II. Коротка вступна бесіда (2-3 хвилини).
Загальні вимоги до проведення уроків позакласного читання
(методичні рекомендації підготувала вчитель-методист Бредун В.А Широківської СЗШ№1, керівник РМО вчителів початкових класів)
Уроки позакласного читання мають власну специфіку та принципово відрізняються від уроків класного читання: на цих уроках вирішуються інакші задачі.
З однієї сторони, це відносно вільні уроки, на яких розвиваються читацькі інтереси, кругозір дітей, їх естетичні смаки та почуття, сприймання художніх образів, їх уявлення та творчість.
З іншої сторони, на цих уроках виконуються визначенні програмні вимоги, формуються навички та вміння, необхідні активному читачу.
Уроки позакласного читання повинні бути цікавими, стати святом книжки, учні чекають їх із нетерпінням , готуються до них на протязі тижня або двох.
Підготовка вчителя до уроків позакласного читання.
Підвищення ефективності уроку позакласного читання передусім залежить від якості підготовки вчителя до проведення такого роду занять. Ця підготовка має бути поетапною. Вона повинна включати в себе 4 етапи:
1. Ознайомлення з науково-методичною та психолого педагогічною літературою з проблем формування навичок читацької самостійності.
2. Ознайомлення зі списком рекомендованої літератури для учнів 1-4 класів. Вивчення фондів шкільної та міської (сільської) бібліотек. Добір творів для позакласного читання.
|
|
|
3. Перспективне планування:
- тематика уроків позакласної читання;
- типи уроків: традиційний (основний) і нетрадиційний (уроки-звіти, інтегровані уроки, уроки-КВК, вікторини тощо).
- види уроків: тематичний, жанровий, авторський.
4. складання конспектів уроків та оптимальних психолого-педагогічних умов).
Вчитель повинен враховувати, що уроки позакласного читання мають свої специфічні навчально-виховні цілі. Полягають вони в тому, щоб:
- забезпечити систематичне ознайомлення дітей і широким колом книг, що відповідають їхньому віковому розвиткові;
- допомогти учням засвоїти загальні особливості та закономірності, за якими групуються книги й упорядковуються їх різноманітність;
- навчити дітей вільно й безпомилково знаходити необхідну книжку, визначати завдання уроків позакласного читання в початкових класах - виховання активних читачів шляхом розвитку їхньої читацької самостійності.
Треба зауважити, що читацька самостійність характеризується, по-перше, наявністю в читача мотивів, що змушують його звертатись до книг, та, по-друге, наявністю системи знань, умінь і навичок, які дають йому можливість із найменшою затратою сил і часу реалізувати свої бажання відповідно до особистої і суспільної необхідності. Обєктивним показником читацької самостійності школяра є стійка самостійність і здатність читати книжки за усвідомленим вибором.
|
|
|
Завершальним етапом підготовки вчителя до уроків позакласного читання є складання конспектів занять.
Складаючи конспект уроку вчитель повинен дотримуватись ряд вимог, без дотримання яких уроки позакласного читання не будуть виконувати своїх задач.
Вимоги до уроків позакласного читання.
На кожному уроці ведеться облік того, що діти читали самостійно. Учні приносять до класу ті книжки, які вони прочитали або читають в даний момент, два або три учня коротко розповідають про прочитану книжку. Вчитель створює на уроці таку ситуацію, в якій виникає взаємний обмін власними думками, які продовжуються і поза уроком. На уроці виховується у школярів потреба поділитися з товаришами своїми думками про прочитані книги.
На кожному уроці організується рекомендація нових книжок. Форми рекомендації різноманітні: і обмін думками, і пряма рекомендація вчителя з показом рекомендаційної книжки.
Також вчителеві можна підготувати виставку книжок за темою заняття (на виставці подаються книги як прочитані учнями, так і запропоновані вчителем). Ця виставка на початку уроку колективно розглядається за чітко визначеним планом, який відповідає темі й меті уроку (наприклад, дітям пропонується встановити, чи всі книжки відповідають темі заняття; чи не виставлена одна й таж книжка двічі; якщо книжки збігаються за назвою, то яка між ними різниця; книжки яких авторів виставленні; пропонуються визначити жанри виставлених творів і т. п.). Систематична робота в такому напрямку має на меті сформувати таку важливу читацьку навичку, як орієнтація в книжковому „морі”.
|
|
|
На кожному уроку позакласного читання передбачаються спеціальні вправи, спрямовані на вироблення в учнів умінь користуватися прийомами самостійної читацької діяльності (наприклад, відтворення змісту вибраної та прочитаної книги за епізодами, за планом; звертання до довідкової літератури та матеріалів із періодики; засвоєння закономірностей: автор - книги; тема - книги тощо).
Під час кожного уроку позакласного читання учні читають розповідь, оповідання, повість, казку, вірш, байку; прочитують оповідання в цілому, якщо воно невелике за обсягом, читають підряд на 2-3 уроках або прочитують уривки з книги, яку читає весь клас. Частіше за все читають вголос; але використовують також і читання про себе, і читання напамять віршів, і інсценування, і читання за ролями.
|
|
|
На кожному уроці має місце елементи аналізу прочитаного оповідання - не тільки у формі бесіди (відповіді на питання вчителя), але у формі вільних висловів.
На кожному уроці дається щось нове в читацьких вміннях: вміння знайти відомості про автора, вміння зорієнтуватися в книжці за її заголовком, вміння створити виставку, вміння писати відгук о книжці або вести читацький щоденник і т. п.
На уроках позакласного читання доцільно використовувати такі методи та прийоми роботи:
БЕСІДА. Її використовують не так розгорнуто, як на звичайних уроках читання. Форму бесіди приймає і обговорення прочитаних книжок, і рекомендації нових; елементи бесіди допомагають виділити головне в прочитаному оповіданні, вияснити послідовність подій, часу та місця дії. Своєрідність на уроках позакласного читання полягає в тому, що всі питання розраховані на більш високу самостійність школярів, ніж звичайно, на розгорнуті відповіді, на зволікання додаткових відомостей - із життя, із інших книжок.
Як і на звичайних уроках, бесіди бувають вступні, супутні, підсумкові.
Доцільно використовувати у ході бесіди такі методи та прийоми роботи:
- навчання відповідати за зразком;
- постановка проблемних запитань (завчасно) для осмислення відповіді вдома, з ілюстрацією індивідуально дібраного літературно-художнього і довідкового матеріалу;
- навчання вміння ставити своїм товаришам запитання (цікаві, пізнавальні, творчі, пошукові, загадки) до прочитаного.
СЛОВНИКОВА РОБОТА. Вона грає на уроках позакласного читання допоміжну роль: пояснюються складні слова, звертається увага школярів на особлива яркі, вдалі відбори мовлення, які необхідно запамятати. Розібрати всі слова. Які можуть показатися дітям складними, незрозумілими на уроках позакласного читання просто неможливо. Словникова робота тут орієнтується на довідники, на примітки до тих форм, які використовуються у житті.
ПЕРЕКАЗ ПРОЧИТАНОГО на уроках позакласного читання поступово відходить від традиційної форми близького до зразку переказу: учні передають сюжет прочитаної книжки, переказують уривок, який більш сподобався, передають прочитане в ролях, інсценізують окремі сцени з прочитаної книги. Систематично використовують і такий вид роботи, як написання твору.
ВИРАЗНЕ ЧИТАННЯ ВГОЛОС слід використовувати як основний прийом, який дозволяє іноді краще всіх роздумів визвати в учнів найглибше колективне хвилювання, потребу в спілкуванні.
Готуючись до уроку позакласного читання, вчитель має постійно звертатися до словників, довідників, переглядати книги, старі видання журналів, книжок. Із цих джерел він черпає повчальні для вихованців матеріали, з якими вони самостійно ознайомитися ще не можуть.
Планування, структура і методика уроків позакласного читання в молодших класах.
Оскільки уроки позакласного читання розвивають школярів, виховують, в них активність, то структура уроків різноманітна. Кожний урок - це творчість вчителя та школярів, і чим більше вони різноманітніше, тим більше успіхів досягає вчитель зі своїм класом.
Плануються уроки позакласного читання відразу на один семестр, причому в плані обовязково передбачаються всі необхідні форми класної та позакласної роботи з книжкою. При складанні такого плану обовязково враховуються обставини, які полегшують організації. Позакласного читання в даному класі, а саме:
- рівень підготовки школярів;
- специфіка умов школи (соціальних склад батьків дітей, фактичний книжний фонд тощо);
- навчально-виховні задачі відповідного періоду навчання.
Якщо внести до уваги розрізнення між етапами організації позакласного читання та незвичайно широкого діапазону вимог до маленького читця на протязі чотирьох років навчання, стає зрозумілим, наскільки різноманітні уроки, присвячені рішенню цих задач. Особливості уроків визначаються, по-перше, етапами системи позакласного читання, по-друге, навчальними задачами, тобто програмою, по-третє, виховними задачами. Які ставляться школою або вчителем в класі, по-четверте, інтересами самих школярів.
В 1 класі більша кількість уроків, на яких нові тексти читаються вчителем або окремими школярами, вже оволодівши ми навичками читання. (перший етап); на другому етапі - навчальному - на уроках позакласного читання читають самі школярі, причому не окремі, а всі, але домашнє, самостійне читання в учнів ще погано розвинене.
На підготовчому етапі, де урок позакласного читання триває 20 хвилин, до фрагменту уроку добирається оповідання (розповідь, казка чи вірш), доступне та цікавіше першокласникам, розраховане на 5-6-хвилине читання, з тим щоб залишився час для бесіди, переказу змісту, для розгляду обкладинки, ілюстрацій.
Структура уроку на цьому етапі може бути такою:
І. Організаційний момент.
II. Коротка вступна бесіда (2-3 хвилини).
Дата добавления: 2018-02-18; просмотров: 677; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!