Стаття 434. Твори, які не є об'єктами авторського права



Субєкти авторського права та їх види

Поняття суб’єктів авторського права

Право на твір належить його творцеві, тому, хто написав книгу, картину, створив музику, скульптуру, аудіовізуальний твір.                                                                                                                                                                       Автором наукового, літературного чи мистецького твору може бути громадянин України, іноземець або особа без громадянства. Поняття "автор твору" і "суб'єкт авторського права" не тотожні як за змістом, так і за значенням. Автором твору, як уже зазначалося, може бути тільки його творець, тобто тільки фізична особа, причому незалежно від віку.                                                                                                     Суб'єктом авторського права можуть бути автор твору, а також інші фізичні і юридичні особи, для яких авторське право може виникати у силу закону, договору або спадкування. Так, відповідно до статей 20, 21, 25, 27 Закону про авторське право, право на наукові збірники, енциклопедичні словники, журнали, інші періодичні видання належить організаціям, що випустили їх у світ. Авторське право на кіно- або телефільми належить підприємству, яке здійснило його зйомки, на телепередачі - відповідним телевізійним організаціям.                                                                                                                                                                                               В інших випадках авторське право може перейти від автора до інших осіб - правонаступників. У спадщину переходять лише майнові права авторів. Проте за статтею 25 Закону про авторське право спадкоємці мають право протидіяти посяганню на твір, яке може завдати шкоди честі та репутації автора. В силу статті 27 цього самого Закону майнові права автора можуть бути об'єктом цивільних правочинів. Проте в усіх випадках за автором залишаються його особисті немайнові права. Отже, суб'єкти авторських прав - неавтори не можуть мати права» які мають автори творів. Особисті немайнові права автора є невід'ємними від нього.

Різновиди авторських прав

Авторське право автора прийнято називати первісним, а авторське право правонаступників -похідним.

На твори, вперше випущені у світ на території України або які не випущені, але перебувають на території України в будь-якій об'єктивній формі, авторське право визнається за авторами, їхніми спадкоємцями та іншими правонаступниками незалежно від громадянства (ст.8 Закону про авторське право). Закон визнає авторське право за авторами та їхніми правонаступниками також на твори, які хоч і вперше випущені у світ або перебувають в будь-якій об'єктивній формі на території іноземної держави, але їхніми авторами є громадяни України або які мають постійне місце проживання на території України (п.3 ст.8 Закону про авторське право).                                                                                                                                                                     Дія Закону про авторське право поширюється також на авторів. твори яких уперше опубліковані в іншій країні та протягом 30 днів після цього опубліковані в Україні незалежно від громадянства і постійного місця проживання автора.                                                                                                                                                   За іншими особами авторське право на твори, які вперше випущені у світ або перебувають у будь-якій об'єктивній формі на території іноземної держави, визнається відповідно до міжнародних договорів або угод, в яких бере участь Україна.                                                                                                                       Авторське право за іноземними правонаступниками вітчизняних авторів може бути визнане на території України у випадках передавання їм цього права у порядку, встановленому законодавчими та іншими нормативними актами.                                                                                                                                                  Порядок передавання українським автором права на використання його твору на території іноземної держави також встановлюється законодавством України і може бути здійснений через Державне агентство України з авторських і суміжних прав (ДААСП України).

Службові твори та твори, які не є об’єктами авторського права

Статья 16. Авторське право на службові твори

1. Авторське особисте немайнове право на службовий твір належить його автору.

2. Виключне майнове право на службовий твір належить роботодавцю, якщо інше не передбачено трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем.

3. За створення і використання службового твору автору належить авторська винагорода, розмір та порядок виплати якої встановлюються трудовим договором (контрактом) та (або) цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем.

Службовий твір - це твір, створений автором у порядку виконання службових обов'язків відповідно до службового завдання чи трудового договору між ним і роботодавцем
произведение становится служебным только при наличии определенных условий:

- автор должен создавать произведение при выполнении служебных обязанностей. То есть в должностной инструкции работника должно быть предусмотрено создание произведений определенного вида чем и намерен заниматься создатель;

- автор должен создавать произведение на основании служебного задания или трудового договора. Причем если трудовой договор срочный и на выполнение конкретных работ достаточно в самом договоре указать задание на создание произведения. Следует отметить что до сих пор в законодательстве не конкретизировано понятие служебное задание не установлены требования к оформлению служебного задания на создание произведения. На практике служебное задание оформляется в виде приказа либо отдельной служебной запиской.

Стаття 434. Твори, які не є об'єктами авторського права

           Коло об'єктів авторського права значно конкретизується прямою вказівкою в законі на твори, які не є об'єктами авторського права, хоча за своєю суттю та ознаками їм подібні (вони об'єктивовані та є результатом інтелектуальної діяльності людини).Так, не є об'єктами авторського права: 1) акти органів державної влади та органів місцевого самоврядування (закони, укази, постанови, рішення тощо), а також їх офіційні переклади; 2) державні символи України, грошові знаки, емблеми тощо, затверджені органами державної влади; 3) повідомлення про новини дня або інші факти, що мають характер звичайної прес-інформації.Наведений перелік об'єктів, на які не поширюються норми авторського права, не є вичерпним. Цей перелік може доповнюватись положеннями іншими законів. Зокрема, в Законі України "Про авторське право і суміжні права" додатково встановлено, що неохоронюваними в авторському праві є: 1) твори народної творчості (фольклор); 2) видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади; 3) державні нагороди; символи і знаки органів державної влади, Збройних Сил України та інших військових формувань; символіка територіальних громад; символи та знаки підприємств, установ та організацій. Разом з тим, проекти офіційних символів і знаків до їх затвердження розглядаються як твори; 4) розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності і на які поширюється право sui-generis (своєрідне право, право особливого роду).

 

Особисті права автора

В Україні Особисті немайнові права автора можуть належати виключно фізичній особі і визначаються статтею 14 Закону України «Про авторське право і суміжні права».

До особистих немайнових прав автора належать:

1. право зазначення авторства, також право авторства — право вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора на творі і його примірниках і за будь-якого публічного використання твору, якщо це практично можливо;

2. право на ім'я — справжнє, псевдонім або анонімність:

1. право дозволяти або забороняти використання твору під справжнім ім'ям автора

2. право на псевдонім — право вибирати псевдонім, зазначати і вимагати зазначення псевдоніма замість справжнього імені автора на творі і його примірниках і під час будь-якого його публічного використання;

3. право на анонімність — забороняти під час публічного використання твору згадування свого імені, якщо він як автор твору бажає залишитись анонімом;

3. право на цілісність твору — право вимагати збереження цілісності твору і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації автора.

До немайнових прав також належить право на захист репутації — захищати твір, включно із його назвою від будь-якого викривлення, що може нанести шкоду честі та гідності автора. Це право пов'язане з правом на цілісність твору.

Особисті немайнові права автора не можуть бути передані (відчужені) іншим особам.

14. Майнові права автора


Дата добавления: 2022-12-03; просмотров: 20; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!