Всякому місту - звичай і права

 

Всякому місту - зви­чай і пра­ва,

Всяка три­має свій ум го­ло­ва:

Всякому сер­цю - лю­бов і теп­ло,

Всякеє гор­ло свій смак віднай­шло.

Я ж у по­лоні нав'язли­вих дум:

Лише од­не не­по­коїть мій ум.

 

Панські Пет­ро для чинів тре кут­ки,

Федір-купець об­ду­ри­ти пруд­кий,

Той зво­дить дім свій на мод­ний манір,

Інший генд­лює, візьми пе­ревір!

Я ж у по­лоні нав'язли­вих дум:

Лише од­не не­по­коїть мій ум.

 

Той без­пе­рерв­но стя­гає по­ля,

Сей іно­зем­них за­во­дить те­лят.

Ті на ло­вецт­во го­ту­ють со­бак,

В сих дім, як ву­лик, гу­де від гу­ляк,

Я ж у по­лоні нав'язли­вих дум:

Лише од­не не­по­коїть мій ум.

 

Ладить юрис­та на смак свій пра­ва,

З дис­путів уч­ню тріщить го­ло­ва.

Тих не­по­коїть Ве­не­рин амур,

Всякому го­ло­ву кру­тить свій дур.

В ме­не ж тур­бо­ти тільки одні,

Як з яс­ним ро­зу­мом вмер­ти мені.

 

Знаю, що смерть - як ко­са за­маш­на,

Навіть ца­ря не обійде во­на.

Байдуже смерті, му­жик то чи цар, -

Все по­же­ре, як со­ло­му по­жар.

Хто ж бо зне­ва­жить страш­ну її сталь?

Той, в ко­го совість, як чис­тий криш­таль…

Іван Франко - Гімн (Вічний революцйонер...)

Іван Франко

ГIМН

Замiсть пролога

Вiчний революцйонер -
Дух, що тiло рве до бою,
Рве за поступ, щастя й волю,
Вiн живе, вiн ще не вмер.
Нi попiвськiї тортури,
Нi тюремнi царськi мури,
Анi вiйська муштрованi,
Ні гармати лаштованi,
Нi шпiонське ремесло
В грiб його ще не звело.

Вiн не вмер, вiн ще живе!
Хоч вiд тисяч лiт родився,
Та аж вчора розповився
I о власнiй силi йде.
I простується, мiцнiє,
I спiшить туди, де днiє;
Словом сильним, мов трубою
Мiлiони зве з собою,-
Мiлiони радо йдуть,
Бо се голос духа чуть.

Голос духа чути скрiзь:
По курних хатах мужицьких,
По верстатах ремiсницьких,
По мiсцях недолi й слiз.
I де тiльки вiн роздасться,
Щезнуть сльози, сум, нещастя.
Сила родиться й завзяття
Не ридать, а добувать,
Хоч синам, як не собi,
Кращу долю в боротьбi.

Вiчний революцйонер -
Дух, наука, думка, воля -
Не уступить пiтьмi поля.
Не дасть спутатись тепер.
Розвалилась зла руїна,
Покотилася лавина,
I де в свiтi тая сила,
Щоб в бiгу її спинила,
Щоб згасила, мов огень,
Розвидняющийся день?

---

Дата добавления: 2015-12-16; просмотров: 20; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!