Лівобережжя з Києвом відійшло до Московської держави,



Адміністративнотериторіальний поділ України.

1)Історико-географічний огляд адміністративно-територіального поділу України.

Під сучасною назвою як самостійна держава наша країна розпочала свою історію 1919 р.

Саме тоді об'єднання двох новостворених (1917) українських держав - Західно­української Народної Республіки (ЗУНР) і Української Народної Республіки (УНР). Відтоді й почався сучасний етапформування адміністративно-територіального устрою нашої держави.

Незабаром молода українська держава втратила незалежність :

1) 1922 р. увійшла до складу Союзу Радянських Соціалістичних Рес­публік.

2)Закарпатська Україна відійшла до Чехословаччини,

3)Західна Волинь і Східна Галичина - до Польщі,

Північну Буковину й Південну Бессарабію захопила Румунія.

У складі СРСР територія України була поділена на 12 губерній.

У 1932 р. було введено подібну до сучасної триступеневу систему управління(центр, область,район) і утворено перші п'ять областей: Харківську, Київську, Вінницьку, Дніпропетровську й Одеську.

У 1939 р. Західна Волинь і Східна Галичина (Західна Україна),

2)в 1940 р. Північна Буковина й Південна Бессарабія були возз'єднані з Україною.

У 1945 р. до складу України увійшла Закарпатська Україна.

Поступово кількість областей збільшувалась, що пов'язано не тільки з перерозподілом існуючих територій, а й приєднанням нових.

1954 р. утворено Черкаську область,

 а Ізмаїльську об'єднано з Одеською. Цього ж року до складу України було включено Кримську область та місто Севастополь. У 1959 р. Львівську область було об'єднано з Дрогобицькою.

2) Сучасний адміністративно-територіальний устрій.

Сучасний адміністративно-територіальний устрій - поділ країни на адміністративні одиниці, відповідно до якого утворюються місцеві органи державної влади й управління.

Згідно з Конституцією України, систему адміністративно-територіального устрою нашої країни скла­дають Автономна Республіка Крим, області, райони, міста, райони в містах, селища і села.

До найвищих адміністративних одиниць належать Автономна Рес­публіка Крим, 24 області та два міста спеціального статусу - Київ і Севастополь. Такий статус надає цим містам права на рівні областей.

середню, ланку адміністративно-територіального устрою утворюють адміністративні райони (490), на які поділена кожна адміністративна область. На цьому рівні також виділяють міста облас­ного значення (177), до яких належать найбільші з 458 міст України (великі міста зазвичай поділяють на райони).

Найнижчою ланкою адміністративно-територіального устрою є міста районного підпоряд­кування (279), селища міського типу (886) й села (28 504).

Кожна адміністративно-територіальна одиниця має свої органи те­риторіального управління.

Автономна Республіка Крим, 24 області й міста спеціального статусу (Київ та Севастополь) підпорядковуються вищим державним органам влади.

Міста республіканського значення (11) підпорядковані органам влади Автономної Республіки Крим, а міста обласного значення (23) - органам влади областей.

Сільські насе­лені пункти відповідно звітуються перед сільськими радами.

Адміністративно-територіальний устрій, як відомо, призначений для полегшення управління нашою державою. Науково обґрунтова­ний підхід до створення системи адміністративно-територіальних оди­ниць сприяє не лише поступальному розвиткові економіки, а й виходу з кризових ситуацій у господарстві.

Недоліки

 непропорційність розмірів областей,

значні відмінності в кількості адміністративних одиниць нижчого рангу,

 нерівномірна віддаленість територій від обласного центру тощо.

 Тому останнім часом розглядають питання зміни адміністратив­них кордонів у межах нашої країни з метою ефективнішого управління господарством. Запропонуйте своє бачення вирішення цієї проблеми.

 

повчаль­ний і корисний досвід країн Європейського Союзу. Адже, попри відмінності в регіональному розвиткові України і держав ЄС, ми маємо спільні риси. Свого часу розвинуті нині країни Європи також зазнавали серйозних проблем у власній економіці. Однак вони змогли досягти успіхів, чому сприяло й ефективне реформування системи адміністративно-територіального управління. Переймаючи досвід сусідів по Європі, нам важливо не просто запозичувати чужі правила управління, а зуміти пристосувати їх до специфіки суспільно - економічного розвитку нашої держави.

 

1. Історико - географічний огляд адміністративно-територіального поді­лу України.

* Адміністративно-територіальний устрій України має давні традиції. Хоч ми достеменно й не знаємо, як територі­ально поділялися Трипільська цивілізація, Скіфія і Антія.

* За Ярослава Мудрого і Володимира Великого окремі князівства. Найдавнішими і найсильнішими серед них були Київське, Чернігівське і Галицько-Волинське.

У ЇХ—XI ст. територія сучасної України поділялася на Київську, Переяс­лавську, Чернігово-Сіверську, Волинську й Галицьку землі, які входили до складу Київської держави. Вони поділялися на волості, центрами яких були міста.

* У часи існування гетьманської держави був запроваджений полково – сотенний устрій. її територія поділялася на полки, кількість яких змінюва­лася. Полк одночасно був і військовою, і адміністративно-територіальною одиницею. Військова, виконавча й судова влада на території полку належала полковникові. Управління містами в Гетьманщині здійснювалося відповідно до їхнього статусу. Містами, які малі магдебурзьке право, управляли виборні магістрати. Самоврядування інших міст було обмежене.

* Система адміністративно-територіального устрою в Україні була найбільш демократичною за козацької доби. Тоді_Україна поділялася на полки, що складалися із сотень. Сотники, полковники і гетьман обиралися народом. Міста на той час мали самоупра­вління — магістрат.

 

* Відродження української державності в XVII ст. могло б визначати її особливості й понині. Прагнення зберегти дер­жавність змушувало Богдана Хмельницького укладати союзи із сусідніми країнами. Один з таких союзів — з Московською державою — став згубним для самостійності України. Скори­ставшись політичною ситуацією того часу, Москва уклала угоду з Польщею. Відповідно до неї Україну було поділено на дві частини:

Лівобережжя з Києвом відійшло до Московської держави,

Правобережжя — до Польщі.

Пізніше деякі території України були загарбані Поль­щею, Росією, Угорщиною, Румунією, Чехословаччиною, Австро - Угорщиною і належали їм у різні періоди. У їх складі Україна мала притаманний цим країнам адміністра­тивно-територіальний поділ.

 

* Після скасування гетьманства на Лівобережжі було ліквідовано полково-сотенний устрій.

 

* Спочатку царським урядом на території України було утворено п'ять намісництв, а згодом дев'ять губерній, серед них: Київська, Полтавська, Харківська, Катеринославська, Херсонська, Таврійська.

* Галичина була частиною Австрії (згодом Австро-Угорщини), де мала ста­тус провінції.

* Пізніше провінцією, але з меншою кількістю повітів, стала Буковина.

* У XVIII ст. Польща розпалася і була поділена між Росією і Австро-Угорщиною.

* Упершій половині XIX ст. Росія запровадила систему генерал-губернаторств. На території України було сформовано чотири генерал-губерна­торства: Київське (у складі Київської, Волинської й Подільської губерній). Харківське (Харківська й Воронезька губернії). Малоросійське (Полтавська й Чернігівська губернії) та Новоросійське (Катеринославська, Херсонська, Таврійська губернії й Бессарабська область).

* Після Першої світової війни і Лютне­вої революції 1917 р. в Росії виникли умови для возз'єднан­ня українського народу і створення Української держави.

*1 листопада1917в Києві було проголошено про створення Української Народної Республіки (УHP), до якої увійшли землі центральної і східної України?

 У часи Української Народної Республіки Центральна Рада запровадила поділ на нові адміністративно-територіальні одиниці — землі.

* У Західноук­раїнській Народній Республіці залишалася система адміністративно-тери­торіального поділу Австро-Угорщини. Олистопада 1918 р. y Львові патріотичні демократичні партії проголосили про створення Західноукраїнської Народної Республіки (ЗУНР).

* січня 1919 р. відбулося об'єднання (злука) цих двох респуб­лік в одну державу.

* Але зберегти свою державу не вдалося. Імперіалістичні держави знову використали Україну і її народ як ресурс для свого розвитку.

 

Російські війська захопили східну Україну, і вона в 1922 р. увійшла до новоствореного Союзу Радянських Соціалістичних Республік (СРСР). Західна Україна залишилася під Польщею.  

* У 1920 р. радянську Україну було знов поділено на губернії.

* У 1924 р. в її складі була створена Молдавська АСРР, до складу якої увійшла частина українських земель.

 *У 1925 р. замість губернського був уведений окружний поділ. Через сім років його змінила подібна до сучасної система управління з областями та районами.

* У 1932 р. були утворені перші області, серед них: Дніпропетровська, Київська, Одеська, Харківська. Надалі їхня кількість збільшувалася, а склад і кордони багатьох із них змінювалися.

* Із 1932 р. Україна, уже перебуваючи в складі СРСР, переходить на тристу­пеневу адміністративно-територіальну систему управління, що діє дотепер (центр — область — район. У тому ж році були створені Харківська, Київ­ська, Одеська, Дніпропетровська, Вінницька, Донецька й Чернігівська обла­сті.

* У 1937 р. в адміністративному поділі до них приєдналися Миколаївська, Полтавська, Житомирська й Кам'янець-Подільська (із 1954 р.— Хмельни­цька) області.

* У 1938 р. Донецька область була розділена на дві: Сталінську із 1961 p.— Донецька) і Ворошиловградську (зараз — Луганська).

* У 1939 р. виділилися в окремі адміністративні одиниці Запорізька, Сумська й Кірово­градська області.

* Після приєднання західноукраїнських земель був утворений ще ряд областей:

у 1939 р.— Львівська, Волинська, Тернопільська, Рівненська й Станіславська (із 1962 р.— Івано-Франківська);

* 1939 р. за таємною угодою між Німеччиною і Радян­ським Союзом Польщу знову було поділено, і землі Західної України увійшли до складу УРСР. Після приєднання західноукраїнських земель був утворений ще ряд областей:

* у 1940 р.— Чернівецька, ХХУ 1940 р. Румунія поверну­ла Україні Північну Буковину і Південну Бессарабію.

* У 1944 р. була виділена Херсонська область, У 1944 р. уряд СРСР депортував з Криму татар, а на їх місце із Центральної Росії переселили росіян. 

* Того самого року був підписаний договір між Польщею і СРСР, за яким частина території УРСР відійшла до Польщі. Уряд цієї країни депортував (примусово виселив) українців з тих земель. їхні села було зруйновано, і на тих місцях насаджено ліси.

** За договором 1945 р. між Чехословаччиною і Радян­ським Союзом до УРСР увійшла Закарпатська область, а в 1946 р.— Закарпатська.

* у 1954 р. Ізмаїльська область увійшла до Одеської; з окраїнних районів Вінницької, Київської, Кіровоградської й Полтавської областей була утворена Черкаська;

* у 1954 р. Кримську область Російської РФСР за рішенням Верховної Ради СРСР було передано до складу УРСР, у 1991 р. перетворена на Автономну Рес­публіку Крим (АРК).

 Так закінчилося формування сучасної території України.

+++++++++++++++++++                                           

* Адміністративно-територіальний устрій — система територіаль­ної організації держави, на основі якої утворюються й функціонують органи державної влади й місцевого самоврядування.

* Адміністратив­но-територіальний устрій передбачає ієрархічний поділ державної те­риторії на окремі адміністративні одиниці. Такими в різних країнах світу можуть бути штати, землі, області, райони,, провінції, департа­менти, автономні республіки, округи тощо.

* Адміністративно-тери­торіальний устрій закріплюється в конституціях держав, при цьому кордони між адміністративними одиницями не є такими суворими бар'єрами, як державні.

* Два основні види адміністративно-територіального устрою держав — унітарний і федеративний. При цьому близько 90 % країн світу, у тому числі й Україна, належать до унітарних — таких, що мають єдині органи влади, постанови яких обов'язкові для вико­нання у всіх адміністративних одиницях без винятку.

* Адміністративна область — адміністративно-територіальна оди­ниця в структурі держави, що має чіткі адміністративні межі та сис­тему органів місцевої влади й управління, які перебувають в одному населеному пункті — обласному центрі. Із часом кількість і конфігу­рація меж областей можуть зазнавати змін. Найбільшою є Одеська область, яка в 4 рази перевищує за площею найменшу Чернівецьку . Більшість областей України мають вихід до її державних кордо­нів.

Повністю внутрішніми є тільки шість областей — Хмельницька, Тернопільська, Черкаська, Кіровоградська, Полтавська й Дніпро­петровська. П'ять областей і АРК мають вихід до Чорного й Азовського морів.

 

* Нині територія держави має ієрархічний поділ (чітке під­порядкування нижчих одиниць вищим). До її складу входять: Автономна Республіка Крим, 24 області, 490 ра­йонів . У країні — 456 міст. Найбільші з них мають обласне підпорядкування. Таких населених пунктів налічується 167. Великі міста поділяються на райони. Два міста — Київ і Севастополь (вони мають спе­ціальний статус). Місто - герой Київ — столиця України, головний політичний центр держави, статус якого підтверджений Конституцією України, при­йнятої на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р. Ос­новна функція столиці — управління політичним, соціальним, куль­турним та економічним життям країни. Права Києва як найбільшого міста і столиці держави визначаються спеціальним Законом про столицю.

 

* За формою правління Україна є президентсько-парламентською республікою, головною одиницею територіальної структури якої є ад­міністративна область.

++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++++


Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 481; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!