Министерство образования, науки, молодежи и спорта
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 червня 2010 року Солом’янський районний суду м. Києва
у складі головуючого судді -Букіної О.М.
при секретарях –Балагура О.С., Волошиній О.В., Бессоновим О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Іностранноє частноє проізводствєноє унітарноє прєдпріятіє « Алкопак» до Державного Департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України та ОСОБА_1 про визнання недійсним патенту України на промисловий зразок №19250 та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Іностранноє частноє проізводствєноє унітарноє прєдпріятіє « Алкопак», Державного Департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про визнання права власності на об’єкт інтелектуальної власності та визнання недійсним патенту України № 18070, -
ВСТАНОВИВ:
В серпні 2009 року Іностранноє частноє проізводствєнноє унітарноє прєдпріятіє «Алкопак» (надалі – Позивач) звернулося до суду з позовом до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України (надалі – Відповідач-1) та ОСОБА_1 (далі-Відповідач-2) та просить визнати недійсним патенту України № 19250 на промисловий зразок «Кришка для пляшки «МТР» та зобов’язати Державний Департамент інтелектуальної власності МОН України опублікувати у офіційному бюлетені «Промислова власність» відомості про визнання патенту України № 19250 на промисловий зразок «Кришка для пляшки «МТР» недійсним повністю з дати публікації про його видачу.
|
|
|
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що є власником патенту України № 18070 на промисловий зразок «Засіб для закупорювання пляшок з висувним ковпачком», який було видано за заявкою № s 2008 01527 від 31.07.2008 р.
У той же час, Державним Департаментом інтелектуальної власності МОН України, було видано відповідачу -2 ОСОБА_1 патент України № 19250 на промисловий зразок «Кришка для пляшки «МТР» за заявкою № s 2009 00666, поданою до Установи 09.06.2009 р.
Позивач посилається, що патент України № 19250 не відповідає умовам патентоспроможності, тобто не є новим, оскільки сукупність суттєвих ознак цього промислового зразка стала загальнодоступною у світі до дати подання ОСОБА_1 заявки до Установи, тобто до 09.06.2009 року.
У якості доказів в підтвердження позовних вимог, Позивач посилається на ту обставину, що всі суттєві ознаки промислового зразка за спірним патентом України № 19250 на промисловий зразок «Кришка для пляшки «МТР» були використані з промислового зразка «Засіб для закупорювання пляшок з висувним ковпачком» за патентом України № 18070, що належить позивачу та який було видано раніше.
|
|
|
Позивач вважає, що промисловий зразок «Кришка для пляшки «МТР» за патентом України № 19250 повинен бути визнаний недійсним на підставі п. «а» ч.1. ст. 25 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки».
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.
Представник Державного Департаменту інтелектуальної власності МОН України проти позову заперечував посилаючись на те, що дії по реєстрації промислового зразка й видачі патенту України №19250 повністю відповідали законодавству.
Так, відповідно до ст. 14 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» за заявкою на промисловий зразок проводиться формальна експертиза. Якщо заявка відповідає вимогам статті 11 Закону та документ про сплату збору за подання заявки оформлено правильно, заявнику надсилається рішення про видачу патенту. На підставі рішення про видачу патенту на промисловий зразок та за наявності документа про сплату державного мита за видачу патенту Установа публікує у своєму офіційному бюлетені відомості про видачу патенту.
Одночасно з публікацією відомостей про видачу патенту Установа здійснює державну реєстрацію патенту на промисловий зразок, для чого вносить до Реєстру відповідні відомості.
|
|
|
Виходячи з наведених норм Закону, під час проведення експертизи заявки, заявлений об’єкт не перевіряється на відповідність умові патентоспроможності – новизні.
Відповідно до ст. 18 Закону патент на промисловий зразок видається під відповідальність його власника без гарантії чинності патенту.
Представник Відповідача-1 вважає, що під час видачі патенту України № 19250 на промисловий зразок «Кришка для пляшки «МТР», Держдепартамент не порушив вимог законодавства України та діяв у відповідності до Закону та Конституції України.
Також посилався на те, що належним доказом відсутності новизни промислового зразку за спірним патентом може бути висновок відповідної судової експертизи, а тому вважає, що позивач повинен довести позовні вимоги належними доказами у справі.
В судовому засіданні представник відповідача-1 просив в задоволенні позову до Державного Департаменту інтелектуальної власності МОН України відмовити.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 проти задоволення позову заперечував мотивуючи тим, що промисловий зразок «Кришка для пляшки «МТР» за патентом України № 19250 станом на дату подання заявки був новим, тобто відповідав умовам патентоспроможності.
|
|
|
Заперечуючи проти первинного позову, ОСОБА_1 подано зустрічний позов до Іностранного частного проізводствєнного унітарного прєдпріятія «Алкопак» про визнання за ОСОБА_1 права інтелектуальної власності та права авторства на промисловий зразок «Кришка для пляшки «МТР» за патентом України №19250.
В обґрунтування заявленого зустрічного позову ОСОБА_1 стверджує, що своєю творчою працею створив промисловий зразок «Кришка для пляшки «МТР» та 09.06.09 р. подав заявку на отримання патенту України на промисловий зразок «Кришка для пляшки «МТР». За результатами поданої заявки, Відповідачем-1 видано патент України № 19250 та відомості про це опубліковано у бюлетені «Промислова власність» № 13 від 10.07.2009 р.
Відповідач ОСОБА_1 вважає, що Відповідач-1 видав патент України № 19250, як такий, що відповідав умовам надання правової охорони визначеним законом.
Зважаючи на дані обставини, відповідач ОСОБА_1 вважає, що він є автором та власником патенту України № 19250 на промисловий зразок «Кришка для пляшки «МТР» та йому належать права інтелектуальної власності на цей промисловий зразок, які оспорюються позивачем.
Посилаючись на дані обставини представник відповідача-2 в судовому засіданні просив визнати за ОСОБА_1 право інтелектуальної власності та права авторства на промисловий зразок «Кришка для пляшки «МТР» за патентом України №19250 та задовольнити зустрічний позов, а в задоволенні первинного позову відмовити.
Представники позивача у судовому засіданні проти зустрічного позову заперечували, зазначивши, що відповідно до встановленої процедури, Департаментом проводиться лише формальна експертиза заявок на видачу патенту на промисловий зразок, тобто кваліфікаційна експертиза не проводиться.
Вважають, що право інтелектуальної власності на промисловий зразок та право на визнання автором такого об’єкта інтелектуальної власності належить лише особі, яка є автором такого промислового зразка, тобто самостійно створила промисловий зразок. При цьому, право інтелектуальної власності автор набуде лише за умови, що промисловий зразок буде придатним для цього – новим. На думку представників позивача, промисловий зразок за патентом №19250 не є новим, а тому вважають, що підстав для задоволення зустрічного позову ОСОБА_1 не має.
Представник відповідача-1 в судовому засіданні також заперечував проти зустрічного позову посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість.
Крім того, в листопаді 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України та Іностранного частного проізводствєнного унітарного прєдпріятія «Алкопак» про визнання недійсним патенту №18070 на промисловий зразок «Засіб для закупорювання пляшок з висувним ковпачком» та зобов’язання Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України опублікувати в офіційному бюлетені «Промислова власність» відомості про визнання патенту України №18070 на промисловий зразок «Засіб для закупорювання пляшок з висувним ковпачком» недійсним повністю з дати публікації про його видачу ( далі -зустрічний позов).
Ухвалою суду від 23.04.2010 р. вказаний позов було об’єднано для сумісного розгляду з первинним позовом та зустрічним позовом ОСОБА_1.
Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що є власником патенту України №19250 на промисловий зразок «Кришка для пляшки «МТР». У той же час, Відповідачем-1 видано патент України №18070 на промисловий зразок «Засіб для закупорювання пляшок з висувним ковпачком» власником якого є Іностранноє частноє проізводствєнноє унітарноє прєдпріятіє «Алкопак».
Сукупність суттєвих ознак промислового зразка «Засіб для закупорювання пляшок з висувним ковпачком» за патентом №18070, співпадає із сукупністю суттєвих ознак промислового зразка «Кришка для пляшки «МТР» за патентом України № 19250, право інтелектуальної власності на який, належить ОСОБА_1
ОСОБА_1 посилався, що заявка на промисловий зразок за патентом України №19250 подана раніше, ніж відповідна заявка на промисловий зразок за патентом України №18070.
Вважає, що сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентом України №18070 стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки Іностранним частним проізводствєнним унітарним прєдпріятієм «Алкопак» , тобто до 31.07.2008 р.
В судовому засідання представник ОСОБА_1 просив визнати недійсним патент України №18070 з підстав передбачених п.п.»а», «в» ст.25 Закону України « Про охорону прав на промислові зразки», тобто, що спірний промисловий зразок не відповідає умовам надання правової охорони та внаслідок подання заявки з порушенням прав позивача.
Також посилався, що позивачем за первинним позовом подано позов до суду про визнання недійсним патенту України №19250, права ОСОБА_1 цим порушені.
В судовому засіданні представник ОСОБА_1 позов підтримав та просив його задовольнити.
Представник Відповідача-1 у судовому засіданні проти позову ОСОБА_1 заперечував посилаючись на те, що єдиною підставою в обґрунтування заявлених ОСОБА_1. вимог, є його права, що випливають з патенту України №19250 на промисловий зразок «Кришка для пляшки «МТР».
На дату подання ОСОБА_1 заявки на отримання цього патенту, Держдепартаментом раніше зареєстровано та видано патент України №18070 на промисловий зразок «Засіб для закупорювання пляшок з висувним ковпачком», що належить позивачу за первинним позовом.
Посилався, що ОСОБА_1 не надано доказів в підтвердження його прав, що виникли до 31.07.2008 р. , тобто до дати подання заявки позивачем за первинним позовом.
В судовому засіданні представник Відповідача-1 також зазначив, що кожна особа має підтвердити та надати докази в обґрунтування заявлених вимог, проте ОСОБА_2 не надано жодного доказу в підтвердження відсутності новизни патенту України №18070 .
З цих підстав представник Відповідача-1 просив у задоволенні позову відмовити.
Представники позивача за первинним позовом у судовому засіданні проти позову ОСОБА_1 заперечували посилаючись на те, що заявка за №s 2008 01527 на отримання патенту України №18070 була подана раніше, ніж заявка ОСОБА_1 на отримання патенту України № 19250.
Стверджують, що саме ОСОБА_1 було використано усі суттєві ознаки промислового зразка за патентом України №18070 , який належить позивачу за первинним позовом.
Вважають, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та не підтверджені відповідними доказами у справі.
За таких обставин, просили в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Суд, вислухавши пояснення сторін, допитавши експертів, дослідивши та оцінивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 1 Закону «Про охорону прав на промислові зразки» промисловий зразок - це результат творчої діяльності людини у галузі художнього конструювання.
Згідно зі ст. 5 Закону, об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи фарбування або їх поєднання, які визначають зовнішній вигляд промислового виробу і призначені для задоволення естетичних та ергономічних потреб.
Суд вважає встановленим, що промисловий зразок за патентом України № 19250 не був новим на дату подання заявки до Установи, внаслідок чого вказаний патент підлягає визнанню недійсним враховуючи з наступного.
Судом встановлено, що 09.06.2009 року відповідачем ОСОБА_1 було подано заявку № s 2009 00666 на видачу патенту України на промисловий зразок «Кришка для пляшки «МТР» ( а.с. 69 т.1).
За результатами розгляду цієї заявки Департамент видав ОСОБА_1 патент України № 19250 на промисловий зразок «Кришка для пляшки «МТР», про що зроблено публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність» № 13 від 10.07.2009 р.( а.с. 75 т.1).
Станом на дату розгляду справи патент України № 19250 на промисловий зразок «Кришка для пляшки «МТР» є чинним, що підтверджується випискою з Державного реєстру патентів України на промислові зразки та відомостями з Інтерактивної бази даних «Промислові зразки, зареєстровані в Україні», розташованої на Інтернет-сайті Укрпатенту ( а.с. 246 т.2).
Відповідно до ч.6 ст.5 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» обсяг правової охорони, що надається, визначається сукупністю суттєвих ознак промислового зразка, представлених на зображенні (зображеннях) виробу, внесеному до Реєстру, і засвідчується патентом з наведеною у ньому копією внесеного до Реєстру зображення виробу. Тлумачення ознак промислового зразка повинно здійснюватися в межах його опису.
Відповідно до п.1 ст.5 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» правова охорона надається промисловому зразку, що не суперечить публічному порядку, принципам гуманності і моралі та відповідає умовам патентоспроможності.
У п.1 ст.6 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» вказано, що промисловий зразок відповідає умовам патентоспроможності, якщо він є новим.
Згідно з ч.2 зазначеної статті промисловий зразок визнається новим, якщо сукупність його суттєвих ознак не стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до Установи або, якщо заявлено пріоритет, до дати її пріоритету. Крім того, у процесі встановлення новизни промислового зразка береться до уваги зміст усіх раніше одержаних Установою заявок, за винятком тих, що на зазначену дату вважаються відкликаними, відкликані або за ними Установою прийняті рішення про відмову у видачі патентів і вичерпані можливості оскарження таких рішень.
Встановлено, що позивач є власником патенту України № 18070 на промисловий зразок «Засіб для закупорювання пляшок з висувним ковпачком», який було видано за заявкою № s 2008 01527 від 31.07.2008 р. Відомості про видачу патенту України № 18070 на промисловий зразок «Засіб для закупорювання пляшок з висувним ковпачком» опубліковані в офіційному бюлетені «Промислова власність» № 24 від 25.12.2008р., тобто раніше ніж було подано заявку на видачу спірного патенту ( а.с. 9, 33, 52 т.1).
Для вирішення питання стосовно того, чи містяться у матеріалах справи відомості, за якими сукупність суттєвих ознак промислового зразка «Кришка для пляшки «МРТ» стала загальнодоступною у світі до подання заявки до Установи, а саме до 09.06.2009р., необхідно провести порівняльний аналіз сукупності суттєвих ознак промислового зразка «Засіб для закупорювання пляшок з висувним ковпачком» за патентом України № 18070, та сукупності суттєвих ознак «Кришка для пляшки «МРТ» за патентом України № 19250.
Відповідно до ст. 143 ЦПК України для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, судом призначено судову експертизу об’єктів інтелектуальної власності на вирішення якої поставлене наступне питання: чи містяться в матеріалах справи відомості, за якими сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентом України №19250 стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до Установи, а саме до 09.06.2009 р.?
Експертне дослідження проведене відповідно до Закону України «Про судову експертизу» кваліфікованим судовим експертом ОСОБА_3, який має кваліфікацію судового експерта з питань інтелектуальної власності, у тому числі за спеціальністю 13.4. «Дослідження, пов’язані з охороною прав на промислові зразки» (свідоцтво Міністерства юстиції України № 933) та внесений до реєстру атестованих судових експертів.
За результатами проведення судової експертизи експертом складено висновок № 591 судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності від 23 березня 2010 р. ( а.с. 178-187 т.1).
Висновком судової експертизи встановлено, що у матеріалах справи, а саме – в копії патенту України №18070 на промисловий зразок «Засіб для закупорювання пляшок з висувним ковпачком» (а.с. 9-15) містяться відомості, за якими сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентом України №19250 стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до Установи - 09.06.2009 р.( а.с. 187 т.1).
Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_3 повністю підтримав складений ним висновок, дав повну, обґрунтовану та вичерпну відповідь на поставлені запитання сторін.
Суд вважає, що вищезазначений висновок експерта є таким, що повністю узгоджується з дослідженими в судовому засіданні матеріалами справи та приймається судом в якості належного доказу того, що сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентом України № 19250 стала загально доступною у світі до дати подання заявки на його видачу.
Аналізуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що промисловий зразок за патентом України № 19250 не є новим, а тому не відповідає умові патентоспроможності, встановленій в ч.1 ст.6 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки».
Згідно з ст. 469 Цивільного кодексу України права інтелектуальної власності на промисловий зразок визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом.
У відповідності до приписів п. а) ч. 1 ст. 25 Закону патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі невідповідності запатентованого промислового зразка умовам патентоспроможності, визначеним цим Законом.
Зважаючи на встановлення судом того, що промисловий зразок за патентом України №19250 не відповідає умовам надання правової охорони, оскільки не є новим, суд вважає, що патент України № 19250 на промисловий зразок «Кришка для пляшки «МРТ» підлягає визнанню недійсним, а вимоги позивача за первинним позовом задоволенню в цій частині.
Оскільки, згідно чинного законодавства України, зокрема, п. 2.3. Положення про Державний реєстр патентів України на промислові зразки, затвердженого Наказом Міністерства освіти і науки України від 12.04.1001 р. № 290, у процесі ведення реєстру до нього вносяться відомості щодо визнання патенту недійсним повністю або частково і такі відомості (зміни щодо правового статусу патенту) в силу п. 1.3. вказаного положення Держдепартамент публікує в офіційному бюлетені «Промислова власність», суд визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги позивача за первинним позовом щодо зобов’язання Держдепартаменту внести зміни до Державного реєстру патентів України на промислові зразки щодо визнання недійсним патенту України № 19250 та здійснення публікації про це в офіційному бюлетені «Промислова власність».
Відповідно до ч. 1 та ч. 8 ст. 14 Закону експертиза заявки на видачу патенту має статус науково-технічної експертизи і проводиться закладом експертизи відповідно до цього Закону та правил встановлених на його основі Установою (Правил складання та подання заявки на промисловий зразок, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України від 18 лютого 2002 р. N 110).
Під час проведення експертизи: встановлюється дата подання заявки; визначається, чи належить об'єкт, що заявляється, до об'єктів, зазначених у пункті 2 статті 5 цього Закону; заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам статті 11 цього Закону; документ про сплату збору за подання заявки перевіряється на відповідність встановленим вимогам.
Тобто, патент України на промисловий зразок видається за відповідності заявочних матеріалів формальним вимогам, яка встановлюється під час формальної експертизи.
Отже, при проведенні експертизи заявки, орган експертизи не перевіряє матеріали заявки на промисловий зразок на відповідність умовам патентоспроможності, а саме критерію новизни промислового зразка. Патент на промисловий зразок видається за результатами формальної експертизи заявки на промисловий зразок і відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону видається під відповідальність його власника без гарантії чинності патенту.
Таким чином, видача патенту України № 19250 на промисловий зразок «КРИШКА ДЛЯ ПЛЯШКИ «МТР» Департаментом була здійснена без проведення експертизи промислового зразка на відповідність умовам патентоспроможності згідно зі ст. 6 Закону.
Однак, це не спростовує того, що спірний патент не відповідає умовам патентоспроможності та не виключає необхідності застосування прямих приписів законодавства щодо наслідків визнання патенту недійсним.
Зокрема, згідно з ч. 3 ст. 25 Закону при визнанні патенту чи його частини недійсними Установа повідомляє про це у своєму офіційному бюлетені.
Патент або його частина, визнані недійсними, вважаються такими, що не набрали чинності, від дати публікації відомостей про видачу патенту, що передбачено п. 4 ст. 25 Закону.
З огляду на викладене, посилання відповідача-2 про те, що промисловий зразок «Кришка для пляшки «МТР» за патентом України № 19250 станом на дату подання заявки був новим, тобто відповідав умовам патентоспроможності суд вважає необґрунтованим , оскільки відповідної кваліфікаційної експертизи Відповідачем-1 не проводилося.
Стосовно тверджень Відповідача-1 про відсутність порушених прав позивача за первинним позовом, суд вважає їх безпідставними з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Так, згідно зі ст. 464 ЦК України майновими правами інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок є: 1) право на використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка; 2) виключне право дозволяти використання винаходу, корисної моделі, промислового зразка (видавати ліцензії); 3) виключне право перешкоджати неправомірному використанню винаходу, корисної моделі, промислового зразка, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом. Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок належать володільцю відповідного патенту, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Відповідно до п. 3 ст. 20 Закону патент надає його власнику право забороняти іншим особам використовувати промисловий зразок без його дозволу, за винятком випадків, коли таке використання не визнається згідно з цим Законом порушенням прав власника патенту.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач за первинним позовом звернувся до суду з вимогою визнати недійсними патент України № 19250 на промисловий зразок, виданий Державним департаментом інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України, оскільки останній не відповідає умовам надання правової охорони, визначеного ст.ст. 5, 6 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки», оскільки сукупність суттєвих ознак промислового зразка стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до Установи, тобто до 09.06.2009 року. Джерелом таких відомостей є патент України на промисловий зразок«Засіб для закупорювання пляшок з висувним ковпачком» №18070, що належить позивачу за первинним позовом.
В зв’язку з цим, суд вважає встановленим, що подання відповідачем ОСОБА_1 заявки та одержання патенту України №19250, є достатньою підставою для того, щоб у позивача виникло передбачене ч.1 ст.3 ЦПК України право на звернення до суду за захистом права на промисловий зразок.
Згідно з витягу з Державного реєстру вбачається, що чинність патенту підтримана до 09.06.2010 року, проте дана обставина не впливає на висновки суду щодо визнання даного патент України № 19250 недійсним.
Як вбачається з витягу з Державного реєстру станом патент є чинним, тобто з державного реєстру не виключений.
Крім того, відповідно до ст.24 Закону дія патенту припиняється з першого дня року, за який збір не сплачено.
Проте, як випливає з даної норми, річний збір за підтримання чинності патенту може бути сплачено, а документ про його сплату може надійти до Установи протягом 6-ти місяців після встановленого строку, в даному випадку кінцевий строк 09.12.2010 року.
Щодо зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права інтелектуальної власності та права авторства на промисловий зразок «Кришка для пляшки «МТР» за патентом України №19250, визнання недійсним патенту України №18070 на промисловий зразок «Засіб для закупорювання пляшок з висувним ковпачком» та зобов’язання Департаменту опублікувати відомості про визнання патенту України № 18070 недійсним, суд вважає їх безпідставними з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 та ч. 8 ст. 14 Закону експертиза заявки на видачу патенту має статус науково-технічної експертизи і проводиться закладом експертизи відповідно до цього Закону та правил встановлених на його основі Установою. Під час проведення експертизи: встановлюється дата подання заявки; визначається, чи належить об'єкт, що заявляється, до об'єктів, зазначених у пункті 2 статті 5 цього Закону; заявка перевіряється на відповідність формальним вимогам статті 11 цього Закону; документ про сплату збору за подання заявки перевіряється на відповідність встановленим вимогам.
У відповідності до ст. 18 Закону, патент видається під відповідальність його власника без гарантії чинності патенту.
Тобто, Відповідач-1 при видачі патенту тільки декларує за заявником право власності на промисловий зразок та не здійснює перевірки, належить йому це право власності на промисловий зразок чи ні, та чи відповідає промисловий зразок умовам патентоспроможності, тобто експертиза заявки на промисловий зразок проводиться за формальними вимогами.
Отже, сам факт видачі Держдепартаментом відповідачу ОСОБА_1 патенту України №19250 на промисловий зразок «Кришка для пляшки «МТР» не доводить того, що такий патент відповідає умовам патентоспроможності, зокрема, такому критерію як «новизна».
Жодних інших доказів, окрім патенту №19250 на промисловий зразок «Кришка для пляшки «МТР», у підтвердження своїх позовних вимог по зустрічному позову ОСОБА_1 чи його представниками не надано.
Згідно з приписами ст. 418 ЦК України право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності, визначений цим Кодексом та іншим законом. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності, зміст яких щодо певних об'єктів права інтелектуальної власності визначається цим Кодексом та іншим законом.
Відповідно до ст. 422 ЦК України право інтелектуальної власності виникає (набувається) з підстав, встановлених цим Кодексом, іншим законом чи договором.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 423 ЦК України особистими немайновими правами інтелектуальної власності є право на визнання людини творцем (автором, виконавцем, винахідником тощо) об'єкта права інтелектуальної власності .
Згідно з ч. 2 ст. 423 ЦК України особисті немайнові права інтелектуальної власності належать творцеві об'єкта права інтелектуальної власності.
У відповідності до приписів п. 1. ч. 1 ст. 463 ЦК України суб'єктом права інтелектуальної власності на промисловий зразок є автор промислового зразка.
Відповідно до ст. 462 ЦК України набуття права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок засвідчується патентом .
Відповідно до ч. 1 ст. 461 ЦК України промисловий зразок вважається придатним для набуття права інтелектуальної власності на нього, якщо він, відповідно до закону, є новим.
Виходячи з вищенаведених норм чинного законодавства вбачається, що право інтелектуальної власності на промисловий зразок та право на визнання автором такого об’єкта інтелектуальної власності належить лише особі, яка є автором такого промислового зразка, тобто самостійно створила промисловий зразок. При цьому, право інтелектуальної власності автор набує з моменту видачі патенту на відповідний промисловий зразок.
Таким чином, на момент звернення до суду з зустрічним позовом права інтелектуальної власності ОСОБА_1 на промисловий зразок за патентом України №19250 були чинними та засвідчувалися вказаним патентом України.
Підставою для звернення до суду з первинним позов було визнання недійсним патенту України № 19250 , що належить відповідачу ОСОБА_1 з підстав невідповідності умов надання правової охорони, а не оспорювання авторства та права інтелектуальної власності ОСОБА_1 на промисловий зразок за патентом України № 19250.
За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 за зустрічним позовом про визнання права інтелектуальної власності та права авторства на промисловий зразок за патентом №19250 , є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним патенту №18070 на промисловий зразок «Засіб для закупорювання пляшок з висувним ковпачком» та зобов’язання Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України опублікувати в офіційному бюлетені «Промислова власність» відомості про визнання патенту України №18070 на промисловий зразок «Засіб для закупорювання пляшок з висувним ковпачком» недійсним повністю з дати публікації про його видачу.
В судовому засіданні представник відповідача-2 посилався, що сукупність суттєвих ознак промислового зразка «Засіб для закупорювання пляшок з висувним ковпачком» за патентом №18070, співпадає із сукупністю суттєвих ознак промислового зразка «Кришка для пляшки «МТР» за патентом України № 19250, право інтелектуальної власності на який, належить ОСОБА_1 Стверджував, що заявка на промисловий зразок за патентом України №19250 подана раніше, ніж відповідна заявка на промисловий зразок за патентом України №18070. Вважає, що сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентом України №18070 стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки Іностранним частним проізводствєнним унітарним прєдпріятієм «Алкопак» , тобто до 31.07.2008 р.
Суд вважає безпідставними твердження ОСОБА_1, як підставу для визнання недійсним патенту України №18070, про те, що заявка на промисловий зразок за патентом №19250 подана ним раніше, аніж відповідна заявка позивача за первинним позовом на промисловий зразок за патентом №18070, тобто, сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентом №18070 стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки, тобто до 31.07.2008 р.), з огляду на наступне.
Судом встановлено, що відповідно до повідомлення Департаменту №21378/3 від 11.06.2009 р. про встановлення дати подання заявки на промисловий зразок, датою подання заявки ОСОБА_1 №s 2009 00666, за якою останній отримав патент №19250, встановлено 09.06.2009 р. ( а.с. 69 т.1).
У той же час, відповідно до повідомлення Департаменту №24031/4 від 06.08.2008 р. датою подання заявки за №s 2008 01527, за позивач за первинним позовом отримав патент №18070, встановлено 31.07.2008 р .( а.с.52 т.1).
Таким чином, матеріалами справи доведено, що заявка № s 2008 01527 позивача за первинним позовом була подана раніше відповідної заявки ОСОБА_1 № s 2009 00666, чим спростовуються твердження ОСОБА_1
Для вирішення питання стосовно того, чи стала загальнодоступною у світі до дати подання ІП «Алкопак» заявки, тобто до 31.07.2008 р.) сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентом №18070 судом за клопотанням сторін призначена судова експертиза об’єктів інтелектуальної власності.
Експертне дослідження проведене відповідно до Закону України «Про судову експертизу» кваліфікованим судовим експертом ОСОБА_4, який має кваліфікацію судового експерта з питань інтелектуальної власності, у тому числі за спеціальністю 13.4. «Дослідження, пов’язані з охороною прав на промислові зразки» (свідоцтво Міністерства юстиції України № 1231) та внесений до реєстру атестованих судових експертів.
За результатами проведення судової експертизи експертом складено висновок № 611 судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності від 31 березня 2010 р. ( а.с. 308 -310 т.1)
Висновком судової експертизи встановлено, що сукупність суттєвих ознак промислового зразка за патентом України №18070 не стала загальновідомою в світі до дати подання заявки до Установи, а саме до 31.07.2008 р. , виходячи з наданих на дослідження матеріалів справи №2-619/10 р.
З висновку судової експертизи вбачається, що в матеріалах справи відсутні відомості, які б спростовували новизну промислового зразку за патентом України № 18070.
Допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_4 пояснив, що ним проводилося дослідження згідно матеріалів цивільної справи. Відповідно до вимог закону йому заборонено здійснювати патентний пошук на спростування новизни наданого на дослідження об’єкта інтелектуальної власності, оскільки такі відомості повинна подати сторона у справі.
Пояснив, що проведене дослідження здійснювалося за наявними матеріалами справи, єдиним джерелом на підставі якого ним складено висновок був патент України № 19012, який був поданий на реєстрацію пізніше ніж спірний патент України №18070.
Ст. 57 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Однак, висновок експерта для суду не є обов'язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими статтею 212 ЦПК України.
В судовому засіданні 10.06.2010 року , після проведення судової експертизи, представники відповідача-2 посилалися на те, що надання доказів на спростування новизни патенту України № 18070 потребує певного часу. Стверджували про те, що відповідні докази наявні, проте в судове засідання їх надати не можуть та не могли зазначити конкретно посилання на них.
Для з’ясування питання щодо можливості надання доказів в процесі розгляду даної справи та вирішення відповідного клопотання про призначення додаткової експертизи, представник відповідача ОСОБА_5 пояснив, що надати їх не має можливості, оскільки вони є неякісними та потребують певного дослідження.
Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі , мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному і повному з’ясуванню обставин справи, та сприяє у здійсненню їхніх прав у випадку встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмету позову на власний розсуд.
З пояснень представників відповідача-2 вбачається, що ОСОБА_1 в короткий термін вимушений був подати свої зустрічні вимоги. Внаслідок таких дій, у нього не було достатнього часу для підготовки та надання певних доказів у справі.
Як вбачається з матеріалів справи зустрічний позов ОСОБА_1 було подано 24.11.2009 року та 26.11.2009 року ( а.с. 118, 201 т.1).
З наданого клопотання представника відповідача-2 ОСОБА_5 поданого 14.09.2009 року про відкладення розгляду справи вбачається, що останнім проводиться вступний патентний пошук на спростування новизни промислового зразку за патентом України № 18070. Проте, станом на 10.06.2010 року відповідних досліджень до суду надано не було ( а.с.30).
З огляду на викладене вище , суд вважає, що у відповідача-2 було достатньо часу для надання доказів в підтвердження заявлених вимог щодо відсутності новизни промислового зразку за патентом України №18070, проте їх до суду надано не було.
Оцінивши висновок № 611 судової експертизи об’єктів інтелектуальної власності від 31 березня 2010 р за правилами ст.212 ЦПК України, суд приймає його до уваги в якості доказу того, що ОСОБА_1 не спростовано новизну промислового зразка за патентом України № 18070.
У відповідності до приписів п. в) ч. 1 ст. 25 Закону патент може бути визнано у судовому порядку недійсним повністю або частково у разі видачі патенту внаслідок поданням заявки з порушенням прав інших осіб.
Проте, відповідачем ОСОБА_1 також не надано доказів в підтвердження його прав, що виникли до 31.07.2008 р., тобто до дати подання заявки позивачем за первинним позовом на патент України №18070 та як наслідок видача даного патенту з порушенням прав ОСОБА_1
Крім того, матеріалами справи підтверджено, що саме сукупність суттєвих ознак промислового зразку за патентом України № 19250 відтворює суттєві ознаками промисловим зразком за патентом України № 18070, тобто який виданий раніше, що підтверджується висновком судової експертизи за № 591 від 23.03.2010 року.
Аналізуючи викладене вище, суд вважає безпідставними та такими, що не підтверджені відповідними доказами у справі зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1, а тому не знаходить підстав для задоволення зустрічних позовних вимог про визнання недійсним патент України №18070 на промисловий зразок «Засіб для закупорювання пляшок з висувним ковпачком» та зобов’язання Департаменту опублікувати в офіційному бюлетені «Промислова власність» відомості про визнання патенту України №18070 на промисловий зразок «Засіб для закупорювання пляшок з висувним ковпачком» недійсним повністю з дати публікації про його видачу.
Згідно з ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Враховуючи те, що відповідно до ст. 18 Закону України «Про охорону прав на промислові зразки» патент видається під відповідальність його власника без гарантії чинності патенту, а порушень встановленої процедури видачі патенту з боку Департаменту у ході судового розгляду не встановлено, суд присуджує понесені судові витрати ві витрати понесені у справі за рахунок ОСОБА_1
Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь Іностранноє частноє проізводствєноє унітарноє прєдпріятіє « Алкопак» понесені витрати по сплаті держмита у розмірі 17,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7,50 грн., а всього 24,50 грн.
На підставі викладеного та керуючись Законом України „Про охорону прав промислові зразки”, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 66, 88, 209, 212-215 ЦПК, суд,-
ВИРІШИВ:
Позов Іностранноє частноє проізводствєноє унітарноє прєдпріятіє «Алкопак» до Державного Департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України та ОСОБА_1 про визнання недійсним патенту України на промисловий зразок №19250 задовольнити.
Визнати недійсним патент України 19250 на промисловий зразок „ КРИШКА ДЛЯ ПЛЯШКИ «МТР» .
Зобов‘язати Державний департамент інтелектуальної власності внести до Державного реєстру патентів України на промислові зразки відомості про визнання повністю недійсним патенту України № 19250 на промисловий зразок та опублікувати відомості про це в офіційному бюлетені "Промислова власність".
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Іностранноє частноє проізводствєноє унітарноє прєдпріятіє « Алкопак» держмито у розмірі 17,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 7,50 грн.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Іностранноє частноє проізводствєноє унітарноє прєдпріятіє «Алкопак», Державного Департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про визнання права власності та авторства на промисловий зразок за патентом України № 19250 та визнання недійсним патенту України № 18070, відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя:
Анализ
В данном деле ведётся спор между иностранным предприятием «Алкопак» и Государственным Департаментом интеллектуальной собственности Украины по поводу признания недействительным патента «Крышка для бутылки «МТР».
Свои требования «Алкопак» обосновывает тем, что является собственником патента « Способ для закупоривания бутылок с выдвижным колпаком», который был выдан за год до того, как ответчик выдал спорный патент. Истец также утверждает что его промышленный образец использован для получения патента «Крышка для бутылки «МТР».
Как выяснилось, две полезные модели абсолютно похожи, но патенты на них выданы в разный промежуток времени.В процессе рассмотрения дела был привлечен соответчик – ООО «Грант», которое является собственником спорного патента «Крышка для бутылки «МТР». В ходе судебного разбирательства ООО «Грант» подало встречный иск, основывая свои требования тем, что совокупность существенных признаков промышленного образца не были общеизвестными в мире до подачи заявления в Государственный департамент интеллектуальной собственности Украины.
В результате спорных требований была назначена судебная экспертиза. Эксперт дал обоснованное заключение в которм гласилось, что совокупность существенных признаков промышленного образца за патентом « Способ для закупоривания бутылок с выдвижным колпаком» не были общеизвестными в мире до даты подачи заявки в Государственный Департамент интеллектуальной собственности Украины а именно 31.07.2008 г. Совокупность существенных признаков за патенотом «Крышка для бутылки «МТР» были уже общеизвестными в моент подачи заявления Государственный Департамент интеллектуальной собственности Украины.
Также выяснилось, что встречный иск ООО «Грант» является необоснованным, так-как предприятие не смогло предоставить достатосных доказательств.
После чего суд вынес решение: Удовлетворить иск «Алкопак» и признать патент «Крышка для бутылки «МТР» недействительным.
Заключение
Из вышеуказанного спора можно сделать вывод, что полезные изобоетения в Украине плохо охраняются. Это подтверждается тем, что Государственный Департамент интеллектуальной собственности при выдаче патента только декларирует право собственности на промышленный образец и не осуществляет проверки, принадлежит ли ему это право собственности на промышленный образец или нет, соответствует ли промышленный образец условиям патентоспособности, тоесть экспентиза заявки на промышленный образец проводится по формальным требованиям.
Но это не ошибка Департамента, так –как данынй вид процедцры указан в законе. Так, исходя из приведенных норм Закона, при проведении экспертизы заявки на полезную модель, заявленный объект не проверяется на соответствие условиям патентоспособности, в частности, условию патентоспособности «новизна», поскольку согласно ст. 25 Закона Украины «Об охране прав на промыщленные образцы» декларационный патент на полезную модель выдается под ответственность его владельца за соответствие полезной модели условиям патентоспособности.
Следовательно проблема в законе, так – как, на мой взгляд, Государственному Департаменту интеллектуальной собственности Украины следует проводить не формальную проверку заявления, а проводит более полную экспертизу промыщленного образца, в том числе на наличие «новизны». Из – за того,что это не проводится многие добросовестные патентовладельцы не могут полностью осуществлять свои имущественные и личные – неимущественные права.
Так же нужно усилить ответственность за незаконное использование объектов промышленной собственности, так – как бывает, что одно лицо может зарегистрировать объект промыщленной собственности, заранее зная, что он принадлежит другому лицу. Однако при этом возникает проблема, потому что будет очень сложно доказать, что лицо заранее знало о существовании патента.
Министерство образования, науки, молодежи и спорта
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 178; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!