Проаналізуйте педагогічну ситуацію.

Проаналізуйте педагогічну ситуацію.

На уроці математики учням було запропоновано розв’язати задачу .

Задача:  «У Романа було 24 марки. У нього було втричі більше марок, ніж у друга Дениса і на 11 марок більше, ніж у Богдана. Всі свої марки друзі розмістили в один альбом, по 5 марок на кожну сторінку. Скільки сторінок зайняли марки?»

 На уроці під час роботи над задачею один з учнів гово­рить учителеві, що не зрозумів, як розв’язується задача. Педагог у стислому вигляді повто­рює розв’язування задачі, розбиваючи її на фрагменти, ставить питання на розуміння, звертаючись до всього класу. Учня залишає після уроків для ін­дивідуальної роботи.

Завдання:

1. Назвіть клас і тему уроку, під час роботи над якою запропоновано учням розв’язати подану задачу.

2. Охарактеризуйте дії вчи­теля в цій ситуації.

 

 

1. Розгляньте два уроки в 4-му класі з теми: «Знаходження довжини (ширини) прямокутника за його площею та шириною (довжиною)».

    Вчитель виклав новий матеріал таким чином: спочатку провів короткий диктант, на якому учні пригадали, як порівнювати об’єкти за площею; повторив одиниці площі та співвідношення між ними. Далі запропонував трьом учням декілька разів повторити формулу і показав, як можна вимірювати площі палеткою. До кінця уроку встигли розв’язати три приклади середньої важкості.

    Другий учитель урок із такої ж теми провів інакше. Він почав із викладання нового матеріалу, і відразу ж перейшов до розв’язування прикладів. На дошці розв’язали 15 прикладів, потім учні самостійно розв’я­зали 10 прикладів у зошитах. Питання про порівняння об’єктів за площею, одиниці площі окремо вчитель не розглядав, оскільки вони використовувались під час розв’язування прикладів і задач, а вимірювання площі палеткою пояснив на наступному уроці. 

Завдання:

1.Дайте педагогічну оцінку діям кожного вчителя.

2.Поясніть, хто із педагогів вчителів, на ваш погляд, досягне ліпших результатів у засвоєнні навчального матеріалу і чому?

 

1. Учитель запропонував учням розв’язати таку задачу: «У Петра та Сергія разом 24 марки. У Сергія на 6 марок більше, ніж у Петра. Скільки марок у кожного з хлопчиків?»

Мали місце такі міркування учнів.

   Перший учень: «Цю задачу розв’язати неможливо, тому що ми не можемо знайти, скільки марок у кожного з хлопчиків. У задачі сказано, що у Сергія на 6 марок більше, ніж у Петра. Кількість марок Петра невідома».

   Другий учень: «Спочатку зрівняємо кількість марок Сергія з кількістю марок Петра. Для цього від 24-х віднімемо 6. Потім 18 розділимо на 2. Отже, у Петра 9 марок, а у Сергія: на 6 більше. Значить, у Сергія 15 марок».

   Третій учень: «Цю задачу можна розв’язати лише рівнянням. Необхідно за х прийняти кількість марок Петра».

   Четвертий учень: «Цю задачу можна розв’язати двома способами».

Хто з учнів міркував правильно?                                

Завдання:

1) Визначте клас, тему і тип задачі.

2) Назвіть алгоритм роботи над задачами цього типу. Які методичні прийоми треба застосувати вчителю з метою запобігання подібних помилок?

 

1. Розв’язуючи задачу з математики у четвертому класі вчителем зроблено повний методичний аналіз і його графічне зображення.

Задача. Купили 40кг помідорів. Восьму частину маси всіх помідорів залишили для їжі, а решту – засолили порівно у 7 банках. Скільки кг помідорів поклали у кожну банку?

План розв’язування

1) Скільки кілограмів помідорів залишилося для їжі?

2) Скільки кілограмів помідорів засолили в банках?

3) Скільки кілограмів помідорів поклали в кожну банку?

 

 

 

Мал.1                                             Мал. 2

Завдання:

1.Назвіть, які предметні знання та вміння набувають учні під час розв’язання задач за таким планом?

2. Визначте, на якому з малюнків подано графічне зображення відшукання способу розв’язування задачі від числових даних до запитання.

 

1. Прочитайте задачу: «Петрик та Сергійко колекціонують машинки. У колекції Петрика 15 машинок, Сергійка – 9. Скільки машинок разом у Петрика і Сергійка?»+-

Завдання:

1) Назвіть клас і тему уроку, під час роботи над якою можна запропонувати учням розв’язати це завдання.

2) Розширте зміст поданої задачі так, щоб її можна було запропонувати учням на уроках узагальнення й систематизації матеріалу.

 

 

Проаналізуйте педагогічну ситуацію.

На уроці математики учням було запропоновано таку розв’язати задачу: Периметр рівностороннього трикутника – 12см. Побудуйте квадрат, сторона якого дорівнює стороні трикутника, обчисліть периметр квадрата.

У процесі роботи над задачею один з учнів пропонує таке розв’язання:

12+12+12+12=48(см)

Відповідь: периметр квадрата – 48 сантиметрів.

Завдання:

1. Назвіть клас і тему уроку, під час роботи над якою можна запропонувати учням розв’язати цю задачу.

2. Яку помилку зробив учень? Наведіть приклад проблемно-пошукового діалогу між вчителем та учнями, спрямований на усунення зазначеної помилки.

 

1. Проаналізуйте педагогічну ситуацію.

На уроці математики під час роботи над задачею на знаходження четвертого пропорційного один з учнів пропонує спосіб розв’язання не через знаходження сталої величини. Вчитель, перебиваючи учня, запевняє, що є лише один спосіб розв’язання задач цього виду.

(Задача: Першого разу купили 3 пакета цукру масою 6кг. Другого разу купили 12кг цукру в таких само пакетах. Скільки пакетів цукру купили другого разу?)

Завдання:

1.Які, на Вашу думку, мають бути дії вчителя в цій ситуації?

2. Виконайте творчу роботу над задачами такого типу.

 

1. Проаналізуйте педагогічну ситуацію

Під час розкриття теми уроку «Письмове множення трицифрових чисел» (четвертий клас) вчитель пояснив алгоритм обчислень і спосіб запису такого множення. Під час роботи з прикладами у дітей виникли труднощі:

  2 3 3             5 1 7
х   1 4 0                                  х 1 0 2
+ 9 3 2         + 1 0 3 4
2 3 3             5 1 7  
3 2 6 2           6 2 0 4
                         

 

Завдання:

1. Яку помилку допустив вчитель під час вибору прикладів?

2. Поясніть особливості множення трицифрових чисел та спосіб їх запису.

 

Проаналізуйте педагогічну ситуацію.

Опрацьовуючи тему уроку «Сантиметр. Вимірювання довжин відрізків» ( 1 клас), учитель ознайомив учнів зі способами порівняння відрізків за довжиною («на око», прикладанням), з одиницею вимірювання 1 см. Під час практичної роботи діти не змогли правильно використати лінійку.

Завдання:

1) Поясніть, у чому помилка вчителя?

2) Розкрийте алгоритм роботи над формуванням вчителя уявлень учнів про сантиметр як одиницю вимірювання та про процес вимірювання довжини.

 

 

1. Проаналізуйте педагогічну ситуацію

Під час розкриття теми уроку «Сутність дії множення» (другий клас), учитель ознайомив дітей із сутністю дії множення як об’єднання множин , що не перетинаються і містять однакову кількість елементів. Однак на етапі виконання дії множення у дітей виникли труднощі щодо назви компонентів і результатів дії множення.

Завдання:

1) Поясніть, у чому полягає помилка вчителя?

2) Яким чином досягти усвідомлення учнями сутності дії множення, його компонентів та результату дії множення?

 

 

1. Проаналізуйте педагогічну ситуацію

Під час проведення уроку з теми: «Дія ділення», в 2 класі, вчитель ознайомив дітей із сутністю дії ділення як операції розбиття множин на кілька рівно чисельних множин, що не перетинаються. На етапі виконання дії ділення в учнів виникли труднощі щодо назви компонентів і результатів дії ділення.

Завдання:

1) Поясніть, у чому помилка вчителя?

2) Як формувати сутність дії ділення, назви компонентів і результату дії ділення?

 

 

1. Проаналізуйте педагогічну ситуацію

Розкриваючи тему уроку «Число і цифра 3» (1 клас), учитель показав, як позначається число 3 цифрою, визначив місце числа в натуральному ряді, співвідношення цифри та числа об’єктів, навчив писати цифру 3. Однак під час практичної роботи на запитання вчителя: «Як одержати число 3?» учні не змогли дати відповідь.

Завдання:

1) Який етап ознайомлення з числом пропустив вчитель?

2) Опишіть алгоритм формування поняття про склад числа.

3) За допомогою якого геометричного матеріалу формується поняття про число 3?

 

 

1. Проаналізуйте педагогічну ситуацію.

Під час проведення уроку математики з теми: « Вимірювання відрізків» учитель пропонує учням за допомогою лінійки порівняти довжини двох смужок: червоної завдовжки 9см і зеленої –3 см та встановити, наскільки червона смужка довша від зеленої.

Коротке пояснення. Дізнаємося, наскільки сантиметрів червона смужка довша від зеленої. Виміряйте довжину кожної смужки і запишіть результати вимірювання. Як визначити, наскільки червона смужка довша від зеленої? ( Учитель схвалює правильні відповіді та пропонує на червоній смужці відкласти 3см, а потім відрізати від неї позначену частину і виміряти довжину решти смужки (6см)).

Запишемо: 9-3=6(см). Відповідь: на 6см.

Завдання:

1) Визначте клас, тему уроку і тип задачі.

2) Оцініть коротке пояснення вчителя. З’ясуйте, який етап пояснення він пропустив. Запропонуйте свій варіант короткого пояснення. 

 

1. Прочитайте задачу:Пасажирський катер ішов 4 год., а буксирний – 7 год. Який з них пройшов більшу відстань і на скільки кілометрів, якщо швидкість пасажирського катера 24 км/год, а буксирного 14 км/год.?

Завдання:

1) Проаналізуйте умову задачі.Складіть план розв`язання задачі.

2) Виконайте творчу роботу над задачею.

 

 

1. Проаналізуйте педагогічну ситуацію

Під час проведення уроку математики з теми: «Периметр прямокутника (квадрата)» в 4 класі, вчитель ознайомив учнів з означенням поняття «периметр многокутника», формулою обчислення периметра прямокутника (квадрата). Під час розв’язання задачі на обчислення довжини сторони прямокутника за відомими периметром і довжиною однієї сторони прямокутника у дітей виникли труднощі.

Завдання:

1) Поясніть, у чому полягала помилка вчителя?

2) Розкрийте алгоритм роботи педагога над формуванням уявлень учнів про прямокутник і квадрат.

 

1. Проаналізуйте педагогічну ситуацію

Під час вивчення теми «Додавання і віднімання іменованих чисел» (3 клас) учитель нагадав дітям про одиниці вимірювання маси (грам, кілограм, центнер, тонна), допоміг порівняти іменовані числа. Однак під час виконання обчислення (2405кг + 2т 6ц 5кг =…) діти не впорались із цим завданням.

Завдання:

1) Поясніть, чому учні не виконали поставлене завдання.

2) Складіть алгоритм вивчення поданої теми.

 

 

1. Проаналізуйте педагогічну ситуацію.

   На уроці математики учням було запропоновано розв’язати задачу .

Задача:  «У Романа було 24 марки. У нього було втричі більше марок, ніж у друга Дениса і на 11 марок більше, ніж у Богдана. Всі свої марки друзі розмістили в один альбом, по 5 марок на кожну сторінку. Скільки сторінок зайняли марки?»

   На уроці під час роботи над задачею один з учнів гово­рить учителеві, що не зрозумів, як розв’язується задача. Педагог у стислому вигляді повто­рює розв’язування задачі, розбиваючи її на фрагменти, ставить питання на розуміння, звертаючись до всього класу. Учня залишає після уроків для ін­дивідуальної роботи.

Завдання:

1) Назвіть клас і тему уроку, під час роботи над якою запропоновано учням розв’язати подану задачу.

2) Охарактеризуйте дії вчи­теля в цій ситуації.

 

 


Дата добавления: 2023-01-08; просмотров: 16; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:




Мы поможем в написании ваших работ!