Методичні рекомендації з організації самостійної роботи
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО
НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ІСТОРІЇ І ФІЛОСОФІЇ
КАФЕДРА ІСТОРІЇ ТА ЕТНОЛОГІЇ УКРАЇНИ
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ, ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ ТА
МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОСТІЙНОГО ОПРАЦЮВАННЯ
З КУРСУ
УКРАЇНА В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ В ЕПОХУ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ ТА НОВОГО ЧАСУ
для студентів напряму підготовки 0303 “Історія”
спеціальності 8.030301 “Історія”
спеціалізації “Нова та сучасна історія Європи і України”,
денної та заочної форм навчання
Укладачі: д.і.н., доц. Ю.П. Присяжнюк, к.і.н., доц. Ю.М. Михайлюк
Черкаси – 2009
Зміст семінарських занять
Семінарське заняття № 1
Тема : Русь-Україна і європейський світ (ІХ – перша третина ХІІ ст.)
(2 год.)
1. Утворення Руської держави на тлі європейських державотворчих процесів.
2. Русь і Європа: взаємини у політичному контексті.
3. Економічний аспект русько-європейських взаємин.
4. Русь у відображенні найкращих зразків середньовічного європейського письменства.
5. Хрещення Русі як фактор європеїзації.
6. Ментальність населення середньовічної Європи та Русі.
Рекомендована література :
Основна: 19 –21. Додаткова: 1 – 2.
Семінарське заняття № 2
Тема : Роздробленість Русі. Галицько-Волинська держава у європейському просторі (2 год.)
|
|
|
1. Характерності розвитку феодалізму на Русі на тлі європейських тенденцій.
2. Галицько-волинські князі у європейських політичних комбінаціях.
3. Стосунки Галицько-Волинської держави з Римом.
4. Західні впливи у міському житті українців у XIV ст.
Рекомендована література:
Основна: – 19. Додаткова: 2 – 6.
Семінарське заняття № 3
Тема : Русь-Україна і Європа в культурному полі (2 год.)
1. Духовний світ Русі: між Римом та Константинополем.
2. Європейські аспекти розвитку руської освіти і письменства.
3. Європейські риси в архітектурі та мистецтві Русі.
4. Самобутні штрихи руської культури.
Рекомендована література:
Основна: 19 – 21. Додаткова: 7.
Семінарське заняття № 4
Тема: Україна у складі Великого князівства Литовського у період кризи європейської феодальної системи
(2 год.)
1. Сприйняття українськими землями європейських форм суспільно-політичного розвитку в умовах литовської зверхності.
2. Провідні тенденції розвинутого феодалізму в Україні.
3. Утвердження магдебурзького права в українських містах.
Рекомендована література:
Основна: 19. Додаткова: 6, 21 – 24.
|
|
|
Семінарське заняття № 5
Тема: Соціально-політичний розвиток України в контексті “європеїзації” наприкінці XV – першій половині XVII ст.
(1 год.)
1. Перехід до абсолютизму в Європі та спроби зміцнення великокняжої влади у ВКЛ.
2. Формування буржуазних відносин у Європі та їх вплив на соціально-економічний розвиток ВКЛ та Речі Посполитої (XVI – перша половина XVII ст.).
3. Виникнення та еволюція українського козацтва, його роль у формуванні буржуазних відносин.
4. Інтеграція українських земель у польській державі.
5. Європейське бачення України до і після Люблінської унії.
Рекомендована література:
Основна: 19. Додаткова: 26.
Семінарське заняття № 6
Тем а: Ренесанс, Реформація і Контрреформація на Україні
(1 год.)
1. Вплив європейських ідей Гуманізму епохи Ренесансу на розвиток культури в Україні.
2. Реформаційні течії і рухи в Україні.
3. Контреформація та проникнення єзуїтів в Україну.
4. Берестейська унія в контексті “європеїзації” українського суспільства.
Рекомендована література:
Основна: 19 – 21. Додаткова: 7 – 20.
Семінарське заняття № 7
Тема: Український 1648 рік: Хмельниччина очима європейців
(1 год.)
1. Події 1648 р. в Україні у контексті геополітичної ситуації в Європі.
|
|
|
2. Реакція європейських монархів на “внутрішню війну” Речі Посполитої, її наслідки для України і країн Східної Європи
3. Вплив церкви на розгортання подій Хмельниччини: європейський аспект.
4. “Європейськість” постаті Богдана Хмельницького в контексті історичних завдань національно-визвольної боротьби.
Рекомендована література:
Основна: 16, 18, 21. Додаткова: 17, 18, 27, 33.
.
Семінарське заняття № 8
Тема: Україна-Гетьманщина в системі європейських відносин
(друга половина ХVІІ – початок ХVІІІ ст.)
(1 год.)
- Вплив східноєвропейських процесів другої половини ХVІІ ст. на долю Руської (козацької, української) держави.
- Характер україно-польських відносин як чинник європейської дестабілізації.
- Українське суспільство другої половини ХVІІ – початку ХVІІІ ст. (політика, державний статус, релігійно-церковне життя, мистецтво, культура) в умовах посилення геополітичної залежності.
- Поширення на Україну російського впливу, формування нового образу “матері-вітчизни”.
Рекомендована література:
Основна: 16,18, 20. Додаткова: 15, 18, 25, 30 – 32.
Семінарське заняття № 9
Тема: Європейський вимір України між “ранньомодерним занепадом” і “модерним відродженням” (перша половина ХVІІІ – початок ХІХ ст.)
|
|
|
(1 год.)
1. Потенціал козацької держави (Гетьманщини) після політичного падіння І. Мазепи. Діяльність гетьмана-емігранта П. Орлика: мета, завдання, форми, результати. Україна ХVІІІ ст. у поглядах європейці.
2. Інкорпорація козацької України до складу Російської та Австрійської імперій. Традиціоналісти. Україна кінця ХVІІІ ст. у європейському геополітичному контексті.
3. Європейський вимір України між “ранньомодерним занепадом” і “модерним відродженням”: політика, культура, інтелектуальне середовище.
Рекомендована література:
Основна: 11, 21, 27. Додаткова: 33, 40 – 43.
Семінарське заняття № 10
Тема: Початки українського національного відродження та інтелектуальна думка Європи (перша половина – середина ХІХ ст.)
(1 год.)
1. Феномен Т. Шевченка у європейському контексті.
2. Зв’язки українських інтелектуалів першої половини ХІХ ст. із західнослов’янськими мислителями.
3. Європейський вплив на розгортанні національного руху в Україні.
Рекомендована література:
Основна: 4, 11, 13, 15, 21, 27. Додаткова: 33, 40 – 43.
Семінарське заняття № 11
Тема: Модернізація України в контексті європейського впливу
(друга половина ХІХ ст.)
(2 год.)
1. Модернізація як наукова проблема.
2. Світосприймання селян Наддніпрянської та Західної України у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст., поширення протестантизму, його наслідки.
3. Інтелігенція в активізації модернізаційних процесів. Німці-колоністи, їхня роль у європеїзації українського села “знизу”.
4. Українська хліборобська еміграція, її мотиви, результати та історичні наслідки.
5. М. Драгоманов як громадський діяч європейського рівні. Критичне переосмислення та спекулятивне використанню спадщини Драгоманова.
Рекомендована література:
Основна: 4, 11, 13, 18. Додаткова: 23, 33, 40.
Семінарське заняття № 12
Тема: Габсбурзька альтернатива в перспективі національного розвитку
(2 год.)
1. Перспективи національного розвитку України другої половини ХІХ – початку ХХ ст. як наукова проблема.
2. І. Франко і європейські завдання українського модерного (національного) ствердження.
3. Український регіональний націоналізм. М. Грушевський і його ідея “Українського П’ємонту”. Регіональність та універсальність галицького націоналізму.
4. Реалії національного потенціалу Наддніпрянщини в умовах активізації європейських впливів.
Рекомендована література:
Основна: 4, 11, 17. Додаткова: 16, 23, 31 – 33.
САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ
Методичні рекомендації з організації самостійної роботи
Самостійна робота магістрантів має за мету глибоке засвоєння ними теоретичних та аналітичних основ курсу, розвиток творчого мислення, набуття навиків та вмінь у самостійному виборі різних методів пізнання. Самостійна робота тісно узгоджується з лекційним курсом та семінарськими заняттями і проводиться за усіма основними темами.
Самостійна робота передбачає конкретні визначені викладачем питання теми, які студент готує самостійно. Наслідки самостійної роботи магістранти викладають у рефератах, повідомленнях на семінарських заняттях, у співбесідах з викладачем.
Працюючи самостійно, варто скористатися підручниками, посібниками, рекомендованою літературою, науково-довідниковими виданнями, можливостями Інтернету. Обов’язковою умовою самостійної роботи є застосування знань, набутих при вивченні інших тем курсу, а також інших історичних дисциплін. Важливим є посилання на історичні джерела та наукову літературу.
У процесі самостійної роботи потрібно виявляти творчість і вміння відстоювати власні погляди. Основну увагу варто звертати на центральну проблему європейськості українського суспільства (культури, нації, державності).
Написання рефератів.Навчальний реферат – це письмова робота, в якій у стислій формі, на основі опрацювання наукової та методичної літератури, розкривається конкретна проблема чи окремий аспект теми дисципліни.
Реферат складається з плану і таких складових частин: вступ, основна частина (розділи і підрозділи), висновки, список використаних джерел і літератури, додатки (за потреби).
У вступі обґрунтовується актуальність обраної теми, її значення для поглибленого опанування програмного матеріалу, визначається мета та дослідницькі завдання реферату, об’єкт дослідження, загальні методи розкриття теми. Обов’язковим є аналіз історіографічної бази.
Основна частина може складатися з кількох розділів. Принципово важливим є завдання оптимально визначити структуру пропонованої роботи. Доцільно розділи поділяти на підрозділи таким чином, щоб автор вникав у внутрішні зв’язки явища, події, процесу. При цьому виявляв достатні навички для наукового (термінологічного), стилістичного та технічного забезпечення наукового пошуку.
Важливою структурною частиною реферату є висновки. В них лаконічно, без аналізу і обґрунтування робляться узагальнення і формулюються результати виконаної роботи. Висновки засвідчують здатність студента до самостійних узагальнень.
Наприкінці реферату наводиться список використаної літератури. Її оформлення може здійснюватися за кількома варіантами. Найзручнішим є подання переліку джерел (якщо такі використовуються) та літератури по мірі появи їх у тексті.
Оформлення реферату. Обсяг реферату 10–15 сторінок. Реферат подається у друкованому вигляді. Розмір лівого поля до 30 мм, правого – не менше 10 мм, верхнього та нижнього – 20 мм.
Дата добавления: 2022-12-03; просмотров: 13; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!