Чиєї ініціативи створюються спеціальні (вільні) економічні зони в Україні?

Стр 1 из 3Следующая ⇒

Яка мета державного регулювання інвестиційної діяльності?

1) недопущення недержавних підрядників до виконання державних замовленьв інвестиційній сфері;

2) забезпечення реалізації економічної, науково-технічної і соціальної політики;

3) скорочення централізованих капітальних вкладень;

4) розмежування функцій державних і недержавних інвесторів в інвестиційномупроцесі.

У яких формах проводиться державне регулювання інвестиційної діяльності?

1) запровадження обмежень і втручання держави в інвестиційний процес;

2) адміністративне керівництво інвестиційною сферою;

3) пряме управління державними інвестиціями, регулювання умов здійсненняінвестиційної діяльності та контроль за її здійсненням;

4) формування ринкової інфраструктури.

Які елементи включає управління державними інвестиціями?

1) антимонопольні заходи;

2) проведення кредитної політики;

3) планування, визначення умов і виконання конкретних дій з інвестування бюджетних і позабюджетних коштів;

4) ціноутворення в інвестиційній сфері.

4. Відберіть організаційно-правові методи регулювання інвестиційної діяльності:

1) розробка відповідного законодавства, ліцензування інвестиційної діяльності, державна експертиза інвестиційних програм і проектів;

2) амортизаційна політика;

3) політика облікової ставки НБУ;

4) система оподаткування.

5. Відберіть економічні методи регулювання умов здійснення інвестиційної діяльності:

1) приватизація і роздержавлення;

2) державна експертиза інвестиційних програм і проектів;

3) амортизаційна політика, система оподаткування, ціноутворення та надання фінансової допомоги;

4) розробка державних норм і стандартів в інвестиційній сфері.

6. Відберіть грошово-кредитні методи регулювання інвестиційної діяльності:

і) дотації, субсидії, субвенції;

2) визначення умов користування землею, водою та іншими природними ресурсами;

3) ціноутворення в інвестиційній сфері;

4) політика обов 'язкових резервів для банків, облікової ставки НБУ та операції на відкритому ринку цінних паперів.

Які заходи грошово-кредитної політики сприяють розвитку інвестиційної діяльності?

1) вдосконалення існуючих та впровадження нових фінансових інструментів нагромадження та залучення капіталу;

2) розширення видів та напрямків інвестиційної діяльності фінансово-кредитних установ, участь в інвестиціях у складі промислово-фінансових груп;

3) згортання операцій на відкритому ринку цінних паперів, заборона купівлі-продажу цінних паперів банківськими установами;

4) підвищення облікової ставки НБУ і, відповідно до цього, процентних ставок за користування кредитом, згортання і обмеження довгострокового кредитування суб'єктів інвестиційної діяльності.

8. Активізації інвестиційної діяльності сприяють такі заходи держави:

1) впровадження нового прогресивного порядку визначення амортизації з більш широким використанням прискореної амортизації основних засобів;

2) підвищення ставки податку на прибуток, запровадження нових видів податків для підприємств-інвесторів;

3) підвищення процентних ставок за користування довгостроковими кредитами банків;

4) підвищення норми банківських резервів.

9. Макроекономічні передумови активізації інвестиційного процесу - це:

1) скасування пільг для інвесторів (включно з іноземними);

2) зростання банківського проценту;

3) впорядкування системи оподаткування, зростання кількості податків та податкових ставок;

4) послаблення жорсткості грошової політики і збільшення внутрішнього попиту, стримування інфляції.

10. Регіональна інвестиційна програма - це:

1) форма організації розвитку регіону з виділенням пріоритетних напрямів інвестицій;

2) залучення коштів обласного і муніципальних (районних) бюджетів;

3) набір регіональних інвестиційних проектів;

4) соціальна програма щодо забезпечення сприятливих умов проживання на даній території.

11. Державне замовлення на виконання робіт в інвестиційній сфері розміщується:

1) шляхом закріплення державних підрядників за конкретним об'єктом;

2) шляхом укладання підрядних контрактів між державними органами і державними підприємствами;

3) наконкурсній основі з урахуванням економічної вигідності цих замовленьдля підприємств та організацій;

4) шляхом прийняття відповідного закону.

12 . Управління інвестиційною діяльністю на макрорівні - це:

1) управління інвестиційними проектами;

2) оцінка стану і прогнозування інвестиційного ринку;

3) фінансове забезпечення проекту;

4) поточне управління будівництвом.

1 3. Управління інвестиційною діяльністю на рівні підприємства (фірми) - це:

1) забезпечення найбільш ефективних шляхів реалізації інвестиційної стратегії;

2) забезпечення високих темпів економічного розвитку;

3) забезпечення максимізації доходів;

4) забезпечення своєчасних розрахунків з постачальниками .

1 4. Функції інвестиційного менеджменту:

1) дослідження зовнішнього інвестиційного середовища і прогнозування кон'юнктури ринку; розробка стратегічних напрямків та оцінка ефективності інвестиційної діяльності;

2) аналіз прибутковості діяльності фірми;

3) аналіз фінансової стійкості і платоспроможності фірми;

4) прогнозування обсягів реалізації продукції.

1 5. Інвестиційна стратегія фірми:

1) формування системи довгострокових цілей і вибір найбільш ефективних шляхів їх досягнення;

2) одержання максимуму прибутку на вкладений капітал;

3) завоювання ринку збуту нової продукції;

4) формування оптимальної структури капіталу.

Тести:

1. До числа іноземних інвесторів відносять такі категорії суб'єктів:

1) іноземні юридичні особи, іноземні фізичні особи, іноземні держави, міжнародні організації, вітчизняні фізичні особи;

2) міжнародні організації, іноземні держави, вітчизняні громадяни, що проживають за кордоном, іноземні фізичні особи;

3) іноземні юридичні особи, іноземні держави, Національний банк України, іноземні фізичні особи;

4) міжнародні організації, іноземні юридичні особи, іноземні фізичні особи, іноземні держави, вітчизняні страхові компанії.

2. Державна політика стимулювання іноземних інвестицій передбачає:

1) виділення коштів із бюджету на підтримку малого і середнього бізнесу;

2) систему державних гарантій і захист іноземних інвестицій, запровадження національного режиму інвестування для іноземних інвесторів;

3) посилення податкового тиску на іноземних інвесторів;

4) відміну пільгових умов оподаткування.

3. Прямі іноземні інвестиції - це:

1) кредити, позики та гранти міжнародних фінансових інституцій;

2) продаж іноземним юридичним і фізичним особам цінних паперів;

3) створення підприємств з іноземним капіталом, у тому числі спільних підприємств;

4) передача прав на використання природних ресурсів.

4. Портфельні інвестиції - це:

1) придбання прав на користування землею та використання природних ресурсів;

2) придбання рухомого та нерухомого майна;

3) продаж іноземним резидентам і нерезидентам цінних паперів;

4) внески у статутний фонд.

5. Підприємство з іноземними інвестиціями - підприємство будь-якої організаційно-правової форми, іноземна інвестиція в статутному фонді якого становить:

1) не менше 50 відсотків;

2) не менше 10 відсотків;

3) не більше 5 відсотків;

4) 100 відсотків.

6. Податкові стимули щодо залучення іноземних інвестицій охоплюють:

1) пільгову амортизаційну політику;

2) надання субсидій, субвенцій і дотацій;

3) звільнення від оподаткування, відстрочку сплати податків або надання податкових канікул;

4) встановлення вищих ставок у разі оподаткування прибутку підприємств з іноземними інвестиціями.

7. Фінансові методи стимулювання іноземних інвестицій — це:

1) надання відстрочки у сплаті податків;

2) пільгова амортизаційна політика, надання кредитів, субсидій, субвенцій та інші види допомоги;