Змістовий модуль. Російське музичне мистецтво ІІ половини ХІХ ст.
Змістовий модуль. Російська музична культура до середини ХІХ століття.
Тема: Музика Давньої Русі.
Тема: М.І. Глінка – основоположник російської класичної музики
М.І. Глінка (1804-1857) - засновник російської музичної класики. Стиль Глінки як результат переробки та творчого синтезу різних елементів світової культури. Основоположник російської опери та національного симфонізму. Життєвий та творчий шлях.
Тема: О.С. Даргомижський
Демократизація мистецтва в 40-ві р. ХІХ ст.
О. Даргомижський (1813-1869) – засновник критичного реалізму, нових пісенних жанрів та лірико-психологічної опери у російській музиці. Зв’язки музики композитора з народними витоками. Міська пісня і побутовий романс – основа стилю композитора.
Змістовий модуль. Російське музичне мистецтво ІІ половини ХІХ ст.
Тема: 60-70- рр. ХІХ ст. Традиції і новаторство «Могутньої кучки». М.О. Балакірєв
60-70-рр. ХІХ ст. – новий етап розвитку національної музичної школи, епоха блискучого її розвитку. Опора на народну музику; проникнення принципів народного музичного мислення в усі жанри і форми симфонічної музики. Виникнення російського балету, російського класичного інструментального концерту і квартету, інтенсивного розвитку камерної інструментальної та вокальної музики.
«Нова російська школа», близькість до інших творчих об’єднань 60-рр. Демократичний і національно-самобутній характер творчості композиторів – кучкістів. Подальша розробка російського фольклору. Звернення до музики інших народів.
|
|
|
М.О. Балакірєв (1837-1910). Багатогранність діяльності, її зумовленість ідейною атмосферою 60-рр. Внутрішні протиріччя особистості композитора. Балакірєв – наступник Глинки.
Тема: О.П. Бородін (1833-1887)
Багатогранність творчості Бородіна.
Слухання музики. Музичний, теоретичний матеріал:
«Князь Ігор» - епічна опера на історичний сюжет. Значення народних сцен у зв’язку з ідейною концепцією твору, їх монументальність і різноманітність. Втілення основного драматичного конфлікту через протиставлення російської і східної національно-музичних сфер. «Половецькі танці» як приклад жанрового симфонізму Бородіна.
Бородін – один із засновників російської симфонії. Симфонія №2 (Богатирська): типовість твору для стилю композитора, програмний задум, особливості драматургії першої частини.
Тема: М.П. Мусоргський (1839-1881)
Національна самобутність стилю композитора як представника критичного реалізму. Трактовка народно-пісенної основи в характеристично-емоційному плані. Своєрідність гармонії Мусоргського, її експресивна і колористична роль, народно-ладова основа.
|
|
|
Слухання музики. Музичний, теоретичний матеріал:
Оперна творчість. «Борис Годунов»: історія створення, редакції опери. Зразок народної музичної драми. «Хованщина»: ідейна концепція опери, її характерність для Мусоргського. Багатоплановість драматургії. Новизна у зображенні народу, представленого кількома соціальними групами. «Сорочинський ярмарок» - зразок лірико-комедійного жанру.
Вокальна музика. Звернення композитора до традиційних жанрів російського романсу, російської пісні, ліричному монологу, балади.
Фортепіанна творчість. «Картинки з виставки» як зразок зрілого стилю Мусоргського: оригінальність фортепіанної фактури, особливості форми циклу.
Тема: М.А. Римський-Корсаков (1844-1908)
Римський-Корсаков – композитор, педагог, музично-громадський діяч, одна з центральних фігур російського музичного життя другої половини ХІХ – початку ХХ століття.
Основні образні сфери творчості: народно-казкова, народно-побутова, пейзажна, лірична. Розробка музичного фольклору інших народів. Майстерність оркестровки, сувора співмірність і закінченість музичної форми.
Слухання музики. Музичний, теоретичний матеріал:
Оперна творчість. Різноманітність оперних сюжетів і жанрів при тяжінні композитора до казково-епічного жанру.
|
|
|
Симфонічна творчість. Розвиток Римським-Корсаковим симфонічних принципів Глінки і Балакірєва. Жанрово-картинний тип симфонізму. «Шехеразада» - зразок зрілого симфонічного стилю композитора. Круг образів, особливості програмного задуму і значення лейттем.
Романси. Основні жанри: елегія, ліричний або драматичний монолог.
Тема: П.І. Чайковський (1840-1893)
Творчість Чайковського – одне з найбільших явищ російської демократичної культури. Широта творчого діапазону, Значення його творів для російської музичної культури в ряді жанрів (балет, симфонія, концерт, інструментальний ансамбль).
Слухання музики. Музичний, теоретичний матеріал:
Симфонічна творчість. Провідне значення симфонічних жанрів у Чайковського. Розробка різних видів симфонізму при ведучій ролі лірико-драматичного симфонізму. Створення нового типу симфонії – психологічної драми. 4-та симфонія – перший зразок інструментальної драми. 6-та симфонія – найбільш трагічний варіант основної ідейно-образної концепції. Особливості форми і тематизму частин симфонії. Симфонія №2 (українська).
«Євген Онєгін» - перший зрілий зразок лірико-психологічного жанру. «Пікова дама» - психологічна трагедія.
|
|
|
Балетна творчість. Звернення до казкових сюжетів. Психологічна глибина музики, виключна винахідливість композитора у сфері танцювальності. Балет «Лускунчик», «Лебедине озеро» (фрагменти).
Фортепіанні твори. Розвиток композитором традицій фортепіанної мініатюри. Фортепіанний цикл «Пори року». Дитячий альбом. Концерт для фортепіано з оркестром №1, сі-бемоль мінор (У фіналі концерту Чайковський використав українську пісню «Вийди, вийди, Іванку»).
Дата добавления: 2016-01-05; просмотров: 26; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!