Список використаної літератури
Вивчення методики відбору проб повітря на газові домішки за допомогою поглинальних приладів
Мета: відпрацювати методику відбору проб повітря на газові домішки за допомогою поглинальних приладів.
Хід роботи
1. Підготувати електроаспіратор ЕА-1 до роботи
2. Підготувати поглинальні прилади до роботи за наступною методикою:
Скляний посуд повинен бути ретельно вимитий. При цьому можна використовувати як механічні та фізичні способи очищення, так і хімічні. Посуд, використовуваний при аналізі атмосферного повітря на вміст H2SO4, Cr (VI), Cl -, не слід очищати хромової сумішшю. Найбільш придатна для цих цілей кальцинована сода. Посуд, використовуваний при аналізі органічних речовин, слід промивати хромової сумішшю (краще попередньо злегка підігріти суміш). Після такої обробки необхідна дуже ретельна відмивання від слідів сполук хрому і сірчаної кислоти. Якщо на стінках посуду є наліт, посуд очищають (попередньо змочивши 10% - ним розчином мила або тринатрійфосфату) щіткою або йоржом і вже потім остаточно миють водою. Добре вимитий посуд обов'язково два - три рази ретельно обполіскують дистильованою водою для видалення солей, що містяться у водопровідній воді. Остаточну очищення посуду обробляють пропарюванням. Обробку парою продовжують до тих пір, поки стінки посуду не будуть рівномірно змочуватися водою. Якщо цього не спостерігається, то посуд слід вимити заново. Абсорбери з пористою пластинкою не слід мити водопровідною водою. Вимитий хімічний посуд сушать у сушільній шафі при температурі 80 - 100 ° С. Мірний посуд сушити при нагріванні можна. Посуд, використовуваний при аналізі повітря на вміст у ньому 3,4-бензпірену, заливають хромової сумішшю на 1 - 2 години, потім промивають водопровідною і дистильованою водою, сушать і після цього ополіскують невеликою кількістю (кілька см3) перегнаного н-гексану. Критерієм чистоти посуду в цьому випадку є відсутність світіння використаної для ополіскування порції н-гексану при висвітленні ультрафіолетовим світлом. Для аналізу кожного речовини необхідно використовувати окремий комплект всього посуду.
|
|
|
3. Заповнити поглинальний прилад реагентом за наступною методикою:
Поглинальні прилади перед заповненням розчинами очищають, використовуючи при промиванні тільки дистильовану воду. На корпус приладу наносять чорнилом для письма по склу мітку, відповідну обсягом 6 см 3 (для V-образних поглинальних приладів - на вузькому коліні). Для цього в поглинальний прилад заливають 6 см3 дистильованої води і видаляють повітря, що знаходиться під пористою перетинкою, використовуючи гумову грушу. (При нанесенні мітки необхідно стежити за тим, щоб рівень розчину в обох колінах був однаковим, а мітка мала б ширину не більше 1 мм). Після відбору проби рівень рідини в приладі доводять до мітки, також попередньо видаливши повітряний міхур з-під пористої пластинки. Поглинювальні прилади Рихтера градують, наливаючи в кожен по 6 см3 дистильованої води, і наносять мітки по зовнішньому меніску. При відсутності чорнила для письма по склу мітку наносять чорною тушшю, в яку доданий цукор, і після просихання мітку заклеюють прозорою липкою стрічкою на лавсановій основі (скотч). У чисті відградуйовані поглинальні прилади заливають насичення розчин у кількості, зазначеній в застосовуваній методиці. Після заповнення поглинальний прилад ставлять в штатив (рис. 2), закривають заглушками і поміщають в ящик для транспортування.
|
|
|
Рис 1. – Наповнення поглинальних приладів реагентом.
Рис. 2 – Штатив для транспортування поглинальних приладів.
4. Під єднати поглинальний прилад до електроаспіратора та провести відбор проби протягом часу, що вказаний в методиці.
5. Дати опис методиці аналізу описаної методики.
6. Зробити висновок по роботі.
7. Відповісти на контрольні запитання
- В чому полягає різниця в принципі роботи поглинальних приладів?
- Для чого використовують каскадне підключення поглинальних приладів?
- Який принцип масообміну покладений в принцип роботи приладу Ріхтера?
- Опишіть методику визначення фенолу в повітрі, в чому полягає її сут?
Список використаної літератури
1. РД 52.04.186-89. РУКОВОДСТВО ПО КОНТРОЛЮ ЗАГРЯЗНЕНИЯ АТМОСФЕРЫ. Москва, 1991 – 228с.
Дата добавления: 2015-12-17; просмотров: 13; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!