосконаленням усіх жанрів культури. Спостерігається діяльність нової генерації талановитих митців, які одержали назву “шістдесятників”. Це був рух творчої молоді, яка розробляла оригінальну тематику, видавала нові думки, відмінні від офіційних і стала ядром духовної опозиції в Україні. Серед її лідерів були поети Василь Симоненко, Микола Руденко, Ліна Костенко, Василь Стус, Іван Світличний, Д.Павличко, І.Драч, Є.Сверстюк, Б.Олійник, критик І.Дзюба, публіцист В.Чорновіл. З’явилося таке явище як самвидав та захалявна література. Пожвавилось театральне, музичне життя та кіномистецтво.

Запитання для самоперевірки:

 

1. Проаналізуйте поняття національна культура

2. Проаналізуйте поняття світова культура,

3. Проаналізуйте єдність і взаємозалежність національної та світової культури.

4. Охарактеризуйте культурне життя українського народу в другій половині XVII – XVIII ст.

5. Охарактеризуйте добу культурного національного відродження в Україні в XIX – XX ст.

 


Дата добавления: 2015-12-16; просмотров: 15; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!