РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА «ТУРИСТИЧНИХ ПЕРЛИН»УКРАЇНИ



 

Архітектурні пам’ятки та водоспади України як туристичні зони

 

Замок князів Остозьких розташований на вершині 20-метрового пагорба над долиною ріки Вілії, в районному центрі Острог, Рівненської області. Замок був побудований на місці дерев’яного укріплення зруйнованого монголо-татарами в 1241 році. Спочатку це була башта-донжон, яка тепер носить назву «Вежа Мурована». Замок був резиденцією князів Острозьких. Зараз на території Острозького замку розташований Острозький краєзнавчий музей [8].

Замок був оточений глибоким ровом, наповненим водою. Башти служили оборонною системою для замку: Мурована вежа, Кругла Вежа, Богоявленська церква-фортеця і Надбрамна башта.

Дубенський замок виник як фортеця волинян у Х ст. Протягом Х – ХІІІ ст. існував як дитинець літописного Дубна. Зруйнований монголами в 1240 – 1241 рр. Приблизно в кінці XIV – початку XV ст. князь Федір Острозький спорудив дерев’яно-земляне укріплення, яке, звичайно, мало дещо інший вигляд, аніж тепер. Ця споруда була оточена земляними валами, огороджена дерев’яним частоколом по периметру і тісно забудована всередині житловими та господарськими приміщеннями.

Проте обмежена площа замку, недостатня міцність дерев’яних стін і укріплень, досить часті пожежі, і, найголовніше, нижче розташування стосовно прилеглої ділянки міста, змусило князя Костянтина Острозького почати будову нової, рельєфно вищої, кам’яної фортеці [30].

1492 рік офіційно вважається датою спорудження Дубенського замку.

Ужгородський замок – відноситься до IX століття. Це була твердиня на одному з горбів над поселенням білих хорватів. На той час замок мав вигляд дерев’яної фортеці, що складалася з дитинця і частоколу. Тоді ця територія була заселена слов’янами – білими хорватами. Тут було князівство, на чолі якого стояв князь Лаборець. Літописець «Геста гунгарорум» зазначає, що Ужгородський замок і вся прилегла територія належала Лаборцю. Коли на князівство напали мадяри, населення стало до боротьби. Про це також пише Руський Літопис Нестора 898 року: «Пришедше от востока (угри) и устремяшеся через горьі великьія, иже прозвашася горьі Угорьскьія, и почаша воєвати на живущая ту» [27].

Перший організований опір закарпатці дали під Ужгородом, де князем був Лаборець (Анон. кап. XIII), Мадярська орда була численною й захопила Ужгород, спаливши замок. Князь Лаборець втікав до своєї далекої фортеці – Земплина, але його наздогнали і над річкою Свіржавою повісили. Відтоді народ ту річку назвав Лаборцем – на пам’ять про князя. Але в бою за Ужгород був убитий і вождь мадярів Алмош. Мадярські кочівники поховали його у валі Земплинського городища – фортеці, яку також здобули. Могилу й багато оздоблене золотом поховання Альмоша виявили чехословацькі археологи.

В кінці Х – на початку ХІ століть, коли рівнинна частина Закарпаття підпала під владу Угорського королівства, в Ужгороді будується кам’яний замок як адміністративний центр комітату Унг. Це вже була могутня оборонна споруда, про силу якої свідчить той факт, що в 1086 році під час набігу половецької орди під верховодством хана Кутеска, яка прорвалась через Карпатські перевали в Дунайську низовину, Ужгородський замок кочівники взяти не змогли. Історичні документи підтверджують, що кам’яні замки на Закарпатті почали дуже інтенсивно будуватися після татарської навали. І хоч татари відійшли, страх у мадярів залишився і король Бела IV наказав на стратегічно важливих пунктах зміцнити замки.

Середнянський замок – замок, розташований в селищі міського типу Середнє Ужгородського району.

Середнянський замок утворює одна чотирикутна башта-донжон, висота якої сягає 20 м, а товщина стін – 2,6 м. Заснований орденом тамплієрів ще у ХІІ столітті. Вони використовували замок як митний пост, а деколи як місце стояння невеликих гарнізонів війська. Це єдиний замок Закарпаття, в якому в незакінченому виді збереглись риси романського стилю. Нині він хоча по праву й вважається однією з головних пам’яток Закарпаття, перебуває в жалюгідному стані недоглянутого румовища.

Окрім відомих українських замків, існують і інші пам’ятки архітектури, які заслуговують на особливу увагу та постійно перебувають у центрі уваги вітчизняних і зарубіжних туристів. Найвидатнішими «туристичними перлинами» у сфері архітектури України є так звані 7 чудес нашої держави:

1. Національний історико-архітектурний заповідник «Кам’янець».

2. Києво-Печерська лавра – православний монастир, заснований у 1051 році монахами Антонієм і Феодосієм у печерах біля літньої княжої резиденції Брестово поблизу Києва.

3. Державний історико-архітектурний заповідник «Хотинська фортеця» (м. Хотин Чернівецької обл.) розташований на важливих транспортних магістралях, Хотин завжди привертав увагу завойовників. З метою захисту від них була споруджена фортеця, яка пережила століття і бачила під свої­ми мурами полчища воїнів Османської імперії, повстанців Мухи, народних месників Дитинки, вояків Дмитра Вишневецького, Петра Дорошенка. Під час визвольної війни українського народу проти польської шляхти у Хотин двічі вступали війська Богдана Хмельницького.

4. Національний дендрологічний парк «Софіївка» є одним з найвидатніших творінь світового садово-паркового мистецтва кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

5. Софійський собор – всесвітньо відома пам’ятка архітектури і монументального живопису ХI століття. Заснування собору згадується в літописах як під 1017 р., так і під 1037 р.

6. Херсонес Таврійський. Місто Херсонес було засноване древньогрецькими колоністами більше ніж 2500 років тому на південному заході Криму. Нині його руїни – одна з найвизначніших пам’яток Севастополя.

7. Національний заповідник-острів «Хортиця» є найбільшим островом на Дніпрі, унікальність якого в рідкісному поєднанні на одній території різноманітних природних комплексів – цілинних степів, байрачних та плавневих лісів, наскальної рослинності, рідкісних та зникаючих видів рослин, пам’яток геології [17].

Перейдемо до розгляду водоспадів України як туристичних зон. Спершу необхідно зазначити декілька фактів про водоспади на території України:

1. Найвищий водоспад України – Учан-су, висота 98 м. (АР Крим, Кримські гори).

2. Найвищий водоспад Українських Карпат – Манявський, висота близько 20 м.

3. Найвищий рівнинний водоспад України – Червоногородський, висота 16 м.

Деякі інші водоспади, які приваблюють туристів з нашої країни та гостей країни:

1. Гуркало – Сколівський район Львівської області.

2. Джур-Джур (водоспад) – Кримський півострів.

3. Джурла (водоспад) – Кримський півострів.

4. Кам’янецький водоспад – Сколівський район Львівської області.

5. Русилівські водоспади – Бучацький район Тернопільської області.

6. Су-Учкан – Кримський півострів.

7. Шипіт – Міжгірський район, Закарпатська область.

8. Бухтівецький водоспад – на р. Бухтівець, в с. Букове, Надвірнянський район, Івано-Франківська область.

9. Женецький водоспад – на потоці Женець біля сіл Микуличин і Татарів (Надвірнянський район, Івано-Франківська область).

10. Малієвецький водоспад – в с. Маліївці Хмельницької області.

Опишемо деякі з названих вище водоспадів.

Манявський водоспад. Цей водоспад знаходиться в мальовничій місцевості неподалік від села Манява (Івано-Франківська область). Вода падає з висоти 17 метрів кількома каскадами, а біля підніжжя знаходиться невелике озеро. За легендою, кожен, хто скупається в ньому, омолодиться.

Шипіт по праву називають однією з головних природних пам’яток Закарпаття. Поспостерігати за водною стихією щорічно приїжджають тисячі туристів з усієї України [20].

Влітку 14-метровий водоспад, розташований у 10 км від залізничної станції Воловець (Закарпатська область), перетворюється на невеликий струмочок, але навіть попри це потік туристів не вичерпується. Напевно, тому, що 7 липня тут проходить грандіозне святкування Івана Купала, стати учасником якого цікаво кожному.

Джуринський водоспад вважається найбільшим рівнинним водоспадом на території Україні (його висота 16 метрів). Але ніякі сухі факти не зможуть передати всієї краси цього місця.

Не дивно, що у вихідні дні до Джуринського водоспаду починається справжнє «паломництво» місцевих жителів і туристів (гордість Тернопільської області знаходиться неподалік від селища Нирків). Але всім туристам, які подорожують на автомобілі, потрібно бути дуже акуратними – дорога, м’яко кажучи, проблемна.

Джур-Джур є найповноводнішим водоспадом Україні й ніколи не пересихає.

Знаходиться водоспад у вузькій, глибокій ущелині під назвою Хапхал, що в 15 км від Алушти. Тому найкраще Джур-Джур подивитися не у високий сезон, а, наприклад, під час туру вихідного для в Крим навесні [22].

Учан-Су – водоспад у Криму, на однойменній річці. Найвищий водоспадУкраїни. Розташований на висоті 390 м над рівнем моря, на південному схилі гори Ай-Петрі, за 6 км на північ від Ялти.

Висота водоспаду – 98,5 м. Назва означає «вода, що летить» у перекладі з кримськотатарської мови (uçan – той, що летить, suv – вода). Відомі також інші назви водоспаду: грецька Кремасто-Неро (дав.-гр. Κρεμαστόν νερόν – «вода, що висить») і кримськотатарська Акар-Су (крим. Aqar Suv – «вода, що тече»).

Водоспад Учан-Су найефектніше виглядає під час злив і сніготанення на яйлі. Влітку він майже повністю пересихає, в суворі зими іноді замерзає. Середньорічна витрата води, що скидається, становить 50 л/с. При падінні Учан-Су утворює два каскади: на другому каскаді розташована невелика споруда з водозабором і скульптурою орла на даху. Звідси вода надходить у Могабинське водосховище (300 тис. м³) і потім використовується для водопостачання Ялти. У 1947 роціводоспад Учан-Су був оголошений заповідним, з 1973 року – це територія Ялтинського державного гірсько-лісового природного заповідника.

Дістатися до водоспаду Учан-Су, розташованого на південному схилі гори Ай-Петрі в шести кілометрах на північ від Ялти, можна як на своєму автомобілі, так і на маршрутному таксі (ходить, щоправда, рідко). Однак потрібно пам’ятати, що влітку водоспад практично повністю пересихає і вже не справляє такого враження [30].

 


Дата добавления: 2021-12-10; просмотров: 21; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!