Особи, які сприяють виконанню

Тема 5: «Сторони та інші особи,

Які беруть участь у виконавчому провадженні »

Нагадую, що учасниками виконавчого провадження є державний виконавець, сторони, представники сторін, прокурор, експерти, спеціалісти, перекладачі, суб'єкти оціночної   діяльності - суб'єкти господарювання (ст.7 Закону «Про виконавче провадження»).

До першої групи (яку ми розглянули на минулій лекції) входять суб’єкти, які здійснюють виконання – державні виконавці.

Другу групу суб'єктів виконавчого провадження становлять  учасники виконавчого провадження, які мають юридичну заінтересованість у виконанні.

Юридична заінтересованість у виконанні — це ознака суб'єкта виконавчих правовідносин, яка визначає його участь у виконанні, зважаючи на прагнення захистити свої права, права іншої особи, групи осіб, суспільства, держави, тобто тоді, ко­ли участь у виконавчому провадженні зумовлено особистими інтересами чи виконанням, покладеними на цю особу, зобов'язаннями, чи у випадку, коли остання отримала такі зобов'язан­ня за власним волевиявленням.

 Юридична заінтересованість у виконанні має матеріально-правовий та процесуальний (процедурний) аспекти.

Матеріаль­но-правова заінтересованість— це така ознака суб'єкта вико­навчих правовідносин, яка полягає у захисті власних суб'єк­тивних прав та інтересів у виконанні (особистий характер юридичної заінтересованості), що передбачає отримання за результатами виконання для себе певного блага чи, відповідно, недопущення безпідставного позбавлення особи цього блага. Процесуальна заінтересованість — це прагнення отримати пев­ний процесуальний (процедурний) результат діяльності дер­жавного виконавця щодо виконання рішення, визначеного за­коном. Ця заінтересованість полягає у спонуканні державного виконавця до вчинення чи невчинення відповідних виконавчих дій, спрямованих на виконання юрисдикцїйного рішення.

Учасників виконавчого провадження, зважаючи на наявність (відсутність) матеріально-правової складової юридичної заінтересованості, поділяють на тих, що:

- захищають власні інтереси у виконавчому провадженні;

- захищають у виконавчому провадженні інтереси інших осіб.

Для того, щоб бути учасником (суб'єктом) виконавчого провадження, необхідно мати здатність, тобто бути правосуб'єктним. Правосуб'єктність як ознака суб'єкта виконавчих пра­вовідносин стосується, як правило, осіб, які беруть участь у виконанні, і особливо тих суб'єктів виконавчого провадження, які захищають власні інтереси.

Правосуб'єктність у виконавчому провадженні охоплює правоздатність та дієздатність.

Правоздатністьвизнається за усіма учасниками — фізичними та юридичними особами, а також за іншими учасниками правовідносин, якщо матеріальний Закон допускає наділення їх правами та обов’язками.

Дієздат­ністьу виконавчому провадженні також залежить від дієздат­ності у матеріальних та процесуальних правовідносинах, які стали передумовою виникнення правовідносин у виконавчому провадженні.

Безперечно, дієздатними у виконавчомупровад­женні (тобто особами, які можуть власними діями набувати процесуальних прав та обов'язків) є повнолітні та дієздатні фі­зичні особи, юридичні особи та інші учасники правовідносин, яких матеріальним законом визнано такими.

Особи, які захищають власні інтереси у виконавчому провадженні, або, іншими словами, сторони — це стягувач та боржник (ст. 8 Закону «Про виконавче провадження»).

Стягувач — це фізична або юридич­на особа, на користь чи в інтересах якої видано  виконавчий і документ.

Боржник — це фізична або юридична особа, яка зобов’язана  за рішенням вчинити певні дії (передати майно, виконати інші обов'язки, передбачені рішенням) або утриматися від їх вчинення.

За виконавчим документом про стягнення в дохід держави
коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах
держави від її імені виступає орган, за позовом якого судом
винесено відповідне рішення, або орган державної влади (крім
суду), який відповідно до закону прийняв таке рішення. За іншими
виконавчими документами про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави від її імені виступають органи доходів і зборів.

Щодо правового статусу сторін у виконавчому проваджен­ні, то вони мають право:

· ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження,

· робити з них виписки, знімати копії

· подавати додатко­ві матеріали,

· заявляти клопотання,

· брати участь у провадженні виконавчих дій,

· давати усні та письмові пояснення в процесі виконавчих дій,

· висловлювати свої доводи міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі при проведенні експертизи,

· заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження,

· заявляти відводи,

· оскаржувати дії (бездіяльність) державного виконавця з питань виконавчого провадження

· та користуватися іншими правами, наданими законом.

Стягувач має право подати заяву про видачу дубліката виконавчого документа, про поновлення строкупред'явлення виконавчого документа до виконання, про відмову від стягнення і повернення виконавчого документа.

Сторони мають право укласти мирову угоду про закінчення виконавчого провадження, яку затверджує суд,оспорювати належність майна і його оцінку, подавати заперечення проти розрахунку державного виконавця щодо розподілу кош­тів між стягувачами.

За виконавчим документом про стягнення коштів за погодженням зі стягувачем боржник може передати стягувачеві в рахунок повного або часткового погашення боргу власне майно.

Сторони зобов'язані:

· протягом трьох робочих днів письмово
повідомити державного виконавця про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником,

· письмово повідомляти державного виконавця про виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, 

· про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, 

· зміну способу і порядку виконання рішення, 

· зміну місця проживання чи перебування (у тому
числі про зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, 

·  боржник - фізична особа - про зміну місця роботи.

Боржник також зобов'язаний:

· утримуватися від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішень;

· у строк, встановлений державним виконавцем, надати достовірні відомості про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з ін­шими особами, рахунки в банківських та фінансових установах,

· своєчасно з'явитися за викликом державного виконавця,

· письмово повідомити державного виконавця про майно, що перебуває в заставі або у інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

Співучастьу виконавчому провадженні — це участь на бо­ці стягувача або боржника кількох осіб. Залежно від того, на якій стороні наявна множинність, співучасть є активною, пасив­ною та змішаною. Співучасть допускається у тому разі, якщо виконання пов'язане зі спільним правом або обов'язком, тобто з підстав, обумовлених матеріальним правом.

Співучасть слід відмежовувати від об'єднання виконавчих проваджень в єдине у випадках, встановлених законом.

Особливістю співучасті є можливість застосування спеціального представництва, за яким один із співучасників може доручити ведення справи в його інтересах іншому співучаснико­ві. Таке положення слід визнати винятком із загального прави­ла про неприпустимість суміщення процесуальних функцій у процесуальній діяльності. Це допускається зважаючи на спіль­ність інтересів співстягувачів чи співборжників (їх інтереси не мають суперечливого або такого, що виключають один одного, характеру).

Правонаступництво— це перехід процесуальних прав та обов'язків у виконавчому провадженні від правопопередника (сторони, яка вибула із виконавчого провадження) до правонаступника (стягувача або боржника), в силу правонаступництва у матеріальних правовідносинах, які є предметом виконання.

Підставою для правонаступництва у виконавчому провадженні є правонаступництво у матеріально-правових відноси­нах.

У разі вибуття однієї із сторін державний виконавець з власної ініціативи або за заявою сторони, а також сама заінте­ресована сторона мають право звернутися до суду з заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, обо­в'язкові тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сто­рони, яку правонаступник замінив (ст. 7 Закону).      

Питання про правонаступництво у виконавчому провадженні суд розглядає у десятиденний строк за поданням державного виконавця або за заявою особи, яка бажає виступити правонаступником, при чому суду має бути представлено документи, які підтверджують правонаступництво у матеріальних пра­вовідносинах (ст. 378 ЦПК).

Учасниками виконавчого провадження та представляють інтереси інших, є:  

представник,

прокурор,

Представництвоу виконавчому провадженні — це правовідносини, в силу яких одна особа (представник) бере участь у виконавчому провадженні від імені та в інтересах іншої особи (особи, яку представляють, зазвичай сторони).

Представництво у виконавчому провадженні переважно є похідним від представництва у матеріальних правовідносинах. Хоча в деяких випадках (як правило, договірне представницт­во) воно у виконавчому провадженні може мати місце як са­мостійні правовідносини.

Сторони можуть реалізовувати свої права й обов'язки у виконавчому провадженні самостійно або через представників. Особиста участь громадянина у виконавчому провадженні не позбавляє його права мати представника, за винятком випадку, коли боржник зобов'язаний згідно з рішенням вчинити певні дії особисто.

Неповнолітні та особи, визнані судом недієздатними, здійснюють свої права та виконують обов'язки у виконавчому провадженні відповідно до вимог закону.

Якщо стороною виконавчого провадження є особа, яку визнано судом безвісно відсутньою, державний виконавець сво­єю постановою залучає до участі у виконавчому провадженні особу, яка є опікуном майна згаданої сторони. Юридичних осіб у виконавчому провадженні представля­ють їх керівники чи органи, посадові особи, які діють у межах повноважень, наданих їм законом, або через представників юридичної особи.

Повноваження представника має бути підтверджено довіре­ністю, виданою і оформленою відповідно до вимог закону (ст. 9 Закону).

Повноваження адвоката як представника можуть також
посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи),
уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором про надання правової допомоги. До ордера обов’язково додається витяг з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих дій як представника сторони виконавчого провадження. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

Представниками у виконавчому провадженні не можуть бути:

1) особи, які не досягай 18-ти років, крім випадків, передбаче­них законом;

2) особи, над якими встановлено опіку чи піклування;

3) судді, слідчі, прокурори, працівники підрозділів, які
здійснюють оперативно-розшукову діяльність, державні виконавці, крім випадків, коли вони діють як законні представники або уповноважені особи відповідного органу, що є стороною виконавчого провадження;

4)  інші особи, які відповідно до закону не можуть здійснюва­ти представництво (ст. 10 Закону).

Прокурор— особливий суб'єкт виконавчого провадження.

Формою участі прокурора у виконавчому провадженні є подання заяви про відкриття виконавчого провадження в разі представництва інтересів громадянина або держави в суді (ст. 121 Конституції України, ст. 5 Закону України "Про про­куратуру", ст. 7, 19 Закону «Про виконавче провадження»).

Діяльність прокурора при виконанні рішень суду та інших органів й осіб має певну особливість, зважаючи на виконання органами прокуратури нагляду за додержанням і застосуван­ням законів (п. 9 перехідних положень Конституції України, розділ III Закону України "Про прокуратуру"). Діяльність прокурора є важливим способом забез­печення законності виконавчого провадження. Щодо виконан­ня окремих рішень, наприклад, вироків суду у частині майно­вих стягнень, виконуючи функцію нагляду за додержанням за­конів при виконанні судових рішень у кримінальних справах (ст. 5 Закону України "Про прокуратуру"), про­курор має ширші повноваження.

Учасники даної групи мають право:

· подавати додатко­ві матеріали,

· заявляти клопотання,

· брати участь у провадженні виконавчих дій,

· давати усні та письмові пояснення в процесі виконавчих дій,

· висловлювати свої доводи міркування з усіх питань, що виникають у ході виконавчого провадження, у тому числі при проведенні експертизи,

· заперечувати проти клопотань, доводів та міркувань інших учасників виконавчого провадження,

· та користуватися іншими правами, наданими законом.

Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконав­чих дій (ст. 12 Закону).

Особи, які сприяють виконанню

Третя група суб'єктів виконавчого провадження об'єднує учасників, які не мають і не повинні мати у виконанні жодної юридичної заінтересованості, ані матеріально-правової, ані процесуальної.

До них належать:

· експерт,

· перекладач,

· поняті,

· працівники органів внутрішніх справ,

· представники органів опіки та піклування,

· інші органи та установи.

Експерт— це особа, якій доручено провести дослідження матеріальних об'єктів, явищ і процесів, що мають значення для проведення виконавчих дій і стосуються сфери її спеціаль­них знань.

Спеціаліст — це особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних засобів і може надати консультації під час проведення виконавчих дій з пи­тань, що потребують спеціальних знань і навичок.

Суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання, або просто оці́нювач (також поширена абревіатура СОД) — суб'єкт господарювання, юридична або фізична особа, що займатися оціночною діяльністю згідно з чинним законодавством України та відповідає певним вимогам, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності.

Основним документом в цій галузі є Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», від 2 липня 2001 року, в редакції від 01.01.2013р.

Для з'ясування та роз'яснення питань, що виникають при здійсненні виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець із власної ініціативи або за за­явою сторін призначає своєю постановок) експерта або спеціа­ліста, а за необхідності — кількох спеціалістів або експертів, а для оцінки майна - суб'єкта оціночної діяльності.

Як експерта або спеціаліста може бути запрошено будь-яку дієздатну особу, яка має необхідні знання, кваліфікацію, досвід роботи у відповідній галузі. Експерта має бути внесено до Реєстру атестованих судових експертів державних і підприємницьких структур та громадян.

Експерт або спеціаліст зобов'язані дати письмовий висно­вок, а суб'єкт оціночної діяльності – письмовий звіт з питань, що поставлені йому державним виконавцем у постанові, а також усні рекомендації щодо дій, які виконують­ся в його присутності.

Експерт, спеціаліст, суб'єкт оціночної діяльності мають право на винагороду за нада­ні ними послуги. Розмір винагороди за послуги експерта або спеціаліста визначається в порядку, встановленому інструкці­єю про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, по­переднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у про­вадженні яких перебувають справи про адміністративні право­порушення, та виплати державним науково-дослідним устано­вам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 р. № 710. Ця винагорода та інші витрати на проведення експертиз, належать до витрат, пов'язаних із провадженням виконавчим дій.

За відмову без поважних причин від надання висновку чи за
надання висновку, що містить завідомо неправдиві відомості,
експерт несе кримінальну відповідальність, про що він має бути
попереджений державним виконавцем. Збитки, завдані  сторонам внаслідок видачі такого висновку, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом. За недостовірну чи необ'єктивну оцінку майна суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання несе відповідальність у порядку, встановленому законом, а оцінювач - кримінальну відповідальність, про що він має бути попереджений державним виконавцем.
      Копії постанови державного виконавця про призначення у
виконавчому провадженні експерта, спеціаліста або суб'єкта
оціночної діяльності - суб'єкта господарювання надсилаються
сторонам у триденний строк з дня її винесення.

Перекладач— це особа, що володіє мовами, знання яких необхідні для перекладу у ході проведення виконавчих дій. За необхідності під час провадження виконавчих дій державний виконавець або сторони (їх представники) можуть запросити перекладача.

У разі необхідності під час провадження виконавчих дій
державний виконавець або сторони (їх представники) можуть
запросити перекладача. Перекладачем може бути будь-яка дієздатна особа, яка володіє мовами, знання яких є необхідним для перекладу. Особі, яка потребує послуг перекладача, державний виконавець надає строк для його запрошення, але не більш як десять днів. У разі якщо зазначена особа не забезпечить участі перекладача у визначений строк, його може призначити своєю постановою державний виконавець.

Перекладач має право на винагороду за виконану роботу, що
належить до витрат, пов'язаних з організацією та проведенням
виконавчих дій. Розмір такої винагороди визначається в порядку,
встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі завідомо неправильного перекладу, а також за
відмову виконати обов'язки перекладача особа несе кримінальну
відповідальність, про що вона має бути попереджена державним
виконавцем.

Для проведення виконавчих дій державний виконавець за
необхідності залучає понятих, працівників органів внутрішніх
справ, представників органів опіки і піклування, інших органів та
установ у порядку, встановленому цим Законом.

Так, виконавчі дії можуть провадитися за присутності понятих.

Присутність понятих обов'язкова під час вчинення
виконавчих дій, пов'язаних:

· з примусовим входженням до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернене йому в натурі; 

· з примусовим входженням до житлових будинків і квартир для забезпечення примусового виселення з них та вселення в них; 

· з примусовим входженням до будинків, квартир та інших приміщень, в яких перебуває дитина, яка має бути передана іншим особам відповідно до рішення суду;

· під час проведення огляду, арешту, вилучення і передачі майна.

Понятими можуть бути запрошені будь-які дієздатні особи, які:

· не мають особистої заінтересованості у провадженні виконавчих дій,

· не пов'язані між собою або з учасниками виконавчого провадження родинними зв'язками,

· не пов'язані підлеглістю чи підконтрольністю.

       Кількість понятих під час вчинення виконавчих дій не може бути менше двох.

Понятий має право:

· знати, для участі у провадженні яких виконавчих дій його запрошено, 

· на підставі якого виконавчого документа вони провадяться,

· робити зауваження з приводу провадження виконавчих дій (зауваження понятого підлягають занесенню до акта відповідної виконавчої дії),

· отримати перед початком виконавчих дій роз'яснення щодо своїх прав та обов'язків,

· на компенсацію витрат, пов'язаних з виконанням обов'язків понятих (зазначені витрати належать до
витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій).

       Понятий зобов'язаний засвідчити факт, зміст і результати виконавчих дій, під час провадження яких він був присутній.  

Органи опіки та піклуванняє учасниками виконавчого провадження у випадках виконання ними завдань та функцій, передбачених законом. За такої участі цих учасників виконавчого провадження не наділено процесуальною заінтересованістю, вони реалізовують своє функціональне призначення або права, надані їм законом.

Інші особи, яких залучає державний виконавець до прове­дення виконавчих дій та виконання рішення,— це такі учасни­ки, які беруть участь у виконавчих діях, для забезпечення за­конності, ефективності та повноти їх проведення. Найчастіше такими особами є співробітники органів внутрішніх справ (щодо забезпечення входження у приміщення, приводу борж­ників тощо); адміністрації юридичних осіб, які зобов'язані проводити відрахування із доходів фізичної особи; особи, в яких перебуває майно боржника, тощо. Працівників податкової міліції державні виконавці залучають при проведенні примусо­вих заходів виконання рішень судів про стягнення коштів на користь держави, винесених за позовами податкових органів, із метою надання допомоги державним виконавцям щодо виїз­ду на місця виконання рішень та супроводження працівників органів державної виконавчої служби при примусовому вхо­дженні до приміщень та сховищ підприємств-боржників.

---

Дата добавления: 2022-01-22; просмотров: 17; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:

---

---

Мы поможем в написании ваших работ!