Категорії спорів у сфері захисту прав інтелектуальної власності та їх специфіка розгляду у судах України.



 

Задача №1

ПП «КРОК» (Позивач-1) та ПП «МАЙСТЕРНЯ» (Позивач-2) звернулися до Господарського суду м. Києва з позовами про визнання недійсним патенту України на промислові зразки № 8818, № 8819, № 8817, які належать ПП «ЗІРКА» (Відповідач-1) з посиланням на те, що промислові зразки за вищевказаними патентами є не патентоспроможними, а саме не є новими та не є придатними для набуття прав інтелектуальної власності на них, а також позивачами заявлено позовні вимоги до Державного департаменту інтелектуальної власності України (Відповідач-2) про зобов'язання внести запис до Державного реєстру патентів про визнання недійсним патентів та здійснити про це публікацію в Офіційному бюлетені «Промислова власність».

Відповідач-1 подав відзив, в якому заперечує позовні вимоги позивача, і просить відмовити в позові.

Відповідач-2 проти заявлених позовних вимог заперечує та просить у задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що позивачі на власний розсуд визначають наявність у кресленнях та зображенням деталей, що були опубліковані до дати подання заявок на патенти Відповідачем - 1, промисловим зразками, представленим на зображенням виробів, що охороняються патентами №№ 8817, 8818, 8819.

Позивачем подано до суду заяву про призначення по справі судової експертизи об'єктів інтелектуальної власності для вирішення питання про відповідність промислових зразків, що охороняються патентами № № 8817, 8818, 8819 умовам патентоспроможності. Суд своєю ухвалою призначив експертизу.

Висновком експертизи об'єктів інтелектуальної власності, призначеної по справі, проведеної судовим експертом Київського НДІ судових експертиз, зокрема, визначено, що сукупність суттєвих ознак промислових зразків, що охороняються патентами №№ 8817, 8818, 8819 можна вважати такою, що стала загальнодоступною у світі до дати подання заявок до Установи, а саме до 19 серпня 2003 року. Експертом також було чітко визначено на підставі якої інформації вказані ознаки стали загальнодоступними.

 

1. Посилаючись на норми діючого законодавства України, визначити чи підлягає позов задоволенню?

2. Що є умовами патентоспроможності товару?

3. Що таке кваліфікаційна експертиза та порядок її проведення?

Задача №2

01.04.2005 року Позивач (Відкрите акціонерне товариство "ФРІОН") звернувся до суду з позовом до Державного департаменту інтелектуальної власності (Відповідач)про визнання недійсним патенту № 10121А, виданий відповідачем 30.09.98 р., на тій підставі, що патент не відповідає вимогам охороноспроможності.

Відповідач у відзиві на позовну заяву позов не визнає, зазначаючи про відсутність предмету спору, так як строк дії патенту на момент подання позову до суду завершився.

Матеріалами справи та поясненнями представників позивача та відповідача встановлено:

30.09.98 р. Держпатентом України, правонаступником якого є відповідач, був виданий патент № 10121А на винахід "Спосіб виготовлення катодної фольги електролітичних конденсаторів" на ім'я позивача.

Авторами винаходу є гр. Максимов Г.Ф., Іванов С.М., Фрюмін В.К., які передали позивачу право на використання винаходу відповідно до договору № 19 від 30.09.98 р. Оскаржуваний патент мав тимчасовий характер - був виданий на термін 5 років відповідно до заявки позивача.

 

1. Чи підлягає позов задоволенню?

2. Чи є закінчення строку дії патенту підставою для визнання його недійсним?

3. Вирішіть спір посилаючись на норми діючого законодавства.

 

Задача №3

 

ТОВ «НТК» (Позивач) звернулося з позовом до ТОВ "Галантерея і Компанія" (Відповідач). Позовні вимоги заявлені про припинення порушення прав власника патенту та відшкодування моральної шкоди шляхом винесення рішення про заборону відповідачу здійснювати виготовлення та реалізацію чохлів на мобільний телефон з використанням запатентованих промислових зразків - чохлів "Акваріум", "Колба", "Вікно", стягнення з відповідача моральної шкоди в розмірі 135 000 грн., відшкодування збитків в розмірі 25 000 грн. за неправомірне використання кожного промислового зразка.

Суд встановив:

10.01.04 р. позивачем у встановленому порядку було подано до Державного департаменту інтелектуальної власності заяви про видачу патенту на промислові зразки - чохли на мобільні телефони "Акваріум", "Колба" та Вікно". 15.04.02 р. позивачем було отримано патенти № 5916, № 5919, № 5918 на промислові зразки по вищезазначених чохлах на мобільні телефони.

Позивач вважає, що відповідачем порушуються його права, так як після подачі заявок йому стало відомо, що через торгівельну мережу у вільному продажу знаходяться чохли, виготовлені відповідачем, із застосуванням суттєвих ознак запатентованих позивачем промислових зразків.

Також Позивач заявляє вимоги про відшкодування йому завданих збитків і вимагає відшкодування моральної шкоди, яку ним оцінено в 135 000 грн., а також виплати компенсації в розмірі 75 000 грн.

За клопотанням позивача судом були надіслані судові запити до ТОВ "ЗЕЛЕНИЙ САД" та ПП Іванова О. для надання документів, які підтверджують факт придбання чи отримання ними на реалізацію чохлів, вироблених ТОВ "Галантерея і Компанія" з торговою маркою "ЕХТКА" у 2003-2004р.р. Як відповідь на запит позивачем надана ксерокопія товарного чека на придбання чохлів для мобільного телефону (невідомо якої торгової марки), виданий ПП Назаренко О.С.

Відповідач заперечує проти позову з таких підстав.

В позові не наведено жодного документального або речового доказу про порушення прав позивача.

Також відповідач не знаходить підстав для задоволення вимог щодо відшкодування моральної шкоди та виплати компенсації, так як порушення прав позивача взагалі не мало місце.

05.12.04 р. позивачем подане клопотання про призначення судової експертизи по справі та ним запропонований перелік питань на експертизу.

Судом було відмовлено в задоволені клопотання про призначення експертизи, оскільки позивачем не доведено, що саме чохли, які він надав в якості речових доказів, виготовлялись та поставлялись в торгівельну мережу міста відповідачем, а питання, запропоновані позивачем для експерта, фактично вирішують спір по суті з правової точки зору, а не спрямовані на надання висновків з спеціальних питань, що є метою призначення експертизи.

В судовому засіданні 04.02.04р. позивачем повторно подано клопотання про призначення судової експертизи. Клопотання судом відхиляється, оскільки позивачем так і не доведено, що саме чохли, які надав в якості речових доказів позивач, виготовлялись та поставлялись в торгівельну мережу міста відповідачем.

 

1. Вирішіть спір.

2. Чи правомірно суд відмовляв в призначенні експертизи?

 

 

Задача №4

 

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЯНКО" звернулось до господарського суду з позовом до Державного департаменту інтелектуальної власності, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "МРІЯ" про визнання свідоцтва України № 004 на знак для товарів і послуг недійсним повністю.

01.03.1998 позивач подав заявку № 0022 на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг "Марка".

01.07.1998 ТОВ "МРІЯ" подало заявку № 0033 на видачу свідоцтва України на знак для товарів і послуг "Марка".

01.12.1999 знак позивача за заявкою № 0022 було зареєстровано і видано свідоцтво України № 145.

Рішенням господарського суду від 01.10.2000 свідоцтво України № 145 на знак "Марка" з пріоритетом від 01.03.1998 власником якого є позивач, визнано недійсним повністю.

Постановою апеляційного господарського суду від 01.02.2001 рішення господарського суду залишено без змін.

Відповідно з прийнятим рішенням відповідач вніс до Держреєстру відомості стосовно визнання недійсним повністю свідоцтва № 145, про що здійснив відповідну публікацію.

Постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2002 ухвалу апеляційного господарського суду і рішення господарського суду скасовано, позов про визнання недійсним повністю свідоцтва України № 145 залишено без задоволення.

 

1. Розв'яжіть спір, визначивши, яке з цих рішень є законним і чому?

2. Обґрунтуйте.

Задача №5

 

Державне підприємство «СОЮЗ» звернулось до господарського суду з позовом до Державного департаменту інтелектуальної власності про встановлення власника свідоцтва № 111 на знак для товарів і послуг.

Обставини справи.

01.01.1997 позивач подав до Держпатенту України заявку про реєстрацію знаків для товарів і послуг "СОЮЗ", якій було присвоєно № 001. В заявці назва заявника зазначена - ДП "СОЮЗ".

01.09.1998 Іванов О.О. звернувся з клопотанням до Науково-дослідного центру патентної експертизи Держпатенту України про зміну назви заявника з Державного підприємства "СОЮЗ" на фізичну особу Іванова О.О.

30.09.1998 Держпатент України прийняв рішення про державну реєстрацію знака для товарів і послуг за заявкою № 001 на ім’я Іванова О.О., на підставі якого було видане свідоцтво № 111 від 01.01.1999.

 

1. Яке рішення може прийняти господарський суд?

Задача №6

Андрес Б.Б., Мексика, звернувся до господарського суду з позовом до Державного департаменту інтелектуальної власності України та Закритого акціонерного товариства "МОРЕ" про визнання недійсним Свідоцтва на знак для товарів та послуг № 137 на ім'я ЗАТ "МОРЕ" недійсним в повному обсязі відносно пива в класі 32.

01.06.1994 у державному реєстрі знаків для товарів і послуг України у порядку перереєстрації Свідоцтва СРСР № 20 було зареєстровано словесний знак для товарів і послуг "CORONA EXTRA" з пріоритетною датою 01.03.1989 і видано свідоцтво № 003. Реєстрацію було здійснено стосовно пива класі 32 згідно Міжнародною класифікацією знаків для товарів і послуг (МКТП) на ім'я Анрдес Б.Б., Мексика. Термін дії реєстрації подовжено до 01.03.2009.

01.06.1999 у державному реєстрі знаків для товарів і послуг було зареєстровано знак "Золота корона" відносно товарів і послуг у класах 16, 32 (включно з "пивом") та 42 на ім'я Ліон С.С., Люксембург.

01.11.1999 позивач у відповідності із ст. 19(2) Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" подав до Апеляційної ради Держпатенту заперечення проти реєстрації знаку "Золота корона" стосовно пива в класі 32, оскільки реєстрація цього знаку не відповідає умові надання правової охорони згідно зі ст. 6 Закону - "не можуть бути зареєстровані як знаки позначення, які є тотожними або схожими настільки, що їх можна сплутати із знаками, раніше зареєстрованими чи заявленими на реєстрацію в Україні на ім'я іншої особи щодо однорідних товарів і послуг...", оскільки в Україні з 01.03.1989 діє знак для товарів і послуг "CORONA EXTRA" (EXTRA - найкращий).

Апеляційна рада Держпатенту відмовила в задоволенні заперечення.

 

1. Вирішіть спір.

2. Яке рішення може прийняти суд?

 

 

Задача №1

До суду звернулась фірма "СЕГА" ЛТД (Японія) (позивач) до ТОВ "ЛІТО" (відповідач) (Україна); 3-я особа на стороні позивача - Державний департамент інтелектуальної власності України "Про визнання недійсним свідоцтва України №7301 від 20.06.1995р. на знак для товарів і послуг".

Відповідач позив не визнав, посилаючись на необґрунтованість позову.

Третя особа - Державний департамент інтелектуальної власності України заперечень щодо позовних вимог не надала.

Позивачем заявлено вимогу про визнання недійсним Свідоцтва №7301 від 20.06.1995р. на знак для товарів та послуг "СЕГА" відповідно до ст. 6 bis Паризької конвенції по охороні промислової власності у зв'язку з тим, що він являє собою відтворення загальновідомого знака "СЕГА", який належить фірмі "СЕГА" ЛТД (Японія) з 1960 року.

Як свідчать матеріали справи, знак "СЕГА" належить позивачеві з 1960 року, тобто використовується вже понад 40 років.

Знак зареєстрований на ім'я позивача в 107 країнах світу, в яких на нього видано 341 охоронний документ. З метою попередження інших виробників знак "СЕГА" супроводжується попереджувальним маркуванням-зображенням ®.

В 1995 році було вироблено і реалізовано товарів, позначених знаком "СЕГА" на суму, що складає 3,73 млрд. доларів США, в 1996 році - 3,25 млрд. доларів США, в 1997 році - 2,9 млрд. доларів США.

За оцінками фахівців, книга Ніколаса Кохана "Найвідоміші в світі торгові марки" серед компаній, що виробляють іграшки, знак "СЕГА" займає 3 місце в світі.

В списку INTERNET загальновідомих в світі знаків, також є знак "СЕГА".

Знак "СЕГА" більше десяти років відомий в Україні, оскільки на її території від 21.11.90 р. діяло свідоцтво СРСР № 92092 на знак "СЕГА".

Представлені позивачем документи (Висновок ТІШ м. Києва, довідки, пропозиції до продажу в ЗМІ із вказівкою ціни, рекламні

матеріали) свідчать про наявність товарів, маркованих знаком "СЕГА", виробництва Японії на українському ринку з 1994 p., тобто до подання заявки на цей знак ТОВ "ЛІТО". Це підтверджує у відзиві на позовну заяву і сам відповідач.

Ці висновки підтверджуються також висновками експертизи КНДІСЕ № 1718 від 10.08.2001 р.

Факт наявності і реклами в Україні товару виробництва японської фірми, маркованих знаком "СЕГА" та позначкою "made in Japan" підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем.

Позивач заявив, що відповідно до Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" ТОВ "ЛІТО" не може отримати правової охорони на позначення "СЕГА", оскільки воно вводить в оману відносно товару або особи, яка виробляє товар або надає послугу.

Суду наданий лист Дніпропетровської асоціації захисту прав споживачів на адресу Держпатенту України, в якому прямо вказано, що знак "СЕГА" асоціюється з японським виробником та японською якістю. Реєстрація знака на ім'я українського підприємства вводить в оману споживача відносно якості товару і його виробника.

Позивачем надані суду документи, які підтверджують, що на території всієї України мали місце широка реклама і пропозиція до продажу товарів "СЕГА" разом із позначенням "made in Japan", що не заперечується відповідачем. Це підтверджує небезпечність введення в оману відповідача.

У висновках експертизи КНДІСЕ від 10.08.2001р. визнано, що реєстрація ТОВ "ЛІТО" на своє ім'я знака "СЕГА" може ввести в оману споживачів відносно місця походження та якості товарів, позначених знаком "СЕГА".

Посилаючись на п.3 ст.6 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", позивач заявив вимогу про визнання недійсним свідоцтва України № 7312 від 20.06.1995 р. на знак для товарів і послуг "СЕГА" у зв'язку з тим, що знак є тотожним з фірмовим найменуванням, відомим в Україні до дати подання в Держпатент України ТОВ "ЛІТО" заявки у відношенні однорідних товарів і послуг.

Як встановлено судом, товар "СЕГА" з позначкою "made in Japan" перебував, рекламувався на українському ринку до дати подання заявки на знак відповідачем, знак "СЕГА" рекламувався як позначення японської фірми телебаченням, зокрема на загальнонаціональному каналі, а також іншими ЗМІ.

Відповідно до висновку експертизи, на 18.08.1995р. (дату подання на нього заявки ТОВ "ЛІТО") фірмове найменування компанії "СЕГА" ЛТД було відоме в Україні і належить іншій особі (японському виробнику).

Позивач вважає, що дії ТОВ "ЛІТО" по реєстрації на власне ім'я знака, який належить фірмі "СЕГА" ЛТД та співпадає з його фірмовим найменуванням, суперечить вимогам Паризької конвенції та ст.ст. 4, 15 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".

Документи ТПП м. Києва, пропозиції в прайс-листах про продаж товарів з позначенням "СЕГА", в тому числі ТОВ "ЛІТО" до дати подання заявки відповідачем до патентного відомства, відзив на позовну заяву свідчать, що приставки "СЕГА" із позначенням "Made in Japan" фактично були присутні на ринку України до 18.05.95р.

В матеріалах справи присутні докази про рекламу пристроїв "СЕГА" по телебаченню по всій території України, в періодичний виданнях.

Відповідач заявив, що діюче законодавство не передбачає визнання свідоцтва недійсним на підставі факту недобросовісної конкуренції.

 

1. Яке рішення може винести суд?

2. Керуючись міжнародними угодами та вимогами Паризької

конвенції про охорону промислової власності від 20.03.1883 р.

розв'яжіть спір?

 

 

Задача №2

Дочірнє підприємство з іноземними інвестиціями «ТРІГРАН» (Позивач) подало позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «Здоров'я» (Відповідач 1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАДОН» (Відповідач 2) про припинення порушення прав інтелектуальної власності, а саме про заборону відповідачам використовувати будь-яким одним або всіма способами об'єкт інтелектуальної власності Позивача - торговельну марку «Кришталь. Судовою ухвалою у справі 3-ьою особою було залучено Державний департамент інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України.

Суд встановив, що Позивач відповідно до свідоцтва на знак для товарів і послуг № 31060 має право власності на знак для товарів і послуг «Кришталь» для товарів 5, 35, 42 класів Міжнародної класифікації товарів та послуг для реєстрації знаків (МКТП).

Як стало відомо позивачу, Відповідач-1 через мережу своїх аптек здійснює реалізацію лікарського засобу «Кришталь», назва якого міститься на лікарських засобах та упаковці.

Вживані позивачем та відповідачем-1 позначення є тотожними, що свідчить, на думку позивача, про порушення права його на знак для товарів і послуг.

Позивач подав заявку на отримання свідоцтва 19.01.01 р.

Відповідачі проти позову заперечили з таких підстав. Відповідач-2 як юридична особа зареєстрований в жовтні 1998 p., і з вказаного періоду по теперішній час на підставі ліцензії здійснює діяльність з торгівлі медичними препаратами, в тому числі, з квітня 1999 р. по теперішній час купує та продає на території України медичні препарати «Кришталь» та «Мобін» з вказівною на їх виробника та представника на території України.

Виробником препаратів є компанія «ПЛЕЙ Limited» (Індія), якій були Міністерством охорони здоров'я видані реєстраційні свідоцтва №Р.01.99/00078 від 12.01.1999 р. та №Р.01.99/00079 від 12.01.1999 p., після чого в український медичний довідник лікарських препаратів «Компендіум» за 1999-2000 p.p. включені медичні препарати «Кришталь» та «Мобін» з вказівкою на їх виробника та представника на території України.

21.04.99 р. між відповідачем-2 та ТОВ «Макмак» (представником компанії «ПЛЕЙ Limited» на території України) укладено договір №28/210 про придбання препаратів, згідно якого по накладних з 21.04.99 р. до кінця 2000 р. відповідач-2 отримував та розповсюджував на території України зазначені препарати.

Крім того, відповідач-2 отримував препарати за договором від 18.08.99р. №9 з дистриб'юторами ТОВ «МК «Макмак» протягом цього періоду.

21.11.03 р. відповідач-2 уклав договір з фірмою «ПОМОС», відповідно до якого фірма продає відповідачу-2 препарати, закуплені безпосередньо у виробника. На підставі зазначеного контракту відповідач-2 і отримує препарати станом на сьогоднішній день.

В якості доказу того факту, що відповідач-2 розповсюджує препарати під знаком для товарів і послуг «Кришталь», починаючи з 1999 p., є накладні, надані відповідачем-2.

Відповідно до пояснень відповідачів відповідач-1 через свою мережу аптек розповсюджує препарати, куплені ним на підставі договору з відповідачем-2.

На підставі клопотання позивача по справі було проведено експертизу об'єкту інтелектуальної власності, про що суду надано висновок № 89 від 22.06.05 p., відповідно до якого знак для товарів і послуг позивача за свідоцтвом № 31060 є схожим настільки, що його можна сплутати зі словесними позначеннями «Кришталь» та «Kristal», які використовуються відповідачами стосовно товарів 5 класу МКТП - медичні, лікарські препарати; комбіноване позначення (упаковка лікарського засобу ІНСТАРІЛ ЕКСПЕКТОРАНТ), яке використовується відповідачами, є схожим настільки, що його можна сплутати зі знаком для товарів і послуг за свідоцтвом України №31060, права на який належать позивачу; відповідач-2 користується правом попереднього користування на словесне позначення «Кришталь» для товарів 5 класу МКТП, зокрема, медичні, лікарські препарати.

В судовому засіданні було надано постанову від 21.07.05р. старшого слідчого з особливо важливих справ Слідчого Управління МВС України в Дніпропетровській області про припинення кримінальної справи № 56, порушеної за фактом незаконного використання посадовими особами відповідача-2 знаків для товарів і послуг, за ознаками злочину, передбаченого ст. 229 ч. 2 КК України, у зв'язку з відсутністю складу злочину.

 

1. Чи підлягає позов задоволенню?

2. Обґрунтуйте своє вирішення задачі посилаючись на норми діючого законодавства України.

3. Що таке добросовісне використання торгівельної марки?

Задача №3

 

10.06 2005 року Позивач, компанія «ЗІРКА», звернувся до суду з позовом до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (Відповідач) про дострокове припинення дії міжнародної реєстрації № 566503 на знак для товарів і послуг ROLEX щодо всіх товарів 34 класу Міжнародної класифікації товарів та послуг для реєстрації знаків (МКТП). Позов мотивований тим, що цей знак не використовується в Україні протягом трьох років.

Державний департамент інтелектуальної власності у відзиві, не заперечуючи проти позову по суті, просить відмовити у задоволенні позову до Державного департаменту інтелектуальної власності, так як на на час розгляду справи в суді кваліфікаційна експертиза за заявкою позивача ще не проведена, а тому на даний час не може бути відомо, чи буде позивачу відмовлено у видачі свідоцтва і відповідно - не відомо, чи будуть порушені його права відповідачем.

Компанія „ROLEX Р.", яка була залучена Третьою особою, відзиву на позов не надала, представник у судове засідання не з'явився, хоча компанія була належним чином повідомлена про дату і місце розгляду справи.

Судом, в порядку підготовки справи до розгляду, направлено запит до Державної митної служби України, з метою з'ясування того, чи здійснювався імпорт продукції компанії „ROLEX Р." маркованої знаком „ROLEX", протягом останніх трьох років.

Судом отримано відповідь на запит від Державної митної служби України, де зазначено, що у період з 01.01.2001 р. по 01.05.2005 p., станом на 10.05.2005 p., імпорт тютюнових виробів, маркованих знаками „ROLEX" або „РОЛЕКС", в Україну ніким не здійснювався. Не виявлено в базі електронних копій вантажних митних декларацій за цей період, також інформації щодо імпорту товарів за кодами УКТЗЕД 2401, 2402, 2403, 3605, 4813, 4819, 9613 та 9614, маркованих знаками „ROLEX" або „РОЛЕКС". Департамент з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України своїм листом з посиланням на Державну митну службу України, повідомив, що станом на 01.10.2004 р. тютюнові вироби з торгівельною маркою „ROLEX" або „РОЛЕКС" в Україні не декларувались.

Третя особа не надала суду належних доказів добросовісного використання нею знаку „ROLEX" в Україні або того, що цей знак не використовувався з незалежних від неї причин, хоча компанія „ROLEX P." була належним чином була повідомлена про дату і місце розгляду справи.

Також в ході судового засідання судом було встановлено, що відповідно до положень Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків для товарів і послуг швейцарська компанія „ROLEX Р." зареєструвала в Міжнародному бюро Всесвітньої Організації Інтелектуальної Власності знак для товарів і послуг ROLEX щодо ряду класів Міжнародної класифікації товарів та послуг для реєстрації знаків (МКТП), в тому числі і для 34 класу МКТП. Однією з країн, для яких розповсюдилась охорона знаку ROLEX згідно умов міжнародної реєстрації, третя особа вказала Україну. Згідно довідки ДП „Український інститут промислової власності" правова охорона знаку ROLEX, зареєстрованого компанією „ROLEX P." в Міжнародному бюро Всесвітньої Організації Інтелектуальної Власності, діє на території України в повному обсязі з 24.01.1991 p., а перереєстрація на Україну була здійснена 16.11.1993 р. Крім того, як слідує із Висновку Держдепартаменту від 26.02.2004 р. по заявці від 17.01.2001 р. про невідповідність позначення „ROLEX" умовам надання правової охорони, саме міжнародна реєстрація компанією „ROLEX P." спірного знаку стала підставою для Державного департаменту інтелектуальної власності відмовити позивачу у реєстрації знаку „ROLEX" в 2004 р. за заявкою № 2001010259 від 17.01.2001 року.

 

1. Чи підлягає позов Компанії «Зірка» задоволенню?

2. Яке рішення повинен прийняти суд?

 

Задача №4

Компанія "ПАРФУМ" звернулась до господарського суду з позовом до компанії "СТІК", третя особа Державний департамент інтелектуальної власності МОН України (Департамент) про дострокове припинення дії на території України міжнародної реєстрації № 777 знаку "mario france" для товарів та послуг.

Відповідно до положень Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків французька компанія "СТІК" зареєструвала в Міжнародному бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власності знак для товарів і послуг "mario france" щодо класів 03, 04 Міжнародної класифікації товарів та послуг для реєстрації знаків.

Відповідно з довідкою Департаменту правова охорона знаку "mario france" діє на території України у повному обсязі з 01.08.1995. Відомості про початок дії правової охорони цього знаку були опубліковані в Україні 01.09.1996.

За результатами дослідження англійської контори патентних повірених відповідач не використовує в Україні зареєстрований знак, товари класів 03, 04 МКТП з позначеннями "mario france" не вироблялись і не ввозились на Україну.

Доказів добросовісного використання знаку "mario france" в Україні, або невикористання з незалежних від відповідача причин відповідач не надав.

Позивач має намір використовувати в господарській діяльності знак, схожий зі знаком "mario france".

 

1. Вирішіть спір.

 

Практичні питання захисту прав інтелектуальної власності, пов’язані зі специфікою об’єкта.

Задача №1

ВАТ Побутової хімії "МИР" (Позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Управління державних реєстрів Державного департаменту інтелектуальної власності України (Відповідач -1) та фірми "КОРБИТ ЛТД" (Відповідач-2) про визнання недійсним договору про передачу права власності на знак для товарів і послуг "Наталка" (Свідоцтво №9529 від 27.02.2003р.) від 19.06.2003р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 25.01.2006р. №12/50 здійснено заміну відповідача 1 (Державного департаменту інтелектуальної власності України), у зв'язку з чим до участі у розгляді справи у якості відповідача залучено Міністерство освіти і науки України. Відповідач-1 у своєму відзиві наполягає на тому, що договір від 19.06.2003 р. зареєстровано ним у відповідності з вимогами законодавства України та у клопотанні №1/12-1803 від 11.03.2006р. просить вивести його зі складу відповідачів та залучити до справи в якості третьої особи без самостійних вимог. Клопотання було задоволено.

Позивач надав доповнення до позовної заяви та просить визнати власником Свідоцтва України на знак "Наталка" № 9529 ВАТ ПХ "МИР".

Відповідач-2 подав клопотання про залучення до участі у справі власника Свідоцтва України № 9529 Підприємство «Інтерпрайз». Клопотання задоволено.

Матеріалами справи та поясненнями представників сторін встановлено:

19.06.2003 р. між ВАТ ПХ "МИР" та Кіпрською компанією "КОРБИТ" було укладено договір про передачу права власності на знак для товарів і послуг "Наталка'" (Свідоцтво №9529 від 27.02.2003 р.). Від імені продавця договір підписано генеральним директором ВАТ ПХ "МИР" і прикладено круглу печатку підприємства.

Рішенням Державного департаменту інтелектуальної власності України зазначений договір було зареєстровано на підставі Інструкції про подання, розгляд, публікацію та внесення до реєстрів відомостей про передачу права власності на знак для товарів і послуг та видачу ліцензії на використання знака (міжнародного знака) для товарів і послуг, затвердженої Наказом Міністерства освіти України № 576 від 03.08.2001. Суд встановив, що відповідачем-1 було дотримано всіх вимог законодавства України щодо реєстрації договору від 19.06.2003 р.

Матеріалами справи також встановлено, що оспорюваний договір колишнє керівництво позивача уклало з відповідачем-2 на третій день після визнання останнього попереднім переможцем першого етапу некомерційного конкурсу з продажу пакета акцій 61,4% ВАТ ПК "МИР" (підтверджується витягом з протоколу №2 засідання комісії по проведенню некомерційного конкурсу з продажу пакета акцій ВАТ побутової хімії "МИР" за грошові кошти). Але другий етап конкурсу виграло інше підприємство - Болгарське ТОВ "ЕПЛ".

 

1. Чи підлягає позов задоволенню?

2. Чи є даний договір недійсним? Чи повноважними особам підписаний зовнішньоекономічний контракт?

3. Вирішіть спір.

 

 

Задача №2

Жук і Захарченко звернулись до суду з позовом до судноремонтного заводу про стягнення грошової винагороди. В своїй позовній заяві вказували, що вони є авторами використання раціоналізаторської пропозиції щодо зміни конструкції зварювання широків пластів заліза. на цю раціоналізаторську пропозицію їм було видано свідоцтво №245 від 20.05.2006 р.. В результаті використання цієї раціоналізаторської пропозиції судноремонтний завод скоротив терміни здійснення ремонту судів та одержав значну економію. Виплатити винагороду авторам раціоналізаторської пропозиції завод відмовився. Використання раціоналізаторської попозиції в своїй господарській діяльності судноремонтний завод здійснював без дозволу гр. Жук та гр. Захарченко.

 

1. Чи підлягає спір розгляду в суді?

2. Яке рішення має винести суддя?

3. Які права мають власники свідоцтв на раціоналізаторську пропозицію?

Задача №3

Пономаренко (Позивач) звернувся до суду з позовом про визнання недійсним свідоцтва на раціоналізаторську пропозицію №137, видане 13.07.2005 р. Марченку. В позовній заяві Позивач посилається на те, що в 2003 році ним було запропоновано зміна наклону тістомісільної машини, в результаті чого зменшується час замісу та збільшується добовий вихід готової продукції. Ним було подано заяву до підприємства про визнання пропозиції раціоналізаторською і прийнявши позитивне рішення, йому було 24.12.2003 р. видано свідоцтво установленої форми № 298. Позивачу стало відомо, що в журналі «Наука и жизнь» 31.10.2005 р. був опублікований тотожний пропозиції винахід, автором якого був зазначений Відповідач Марченко.

Відповідач Марченко позов не визнає, посилається на те, що його пропозиція відрізняється від пропозиції Позивача.

За клопотанням Позивача по справі була призначена судова експертиза, за висновком якої біло визначено, що сукупність суттєвих ознак раціоналізаторської пропозиції Позивача є тотожною раціоналізаторській пропозиції Відповідача.

Окрім цього в ході судового розгляду було встановлено, що Відповідач проходив практику на хлібозаводі в 2003 році, де працює Позивач.

 

1. Чи підлягає позов задоволенню?

2. Вирішіть спір, посилаючись на норми діючого законодавства України.

Задача №4

Компанія "Фагро "А" Лімітед" звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом до ЗАТ "Весна" про визнання її майнових прав на знаки для товарів і послуг "KRAFT", "BERG", "DORFER" порушеними та відшкодування завданих цим порушенням збитків.

27.02.1998р. компанія "Фагро "А" Лімітед" отримала Свідоцтва на знаки для товарів і послуг "KRAFT", "BERG", "DORFER" за номерами відповідно: № 9510, №9511, №9512. Заявки на реєстрацію зазначених знаків були подані до патентного відомства України 25.10.1997 р. Як власник Свідоцтв, згідно п.2 ст.16 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг", "Фагро "А" Лімітед" має виключне право користуватися та розпоряджатися знаками за своїм розсудом.

За твердженням позивача відповідач порушив його виключні майнові права на знаки "KRAFT", "BERG", "DORFER", виробляючи та розповсюджуючи під цими знаками пиво. На підтвердження цього факту позивачем були надані етикетки із зазначенням вищевказаних знаків та напису «Пиво зварене та розлито на AT «Весна».

Відповідач визнав, що дійсно виготовляв та розповсюджував пиво під знаками для товарів та послуг "KRAFT", "BERG", «DORFER". В матеріалах справи присутні докази того, що використання знаків відбувалось з 1991 р. (копія Статуту залучена до матеріалів справи) по 1996р.

Судом встановлено, що в 1991р. відповідачем та американською фірмою "Кеннет" було засновано спільне підприємство "Бор". Частиною внеску фірми "Кеннет" до статутного фонду СП "Бор" стали етикетки із

зазначенням знаків "KRAFT", "BERG", "DORFER". Відповідачем були надані докази того, що етикетки дійсно були ввезені в Україну фірмою "Кеннет" через іншу іноземну компанію і пройшли відповідні митні процедури. Через деякий час ЗАТ "Весна" стало правонаступником СП "Бор" і випускало пиво під знаками для товарів і послуг "KRAFT", "BERG", "DORFER", використовуючи етикетки фірми "Кеннет". Використання етикеток фірми "Кеннет" відповідачем відбувалося до 25.10.1997 р. - тобто ще до дати подачі заявок про реєстрацію оспорюваних знаків до патентного відомства України. В 1995-1996 p.p. ЗАТ "Весна" також виробляло пиво під знаками для товарів та послуг "KRAFT", "BERG", "DORFER". Виробництво відбувалося на замовлення компанії "Рінгдейл ЛТД". На етикетках до пива, що вироблялося відповідачем із застосуванням оспорюваних знаків вказано: "Торгова марка належить.компанії "Рінгдейл ЛТД". Пиво, виготовлене за контрактом з "Рінгдейл ЛТД" вивозилося за межі України — в Російську федерацію, про що є відповідні докази в матеріалах справи.

Проте згідно матеріалів заявок про реєстрацію знаків "KRAFT", "BERG", "DORFER", що були досліджені в ході судового засідання, позивач не подав в 1994 р. ці заявки, а набув статусу заявника на підставі окремих договорів з первісним заявником - компанією "Рінгдейл ЛТД". Заміна заявника на позивача відбулася на підставі рішення Вищого арбітражного суду України від 27.10.1997 р. — тобто в той час, коли позивач вже не використовував знаки "KRAFT", "BERG", "DORFER". Крім того, відповідач надав суду ділове листування між ЗАТ "Весна" та компанією "Рінгдейл ЛТД", в якому компанія "Рінгдейл ЛТД" запевняє, що як тільки вона отримає Свідоцтва про реєстрацію знаків для товарів та послуг "KRAFT", "BERG", "DORFER" в Україні, ЗАТ "Весна" та СП "БОР" отримають виключні ліцензії на використання цих знаків.

1. Який порядок передбачений Паризькою конвенцією з охорони промислової власності, щодо умов подання заявки і реєстрації товарних знаків?

2. Які права надаються власнику Свідоцтва на знаки для товарів і послуг і на яку територію вони поширюються?

3. Яке рішення може прийняти суд?

 

Допомога у розв’язанні даних задач:

https://vk.com/a.jurisprudent

Група: https://vk.com/zadachi_po_pravu

 


Дата добавления: 2016-01-06; просмотров: 23; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!