Повноваження, що передаються підлеглим, бувають трьох типів: лінійні; штабні; функціональні.
Лекція 7
Тема. Організування як функція менеджменту
Навчальна мета: ознайомити студентів з сутністю функції «організування», визначити принципи формування підрозділів організаційної структури, розкрити значення централізації та децентралізації для організації.
Виховна мета: формувати якості особистості студентів та пізнавальний інтерес; показати значення якостей особистості менеджера в процесі управління підприємством.
Розвивальна мета: спонукати до пізнавальної, наукової, творчої діяльності; розвивати самостійність та творче мислення.
Методична мета: використання презентації на занятті як засобу активізації процесу навчання.
План
1. Сутність і характеристика функції «організування»
2. Розподіл праці та спеціалізація
3. Департаменталізація
4. Посадові інструкції, їх зміст та значення
Технічні засоби навчання:
- мультимедійний проектор
- персональний комп’ютер
Наочність:
- тематична презентація в Power Point
- опорний конспект до лекції № 7
«Ви можете вміти виконувати роботу за двох, але неспроможні бути одночасно двома особами. Вам слід спонукати до діяльності свого підлеглого і змусити його, в свою чергу, спонукати до діяльності його підлеглих»
Лі Якокка
1. Сутність і характеристика функції «організування»
Щоб плани були реалізовані, хтось повинен фактично виконати кожну з задач, що випливають з цілей організації.
|
|
|
Організування – це вид управлінської діяльності, спрямований на формування структури управління організацією, встановлення у ній системи зв’язків та відносин, що дає змогу ефективно працювати для досягнення поставлених цілей.
Існує два аспекти організаційного процесу:
– поділ організації на підрозділи відповідно до цілей і стратегії, департаменталізація.
– встановлення взаємовідносин повноважень вищих та нижчих рівнів управління і забезпечення можливості розподілу і координації завдань.
Організування процесів менеджменту охоплює комплекс дій менеджера з упорядкування діяльності всіх підпорядкованих йому працівників управління. Спільна діяльність окремих співробітників, які усвідомлюють необхідність об'єднаних зусиль, буде ефективною тільки за чіткого усвідомлення кожним своєї ролі і зумовлених нею зв'язків.
Процес організування охоплює:
- повноваження;
- відповідальність;
- делегування.
Організування управління процесів розпочинають із визначення повноважень, обов'язків і відповідальності управлінських працівників, що є однією із суттєвих умов здійснення менеджменту.
Повноваження – це обмежене право використовувати ресурси підприємства (матеріальні, фінансові, трудові та ін.) і спрямовувати зусилля підлеглих працівників на виконання встановлених завдань.
|
|
|
Повноваження делегують відповідній посаді, а не особі, тобто при зміні роботи змінюються і повноваження працівника.
Відповідальність – покладений на посадову особу обов'язок вико нувати поставлені завдання і забезпечувати їх позитивне виконання.
Відповідальність має подвійну властивість. З одного боку, посадова особа, приймаючи повноваження, одночасно бере на себе в повному обсязі й відповідальність. З іншого, за керівником, який делегує повноваження, цілком зберігається відповідальність. Такий подвійний характер відповідальності забезпечує якісну реалізацію повноважень. Насамперед відповідальним є менеджер, який делегує повноваження. Делегування повноважень є основним процесом, завдяки якому керівництво встановлює формальні відносини працівників в організації.
Делегування– передавання завдань і повноважень особі, яка бе ре на себе відповідальність за їх виконання.
Загалом делегування є способом домогтися виконання роботи іншими людьми. Водночас воно є актом, який перетворює людину на керівника.
|
|
|
Делегування – це процес, завдяки якому менеджер передає завдання і владу підлеглим, які приймають на себе відповідальність за ці види діяльності.
Основні причини важливості делегування повноважень:
1. Розширює здібності і компетентність менеджерів. Шляхом делегування різних задач ключовим службовцям менеджер здатний братись за більш амбіційні проекти, краще планувати свою діяльність;
2. Делегування повноважень забезпечує гарні можливості для навчання і тестування потенційних можливостей. Коли вище керівництво делегує деякі управлінські обов’язки, підлеглі отримують можливість більше дізнатися про дії виробничих одиниць і розвивати свою управлінську майстерність;
3. Делегування дозволяє використовувати унікальний досвід і знання підлеглих в будь-якій особливій галузі;
4. Делегування дозволяє впровадити спеціалізацію в роботу менеджера.
Повноваження, що передаються підлеглим, бувають трьох типів: лінійні; штабні; функціональні.
Лінійні повноваження – це повноваження, які передаються від начальника безпосередньо його підлеглому і далі іншим підлеглим. Делегування лінійних повноважень утворює ієрархію рівнів управління в організації. Така ієрархічна будова називається "скалярним принципом організації". Отже, повноваження лінійного керівника знаходяться у прямому ланцюгу команд від вищого керівника до виконавця.
|
|
|
Штабні повноваження (апаратні, адміністративні) – це повноваження, що передаються особам, які здійснюють консультативні, обслуговуючі функції щодо лінійних керівників. Повноваження штабного керівника пов’язані з експертизою, підготовкою рекомендацій, підтримкою лінійних керівників. Суть штабних посадових зв’язків полягає у їх дорадчому характері.
Функціональні повноваження – це повноваження, що дозволяють особі, якій вони передаються, в межах її компетенції пропонувати або забороняти певні дії підлеглим лінійних керівників. Іншими словами, функціональні повноваження дають право контролю за окремими видами діяльності інших підрозділів. При цьому слід зауважити, що функціональні повноваження є обмеженою формою повноважень. Вони охоплюють лише окремі специфічні види діяльності (наприклад, робота з кадрами, організація обліку тощо). Разом з тим, така обмеженість порушує принцип єдиноначальності. Підлеглий, на якого розповсюджуються дії функціонального керівника, має одразу двох начальників - лінійного та функціонального. Це часто спричинює конфлікти між центральним апаратом управління компанією та керівниками лінійних підрозділів.
Делегування повноважень від менеджера до підлеглих включає 3 основних елементи:
1. Скласти перелік обов’язків (завдань) безпосереднім підлеглим;
2. Дати владу підлеглим, необхідну для виконання цих обов’язків;
3. Встановити обов’язки (обов’язки частини підлеглих) виконувати свою роботу успішно.
Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 25; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!