VI.Узагальнення та усвідомлення вивченого матеріалу.

Формування читацької компетентності

Молодших школярів

 

                                                                    Книги –морська глибина!

                                                                        Хто в них пірна аж до дна,

                                                                        Той, хоч і труду мав досить,

                                                                         Дивнії перлини виносить.

                                                                                                     І. Франко

В історії розвитку людства читання завжди віді­гравало важливу роль. Сьогодні воно пронизує всі сфери нашого життя, покладене в основу інформа­ційної, освітньої, пізнавальної, професійної, а також щоденної діяльності людини.

Суспільство усвідомлює значення неперервної освіти, пов’язаної з необхідністю для людини змінити кілька видів діяльності протягом життя.

  Ким би не була сучасна людина , який би вид діяльності вона не обрала , вона завжди повинна бути читачем , і не тільки засвоювати зміст, а й знаходити потрібну інформацію , осмислювати її та інтерпретувати .

  Розвиток новітніх технологій потребує набагато кращого вміння читати, ніж раніше. Це пов'язано з тим, що в останні десятиріччя стрімко зростає обсяг інформації, яку необхідно засвоїти для успіш­ної-подальшої життєдіяльності. А це, у свою чер­гу, потребує збільшення темпу читання, швидкості розуміння і прийняття рішення. Тож читання стає основою освіти й самоосвіти, безперервною нави­чкою навчання людини протягом усього життя.

«Чи вмієте ви читати?» — якщо таке запитан­ня запропонувати сьогоднішнім школярам, то воно принаймні викличе здивування.

«Звичайно, що вміємо» — таку відповідь да­дуть діти.

Але якщо казати не про вміння складати літе­ри у слова, а про сприйняття прочитаного тексту, тоді, мабуть, для багатьох учнів проблема читання є дуже актуальною.

Видатний Й. Ґете казав: «Є три види читачів: перший — це той, хто насолоджується, не розмір­ковуючи, другий — хто судить, не насолоджуючись, і третій, серединний, — хто судить, насолоджую­чись, і, насолоджуючись, розмірковує. Саме остан­ній і відновлює твір знову».

На мою думку, підтримка читання — це стратегічно важливий елемент культури, інструмент підвищення інтелектуального потенціалу нації, творчого роз­витку особистостей та соціальної активності українського суспільства.

   Наразі, вивчаючи читання дітей як соціальне явище, фахівці різних країн дійшли тривожних висновків — інтерес до читання падає. Чис­ленні соціологічні дослідження вказують,що найбільш читаючі європейські країни: Великобританія 73,5%, Німеччина 66% і Франція 61%. Більше половини (50,9%) опитаних  соціологами  українців  зізналися, що не читають книги. Фіксують переміщення читання на 5-те місце після спілкування з друзями, прослуховування музики, комп’ютерних ігор та перегляду телебачення. Дитяче читання в Україні кричить SOS. Значно знизився соціальний статус книги.

     Шкільна практика підтверджує , що в дозвіллі сьогоднішнього школяра читання художньої літератури займає невисоку позицію , інтерес до літератури учнів помітно знижується. Багато в чому це пов'язано з невмінням учня розуміти прочитане. Література залишає читача наодинці з книгою , до того ж вимагає від нього інтелектуальних зусиль , оскільки читання - це творчість , мовна робота , активний процес , що спирається на життєвий досвід і духовну сферу читача , на роботу його уяви і пам'яті , думок і почуттів. Від уміння читати , залежить успіх учня і його бажання вчитися. 

Важливі кроки на шляху придбання необхідних якостей — це роз­виток мовних можливостей, навичок читання. Ми зараз можемо ствер­джувати, що суспільство, яке читає, є суспільством, що мислить. Для розвитку таких здібностей, як уміння бачити, говорити і читати, здій­снюють чутливі фази «вікна розвитку». Поки ці «вікна» відчинені, від­повідним чином здібності можуть розвиватися. Для мовного розвитку «вікна» зачиняються приблизно в 10 років, для розвитку здібностей до читання — у 13-14 років.

Нині, коли відбувається поступова реформа загальної середньої освіти на принципах гуманізації , демократизації, орієнтації навчання та розвиток особистості учня, формування життєвих компетентнстей, до грамотності читання ставляться інші вимоги, а саме, сформувати в учня уміння:

· Знаходження в тексті заданої інформації;

· Інтерпретація тексту;

· Рефлексія та оцінювання тексту.

  Перед учителем початкової школи , як ніколи раніше , гостро постає завдання захищати цінність читання , підняти його статус у свідомості дитини , прищепити до нього смак.

Істинне читання - це читання , яке , за словами М. Цвєтаєвої ,

«є співучасть у творчості ».

На уроці читання (літератури ) , як правило , немає місця особистим враженням школяра , його переживань , його суб'єктивним образам ; вивчений твір не розглядають як щось співзвучне теперішнього та майбутнього життя дитини , її внутрішнього суб'єктивного «я». А якщо цього немає , немає і інтересу до читання , немає мотивації , яка іде зсередини («хочу» ) , вона цілком підпорядкована мотивації , що йде ззовні ( « треба »).

Позитивне ставлення до читання починається з тієї хвилини , коли дитина відчує себе учасником подій , зображених письменником , коли він відкриє особистий сенс вчитися , коли книга з'явиться перед ним у ролі простору для реалізації його власного творчого потенціалу . Інтерес до читання і вплив книги на особистість - це нерозривні процеси . Де починається одне - починається і інше . Адже у кожної дитини , якою б малою вона не була, є запас життєвих вражень , уявлень , переживань. Книга як би виманює з цього запасу певні образи , воскрешає їх , актуалізує , по-новому структурує , співвідносить з читаним .

  Чим раніше дитина оволодіє навичками читання, тим легше їй вивчати всі інші предмети, передбачені програмою. Адже відомо, що неможливо добитися грамотного письма, якщо дитина не навчилася плавно читати і розуміти прочитане, немислимо навчитись розв’язувати задачі, оскільки за умови поганого читання їх тексту губляться логічні математичні залежності між величинами. Дитина, яка не вміє добре читати, переживає великі труднощі при виконанні домашніх завдань, їй не цікаво на уроках, вона приречена на розумову обмеженість і зубріння. Такий учень не буде активним читачем бібліотеки, не відчуватиме потреби спілкуватися з книгою, бо читання приносить йому не задоволення, а муку.

Отже, аналіз реального стану вказаної проблеми дає змогу зробити висновок про те, що актуальним залишається питання формування і розвитку читацької компетентності молодшого школяра.

Згідно Новому Державному стандарту початкової загальної освіти  основною метою навчання читання є розвиток дитячої особистості засобами читацької діяльності, формування читацької компетентності молодших школярів, яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентностей.

Досягнення даної мети передбачає вирішення наступних завдань:

· формування в учнів повноцінного читання, як базового у системі початкового навчання;

· ознайомлення учнів з дитячою літературою в авторській, жанровій, тематичній різноманітності;

· формування у дітей соціальних, морально-етичних цінностей через художні образи літературних творів;

· формування у школярів умінь сприймати, розуміти, аналізувати літературні і навчальні тексти різних видів; з використанням елементарних літературознавчих понять;

· розвиток мовлення учнів; формування умінь створювати власні висловлювання за змістом прочитаного;

· розвиток творчої діяльності школярів;

· формування в учнів прийомів самостійної роботи з різними типами і видами дитячих книжок; уміння здійснювати пошук, відбір інформації для вирішення навчально-пізнавальних завдань;

· виховання потреби в систематичному читанні, як засобові пізнання світу, загальнокультурного розвитку.

  Читацька компетентність учнів початкової школи - це сформована у дітей здатність до цілеспрямованого індивідуального осмислення книг до читання, по мірі читання і після прочитання книги. Сьогодні важливо не стільки дати дитині якомога більший багаж знань, скільки забезпечити його загальнокультурний, особистісний та пізнавальний розвиток, озброїти таким важливим умінням, як уміння вчитися.

Читацька компетенція - це не бігання очима по рядках, а постійно розвиваюча сукупність знань, навичок і умінь, тобто якість людини, яка вдосконалюється протягом усього його життя.

   Симон Соловейчик говорив: «Школа залишається останнім басті­оном друкованого слова й останнім шансом, щоби потяг до читання взагалі зберігся і вижив».

Завдання вчителя— «не втратити» жодного школяра, дати кожному можливість розкрити все краще, закладене природою, сім’єю. В основі моєї програми, по якій я працюю, лежить ідея: «Навчання із захопленням»

Для цього стараюсь організовувати та бу­дувати роботу так, щоб учень отримував задоволення від навчаль­ної та позакласної діяльності, розумово зростав щодня; спрямовувати навчально-виховний процес на розвиток творчої особистості, залуча­ючи дітей до читання, книги.

В своїй роботі хочу показати , як на практиці застосовую різні методи, засоби, шляхи формування повноцінної навички читання учнів молодшого шкільного віку, в становленні дитини-читача, здатної до самостійної читацької, творчої діяльності.

Формуючи читацьку компетентність я ставлю такі завдання - навчити учнів:

ü прийомам і стратегіям роботи з текстом ;

ü витягувати з тексту цікаву і корисну інформацію;

ü самостійно вибирати книги для читання;

ü працювати з різними джерелами інформації (словниками, довідниками, в тому числі і на електронних носіях);

ü висловлювати оціночні судження про прочитані творі;

ü розвивати потребу в читанні (самостійному, ініціативному) за допомогою використання різноманітних форм позакласної діяльності.

Перебуваючи в постійному творчому пошуку, я намагаюся поєднувати традиційні методи і форми навчання з інноваційною практикою.

В основу мого досвіду навчання читання покладено модель, що складається з трьох стадій:

ü діяльність до читання,

ü під час читання

ü  після читання.

Кожен урок читання розпочинаю з розвитку артикуляційного апарату та постановки дихання. Ці вправи я назвала “артикуляційна зарядка”, до якої ввійшли робота над скоромовкою, вправи для розвитку язика і губ, які не зв’язані з вимовою якого-небудь звуку, вправи, пов’язані з вимовою певного звука, складання та читання чистомовок, читання складів із дошки, таблиць різними способами (пошепки, губами, голосно, повільно, швидко), читання групи слів на одному диханні. Їх пропоную відповідно до теми уроку.  (Додаток 1)

Як засвідчує практика, швидкість читання залежить від кута зору– від кількості друкованих знаків, яку читач охоплює поглядом одночасно. Для розширення кута зору використовую:

· малюнкові, числові, буквені та складові піраміди, квадрати Шульте та Лезера;

· читання слів за таблицями, з’єднуючи склади;

·  читання слів, речень, абзаців та цілого тексту з різноманітним утрудненням (частинки букв відсутні через механічні перешкоди – надгризла мишка, проліз равлик, розмило дощем тощо);

· виконання завдань на відновлення слів із пропущеними буквами, речень, частин тексту із пропущеними буквами в словах;

· частини великого цілого тексту із пропущеними словами;

· абзаців та цілого тексту із пропущеними реченнями. (Додаток 2)

   На першій стадії для активізації читацької діяльності застосовую елементи технології розвитку критичного мислення.

ü прийом «Асоціативний кущ».

Як правило, застосовується на етапі актуалізації знань. Ми з дітьми «збираємо» слова, які мають до головного слову безпосереднє відношення.

Даний прийом стимулює учнів до висловлення додаткових ідей 

« Ключові слова»;

ü метод «Кероване читання з передбаченням». Після ознайомлення з назвою тексту та його автором перед читанням ставлю дітям питання, які дозволяють зробити припущення, про що саме буде текст (робота в парах чи групах). Текст розподіляю на частини, і далі читають його учні частинами. Зупинки роблять на більш цікавих місцях, створюю інтригуючу ситуацію очікування. Після прочитаної частини ставлю учням запитання. Пропоную зробити передбачення стосовно того, що буде далі. А після читання наступної частини це передбачення аналізується

На другій стадії активно практикую читання вголос. Таке читання створює відповідне мовне середовище, сприяє розвиткові навичок вимови. Воно є основним засобом, щоб взагалі навчитися читати, стати письменною людиною. Голосне читання сприяє розвиткові живої усної мови, виховує вміння говорити правильно, виразно. Тому на уроках показую учням зразки правильного, виразного читання і вимагаю цього від учнів. У своїй роботі використовую різні форми читання вголос: індивідуальне, хорове (якщо треба підтягти темп), вибіркове, читання в особах, у парах, ланцюжкове, читання “буксиром”, читання “дощиком”, читання “Незнайком”, читання “луною” за вчителем, читання напівголосне сусіду по парті, читання на одному диханні якнайбільше слів, читання із орієнтацією на розділові знаки, читання одного й того самого речення з різною інтонацією, інсценування.

При читанні мовчки успішно застосовую такі завдання, як пробігання дітьми очима по тексту або по його частині, приклавши до вуст палець; також навчаю перекладати текст, тобто знаходити потрібну інформацію, не читаючи текст, а лише пробігаючи очима по ньому (наприклад, знайти і прочитати слова певної дійової особи). 2-3 хвилини напруженого пошуку зовсім не втомлюють учнів. Ще одна умова пошуку – переглядати на швидкість. Пропоную знайти якомога швидше; знайти, випередивши товариша; доки я порахую до …. Наприклад: знайти найдовше слово, найкоротше слово, слово, в якому найбільше голосних, приголосних і інші.

В 3-4 класах особливу увагу приділяю мовчазному читанню, бо саме воно має стати головним видом читання в майбутньому.

У роботі з текстом використовую інноваційні методи роботи: метод творчого читання, метод пояснювального читання, метод читання-розглядання.

Застосовую такі читацькі стратегії, опанування яких відбувається переважно в групах або парах, що дозволяє формувати в учнів не лише мовленнєву , а й комунікативну компетентність:

Стратегія «Спрямоване  читання»,

Мета: сформувати вміння цілеспрямовано читати навчальний текст, ставити проблемні запитання, вести обговорення в групі.

1.Актуалізація.                                   

Прийом «Асоціативний кущ»: учитель пише

ключове слово або заголовок тексту, учні вислов­люють свої асоціації, учитель записує. Викорис­тання цього прийому дозволяє актуалізувати зна­ння, мотивувати подальшу діяльність, активізу­вати пізнавальну діяльність учнів, налаштувавши їх на роботу.

2.Учні мовчки читають невеликий за обсягом текст або частину тексту, зупиняючись на вка­заних місцях.

3.Учитель ставить проблемне запитання за про­читаним.

4. Відповіді кількох учнів обговорюють у класі.

5.Учні роблять припущення щодо подальшого розвитку подій.

Стратегія «Читаємо та запитуємо»

Мета: сформувати вміння вчитися самостійно працювати з друкованою   інформацією, формулювати запитання, працювати в парах.

1. Учні мовчки читають запропонований текст або частину тексту, визначену вчителем.

2.  Учні об’єднуються в пари й обговорюють, які ключові слова варто визначити в прочитаному.

3.  Хтось з учнів формулює запитання, викорис­товуючи ключові слова, інший — відповідає на нього.

І4.Обговорення ключових слів, запитань і відпо­відей у класі. Корекція.

Стратегія «СЕНКАН»

Мета: розвивати вміння учнів визначати ключові поняття прочитаного, головні ідеї, синтезувати здобуті знання, виявляти творчі здібності.

1. Учитель пропонує учням написати сенкан за ключовим словом тексту, який було опрацьо­вано.

Сенкан— «білий вірш», слоган з п’яти рядків

 Структура сенкана: ,

1.   Іменник (тема)

2.  Два прикметники (опис)

3.  Три дієслова (дія)

4.  Фраза з чотирьох слів (ставлення)

5.  Іменник (перефразування теми)

Зразок сенкана

1.   Шевченко

2.   Видатний і геніальний

3.  Навчає, пророкує, закликає

4.  «Став володарем у царстві духа» ’

5.  Кобзар

 

Для розвитку мовлення, творчого мислення на уроках читання проводжу роботу з ілюстраціями, малюнками. Намагаюсь  цілеспрямовано використовувати кожен малю­нок. З ним можна працювати на етапі «До читання» з метою пе­редбачення змісту твору, пояснення значень слів; на етапі «Під час читання» (знайти в тексті описаний епізод, відображений на малюнку; визначити, чи так діти уявляють цю картину, як зобразив художник, чи такий в їхній уяві виник художній об­раз), на етапі «Після читання» (порівняти малюнки, виконані до творів, у яких описана одна й та сама картина; поміркувати, чому художник ілюстрував цей епізод, а не інший).

 

Таким чином, до одного й того самого малюнка, але з різни­ми завданнями, можна звертатися  звертатися на уроці не один, а кілька разів

   Щоб виробити достатній рівень темпу читання, а також усвідомлення прочитаного, починаючи з першого класу, використовую систему ігрових форм, яка спонукає дитину читати більше і частіше на уроках і поза ними.

Такі ігрові вправи спрямовані на розвиток у дітей оперативної пам’яті, периферійного зору, на вдосконалення здатності вгадувати слова, наступні літери. За змістом і формою ігри досить різноманітні. Тому використовую їх дуже широко:

· під час обговорення прочитаної книги;

· на літературних ранках і святах;

· на всіх етапах уроку.      

В процесі ігор розвиваю в дітей інтелектуальні, моральні, вольові риси особистості, удосконалюю їх кругозір, розвиваю творчі задатки і здібності                                       (ДОДАТОК 4.)

  Вагоме місце розвитку читацької компетентності молодших школярів відводжу на уроках позакласного читання. Організацію позакласного читання в школі починаю з виявлення читацьких інтересів, початкових умінь та навичок користування книжкою. Для цього пропоную учням анкети. З першокласниками анкетування проводжу в усній формі. З учнями 3-4 класів – у письмовій формі. Також на батьківських зборах виявляю коло читання батьків та їх дітей за допомогою анкети. (Додаток 5)

Для уроків позакласного читання добираю твори, зміст яких емоційно насичений, здатний в учнів викликати різноманітні почуття. Свою роботу з книгою концентрую навколо читання вголос художніх творів (казок, віршів, оповідань).

У другому класі привчаю дітей самостійно налаштовуватись на читання нової дитячої книги. В класі постійно діє “Куточок читача”. В ньому обов’язково вивішую список рекомендованої літератури, який періодично поновлюю та доповнюю. Також в “Куточку читача” знаходяться рекомендації читачам, пам’ятки “Як домогтись оптимальної швидкості читання?, « Ми читаємо»

                                                                                     (Додаток  6).

В класі постійно організовую книжкові виставки, виставки дитячих газет і журналів “Пізнайко”, “Барвінок”, “Малятко” та ін..

Велику увагу приділяю обліку прочитаних книг, які учні ведуть у щоденниках читача. На уроках позакласного читання пропоную кращим школярам презентувати свої записи, за якими ми визначаємо кращого читача місяця, нагороджую грамотою.

Використовую в роботі проектний метод навчання, який дозволяє створити максимально сприятливі умови для розкриття та вияву творчого потенціалу учнів, розвивати уяву, фантазію, мислення, комунікативні здібності.  З метою формування читацької культури учнів постало завдання створити проект « Книга-мій вірний друг», до якого залучаю всі ланки діяльності класу. Всі учні разом зі мною, з батьками, бібліотекарем школи працюють над реалізацією цього проекту. (додаток7)

Результативність проведеної роботи визначається позитивними змінами, які простежуються у зростанні сформованості читацької компетентності. Моніторинг навчальних досягнень молодших школярів з читання показав зростання успішності знань учнів.

Я порівняла якість знань учнів з читання за 1 клас і за І семестр в 2 класі.

Також у багатьох учнів з'явилося бажання працювати на уроці, дізнаватися щось нове.

 

Перевірка навичок читання вголос і мовчки, контрольні роботи з читання, державна підсумкова атестація з читання показали відповідність освітнього рівня учнів 4 класу вимогам Державного стандарту початкової освіти та готовність школярів до вивчення літератури в основній школі.

Діти приймають участь у різних конкурсах «Найкращий читач класу», «Моя улюблена книга» фотоконкурс «Мама, папа, я- читаюча сімя», де учні займають призові місця.

  Висновок: технологія навчання читання дає позитивні результати. Методи і прийоми, які використовуються  в роботі, викликають в учнів інтерес до книги, допомагають розуміти прочитане - а значить, створювати передумови для подальшого розвитку розуму, морального і естетичного сприйняття світу, допомагають досягати добрих результатів у навчанні учнів.

Для формування читацької компетентності молодших школярів,  маючи на увазі тенденції та стратегії , методи, прийоми  і форми роботи,про які йшлося вище, можна дати вчителям такі рекомендації:

 

• вибирати найбільш раціональні види читання для засвоєння учнями нового матеріалу;

• викликати в учнів інтерес до читання шляхом упровадження ефективних форм і методів ро­боти з текстом;

• визначати характер діяльності різних груп учнів під час роботи з підручником;

• передбачати можливі труднощі учнів у тих чи інших видах навчальної діяльності;

• збільшувати рівень самостійності учнів у чи­танні;

• організовувати різні види діяльності учнів з метою розвитку в них творчого мислення;

• працювати над постійним удосконаленням естетичного смаку школярів;

• співпрацювати з батьками і бібліотекарем;

•   навчати самоконтролю й самоорганізації в різ­них видах діяльності; 

            

                СКРИНЬКА УКРАЇНСЬКИХ НАРОДНИХ КАЗОК.

«КОЛОБОК». Герої казки. Головний герой.

Мета:  

· поглиблювати знання учнів про казку;

· розвивати навички діалогічного мовлення;

· удосконалювати техніку читання учнів, використовуючи різні види роботи над тек­стом;

· збагачувати активний словниковий запас;

· учити правильно висловлювати власні думки; виховувати любов до народної творчості.

Обладнання : малюнок Колобка, маски до героїв казки, складова таблиця.

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

    Пролунав дзвінок,

    Починається урок.

    Будемо старанно працювати,

    Щоб сказати у кінці,

    Що у нашім другім класі

    Діти просто – молодці!

ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Завдання зі скриньки народних казок

— Чи знаєш ти українську народну казку, у якій пан загадав дівчині прийти до нього на гостину так, щоб ані їла, ані їхала, ані взута, ані боса, ані з гостинцем, ані без гостинця? Як вона називається? («Мудра дівчина» — українська народна казка)

— Пригадайте, хто і в якій казці співає таку пісеньку.

— Я по засіку метений,

Я на яйцях спечений.

ІІІ. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА

1. Розчитування за складовою таблицею

2. Читання скоромовки на одному мовленнєвому видиху

Їжак, їжаченя,

Їздять по гриби щодня.

Їжачиха помагає,

Сироїжки їм збирає

3. Гра «Читайте чітко і швидко!»

Забажала жабка в жбанку

На базар везти сметанку,

 їжакам

І жукам.

У банки

Наливає жабка сметанки.

А коли розпродасть

Цілий жбаник —

На зелений заробить жупанчик.

IV.МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

1. Метод «Передбачення»

    Загадка

Ой, набридло на віконці

Все на сонечку сидіть.

Я візьму і покочуся,

Щоб побачити весь світ. (Колобок)

V. СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Прийом «В гростях у казки»

До нас в гості завітав головний герой казки і запрошує на телепередачу «В гостях у казки» , як ви думаєте яку казку він пропонує прослухати казку

« Колобок»

2. Читання казки вчителем (с. 35-36). (Перша пригода)

Яких героїв казки запам’ятали?

3.Розповідання казки учнями.

— Так завершилася перша пригода Колобка. Далі в казці з’являються
герої, усе повторюється. Продовжте розповідь за схемою, уміщеною на
шому форзаці підручника.

4. Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне дочитування казки до кінця
Дайте характеристику Колобку

                                   

 

                                Колобок

 

веселий           довірливий       хвальковитий

Доведіть.

— У чому виявилися хитрість і підступність лисички?

Фізкультхвилинка

5. Робота над загадками

— Відгадайте загадки.


Гостроносий і малий,

Сірий, тихий і незлий.

Вдень ховається. Вночі

Йде шукать собі харчі.

Весь із тонких голочок.

Як він зветься?...

            (Їжачок)

 

Влітку медом ласував,

Досхочу малини мав.

А як впав глибокий сніг,

Позіхнув і спати ліг.

Бачив чи не бачив сни,

А проспав аж до весни.

             (Ведмідь)

 

Сірий, ікластий,

Хоче вівцю вкрасти.

       (Вовк)

 

Не ходжу я, а скакаю,

Бо нерівні ноги маю.

Через поле навмання

Перегнав би я коня.

            (Заєць)

Я руда, низького росту,

Хитра я і довгохвоста.

На курей я вельми ласа –

В них таке смачненьке м'ясо…

Вовку-брату я сестриця,

А зовуть мене…

               (Лисиця)


 

— Назвіть персонажів казки. Хто зайвий? (їжак)

— Кого бракує? (Діда, баби)

— У якій послідовності з’являються герої казки? (Учень, який відгадує
кового героя, надягає його маску. Після цього діти розігрують казку.)

6. Інсценізація казки.

7. Гра «Хто що символізує?»

Хитрість, підступність, спритність... (лисиця).

Жорстокість, жадібність, злість... (вовк).

Силу, незграбність, вайлуватість... (ведмідь)

Боягузтво, слабкість, несміливість... (заєць)

VІ. ПІДСУМОК УРОКУ.

— Яку казку читали? Чи є в неї автор?

— Цікаво бути артистом?

— Хто найкраще зобразив свого казкового героя?

І. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Намалювати свою ілюстрацію до казки

 

                                  СКРИНЬКА НАРОДНИХ КАЗОК.

«ГОРОБЕЦЬ ТА БИЛИНА». Розвиток подій.

 

Мета:

· продовжити ознайомленню учнів з українськими народними казками;

· учити від­творювати подальший розвиток подій, зважаючи на схему;

·  удосконалювати діало­гічне мовлення;

· розвивати увагу, пам'ять, швидкість мовлення;

· вчити дітей давати характеристику дійових осіб;

· виховувати любов до рідного слова.

Обладнання: складова таблиця, схема-малюнок до казки, малюнок горобця.

Тип уроку:  Урок формування умінь і навичок.

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Хочу побажати вам гарного уроку,

Щоб було цікаво всім нам працювати,

Щоб хотіли дуже всі відповідати.

Щоб допомагало вам вміння міркувати

І дванадцять балів легко заробляти.

 

ІІ. Актуалізація опорних знань.

1. Вправа для дихання «Вітер».

Сильний, дужий вітер дме,

 До землі дерева гне.

    (Глибоко вдихнути і сильно видихнути через рот.)

2. Вправа «Знайди букву та полічи».

         Робота з пошуковою таблицею.

         Готуємо очі та увагу до читання.

         Очі працюють «стрілою».

        Знайдіть і полічіть у таблиці всі букви а (7.)

— Знайдіть і полічіть у таблиці всі букви в (4.)

— Знайдіть і полічіть у таблиці всі букви ю (5.)

3. Гра «Слухняний язичок».

— Готуємо до читання свої язички. Повторюємо за мною і вставляємо і, що римуються.

Жу-жу-жу, жу-жу-жу!

Я із сонечком...(дружу)!

Шу-шу-шу, шу-шу-шу!

З вітерцем я теж.. .(лечу).

Ить-ить-ить, ить-ить-ить!

Джміль над квіткою.. .(дзвенить).

Лі-лі-лі, лі-лі-лі!

Українці ми ...(малі)!

Ай-ай-ай, ай-ай-ай!

Я люблю свій рідний... (край)!

4. Робота над скоромовкою

Ти, малий, скажи малому,

Хай малий малому скаже,

Хай малий теля прив’яже!

ІІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

Виставка - презентадія малюнків до казки Колобок.

Учні коментують зміст свого малюнка, добирають фрагмент казки, до якої він намальований.

IV. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

— Угадайте казкового героя!                                        

• Мають всі сіреньке пір’я,

Завжди скачуть на подвір’ї,

Галаслива їхня зграя,

Діти, хто пташок цих знає? (Горобці)

Метод «Передбачення»

— Як на вашу думку про кого буде йти мова в кзці?

— Сьогодні ми прочитаємо українську народну казку про пригоди гороб­ця - доброго молодця.

V.СПРИЙМАННЯ Й УСВІДОМЛЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Гра «Рибки». Самостійне читання учнями першої частини казки мовчки

— Назвіть персонажів казки.

— Хто головний герой казки?

— Що ви можете про нього сказати?

— Яким ви його уявляєте?

2.Робота в групах.

— Відтворіть подальший розвиток подій, зважаючи на схему, розміщу першому форзаці підручника.

3. Гра «Бджілки». Самостійне напівголосне дочитування кінцівки казки

— Яким ви уявляєте горобця наприкінці казки?

4. Словникова робота « Довідкове бюро»

Билина — стебло трав’янистої рослини.

Шуліка — великий хижий птах; коршак, яструб.

Довбня — велика дерев’яна палиця з потовщенням на кінці.

5. Гра «Небо і Земля»

Читати текст, «Небо» – припини читати, підніми очі вгору. «Земля»- продовжуй читати

6. Прийом « Складання презентації» за малюнками.

— Назвіть персонажів казки.

— До кого першого звернувся горобець?

— Як далі розвивалися події?

— Які слова в казці повторюються?

VI.Узагальнення та усвідомлення вивченого матеріалу.

Стратегія «Сенкан»

Горобець

Сірий, маленький,

Літає, просить, ображається.

Горобець просить допомоги.

Птах

VIІ. ПІДСУМОК УРОКУ

— З якою українською народною казкою ознайомилися?

— Чого вчить ця казка?

— Хто її головний герой?

— Яким ви уявляли горобця на початку казки, а яким — наприкінці?

— Чому змінилася ваша думка?

VIII.  ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Переказувати казку.

 

СКРИНЬКА УКРАЇНСЬКИХ НАРОДНИХ КАЗОК.

« ЛИСИЧКА-СЕСТРИЧКА». Вчинок героя казки. Повтор.

 

Мета:

· учити учнів свідомо і виразно читати казки;

· познайомити учнів з новим художнім прийомом «повторення»;

· розвивати вміння виділяти в тексті дійових осіб, давати їм характеристику;

· оцінювати вчинки героїв;

· виховувати чес­ність, порядність.

Обладнання: малюнок Лисички, таблиця складів, запис пісні  лисички з дитячої опери М. Лисенка «Коза-Дереза», схема малюнків до казки.

Тип уроку: Урок засвоєння нових знань.

 

Хід уроку

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

Вже дзвінок нам дав сигнал -

Працювати час настав

Тож і ти часу не гай,

Працювати починай.

ІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ .

1. Перевірка домашнього завдання

Гра «Естафета»

Переказ казки за естафетою.

2. Робота над скоромовкою

Бук бундючивсь перед дубом,

Тряс над дубом бурим чубом.

Дуб пригнув до чуба бука —

Буде букові наука.

3. Гра «Додай літеру»

Слова спокійно жили в книжці,

В яку вдалось пробратись мишці.

Вона початки відкусила,

У себе в нірці схоронила.

(Л) исичка, (к)урочка, (к)ачечка, (п)_ір’ячко,(х)_востик.

4. Робота над чистомовкою

Че-че-че, че-че-че —

Бабуся калачі пече.

Ча-ча-ча, ча-ча-ча —

Дай, бабусю, калача.

Чі-чі-чі, чі-чі-чі — їж, будь ласка, калачі.

 


5. Гра «Плутанка»»


Засобакали гавки,

Закицькали нявки,

Зажабали кваки,

Закачкали кряки,

Закізкали меки,

Забаранили беки.

 За зірки сховалось небо,

 Перестав усе як треба

 

6.  Вправа на інтонування речень.


 

Лисичка дуже хитра.


Лисичка дуже хитра!

Лисичка дуже хитра?

 

Прочитайте речення з тією інтонацією, на яку вказує розділовий знак.

Читайте речення з різним темпом за сигнальними картками.

( Н – нормальний, П – повільний, Ш – швидкий, Ск – скоромовкою)

 

ІІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

   ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І МЕТИ УРОКУ

 

— Упізнайте казкового героя!

• Хвіст рудий, а кінчик білий,

Я рибалка дуже вміла.

Свіжу рибу так люблю,

Що хвостом її ловлю. (Лисиця)

— Лисичка-сестричка — де одна з найулюбленіших героїнь українських народних казок. Про неї складено багато дитячих пісень. Послухайте одну з них. Учні слухають пісню лисички з дитячої опери М. Лисенка «Коза-Дереза».

Прийом «Асоціативний кущ»

                            ЛИСИЧКА - СЕСТРИЧКА                       зайці


Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 223; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:




Мы поможем в написании ваших работ!