Запропонуйте фрагмент заняття з естетичного виховання
Блок
1.Розкрийте основні завдання спец педагогіки,її принципи та методи, як науки
Спеціальна педагогіка - це теорія та практика спеціальної (особливої) освіти з відхиленнями у психічному чи фізичному розвиткові, для яких освіта у звичайних педагогічних умовах та за допомогою загально педагогічних методів і засобів є ускладненим чи взагалі неможливим.
Завдання спеціальної педагогіки:
-вивчення педагогічних закономірностей розвитку особистості в умовах обмежених можливостей життєдіяльності;
- визначити корекційні та компенсаторні можливості людини відповідно до наявного порушення психофізичного розвитку її індивідуальних особливостей;
- обґрунтування та розробка класифікацію осіб з особливими освітніми потребами;
- вивчення закономірностей спеціальної освіти, існуючих педагогічних систем освіти осіб з особливими потребами прогнозування виникнення та розвитку нових педагогічних систем;
- розробка наукових основ змісту спеціальної освіти, принципів, методів, організаційних умов спеціальної освіти;
- розробка та реалізація освітніх корекційно-педагогічних, компенсаторних, реабілітаційних, попереджувальних та розвивальних програм освіти осіб з особливими потребами.
- вивчення та здійснення соціального та середовищного адаптування, абілітації та реабілітації, інтеграції осіб з обмеженими можливостями різних вікових груп.
|
|
|
- розробка та апробація програм профорієнтування профконсультування, професійної підготовки соціально-трудової адаптації осіб з обмеженою працездатністю.
- вивчає та розроблює та реалізує педагогічні засоби і механізми профілактики порушень розвитку
- розроблює та реалізує механізми інтеграції в освіті та соціокультурному середовищі, здійснює психолого-педагогічну підготовку батьків, що мають дітей з обмеженими можливостями.
Основні принципи спеціальної педагогіки як науки:
Загальнодидактичні:
1. Принцип науковості(тобто набуття знань, що мають науковий характер)
2. Принцип теорії з практикою(перші відомості про навколишній світ дитина отримує в процесі предметно-практичної діяльності, далі педагог узагальнює і систематизує цей досвід, набуті знання дитина використовує як у процесі засвоєння знань, так і на практиці)
3. Принцип активності і свідомості в навчанні(дитина бере актину участь в навчально-виховному процесі)
4.принцип доступності(передбачає врахування вікових та психофізичних особливостей дитини)
5.принцип послідовності та систематичності (певна розроблена програма, що дозволяє сформувати цілісну систему знань, умінь і навичок)
|
|
|
6.принцип наочності(навчання з опорою на безпосереднє сприйняття предметів і явищ)
7.принцип міцності засвоєння знань(необхідність домогтись засвоєння отриманих дитиною знань перш ніж переходити до нового матеріалу)
8.принцип індивідуального підходу до навчання і виховання(наповненість груп і класів, індиві і групові заняття) а також він спрямований на створення сприятливих умов навчання, що враховують індивідуальні особливості кожної дитини(особливості вищої нервової системи, темперамент, вміння вчитись, рівень розвитку емоційно-вольової сфери)
Спеціальні:
1. Етіологогенетичний (вивчення етіології і патогенезу порушення)
2. Принцип системного підходу до діагностики та корекції(вивчення структури дефекту, зо дозволяють розробити план роботи)
3. Принцип опори на закономірності онтогенетичного розвитку (щоб правильно вибудовувати систему колекційної роботи необхідно щнати як ті чи інші функції розвиваються в онтогенезі)
4. Принцип педагогічного оптимізму
5. Принцип ранньої педагогічної допомоги (може надаватись в сенситивні періоди)
6. Принцип компенсуючи функцій організму дитини(надавати перевагу і більше розвивати ті функції, які є збереженні і функціонують)
|
|
|
Методи:
- Словесні: пояснення,розповідь, бесіда, монолог,інструктаж, лекція;
- Наочні: демонстрування, спостереження,ілюстрування –карти, плакати, рисунки;
- Практичні: вправи, лабораторні роботи,графічні роботи,дослідницькі роботи, проектування.
2. Охарактеризуйте міжсистемні зв'язки спеціальних методик дошкільного виховання для дітей із ТПМ.
Для дітей із ТПМ застосовують такі спец.методики дошкільного виховання:
- Розумового виховання
- Фізичного виховання
- Трудового виховання
- Економічного виховання
- Естетичного виховання
Варто сказати, що ці спец. методики перебувають у тіному взаємозв’язку між собою та доповнюють одна одну, а також сприяють всебічному розвитку дитини.
Наприклад гру «Бібліотекар» можна застосувати як для трудового виховання (вироблення порфоліо, заклеювання книг), так і для економічного виховання (рахування книг). Для естестичного виховання для дітей із ТПМ обов’язково потрібно давати вправи на дрібну моторику з ножицями(можна вирізати певні атрибути для ігор), відповідно у дитини і розвиваються психічні процеси, а отже і сприяє розумовому вихованні.
3. Поняття готовності дитини до шкільного навчанні, складові успішного навчання дітей з ТПМ.
|
|
|
Під поняттям «готовність дитини до шкільного навчання» розуміються повноцінно сформовані такі компоненти, як:
· морфогенетичний (стан здоров’я, рівень фізичного розвитку),
· психологічний (інтелектуальна, емоційно-вольова, мотиваційна сфери)
· соціальний (соціальна компетентність, комунікативні навички)
Н. Гуткіна, крім зазначених складових, виділяє також мовленнєву, яка передбачає достатній рівень розвитку усного мовлення, а Є. Проскура додає ще й психологічну готовність до спілкування. Враховуючи ці наукові підходи, вважаємо, що сучасна підготовка дітей до школи повинна включати такі компоненти:
· морфо генетичний
ü стан здоров’я, розвиток дрібної моторики, високий рівень фізичного розвитку
· психологічний
ü інтелектуальна сфера(аналіз, систематизація, зосередженість мислення, розвинена пам’ять, орієнтування в просторі (рівне писання в зошиті))
ü емоційно-вольова сфера (само мотивація, контроль своїх емоцій, міжособистісні відносини)
ü мотиваційні сфера (здатність і бажання до навчання, до самовизначення)
· соціальний
ü соціальна компетентність, комунікативні навички, вміння працювати в команді, спільними силами знаходити вирішення питань
· мовленнєвий
ü лексика (наявність певного запасу слів у межах вікового періоду та відповідне їх застосування, вживання засобів мовної виразності: приказки, прислів’я, фразеологізми, епітети, порівняння)
ü фонетика (правильна звуковимова, розвинений фонематичний слух, володіння інтонаційними засобами виразності);
ü – граматика (практичне вживання відповідних граматичних форм рідної мови: рід, число, відмінки, час тощо);
ü діамонологічність (розуміння зв’язного тексту, вміння відповідати та звертатися із запитаннями, вести діалог, складати різні види розповідей, переказувати);
ü комунікативність (вміння підтримувати розмову, спілкуватися на різні теми, культура мовленнєвої поведінки, ініціативність спілкування).
4. Розкрийте поняття мовленнєві компететності дітей в обсязі Базового компоненту дошкільної освіти України.
Освітня лінія «Мовлення дитини» передбачає засвоєння дитиною культури мовлення та спілкування, елементарних правил користування мовою у різних життєвих ситуаціях. Оволодіння мовою як засобом пізнання і способом специфічно людського спілкування є найвагомішим досягненням дошкільного дитинства. Мова виступає «каналом зв’язку» для одержання інформації з немовних сфер буття, засобом пізнання світу від конкретно-чуттєвого до понятійно-абстрактного. Мовленнєве виховання забезпечує духовно-емоційний розвиток дитини через органічний зв’язок із національним вихованням. Мовленнєва діяльність дітей дошкільного віку складається із різних видів говоріння та слухання, під час якої формуються мовленнєві вміння і навички. Вивчення української мови в дошкільних навчальних закладах національних спільнот передбачає залучення дітей інших національностей, які є громадянами України, до оволодіння українською мовою як державною на рівні вільного спілкування з іншими дітьми і дорослими, виховання інтересу та позитивного ставлення до української мови.
5.Завдання методики фізичного виховання: загальноосвітні і спеціальні. Організація фізичного виховання у спеціальному дитячому садку
Фізи́чне вихова́ння— педагогічний процес спрямований на фізичний розвиток, функціональне удосконалення організму, навчання основним життєво важливим руховим навичкам, вмінням і зв'язаних із ними знаннями для успішної наступної професійної діяльності. Для вирішення мети фізичного виховання дітей дошкільного віку, вирішуються основні завдання фізичного виховання, які повинні вирішуватися в комплексі та взаємозв'язку з завданнями розумового, морального, трудового і етичного виховання. Основними завданнями фізичного виховання є: -зміцнення і охорона здоров'я дитини, загартовування організму; -досягнення повноцінного фізичного розвитку (статури, фізичної та розумової працездатності дитини); -створення умов для доцільною рухової активності дітей; -Формування життєво необхідних видів рухових дій: ходьба, бігу, стрибків, повзання і лазіння, кидання, ловлі і метання; ходьби на лижах, плавання, їзда на велосипеді; -формувань широкого кола ігрових дій; -розвиток фізичних (рухових) якостей: спритності, витривалості, швидкісно-силових якостей; -Сприяння формуванню правильної постави та попередження плоскостопості; -формування доступних уявлень і знань про користь занять фізичними вправами та іграми, обгрунтованих гігієнічних вимогах і правилах; -виховання інтересу до активної діяльності і потреби в ній. (Осокіна Т. І.).У дошкільному віці здійснюються спільні(загальноосвітні) завдання фізичного виховання: оздоровчі, освітні та виховні Організовують фізичну культуру у спеціальному дитсадку і 3 етапи: підготовчу, Основну і заключну. Основна увага звертається на особливості кожної дитини, велику увагу звертають на правильне дихання, активізацію тонусу м’язів, загальне оздоровлення дитини.При можливості заняття проводити на свіжому повітрі. Підготовча частина: Мета: активізувати увагу дітей, забезпечити фізіологічну та психологічну підготовку дитячого організму до виконання основних фізичних навантажень, розвитку швидкості реакції, формувати і закріпити навички різних видів ходьби та бігу.Вправи підготовчої частини:- Шикування в шеренгу (в холодну погоду не проводити) - Різні види ходьби у поєднання з 3 – 6 дихальними вправами.- Повільний біг (2 – 4 хвилини).- Ходьба поєднана з вправами відновлюючими дихання.- Перешиковування для виконання загально розвиваючих вправ (5 – 7 впр.)- Перешиковування в колону.- Біг у середньому темпі (2хв.).- Ходьба поєднана з вправами на відновлюючими дихання
ІІ Основна частина Мета: навчання з подальшим вдосконаленням основних рухів, та розвиток фізичних характеристик дітей. Вправи основної частини:- Виконання одного із основних рухів (новий або складний за фізичним навантаженням чи координацією).- Біг у середньому темпі (2 хвилини-.)- Виконання різних, відомих дітям основних рухів (2– 3 рухи).- Біг повільним темпом (2 – 3 хвилини)- Гра з великою рухливістю (естафета)
ІІІ Заключна частина Мета: забезпечити поступовий перехід дітей від збудженого стану до спокійного. Вправи заключної частини:- Повільний біг (1 – 1,5 хвилини).- Ходьба.- Виконання кількох вправ дихання
6) Методичні рекомендації до проведення занять з фізичного виховання. Вимоги та структура занять.
При роботі з дітьми з ТПМ особливу увагу слід звертати на індивідуальний підхід, ступінь мовленнєвого порушення і вид, його глибину, час виникнення та час надання колекційної допомоги. Потрібно звертати увагу на психологічні, психічні, емоційно вольові якості дитини та компенсаторні можливості кожної дитини. Також потрібно насичувати знання фізичними моментами, узгодження слів з рухами, можливим відпрацюванням мовленнєвого дихання, проводити заняття з атрибутами та лексичним матеріалом. Добираючи вправи слід керуватись такими вимогами: вправи мають відповідати віковим нормам;бути відомими дітям; охоплювати великі м’язеві групи. За характером повинні бути: потягування і розслаблення м’язів щоб активізувати дихання і роботу серцево – судинної системи. Заняття з фізкультури проводяться два рази на тиждень. Складаються з трьох частин: підготовча, основна і заключна.
Підготовча 7 – 8 хв (ходьба, шикування, перешикування та комплекс вправ ранкової гімнастики пожливо повільніше)
Основна 16 – 18 хв (вивчення основних рухів їх оволодінні і відпрацювання та обов’язково рухлива гра)
Заключна 3 – 4 хв (біг 1 – 2 хв, ходьба по колу з рухами рук можливими дихальними вправами та шикуванням)
В кінці можливий аналіз заняття.
7) Методичні рекомендації до проведення ранкової гімнастики, загартування, фізкультхвилинок
Ранкову гімнастику використовують для налаштування організму до робочого стану. Р\г потрібно проводити щоденно, Комплекс ранкової гімнастики містить від 4 – 5 вправ у молодших дошк. 6 – 8; у старших дошкільників кількість повторень кожної вправи поступово збільшується з 4 – 6 до 8 – 10 повторень. Тривалість ранкової гімнастики – 10 хв. Вимоги до відбору вправ ранкової гімнастики: вправи повинні бути простими доступними для дітей, відповідати особливостям їхнього віку і не вимагати великих витрат енергії; впр мають бути різноманітними за видами рухів і охоплювати різні великі групи м’язів; корисно використовувати імітаційні впр та впр з предметами. Для проведення ранкової гімнастики велике значення має створення відповідних умов у теплу пору року та її проведення восени та взимку у чистому, свіжому, добре провітреному приміщенні. Важливо привчати дітей до правильного дихання під час виконання вправ. Рухи стають більш досконалими якщо їх виконувати під музичний супровід. Виконання загально розвиваючих вправ із предметами викликає у дітей інтерес до занняття та впливає на засвоєння рухів. Вправи слід розташовувати таким чином: спеціальні дихальні вправи; впр для рук і плечового поясу; повороти тулуба, нахили в сторони, впр для ніг, впр для ніг і черевного поясу; впр для тулуба
Фізкулт хвилинки проводяться в старшій та.. групі щодня. Під час занять на яких діти особливо втомлюються, особливо в половині заняття. До комплексу фізкульт хвилинок входять 3 – 4 впр. Які повторюються 4 – 6 р. Загальна тривалість 1 – 2 хв. Добираючи вправи слід керуватись такими вимогами: вправи мають відповідати віковим нормам;бути відомими дітям; охоплювати великі м’язеві групи. За характером повинні бути: потягування і розслаблення м’язів щоб активізувати дихання і роботу серцево – судинної системи. Основна спрямованість фізкульт хвилинки така: впр типу потягування, впр для м’язів ніг, нахили і повороти тулубом. Комплекси вправ слід змінювати що 2 – 3 тижні. З урахуванням тематики занять. Перед початком проведення фізк. хв. Педагог пропонує дітям підготуватися до виконання вправ це потрібно робити спокійним тоном, не викликати зайвого збудження, спочатку педагог сам показує рухи, а потім показує разом з дітьми, якщо впр знайома їх не слід показувати варто лише сказати назву в прави.
Загартування слід проводити поступово, систематично, з урахуванням індивідуальниї особливостей дитини. Щоб правильно проводити загартовувальні процедури, вихователеві треба зрозуміти механізм загартовування і роль фізичних вправ у цьому процесі. Передусім важливо пам'ятати, що гаряча вода, пара, тепле повітря, сонячні промені, масаж і фізичні вправи розширюють, а холодна вода, сніг, морозне повітря звужують судини. Водні процедури (обтирання, обливання, душ, купання) організовуються після ранкової гімнастики. Це доцільно тому, що під час виконання фізичних вправ збільшується приплив крові до м'язів і шкіри, внаслідок чого судини розширюються. Прохолодна вода викликає звуження їх. Щоб вони знову розширилися, треба зробити фізичні вправи, або енергійно розтертися рушником, або застосувати різні способи масажу. Повітряні ванни. Влітку діти протягом майже всього дня перебувають на відкритому повітрі у полегшеному одязі (трусах, літньому взутті, часто босоніж) і, отже, приймають повітряні ванни. Обтирання —процедура, що сильніше діє на організм. Рукавичкою, змоченою у воді (температура 32—22°), спочатку обтирають кінцівки, потім груди, живіт, спину. Після цього енергійно розтираються сухим рушником. Можна використати і різні способи масажу. Обливання — ще сильніша процедура, тому температура води має бути на 2—3° вища, ніж під час обтирання. Обливатися можна з лійки, глечика або замінити їх душем. Приймаючи душ, корисно робити вправи, пов'язані з розтиранням тіла. Сонячні ванни. Вони завжди поєднуються з повітряними ваннами, тому особливо сприятливо впливають на організм.сть приймання холодного душу не має перевищувати 40 с Сонячні ванни проводяться з дітьми щодня у ранішні часи— у середній смузі між 10—12 годинами. Тривалість їх збільшується поступово від 4 до 30хв (додавати по 1—2 хв щодня). Сонячні ванни корисно приймати під час виконання фізичних вправ. Щоб діти не перегрівались, вправи підбирають помірної Інтенсивності (ігри з м'ячем, у городки, бадмінтон).
8. Охарактеризуйте завдання валеологічного виховання, його зміст, методи, форми.
9. Завдання, зміст, методи та форми естетичного виховання дітей з ТПМ.
10. Завдання, зміст, методи та форми трудового виховання дітей з ТПМ
Трудове виховання – одна зі складових системи гармонійного розвитку дітей дошкільного віку. Трудове виховання – цілеспрямований процес формування у дітей трудових навичок і вмінь, поваги до праці дорослих, звички до трудової діяльності.
Його завдання полягає у формуванні в дітей стійких переконань, що праця є життєвою необхідністю. Трудове виховання дітей дошкільного віку передбачає привчання їх до самообслуговування, елементарних трудових дій, ручної і господарської праці. Навіть найпростіший результат трудових зусиль дитини (вимитий посуд, прибрана кімната тощо) сприяє самоусвідомленню дитини, вселяє їй впевненість у собі, прагнення випробувати себе у нових видах діяльності.
Для того щоб праця стала засобом виховання, вона повинна бути змістовною, мати особистісну і суспільно корисну значущість, чітку організацію. Процес праці слід будувати на моральних засадах (мета, процес, результат). Моральна сутність її виявляється не лише в бажанні трудитися, діяти творчо, домагатися значущого для себе та інших результату, а й у колективному характері трудової діяльності, що вимагає узгодження мети і дій її учасників, взаєморозуміння і допомоги.
Трудове виховання дітей покликане забезпечити вирішення таких завдань:
1. Формування мотивації (потреб, інтересу, почуття обов'язку і відповідальності), позитивно-емоційного ціннісного ставлення до праці як до форми буття і способу самореалізації людини.
2. Формування системи знань, необхідних для трудової діяльності, вибору професії, соціального, професійного і життєвого самовизначення.
3. Формування досвіду суспільно корисної виробничої діяльності, вміння використовувати теоретичні знання на практиці, здатності до творчості.
Зміст трудового виховання дітей дошкільного віку полягає у реалізації наступних компонентів особистості:
розвивального – формувати бажання якісно виконувати доручення;
виховного – виховувати культуру практичної діяльності, «почуття порядку», заохочувати до упорядкування найближчого предметно-ігрового середовища;
навчального – збагачувати уявлення про рукотворний світ, діяльність дорослих, формувати вміння діяти разом.
Форми трудового виховання вирізняються своєю різноманітністю. До них можна віднести: уроки праці, гуртки, студії, трудові десанти та ін.
Трудове виховання є складовою всебічного гармонійного розвитку особистості. Тому загальні методи виховання мають бути ефективно використані і в системі трудового виховання: переконування, приклад, вимога, вправи, вправляння, заохочення, покарання.
Блок
1.Принцип – (від лат. principium - початок основа) – 1) першооснова, те, що лежить в основі певної сукупності фактів, теорій, науки; 2) внутрішні переконання людини, ті практичні, моральні й теоретичні засади, якими вона керується в житті, в різноманітних сферах діяльності.
Метод- це певний спосіб дослідження якоїсь проблеми чи завдання, тобто метод являє собою систему правил, принципів і прийомів підходу до вивчення явищ і закономірностей розвитку природи, суспільства і мислення або практичної перетворюючої діяльності людини.
2.Загальнодидактичні принципи. Спеціальні принципи логопедії.
Загальнодидактичні принципи
- принцип науковості(набуття знань, що мають науковий характер)
- принцип систематичності і послідовності (певна розроблена програма, що дозволяєсформувати цілісну систему знань, умінь і навичок)
- принцип доступності (передбачає врахування вікових та писхофізичних особливостей дитини)
- принцип наочності (навчання з опорою на безпосереднє сприйняття предметів і явищ)
- принцип активності і свідомості в навчанні (дитина бере активну участь в навчально-виховному процесі)
- принцип індивідуального піходу (спрямований на ствроення сприятливих умов навчання,, що враховують індивідульні особлиіості кожної дитини - темперамент, рівень розвитку емоційно-вольової сфери, особливості нервової системи)
Спеціальні принципи в логопедії
- принцип розвитку (передбачає в процесі логопедичної роботи виділення тих завдань чи труднощів, які знаходяться в зоні найближчого розвитку дитини (за Л.Виготським), тобто передбачає здійснення, аналізу порушень мовлення в динаміці вікового розвитку та прогнозування особливостей подальшого розвитку мовлення.)
- онтогенетичний принцип (передбачає розробку методики корекційно-логопедичного впливу з врахуванням онтогенезу розвитку мовлення та дитини.)
- принцип системності (мовлення як складна функціональна система, компоненти якої тісно взаємозв'язані і зумовлені (мовлення як система складається з словникового запасу, граматичної будови, фонематичних процесів, зв'язного мовлення, правильної вимови звуків).
- принцип комплексності – (завжди необхідний аналіз мовленнєвої і немовленнєвої симптоматики, дані медичного, психологічного і логопедичного обстеження для об'єктивного висновку.)
- принцип зв'язку мовлення з іншими сторонами психічного розвитку дитини. (Як показали роботи Л.Виготського, О.Лурія, Р.Левіна психічні функції Всі психічні функції з певного етапу онтогенетичного розвитку розвиваються при безпосередній участі мовлення, особливо мислення.)
- принцип діяльнісного підходу – (організація логопедичної роботи обов'язково здійснюється з врахуванням провідної діяльності.)
3. Зона найближчого розвитку - рівень розвитку, досягнутий дитиною в процесі його взаємодії з дорослим, який розвивається особистістю в ході спільної діяльності з дорослим, але не проявляється в рамках індивідуальної діяльності.
Зона актуального розвитку - те, чого дитина досягла до моменту навчання, Л. Виготський назвав зоною актуального розвитку
4. Поняття структури дефекту – існує первинне порушення, і вторинні, які за собою тягне первинне.
Корекція - це комплекс заходів, спрямованих на усунення чинників травмувальної дії.
Компенсація - це універсальна здатність організму в тій або іншій мірі відшкодовувати порушення або втрату певних функцій.
5. Геміплегія - повна втрата довільних рухів в руці і нозі з одного боку
Тетрапарез – парез всіх чотирьох кінцівок.
6. Параліч - відсутність довільних рухів внаслідок ураження мозкових рухових центрів або рухових шляхів центральної чи периферійної нервової системи.
Гіперкінез - патологічні, раптові, мимовільні насильницькі рухи в різних групах м'язів.
7. Парез - ослаблення довільних рухів, неповний параліч якого-небудь м'язу, групи м'язів.
Кінетичні відчуття відображають рухи та стани окремих частин тіла – рук, ніг, голови, корпуса.
8. Атонія - відсутність нормального тонусу м'язів скелета або внутрішніх органів, втрата м'язовими елементами здатності енергійно скорочуватись.
Кінестетичні відчуття - це відчуття людиною рухів і положення частин власного тіла.
9. Іннервація - постачання органів і тканин нервами, що забезпечують їхній зв'язок з центральною нервовою системою.
Гіперсалівація - підвищене виділення слюни унаслідок посиленої активності слинних залоз.
10. Домінантна півкуля - це та, яка контролює діяльність очей, руки і ноги, що виконують найбільш складні, комплексні рухи.
Персеверація - психічний стан, який характеризується невідступним або частим повторенням якого-небудь слова, думки, мелодії, дії.
Блок
1. Запропонуйте фрагмент заняття з фізичного виховання.
І Підготовча частина:
Мета: активізувати увагу дітей, забезпечити фізіологічну та психологічну підготовку дитячого організму до виконання основних фізичних навантажень, розвитку швидкості реакції, формувати і закріпити навички різних видів ходьби та бігу.
Вправии підготовчої частини:
- Шикування в шеренгу (в холодну погоду не проводити)
- Різні види ходьби у поєднання з 3 – 6 дихальними вправами.
- Повільний біг (2 – 4 хвилини).
- Ходьба поєднана з вправами відновлюючими дихання.
- Перешиковування для виконання загально розвиваючих вправ (5 – 7 впр.)
- Перешиковування в колону.
- Біг у середньому темпі (2хв.).
- Ходьба поєднана з вправами на відновлюючими дихання.
ІІ Основна частина
Мета: навчання з подальшим вдосконаленням основних рухів, та розвиток фізичних характеристик дітей.
Вправи основної частини:
- Виконання одного із основних рухів (новий або складний за фізичним навантаженням чи координацією).
- Біг у середньому темпі (2 хвилини-.)
- Виконання різних, відомих дітям основних рухів (2– 3 рухи).
- Біг повільним темпом (2 – 3 хвилини)
- Гра з великою рухливістю (естафета)
ІІІ Заключна частина
Мета: забезпечити поступовий перехід дітей від збудженого стану до спокійного.
Вправи заключної частини:
- Повільний біг (1 – 1,5 хвилини).
- Ходьба.
- Виконання кількох вправ дихання
Заняття на майданчику повинно проводитися рухливими іграми з різноманітними основними рухами (заняття ігрового типу)
2.Запропонуйте комплекс вправ із ранкової гімнастики без атрибутів.
1. Вправи виду “потягування”. Необхідні для поглиблення дихання, збільшення рухливості грудної клітки, гнучкості хребта, зміцнення плечового поясу, зміцнення постави. (Вихідне положення: ноги на ширині плечей, підняття рук вгору, вставання на носки – вдих, стаємо у в.п. - видих)
2. Вправи для зміцнення плечового поясу.
Оберти руками з максимальною амплітудою назад і вперед. Ривкові рухи руками вгору і вниз.
3. Вправи для зміцнення тазостегнового суглобу.
Вихідне положення: ноги на ширині плечей, руки на поясі. Рухи тулубом вперед, назад, вліво, вправо. Кругові рухи тулубом. Нахили тулуба вліво і вправо разом з закиданням рук.
4. Вправи для зміцнення колінного суглобу.
Руки на колінах. Кругові рухи колінами по годинниковій стрілці. Оберти всередину та назовні.
5. Вправи для зміцнення гомілковостопного суглобу.
Ногу вперед на носочок, виконуємо оберти вліво й вправо.
3. Продемонструйте 3 фізкультхвилинки.
* Стали струнко, мов солдати,
Не хотілося щоб спати.
Руки вгору підняли,
Опустили й потрясли.
Наші ніженьки замліли,
Тож на раз, два, три — присіли.
Потім всі швиденько встали
І разом закрокували.
Навкруг себе покрутились
І за парти всі вмостились.
*Вийшла качечка із двору,
Підняла крильцята вгору,
Відвела крильцята вбік,
Ще й підскочила — скік-скік!
Підійшла до річки — нахилилась,
Гарно вмилась.
Руки в боки узяла.
І до дому знов пішла.
*Швидко, діти, підлетіли,
Мов горобчики малі.
Руку вправо, руку вліво
Всі дружненько розвели.
А тепер, до сонця руки
Й на носочки піднялись.
Руки в боки, два підскоки,
Всі прогнулись, підвелись.
Як горобчики, присіли,
Поклювали зернятко.
Піднялись і полетіли.
Усміхнулись сонечку.
4. Запропонуйте фрагмент заняття з валеологічного виховання.
Гра «НАВЧИМО ЛЯЛЬКУ ПРАВИЛЬНО МИТИ РУКИ «
Мета: закріплювати дії, що пов’язані з миттям рук; учити запам’ятовувати їх послідовність; роз’яснювати значення дій умивання, витирання; виховувати бажання утримувати руки в чистоті.
Матеріал: лялька, миска, чашка з водою, рушник, мило.
ХІД ГРИ
Вих о в а т е л ь (показуючи ляльку). Лялька Оленка гралася з піском і забруднила руки. Чи можна залишатися з такими руками? Чому ні? Що потрібно робити? Давайте навчимо Оленку мити руки.
Що нам необхідно для миття рук? (Діти називають, а вихователь
виставляє на стіл названі речі.)
Вих о в а т е л ь. У ляльки довгі рукава на сукні? Що потрібно зробити? Навіщо закочувати рукава? Чому у ляльки не милиться мило? Що необхідно зробити спочатку? Як правильно намилити руки? (Діти рухами показують.)
Руки ляльки вимиті, чистенькі, що тепер слід зробити? Чим витирають руки? Діти, лялька Оленка дякує вам за те, що ви навчили її мити руки!
Запропонуйте фрагмент заняття з естетичного виховання
Естетичне виховання має важливе значення для гармонійного розвитку дитини, наприклад екскурсія до лісу з одночасним описом елементів лісу вихователя діткам, використанням епітетів, метафор, фразеологізмів, формує у дітей відчуття прекрасного в поєднанні з прогулянкою на свіжому повітрі, що є одним із елементів також фізичного вихання. Повернувшись в приміщення групи, можна дати завдання дітям, відтворити на малюнку побачене у лісі. Коли діти закінчать малювати, попросити дітей, щоб кожен описав свій малюнок і те, як він побачив ліс.
6. Запропонуйте форми організації трудового виховання.
7. Продемонструйте 3 вправи для розвитку дрібної моторики (пальчикова гімнастика).
8. Запропонуйте комплекс вправ ранкової гімнастики з атрибутами.
Вправа з обручем (старша група)
Шикування дітей в колону по одному за зростом. Ходьба чітким кроком, як «спортсмени» (30 сек.). Ходьба (35 сек.) на зовнішньому та внутрішньому боці ступні (руки на поясі). Біг (35 сек.) у середньому темпі, ходьба. Перешикування в 3-4 колони (через центр поворотом направо або наліво).
1. Піднімання обруча вгору.
В.п. — основна стійка, обруч вертикально біля стегон, обхват зовні.
1 — підняти обруч вгору над головою (вдих);
2 — опустити обруч за спину, згинаючи руки (видих);
3 — підняти обруч вгору (вдих);
4 — опустити обруч у в.ц. (видих). Обруч над головою, подивитися на нього. Повторити 8 разів у повільному темпі.
2. Нахили тулуба вперед.
В.п. — стійка ноги нарізно, обруч вертикально біля стегон.
1 — нахилити тулуб вперед, покласти обруч на підлогу (видих);
2 — випрямитися (вдих);
3 — нахилити тулуб вперед-вдих, взяти обруч (видих):
4 — випрямитися у в.п. (вдих). Ноги в колінах не згинати. Повторити 8 разів у середньому темпі.
3. Повороти тулуба.
В.п. — сидячи на підлозі, ноги нарізно, обруч вертикально перед грудьми.
1 — повернути тулуб вправо, поставити обруч на підлогу праворуч (видих);
2 — повернутися у в.п. (вдих);
3-4 — те саме в ліву сторону. Повторити 8 разів у середньому темпі.
4. Піднімання ніг вгору.
В.п. — лежачи на спині, обруч горизонтально на рівні грудей. 1-2 — підняти ноги вгору, торкнутися колінами обруча (вдих); 3-4 — опустити ноги на підлогу (видих). Піднімати ноги прямі. Повторити 8-10 разів у повільному темпі.
5. Нахили тулуба в сторони.
В.п. — стійка ноги нарізно, обруч над плечима горизонтально до підлоги.
1 — підняти обруч вгору над головою (вдих);
2 — нахилити тулуб вліво (видих);
3 — випрямити тулуб, обруч над головою (вдих);
4 — повернутися у в.п. (видих);
5-8 — те саме вправо. Повторити 6-8 разів у повільному темпі.
9. Запропонуйте завдання для узгодження слів з рухами дрібної і загальної моторики.
10. Продемонструйте план бесіди з батьками дитини із батьками.
Дата добавления: 2016-01-03; просмотров: 14; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!