Обсяг міжнародного співробітництва

Лекція 2 1 .

Засади міжнародного співробітництва. (2 год.)

План:

1. Засади міжнародного співробітництва

2. Обсяг міжнародного співробітництва

3 . Центральний орган України

 

Засади міжнародного співробітництва

Надання державами один одному правову допомогу у кримінальних справах займає важливе місце в міжнародному співробітництві у сфері боротьби зі злочинністю.

Необхідність у міжнародної правової допомоги виникає у випадках, коли обвинувачений чи підозрюваний у кримінальній справі, порушеній на території однієї держави, ховається на території іншої держави або коли свідки, потерпілі або інші учасники кримінального процесу, документи у кримінальній справі, що розслідується або розглядався в суді на території одного держави, знаходяться на території іншої держави, а також в деяких інших випадках. У зв'язку з цим та з метою виконання завдань кримінального процесу держави звертаються один до одного за допомогою про розшук обвинуваченого або підозрюваного, його затриманні або взяття під варту, а потім про його видачу з метою залучення до кримінальної відповідальності, а також про виробництво слідчих чи інших процесуальних дій, без яких неможливі успішне розслідування, відправлення правосуддя у кримінальній справі і виконання рішень суду.

Таким чином, надання міжнародної правової допомоги у кримінальних справах є виконання на підставі міжнародних договорів та національних нормативних правових актів однією державою в інтересах іншої держави запитів про виробництво процесуальних дій або про видачу обвинуваченого (підозрюваного) для залучення його до кримінальної відповідальності по конкретній кримінальній справі, розслідуваної або розглядався в суді запитуючої держави, або про виконання вироків чи інших судових рішень, в тому числі про передачу засудженого в одній державі для відбування покарання або примусового лікування іншій державі.

Міжнародне співробітництво в боротьбі зі злочинністю є регульовані нормами міжнародного та внутрішньодержавного права діяльність по захисту інтересів особистості, суспільства, держави та світового співтовариства від міжнародних, транснаціональних і мають транснаціональний характер злочинів, що посягають на внутрішньодержавний правопорядок. Вона здійснюється шляхом прийняття узгоджених між країнами щодо:

1) встановлення караності в кримінальному порядку певних суспільно-небезпечних діянь (криміналізації) і уніфікації на цій основі кримінального законодавства;

2) припинення готуються або вчинені злочинів, в тому числі і шляхом проведення в необхідних випадках оперативно-розшукових дій;

3) надання допомоги в розслідуванні кримінальних справ та здійсненні кримінального переслідування;

4) організації діяльності міжнародних судових органів, пов'язаної з розслідуванням міжнародних злочинів, здійсненням кримінального переслідування і покаранням осіб, винних у їх скоєнні; забезпечення виконання кримінальних покарань;

5) постпенітенціарному впливу;

6) надання професійно-технічної допомоги та попередження злочинів.

Міжнародне співробітництво у сфері кримінального процесу (судочинства) - це здійснювана органом дізнання, слідчим, прокурором і судом відповідно до вимог законодавства, що регулює кримінальне судочинство, узгоджена з компетентними органами та посадовими особами іноземних держав, а також міжнародними організаціями діяльність з отримання та надання допомоги в досудовому виробництві і судовому розгляді, а також у прийнятті інших заходів, необхідних для правильного вирішення кримінальних справ.

Прохання про допомогу має бути зроблений державі у вигляді запиту (доручення), оформленої відповідно до вимог міжнародних договорів та ст.453, 454 КПК. Держава, що направило доручення або запит про надання правової допомоги іншій державі, називається запитуючою, а держава, що отримала і виконує його, - запитуваною.

Надання правової допомоги у кримінальних справах зачіпає інтереси тієї держави, яка звернулася за допомогою.

Основним завданням даного правового інституту є об'єднання зусиль держав у боротьбі зі злочинністю, надання одна одній сприяння в розкритті та розслідуванні злочинів, викритті осіб, які їх вчинили, і винесенні відносно них справедливого вироку, виконання рішень суду, а також відшкодування шкоди потерпілим незалежно від територіальних кордонів, відмінностей національного законодавства і правозастосовчої практики держав.

Особливість інституту правової допомоги у кримінальних справах полягає в тому, що він має змішану галузеву приналежність, тобто регулюється як кримінально-процесуальним і кримінальним, так і міжнародним правом.

Надання правової допомоги у кримінальних справах можливе тільки у відношенні злочинів, покарання за які на момент прохання про надання допомоги, підпадає під юрисдикцію уповноважених органів запитуючої держави.

 

Обсяг міжнародного співробітництва

Відповідно до ст. 542 КПК міжнародне співробітництво під час кримінального провадження полягає у вжитті необхідних заходів з метою надання міжнародної правової допомоги шляхом вручення документів, виконання окремих процесуальних дій, видачі осіб, які вчинили кримінальне правопорушення, тимчасової передачі осіб, перейняття кримінального переслідування, передачі засуджених осіб та виконання вироків. Міжнародним договором України можуть бути передбачені інші, ніж у КПК, форми співробітництва під час кримінального провадження.

Законодавство, що регулює міжнародне співробітництво під час кримінального провадження. Порядок направлення запиту до іншої держави, порядок розгляду уповноваженим (центральним) органом України запиту іншої держави або міжнародної судової установи про таку допомогу і порядок виконання такого запиту визначаються КПК і чинними міжнародними договорами України.

За відсутності міжнародного договору України міжнародна правова допомога чи інше співробітництво може бути надано на підставі запиту іншої держави чи запитано на засадах взаємності.

Уповноважений (центральний) орган України, направляючи до такої держави запит, письмово гарантує запитуваній стороні розглянути у майбутньому її запит про надання такого ж виду міжнародної правової допомоги.

Згідно з умовами КПК уповноважений (центральний) орган України розглядає запит іноземної держави лише за наявності письмової гаранти запитуючої сторони прийняти і розглянути в майбутньому запит України на засадах взаємності.

Уповноважений (центральний) орган України при зверненні за міжнародною правовою допомогою до такої держави та наданні такій державі міжнародної правової допомоги керується КПК.

За відсутності міжнародного договору з відповідною державою уповноважений (центральний) орган України надсилає запит про надання міжнародної правової допомоги до Міністерства закордонних справ України для подальшого передання його компетентному органу запитуваної сторони дипломатичним шляхом.

 

Центральний орган України

Якщо внаслідок виконання в Україні запиту про міжнародну правову допомогу отримані відомості, які згідно із законом віднесені до державної таємниці, вони можуть бути передані запитуючій стороні виключно через уповноважений (центральний) орган України у разі, якщо ці відомості не спричинять шкоди інтересам України або іншої держави, що надала їх Україні, лише за наявності договору про взаємний захист інформації та згідно з передбаченими ним вимогами і правилами.

Консульські установи або дипломатичні представництва інших держав в Україні мають право одержувати на добровільній основі пояснення, речі, документи від громадян держави, яку вони представляють, а також вручати документи таким особам.

Запити про міжнародне співробітництво. Відповідно до ст. 548 КПК запит (доручення, прохання, клопотання) про міжнародне співробітництво складається відповідно до вимог міжнародного договору України, на підставі якого запитується співробітництво, а якщо відповідним міжнародним договором такі вимоги не визначено - згідно з КПК.

Запит і долучені до нього документи складаються у письмовій формі, засвідчуються підписом уповноваженої особи та скріплюються печаткою органу, що їх склав або засвідчив.

Запит і долучені до нього документи супроводжуються засвідченим у встановленому порядку перекладом мовою, визначеною відповідним міжнародним договором України, а за відсутності такого договору - офіційною мовою запитуваної сторони або іншою прийнятною для цієї сторони мовою.

Запит надсилається за кордон поштою, а у невідкладних випадках попередньо може бути переданий електронною поштою, факсимільним або іншим засобом зв'язку. У такому разі оригінал запиту надсилається поштою не пізніше трьох днів з моменту його передання електронною поштою, факсимільним або іншим засобом зв'язку.

Центральний орган України може прийняти до розгляду запит, який надійшов від запитуючої сторони електронним, факсимільним або іншим засобом зв'язку. Виконання такого запиту здійснюється виключно за умови підтвердження надіслання або передачі його оригіналу. Направлення компетентному органу іноземної держави матеріалів виконання запиту можливе тільки після отримання українською стороною оригіналу запиту.

Речові докази і документи, передані запитуваною стороною на виконання запиту (доручення, клопотання) компетентного органу України у порядку міжнародного співробітництва, зберігаються в порядку, встановленому КПК для зберігання речових доказів та документів, і після закінчення кримінального провадження повертаються запитуваній стороні, якщо не було досягнуто домовленості про інше.

Під час передання компетентному органу запитуючої сторони речових доказів і документів на виконання запиту (доручення, клопотання) у порядку міжнародного співробітництва компетентний орган України може відмовитись від вимоги їх повернення в Україну після закінчення кримінального провадження у запитуючій стороні у разі, якщо на території України відсутня потреба їх використання для досудового розслідування та судового розгляду в іншому кримінальному провадженні або відсутні правомірні вимоги третіх осіб щодо права на відповідне майно чи спір щодо нього розглядається у суді.

Документи, які направляються у зв'язку із запитом про міжнародне співробітництво, якщо їх складено, засвідчено у відповідній формі офіційною особою компетентного органу запитуючої сторони або запитуваної сторони і скріплено гербовою печаткою компетентного органу, приймаються на території України без додаткового засвідчення (легалізації) у разі, якщо це передбачено міжнародним договором України.

Відомості, які містяться в матеріалах, отриманих у результаті виконання дій, передбачених у запиті про міжнародне співробітництво, органами іноземної держави та за процедурою, передбаченою законодавством запитуваної держави, не потребують легалізації і визнаються судом допустимими, якщо під час їх отримання не було порушено засади справедливого судочинства, права людини і основоположні свободи.

Правовий статус учасників кримінального провадження в іноземній державі не потребує додаткового встановлення за правилами КПК.

 


Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 17; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:




Мы поможем в написании ваших работ!