Міністерство освіти і науки України
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Завдання курсової роботи
Курсова робота з Історії держави та права України — це самостійна науково-дослідна робота студента, передбачена навчальним планом, мета якої полягає у набутті студентом знань з історії держави та права України, вміння і навичок працювати з літературою (джерелами, навчальною та спеціальною, нормативно-правовими актами), самостійно аналізувати і узагальнювати матеріал, робити і формулювати власні висновки та пропозиції.
Етапи підготовки курсової роботи
1. Вибір теми курсової роботи.
2. Оформлення завдання курсової роботи.
3. Підбір та вивчення джерел і літератури.
4. Складання плану курсової роботи. Вимоги до змісту основних структурних елементів
5. Викладення матеріалу.
6. Оформлення курсової роботи.
7. Захист курсової роботи.
Вибір теми та оформлення завдання курсової роботи
Теми курсових робіт з історії держави та права України щорічно оновлюються і затверджуються на засіданні кафедри. Студентам надається право вибору теми курсової роботи, запропонованої кафедрою. При виборі теми студенту слід керуватися своїми інтересами до певної проблеми, можливостями підбору літератури та ін. Після вибору теми її слід повідомити викладачу та зареєструвати на кафедрі. Теми курсових робіт в групі не повинні повторюватися
Підбір та вивчення джерел та літератури.
|
|
|
Даний етап є найбільш важливою складовою виконання курсової роботи. Практично, від якості та добросовісності виконання даного етапу багато в чому залежить якість самої курсової роботи.
Коли студент працює з літературою, він не повинен забувати, що в курсовій роботі обов’язково потрібно робити відповідні посилання на джерела, думки тих чи інших авторів, особливо, коли вони прямо цитуються. Тому одразу треба вчитися фіксувати усі необхідні відомості про джерела, звідки взятий матеріал, цитати, ідеї тощо. (п.6)
Спочатку треба зосередитися на головних, основоположних працях, у яких розглядається відповідна тема. Іх або може вказати науковий керівник, або це може бути остання періодика. В останніх статтях, близьких за темою до курсової роботи, можна знайти посилання як на новітні дослідження, так і на найбільш серйозні праці з проблеми.
До джерел вивчення історії держави та права України відносяться як історичні джерела та джерела права різних історичних періодів, опубліковані в Хрестоматіях, збірниках документів, окремими виданнями (Конституції України, кодекси по різним галузям права), так і нормативно-правові акти сучасності. Як майбутнім юристам, студентам слід серйозну увагу приділити підбору і вивченню нормативно-правових актів, які публікуються в таких офіційних виданнях, як: Офіційний вісник України, Відомості Верховної Ради України, Закони України, Укази Президента України та ін., якщо тема стосується сучасних тем з історії держави та права України.
|
|
|
Література з курсу поділяється на навчальну на спеціальну (наукову). До першої належать підручники та посібники з курсу історії держави та права України, теорії держави та права та інших правових (Конституційне право, цивільне право тощо) і загальних дисциплін (Політологія, Історія України). До другої належать монографії, статті, автореферати, тези доповідей. Також, рекомендується використовувати літературу довідникового характеру (словники, енциклопедії) та Internet - ресурси (не більше 5-ти). В цілому, список використаних джерел (для 1-го курсу) повинен складатися з 15-20 назв. В списку, за можливістю, повинні бути представлені всі вищезгадані види джерел і літератури.
4. Складання плану курсової роботи.Вимоги до змісту основних структурних елементів.
Після ознайомлення з основними джерелами та літературою за обраною темою курсової роботи студент складає план роботи, який включає в себе розділи та підрозділи. Рекомендована кількість розділів – 3, кількість підрозділів не регламентується, але мінімально один з розділів повинен бути поділений на 2-3- підрозділи. Курсова робота складається з частин, наявність яких є обов’язковою і легко перевіряється. «Обов’язковість» частин роботи полягає у їх необхідності, яка гарантує повне і завершене розкриття теми.
|
|
|
Незалежно від назви курсової роботи та її проблематики її структура має передбачати такі компоненти:
- Вступ;
- Основна частина (три розділи);
- Висновки;
- Список використаних джерел.
Вступ повинен починатися з постановки проблеми та актуальності курсової роботи: для юридичної науки, практики, учбового процесу, конкретного державного органу, установи. Необов’язково, щоб всі перераховані напрями актуальності були представлені, достатньо одного, але бажано, щоб їх було більше. Слід уникати таких формулювань, як: «Я обрав(ла) тему цієї роботи, тому що….», «Моя тема є важливою, адже…». Вдалим прикладом постановки проблеми курсової роботи можна вважати такий: «Завдання відновлення і розбудови новітньої української державності потребують ретельної розробки питань, пов’язаних з …» або «На сучасному етапі розвитку української державності із особливою гостротою постає необхідність у глибокому опануванні засад сучасного державотворення, кращого розуміння передумов і чинників формування державно-правових традицій….». Прикладом актуальності теми може бути наступний: «Дослідження вказаної проблеми є актуальним з наукової точки зору, бо воно сприяє кращому розумінню закономірностей…»; «Для сучасного українського суспільства звернення до цієї теми є важливим через те, що саме сьогодні…» тощо.
|
|
|
Далі у вступі дається стислий і змістовний огляд використаних джерел: які дослідники найбільш ґрунтовно займалися визначеною темою, або близькими до неї питаннями; які питання є достатньо і недостатньо дослідженими; чи існують різні наукові погляди з обраної теми. Огляд повинен закінчуватися чітко сформульованим висновком про ступінь дослідження проблеми різними авторами. Враховуючи особливу важливість та значущість огляду джерел, він може бути виділений в окремий, перший, розділ роботи.
Також у вступі формулюються мета, завдання, об’єкт і предмет курсової роботи. Не можна формулювати мету як «Дослідження…..», «Вивчення….», тому що ці слова вказують на спосіб досягнення мети, а не на саму мету. Мета роботи безпосередньо співвідноситься з назвою теми, а поставлені завдання – із назвами структурних підрозділів роботи (розділів, підрозділів).
В першому розділі потрібно охарактеризувати теоретичну складову теми курсової роботи. Наприклад, якщо тема «Особливості форми держави в Київській Русі», то теоретична частина – характеристика форми держави; якщо тема «Конституції УРСР: порівняльний аналіз», то теоретична частина – характеристика Конституції, як правового документу. Цей розділ не повинен торкатися безпосередньо України. Він створює теоретичну базу для подальшого порівняння з відповідними процесами в Україні.
Другий розділ включає або передумови, або етапи розвитку відповідного явища, процесу в Україні окресленого періоду. Саме цей розділ, як правило, варто поділити на підрозділи.
Третій розділ включає аналіз окресленої проблеми в Україні запропонованого періоду і повинен перегукуватися з першим розділом.
Наприкінці кожного розділу роботи повинні бути надані висновки, які передають його основний зміст та пов’язують розділи між собою.
План роботи слід погодити з науковим керівником. При визначенні назв розділів і підрозділів необхідно знати, що назва розділу не може повторювати назву теми роботи, а назва підрозділу повторювати назву розділу.
У процесі роботи над курсовою роботою в план роботи можуть бути внесені зміни, обумовлені прийняттям нових нормативних актів, недостатністю зібраного матеріалу та іншими причинами.
Викладення матеріалу.
Після підбору і вивчення зібраної літератури, визначення плану курсової роботи слід приступати до викладення матеріалу, який являє собою узагальнення та систематизацію зібраного матеріалу роботи. Саме при викладенні матеріалу в повній мірі проявляються навики студента до самостійної роботи, його вміння систематизувати та аналізувати зібраний матеріал, робити висновки та пропозиції. При викладенні матеріалу слід звернути увагу на:
- самостійність у підході до матеріалу, що викладається;
- правильне цитування літератури, що використовується, з обов'язковим посиланням на джерела;
- використання всієї рекомендованої літератури, враховуючи можливі зміни чинного законодавства;
- написання курсової роботи за планом роботи;
- повноту розкриття змісту всіх питань теми;
- чіткість та ясність викладання;
- логічність та послідовність викладання;
- грамотність роботи.
Викладати матеріал у курсовій роботі рекомендується у безособовій формі ("вважаємо", "думаємо", "рахуємо" та ін.). Також мова курсової роботи мусить бути чіткою, позбавленою зайвої емоційності, суб’єктивності, надмірного захоплення метафорами, художніми засобами самовираження. Матеріал при викладенні повинен бути рівномірно розподілений між розділами.
Кожний компонент роботи (розділ, підрозділ) повинен мати свою певну завершеність – тобто в ньому повинна бути також невелика вступна частина (на зразок постановки проблеми, тільки стосовно даного розділу), викладення змісту, а також висновки стосовно змісту розділу.
При використанні цитат слід пам'ятати, що вони необхідні для підтвердження думки автора курсової роботи, або ж для висловлювання своєї думки на противагу іншій. Ними не слід зловживати.
Курсова робота повинна бути виконаною виключно українською мовою. Цитати з російськомовних джерел подаються без перекладу в лапках. Матеріал з іншомовних джерел подається з перекладом і обов’язковим посиланням.
Оформлення курсової роботи.
Титульний лист оформляється згідно зі зразком (додаток 1). Після титульного листа оформляється зміст роботи, який включає в себе вступ, основну частину (розділи і підрозділи), висновок, додатки (якщо вони є), список використаних джерел. (Додаток 2)
Вступ є обов'язковою частиною курсової роботи, який за обсягом не повинен перевищувати трьох друкованих сторінок.
Основна частина курсової роботи складається із розділів та підрозділів (останні можуть складатися із пунктів). Кожен розділ, підрозділ має містити логічний початок і висновок. Кожний розділ починається з нової сторінки і містить 5-8 сторінок.
Висновок є обов'язковою частиною курсової роботи, в якій викладаються найбільш важливі висновки та пропозиції, отримані автором при підготовці і написанні роботи. Висновки, як правило, повинні складають 2-3 сторінки.
Студентам слід мати на увазі, що до вступу і висновку слід приступати після того, як повністю готова основна частина курсової роботи.
Список використаних джерел є обов'язковою частиною курсової роботи. Усі більш-менш принципові думки, взяти з книжок та статей (а також звернення до текстів законів та конституцій) повинні бути підкріплені відповідними посиланнями на джерела. При цьому не є суттєвим, чи цитуєте ви думку буквально (в лапках), чи передаєте чужу думку своїми словами. Джерела, на які немає посилань в тексті роботи не вважаються опрацьованими і не рахуються в списку використаних джерел. Привласнення чужих думок є не тільки грубим порушенням наукового етикету, але й зазіханням на праві інтелектуальної власності (плагіат).
Якщо в ході написання курсової роботи студент робить схеми, графіки, таблиці, або додає до роботи зразки документів, вони повинні оформлятися в частині "додатки" після "закінчення". Додатки нумеруються у правому верхньому куті (Додаток 1, Додаток 2, Додаток 3 і т.д.). В тексті курсової роботи вказується (див. Додаток 1). Одночасно робиться нумерація сторінок додатків (за загальним правилом у нижньому правому куті).
Курсову роботу друкують на листі білого паперу формату А4 (210x297 мм) через 1,5 міжрядкових інтервали (шрифт — Times New Roman, розмір шрифту — 14). Поля: Верхнє та нижнє – 15-20 мм., ліве – 30 мм., праве – 10 мм.
Текст курсової роботи повинен бути розбитий на абзаци. Це показує, що автор у своєму викладі переходить до нової думки, нового твердження.
Обсяг курсової роботи повинен складати 25-30 друкованих сторінок, включаючи титульний лист, додатки, схеми, зміст роботи. Список використаних джерел не включається у обсяг курсової роботи.
Назви структурних частин курсової роботи ("зміст", "вступ", назви розділів, "висновки", "список використаних джерел") друкуються великими літерами симетрично до тексту. Кожну структурну частину роботи слід починати з нової сторінки (крім підрозділів). Нумерацію сторінок, глав, підрозділів, пунктів проставляють арабськими цифрами без знаку №.
Наприклад:
Вступ
Розділ 1. Поняття форми держави.
1.1. Форма державного правління. (перший підрозділ першого розділу).
1.2. Форма політичного режиму (другий підрозділ першого розділу).
1.3. Форма державного устрою (третій підрозділ першого розділу).
По тексту основні заголовки структурних елементів курсової роботи слід розташовувати посередині рядка без крапки на кінці та друкувати виділеним шрифтом без підкреслення.
Заголовки підрозділів слід починати з абзацного відступу та друкувати з прописної літери виділеним шрифтом без підкреслення та без крапки на кінці.
Слід мати на увазі, що першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, на якому нумерація сторінки не ставиться, але враховується при нумерації наступної сторінки. Нумерація сторінок проставляється у нижньому правому куті без крапки в кінці.
Важливе значення має правильне оформлення посилань на джерела та матеріали, які студент використовує при написанні курсової роботи:
1. Нумерація всіх посилань з визначенням номера джерела даного посилання у списку використаних джерел. У такому разі посилання оформляється у квадратних дужках з вказаними сторінками.
2. Якщо послання на нормативно-правовий акт, то в квадратних дужках зазначається лише номер у списку, без зазначення сторінки. Аналогічно оформляються посилання, якщо в тексті подається не цитата, а лише вказівка на автора, або посилання на Internet – ресурс.
Наприклад:
1. В історико-правовій науці загальноприйнято, що ... [ 23, с.145; 56, с.45;].
2. Відповідно до Закону України «Про власність»… [4] або «…Дана проблематика розглядалася у роботах Д. Яворницького, …. [21]
Оформлення списку використаних джерел є важливою складовою написання курсової роботи. В список включаються тільки ті джерела, які студент вивчав при написанні курсової роботи і на які зроблено посилання в самій роботі. Список джерел в загальний обсяг курсової роботи не включається, але нумерація сторінок продовжується.
При оформленні списку джерел, його слід умовно розділити на дві частини: нормативні акти і навчальну та спеціальну літературу (нумерація, при цьому, залишається наскрізною).
Нормативні акти розміщуються за їх юридичною силою (Конституція, закони, підзаконні нормативні акти. Нормативні акти однакової юридичної сили розміщуються у хронологічному порядку.
Наприклад:
1. Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990р.// Відомості Верховної Ради УРСР. — 1990. — № 31. – С.429.
2. Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 14 січня 1998 р. // Офіційний вісник України. – 1998. – № 6. – C. 219.
3. Про державний кордон України: Закон України від 4 листопада 1991 p. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 2. – C. 5.
4. Про затвердження Тимчасового положення про Раду національної безпеки і оборони України: Указ Президента від ЗО серпня 1996 р. // Уряд, кур'єр. – 1996. – 5 верес.
5. Про порядок державної реєстрації суб'єктів підприємницької діяльності: Постанова КМУ від 25 травня 1998 р. // Офіційний вісник України. – 1998. – № 21. – C. 767.
6. Про затвердження Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами: наказ Міністерства економіки України від 7 липня 1998 р. // Офіційний вісник України. – 1998. – № 29. – C. 1117.
Література розміщується у алфавітному порядку назв або прізвищ перших авторів.
Наприклад:
Один, два, три автори:
1. Юшков С.В. Нариси з історії виникнення і початкового розвитку феодалізму в Київській Русі. – К.: Наукова Думка, 1992. – 352 с.
2. Слюсаренко А.Г., Томенко М.В. Історія української конституції – К.: Т-во «Знання» України, 1993. – 192 с.
3. Сонько С.П., Кулішов В.В., Мустафін В.І. Ринок і регіонал істика: Навч. Посібник. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2002. – 380 с.
Чотири автори:
Інноваційна стратегія українських реформ / Гальчинський А.С., Геєць В.М., кінах А.К., Семиноженко В.П. – К.: Знання України, 2002. – 326 с.
П’ять та більше авторів:
Реверчук С.К., Ковалюк О.М., Стрельбицька С.М. та ін. Влада. Банки. Бізнес: Політекономія взаємодії та розвитку: Наукова монографія / За ред. С.К.Реверчука. – К.: Атіка, 2002. – 321 с.
Колектив авторів:
Україна: Інтелект нації на межі століть. Кол. Монографія / Керівник авторського колективу В.К.Врублевський. – К.: «Інтелект», 2000. – 516 с.
Багатотомні видання:
Нація та держава: теоретико-методологічний та концептуальний аналіз / За ред. Ю.Римаренка. У 2-х кн.. – К.: Донецьк, 1998. – Кн. 2.- 675 с.
Перекладні видання:
Циппеліус Р. Філософія права: Підручник: Пер. з нім. Є.М. Причепія. – К.: Тандем, 2000. – 290 с.
Збірки наукових праць
Вісник Запорізького Юридичного Інституту МВС України: Науково-практ. збірник. – Вип. 1. – Запоріжжя, 1997. – 174 с.
Матеріали конференцій
Панфьорова М.А. Право власності у римському праві та його рецепція у цивільному праві України // Актуальні питання реформування правової системи України: Зб. наукових ст. за матеріалами V Міжнарод. науково-практичної конференції. – Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2008. – С. 46-48.
Словники
Словник законодавчих термінів. – к.: Основа, 2000. – 608 с.
Складові частини книги
Панфьорова М.А. Українська культура після татаро-монгольської навали (друга половина XIII – XV ст.) // Українська і зарубіжна культура. Навчальний посібник / За заг. ред Заблоцької К.В. – Донецьк: “Східний видавничий дім”, 2001. – С. 263 – 273.
Складові частини збірника
Пинзенник П.В. Поділ юридичних осіб на підприємницькі та непідприємницькі організації // Держава і право. Зб. наук. праць. Юридичні та політичні науки. – Вип. 5. – К.: Видавничий дім «Юридична книга», 2000. – С. 231 – 236.
Складові частини журналу
Панфьорова М.А. Витоки формування політико-правової думки в Україні // Підприємництво, господарство і право. – К., 2009. - № 4. – С. 133 – 137.
Газетні статті
Курінний В. Війна з нелегалами // Хрещатик. – 2003. – 12 вересня. – С.10
Автореферати дисертацій
Кравченко П.А. Інтеграція вітчизняного культурно-історичного досвіду в сучасну українську державотворчу концепцію (соціально-філософський аналіз): Автореф. дис. д-ра філос. наук: 09.00.03 / Інститут філософії ім. Г.С.Сковороди Національної Академії Наук України. – К., 2001. – 39 с.
Інтернет-ресурси
Інформаційний бюлетень Харківської правозахисної групи – режим доступу: www.khpg.org/osvita/0033/osvita-t0033.html
При виявленні дослівного повного або часткового запозичення з виданих джерел, шляхом використання системи Інтернет, з чужих курсових робіт (в тому числі виконаних на замовлення), з компакт-дисків тощо, закріплена за студентом тема анулюється. Такому студенту призначається нова тема без продовження термінів її виконання.
Захист курсової роботи.
Курсова робота здається науковому керівникові за місяць до захисту для перевірки. Науковий керівник рецензує роботу.
В рецензії відзначається актуальність вибраної теми, позитивні риси самої роботи, а також недоліки і вказуються питання, на які необхідно звернути увагу при підготовці до захисту.
Курсова робота може бути не допущена до захисту у разі, якщо:
- в роботі відсутня хоча б одна з обов'язкових структурних частин;
- зміст роботи не відповідає обраній темі, або викладений матеріал не відповідає темі чи змісту роботи;
- в роботі використані застарілі джерела та література;
- при виявленні фактів переписування матеріалу з інших джерел без посилань (тобто плагіату);
- робота написана на тему, яка не передбачена у списку рекомендованих тем і не погоджена з науковим керівником роботи;
- в роботі суттєво порушені правила оформлення.
Курсова робота оцінюється згідно загальної шкали оцінювання: національної та ЕСТS.
Студент, який згідно з навчальним планом, повинен був захистити курсову роботу і не захистив її (незалежно від причин) не допускається до іспиту з історії держави та права України.
Додаток 1
Зразок оформлення титульного листа
Міністерство освіти і науки України
Дата добавления: 2023-01-08; просмотров: 25; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!