Форми фізкультурно-оздоровчих занять



Лекція №4

ОСОБЛИВОСТІ РУХОВОЇ АКТИВНОСТІ СТУДЕНТІВ ( 3 курс)

План

1. Характеристика вікових фізіологічних та психологічних особливостей студентів

2. Рухова активність студентської молоді. Норми рухової активності

3. Форми фізкультурно-оздоровчих занять.

4. Засоби проведення фізкультурно-оздоровчих занять студентів

5. Методи, які застосовуються на фізкультурно-оздоровчих заняттях .

 

Література:

1. Дехтяр В.Д., Сущенко Л.П. Фізичне виховання студентів вищих навчальних закладів. – К.: ПП “Екмо”, 2005. – 214 с.

2. Канішевський С.М. Науково-методичні та організаційні основи фізичного самовдосконалення студентства: 2-ге вид. –К.: ІЗМН, 1999.-270с.

4. Массовая физическая культура в вузе: Учеб. пособие /И.Г.Бердников, А.В.Маглеваный, В.Н.Максимова и др.; Под ред В.А.Масленникова, В.С.Матяжова. – М.: Высшая школа, 1991. - 240с.

5. Психологические тесты/ Под ред. А.А.Карелина: В 2 т.- М.: Гуманит. изд. Центр ВЛАДОС, 1999.- Т.1.- 312 с.


Вступ

У попередніх лекціях йшлося про законодавчі, програмно-нормативні документи, а також про документи організаційного регламентування діяльності різноманітних організацій, які проводять фізкультурно - оздоровчу роботу зі студентами. У якості завдань, що потребують вирішення та містяться у більшості з них, називається необхідність активізації рухової активності. Сьогодні ви почуєте про особливості фізіологічних та психологічних характеристик студенів, які слід враховувати про оптимізації їх рухової активності, визначені форм, засобів та методів проведення фізкультурно-оздоровчих занять з названою соціально- віковою групою населення.

Хар-ка вікових фізіолог. та психологічних особливостей студентів

Студентська молодь – це особлива соціальна група, об’єднана певними віковими межами, специфічними умовами навчання, праці і життя.

Вікові фізіологічні особливості студ. віку полягають у тому, що заверш. фіз. дозрівання організму. Цей період хар-зується “піками” розвитку фізіолог. потенціалів (макс. реактивність організму, ЖЕЛ, оптим. рівні АТ, постачання крові киснем, ін.). До 17-18 р. процес всебічного удосконалення рухової функції наближується до завершення. Енергетич. витрати на одиницю маси тіла скл. 22-24 ккал/кг за добу, як у дорослої людини. Упорядковується співвіднош. сили різних м’язових груп.

У цей час заверш. формування того співвідношення топографії сили м’язових груп, яке типове для дорослих людей. Формування показників швидкості та сили м’язових скорочень відбув. неодночасно. Якщо відносна величина сили різних м’язових груп формується до 17 р., то швидкість м’язових скорочень значно раніше.

До 18-20 р. заверш. формування вегетатив. функцій і досягається високий рівень їх взаємодії. До цього часу витривалість як важлива рух. якість становить 85% від величини цього показника у дорослих. У 20-29 р. її розвиток досягає найвищого рівня. Тому у студ. віці слід більше уваги приділяти розвитку різновидів витривалості. Зберігає відносно високий рівень працездатності, загальний високий рівень функціональної активності.

Таким чином, студ. вік можна назвати заключним етапом поступового вікового розвитку фізіологічних і рухових можливостей організму.

Психологічні особливості студентів формуються у тісній залежності від способу їх життя і представляють собою єдність психіч. процесів, станів і рис особистості.

Найбільш важливими рисами студентського віку є:

Самопізнання. Самозатвердження. Самостійність. Самовизначення Максималізм. Колективізм. Самовиховання.

Охарактеризовані вище вікові фізіологічні та психологічні особливості учнів і студентів обов’язково повинні врах. при формування їх мотивації до систематичної РА, безпосередньо під час організації та проведення СОР.

 

РА студ. молоді. Норми рухової активності.

Про визначення поняття “РА” мова йшла на 1-ій лекції. У сьогоднішній лекції воно буде доповнено поняттями “руховий режим” і “норма РА”.

Особливості суч. умов життя, швидкі темпи розвитку техніки, модернізація учбових процесів, ріст обсягів інформації -усі ці фактори висувають високі вимоги до організму студентів.

Встановлено, що однією з причин різноманітних відхилень у фіз. розвитку і стані здоров'я є недостатня РА, обсяг якої з кожним роком зменшується. Зниження РА обумовлено такими причинами:

· збільш. часу на сприйняття інформації, кількість якої невпинно зростає;

· необхідністю засвоєння великого обсягу сучасних знань;

· сучасними умовами життя, на які негативно впливає НТР таін.

У зв'язку з цим відбувається зменш. вільного часу для занять ФК. РА є важливою формою життєдіяльності. Науковцями встановлено тісний зв'язок між рівнем фіз. розвитку, фіз. підготовленістю учнів і студентів та їх РА. Під впливом рухів формується скелет і м'язова система. Від режиму рухової діяльності залежить розвиток фіз. якостей, стан здоров'я, працездатність організму, успішність засвоєння навч. матеріалу.

Руховий режим - вкл. всі види орг. та самостійної діяльності, у яких основою виступають локомоторні (пов'язані з пересуванням у просторі) дії.

Постійна, інтенсивна інформатизація навч. процесу у ВНЗ, його ускладнення значно підвищують вимоги до фізичної підготовленості студентів. Систематичні спорт.-озд. заняття є важливим засобом зміцн. здоров’я студентів, актив. відпочинку і збереження працездатності .

     Спортивно-озд. заняття і досягнення в результаті їх міцного здоров¢я та доброї фізичної форми дають змогу студенту:

Ø справлятися, без надмірної втоми, із фізіологічними навантаженнями студентського життя;

Ø активно відпочивати, отримуючи максимум задоволення;

Ø долати великі фізичні навантаження, контролювати вагу;

Ø швидко відновлювати сили.

     Після отримання студ. статусу зниж. РА, частота і обсяг трен. навантажень, регулярність занять спортом; збільш. відсоток студентів, котрі поєднують навчання з роботою; зниж. орієнтованість на ЗСЖ, з’являється “мода” на куріння і вживання алкоголю. Якщо до групи “хворі” під час мед. обстеження віднесено 24% абітурієнтів, то під час 1-го мед. обстеження ця група зростає до 40%, а після 2-го - до 52% від загальної кількості.

Таким чином, виявлено значне зростання кількості студентів із відхиленнями у стані здоров’я впродовж навчання у ВНЗ.

Важливою умовою ефективного рухового режиму студентів є дотримання раціональних норм РА.

     Тижневі обсяги рац. РА, які були доведені до широкого загалу фахівців, становлять для студентів ВНЗ – 10-14 год. на тиждень.

У науковій літературі наводяться різні варіанти “наповнення” рац. норм РА. Які форми занять проводяться у режимі роботи навч. закладів та у поза навч. час для дотримання рац. норм РА, ви чули на попередніх лекціях. Які види занять можуть проводитися в рамках названих форм (особливо у поза навчальний час) – почуєте на наступних лекціях.

Форми фізкультурно-оздоровчих занять

У фаховій літературі форми проведення фізкультурно-оздоровчих занять класифікують за кількома основними критеріями.

1. З врахуванням інтенсивності навантаження:

а) рекреаційні (прогулянки, риболовство, спостереження за природою, заняття хобі, товариські розваги);

б) середньо інтенсивні (рухливі ігри, ходіння на лижах, гімнастичні заняття);

в) інтенсивні ( біг, аеробіка, плавання).

2. З врахуванням ступеня технічної складності виконання:

а) легкі (біг, їзда на велосипеді, рухливі ігри)

б) середньої важкості ( настільний теніс, плавання, їзда на лижах).

в) складні ( гірські лижи, віндсерфінг, альпінізм, теніс).

 

1. З врахуванням пори року, коли проводяться заняття:

а) літні (купання, риболовля, пірнання, їзда на водних лижах)

б) зимові (їзда на гірських лижах, санках, запряжених санях)

в) цілорічні.

 

2. З врахування місця проведення занять:

а) просто неба ( у воді, на воді, під водою, на землі, в горах, у повітрі)

б) «під дахом» (культуризм, аеробіка, кеглі, більярд, теніс)

в) на полях та майданчиках ( спортивні ігри).

Поняття «організаційні форми» передбачає способи організації занять. З урахуванням чисельності групи, розрізняють такі форми:

а) індивідуальні (самостійні)

б) групові ( в парі, сім’ї, групі друзів)

В залежності від особливостей виникнення (формування) груп заняття поділяють на:

а) заняття в спонтанних групах

б) заняття в організованих групах (традиційно формальні, або не формальні навчальні групи).

Навчальні групи відіграють в оздоровчо-рекреаційній діяльності важливі функції, тому названій формі приділимо у лекції більше уваги.

Поняття «традиційна навчальна група» означає, що у складі групи є люди, які регулярно відвідують обрані форми фізкультурно-оздоровчих занять у свій вільний час. Ця діяльність спричиняє індивідуальний позитивний ефект для відновлення психофізичних сил.

Навчальна група є базовою методично-організаційною ланкою, у якій відбуваються регулярні і систематичні фізкультурно-оздоровчі заняття. Кількість осіб у навчальній групі може бути різною, в залежності від різновиду оздоровчих занять та умов, яких необхідно дотримуватися при певному змісті занять та забезпеченні безпеки учасників.

З урахуванням переважаючого типу соціальних контактів групи вирізняють: формальні та неформальні.

З урахуванням терміну діяльності групи називають: цілорічними, сезонними, тимчасовими (одноразові, хвилинні).

З урахуванням характеру занять в групах розрізняють: заняття видами спорту та популярними оздоровчими технологіями.

За змістом занять: гімнастичні, рекреаційні ігри (кеглі, настільний теніс), ігри групові (волейбол, баскетбол), рекреаційні занятті просто неба (орієнтування, біг на стежках здоров’я), східні системи самовдосконалення, водні види спорту, зимові види спорту, заняття профілактично-корегуючі, інше (туризм, виїздка, настільні ігри, силове тренування, танці, заняття батьків та дітей).

Поруч із функціонуванням постійних навчальних груп, популярною формою організації фізкультурно-оздоровчої діяльності є проведення фізкультурно-оздоровчих заходів змагальної спрямованості (масових змагань, як кажуть у нас, або імпрез – як кажуть за кордоном). Про них мова піде в останній лекції.

4. Засоби проведення фізкультурно-оздоровчих занять

Засоби фізкультурно-оздоровчих занять – це все те, що полегшує, забезпечує та робить можливою діяльність (у більшості випадків групові заняття), а також інвентар та обладнання, в результаті використання яких відбувається вплив на організм людини в залежності від потреб, індивідуальних інтересів та визначених цілей.

Засоби фізкультурно-оздоровчих занять поділяються на:

· Фізкультурно-оздоровчі вправи (біг, ходіння, гімнастичні заняття, ігри);

· Обладнання та інвентар, які роблять можливим проведення рекреаційно-оздоровчих занять (майданчик, зал, велосипед, каяк);

· Елементи, які підсилюють цікавість рекреаційно-оздоровчих занять (інтер’єр приміщення, музика, краєвиди);

· Елементи, які збільшують ефективність рекреаційно-оздоровчих занять (сауна, масаж, солярій).

 Особливо важливим засобом фізкультурно-оздоровчої діяльності є природа. Такі природні чинники, як ліс, вода, земля, використання природного середовища, клімат, гарні краєвиди, а також окремі види природної енергії (сонячна, руху рік та вітру) є стимуляторами і стабілізаторами фізичного стану людини, носіями позитивних змін.


Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 17; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!