Особливості фінансових взаємин у сфері страхування
Система страхових відносин
Страхова діяльність обумовлена певними соціально-економічними потребами суспільства. Будучи однією з елементів виробничих відносин, страхування створює необхідні умови щодо запобіжних заходів запобігання негативних наслідків впливу стихійних сил природи й інших надзвичайних подій.
Страхування - це спосіб відшкодування збитків, які зазнала фізичне чи юридична особа, у вигляді їх розподілу між багатьма особами (страхової сукупністю). Відшкодування збитків робиться з коштів страхового фонду, що у віданні страхової організації (страховика). Об'єктивна потреба у страхуванні обумовлюється тим, що зменшило збитки часом виникають внаслідок руйнівних чинників, взагалі підконтрольних людині, як, наприклад, стихійними лихами. У ситуації неможливо стягувати збитки з когось і заздалегідь створений страхової фонд то, можливо джерелом відшкодування збитків. Страхування є відносини з захисту майнових інтересів фізичних юридичних осіб в разі настання певних подій (страхових випадків) з допомогою грошових фондів, формованих з сплачуваних ними страхових внесків (страхових премій). Система страхових відносин включає у собі:
· Страхування - особливий вид економічних відносин, томуекономико-финансовие основи діяльності страхової компанії від інших напрямів комерційної діяльності.
Відмінності стосуються, передусім, питань формування фінансового потенціалу підтримки фінансової стійкості страховика.
|
|
|
Фінансова стійкість страхової компанії забезпечується: розміром оплаченого статутного капіталу страхової компанії; розмірами страхових резервів; оптимальним портфелем розміщення страхових резервів; системою перестрахування; обґрунтованістю страхових тарифів та інші чинниками.
Основними джерелами формування фінансів страхової компанії є (Додаток №2):
- Власний капітал
- Страхова премія
- Прибуток від інвестиційної діяльності
- Власні кошти страхової компанії формуються з цих двох джерел: з допомогою внесків засновників і завдяки одержуваної прибутку. Характерним для власні кошти і те, що вільні від якихось зовнішніх зобов'язань.
Задля фінансової стійкості страховика, України, і там, законодавчо встановлюється вимогу до мінімального рівню статутного капіталу. В усіх випадках максимальна відповідальність по окремому ризику у договорі страхування неспроможна перевищувати 10 % власні кошти страховика.
Однією із визначальних критеріїв оцінки фінансової стійкості страховиків є відповідність розмірів їх своїх власних капіталів обсягу прийнятих зобов'язань. Страховики зобов'язані дотримуватися нормативне співвідношення між активами і прийнятими страховими зобов'язаннями, що було їх різницю чи вільні активи страховика. З цього випливає, що необхідно дотримуватися умова:
|
|
|
>А—О > М,
А — фактичний розмір активів страховика, грн.;
Про — фактичний обсяг зобов'язань страховика, грн.;
М — нормативний (тобто мінімально припустимий) розмір перевищення активів страховика її зобов'язаннями, грн.
У цьому під активами розуміється майно страховика як основних засобів, матеріалів, коштів, і навіть фінансових вливань. Зобов'язання характеризують заборгованість страховика перед фізичними і юридичних осіб. Зобов'язання містять у собі страхові резерви, позики й кредити банків, інші позикові і залучені кошти, резерви майбутніх витрат і платежів, розрахункові зобов'язання вперестраховочним операціям і той
кредиторську заборгованість.
Методика розрахунку нормативного розміру співвідношення активів та зобов'язання страховиків встановлено законодавством. Розрахунки у цій методиці видаються державному органу з нагляду за страхової діяльністю разом з поданням фінансової звітності. Якщо фактичний розмір вільних активів страховика менш нормативного, він вжити заходів для оздоровленню фінансового стану.
|
|
|
·Сострахование (анг.coinsurance) – спільне страхування кількома страховиками однієї й тієї ж об'єкта.
Цей спосіб забезпечення страхової захисту застосовується, зазвичай, при страхуванні значних об'єктів, коли одна страхової компанії неспроможна прийняти він великі ризики.
Присостраховании страхувальникові може видаватися спільний чи роздільні страхові поліси, з часткою ризику, прийнятих кожним страховиком. Долі відповідальності кожного страховика визначаються пропорційно отриманої їм премії. Насправді прийнято, щобсостраховщик, який бере участь меншою частці, дотримувався за умовами страхування, схваленими страховиком, у яких найбільшу частку. При спільному страхуванні будь-якого об'єкта страхові компанії підписують один договір страхування, у якому поруч із умовами страхування містяться умови, що визначають правничий та обов'язки кожного страховика зі страхування даного об'єкта.
Однією формусострахования є страхові пули, які набули поширення останнім часом. У цій видусострахования учасники (члени) пулу несуть солідарну відповідальність по ризикам, узятим страхування. Для управління пулом (ризиками, які у відповідальності страхового пулу) створюється його учасниками тимчасове (на період дії договору) бюро, яке у ролі представника пулу. Дане бюро перестав бути, зазвичай, юридичною особою.
|
|
|
Отже,сострахование є одним формою забезпечення стійкою страхової захисту, що використовує принцип співпраці між страховиками.
· Подвійне страхування (анг.doubleinsurance) - страхування майна в кількох страховиків від однієї ризику у сумі, перевищує загалом страхову вартість застрахованих об'єктів.
Законодавством подвійне страхування заборонена. Насправді він може відбутися при незнанні закону чи намір страхувальника обійти і отримати відшкодування перевищує номінальну вартість загиблого (ушкодженого) майна. Для недопущення таких дій законодавством встановлено, що з подвійному страхуванні величина страхове відшкодування, виплачуваного страхувальникові (чи іншій особі), неспроможна перевищувати страхову вартість загиблого (ушкодженого) майна. Кожен страховик у разі подвійного страхування виплачує відшкодування у вигляді, пропорційному відношенню страхової суми по укладеним їм договору до спільної сумі за всіма договорами страхування цього майна. Наприклад, об'єкт вартістю 150000 грн. застрахований в трьох страховиків: в першого - на150000грн.; в другого - на 120000 грн.; у третього - на 90000 грн. Загальна страхова сума за трьома договорами – 360000 грн. у якій частка (з округленням) першого - 41,7%, другого -33,3, третього - 25%. Що стосується загибелі застрахованої майна страхувальникові може бути виплачено 150000 грн. зокрема. першим страховиком (з округленням) - 62500 грн., другим – 50000 грн. і третім - 37500 грн. Не є подвійним страхуванням укладати договори страхування однієї й тієї ж майна в кількох страховиків, але від різних ризиків. Наприклад, страхування майна у повній вартості в однієї страхової компанії відрізняється від пожежі, в іншої - від повені, у третьої - від крадіжки. При втрати застрахованої. майна від якійсь із трьох причин відповідна компанія має відшкодувати страхувальникові збитки сплачують у повної вартості (страхової сумі).
·Перестрахование (анг.reinsurance) — система економічних страхових відносин між страховими організаціями (страховиками) щодо ув'язнених зі страховиками договорів страхування.
Відповідно до договором перестрахування страховик, приймаючи страхування ризики, частку провини із них передає на узгоджені умови іншим страховикам (перестрахувальникам) з метою створення наскільки можна збалансованого страхового портфеля, забезпечення фінансової стійкості й рентабельності страхових операцій.Перестрахование дозволяє страхової компанії приймати ризики клієнтів, які б дуже великі на одне страховика.Перестрахование називають також «вторинним» страхуванням чи страхуванням страховиків.Перестрахование відбувається лише на рівні національної економіки, його вже стало міжнародним виглядом страхової діяльності. У цьому поглиблення спеціалізіції в страховій справі призвело до формування особливої групи страхових компаній — перестрахувальників (анг.reinsurer), що спеціалізуються з операціях перестрахування.
·Самострахование (анг.self-insurance) - організаційно-правова форма страхування з формування господарюючим суб'єктом чи котра фізичною особою рахунок власних коштів страхового резерву та її спрямування компенсувати збитки, заподіяної непередбачуваними несприятливими подіями.
Усамостраховании відсутня чи обмежена просторова розкладка шкоди, унаслідок чого задля забезпечення реальної страхової захисту формовані страхові резерви повинні досягати величини, що з очікуваним збитком. Присамостраховании страхової резерв може бути сформований як і натуральної, і у грошової форми. У натуральному вигляді резерви (насіння, фураж, сировину) створюються у разі неврожаю, пожежі та інших несприятливих подій у сільському господарстві деяких галузях промисловості. У разі ринку актуальніша грошова форма страхових резервів, яка широко використовують як господарюючими суб'єктами, і населенням.Самострахование є децентралізованим методом формування страхового фонду, й входить у єдину взаємозв'язану систему забезпечення страхової захисту поруч із державним централізованим страховим резервом і страхуванням. У процесі економічного розвитку суспільства об'єктивній необхідності всамостраховании зберігається у силу таких обставин:
1) науково-технічний прогрес і ускладнення господарських зв'язків посилюють потреба у страхової захисту, що її можуть забезпечити страхові компанії по прийнятною ціною;
2)самострахование дозволяє суб'єкту самому контролювати розміщення тимчасово вільних коштів резерву. У зв'язку з цим з'явилисякептивние страхові компанії, створювані у межах ФПГ чи галузі керувати ризиком засновників. Страховий фонд отримує інституційне оформлення і їх отримує у своїй риси яксамострахования, і страхування.
Дата добавления: 2023-02-21; просмотров: 15; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!