Буковинське народне віче в Чернівцях



ХV. УТВОРЕННЯ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ

План

1. Проголошення ЗУНР.

2. Внутрішня і міжнародна політика ЗУНР.

3. Буковинське Народне Віче в Чернівцях.

4. Акт злуки УНР і ЗУНР

5. Польсько – українська війна і поразка ЗУНР (1918-1919рр.)

 

Проголошення ЗУНР

На початку ХХ століття західноукраїнські землі (Східна Галичина, Північна. Буковина й Закарпаття) перебували у складі Австро – Угорської імперії.

Унаслідок поразки І світової війни в жовтні 1918 р. Австро- Угорська імперія почала розпадатися, майже через 20 місяців після падіння Російської імперії.

В жовтні 1918 р. в Австро – Угорщині відбулась революція. Імператор прийняв маніфест про федеративну перебудову імперії. Це сприяло активізації національного руху галицьких українців.

18 жовтня 1918 р. у Львові відбувся з’їзд політичних і громадських діячів українських земель Австро – Угорщини. На ньому українські парламентарії з Галичини і Буковини, керівники політичних партій і церковні ієрархи - разом 150 чол. утворили у Львові Українську Національну Раду (УНР).

Наступного дня, 19 жовтня 1918 року Українська Національна Рада заявила про намір створити на українських землях, що входили до складу Австро-Угорщини незалежну Українську державу. Своїх цілей Національна Рада прагнула добитися виключно мирними методами.

Але в розвиток подій втрутилися поляки. 28 жовтня 1918 р. у Кракові була створена ліквідаційна комісія, котра заявила про намір перебрати владу в Галичині у свої руки.

У цей критичний момент, група молодих українських офіцерів на чолі з капітаном січових стрільців Дмитром Вітовським, роздратованих повільним легалістським підходом Народної Ради, взяла справу у свої руки. Вночі 31 жовтня вони поспішно зібрали всіх українських солдат, що служили в австрійських частинах Львова, й заволоділи містом. Українські військові з’єднання взяли під свій контроль усі головні пункти Львова, потім Станіслава, Тернополя, Коломиї, Рави-Руської та інших міст Східної Галичини. Прокинувшись 1 листопада населення побачило, що на міській ратуші майорить український блакитно-жовтий прапор, скрізь висіли плакати з повідомленнями про те, що тепер вони є громадянами української держави. Австрійський уряд був змушений погодитися на передачу влади в Східній Галичині Українській Національній Раді.

9 листопада, після того як всі українські партії досягли угоди про співпрацю у формуванні уряду, було призначено тимчасову раду міністрів, або тимчасовий Державний секретаріат на чолі з досвідченим парламентарем Костем Левицьким. Через 4 дні, 13 листопада, уряд, прийнявши присягу, проголосив про створення нової держави - Західноукраїнська Народна Республіка.

Президентом ЗУНР став голова Української Національної Ради Євген Омелянович Петрушевич (1863-1940рр.)- юрист і колишній член австрійського парламенту.

В ході революції в Австро – Угорщині виникла ще одна держава – Польща. Польща претендувала на землі східної Галичини. Як тільки поляки почули про проголошення ЗУНР одразу проголосили їй війну. УГА не змогло захистити Львів і відступила до Тернополя, згодом до Чорткова, де відбулася велика битва, в якій УГА зазнала поразки. Польські війська захопили всю Галичину до Заліщик і Снятина. Петрушевич виїхав до Відня, а УГА на чолі з Є. Коновальцем (військовим міністром) пішла на Київ.

 

2. Внутрішня і міжнародна політика ЗУНР

Основні заходи внутрішньої політики ЗУНР:

ü За короткий час була сформована ефективна система управління. Невідкладно були прийняті важливі документи : про тимчасову адміністрацію, судочинство, земельну реформу, про освіту, організацію війська.Було створено Українську Галицьку армію (УГА), яка на весну 1919 р. нараховувала понад 100 тис. вояків.

ü Утверджувалися державні символи: гербом ЗУНР став золотий лев на синьому фоні обернений у правий бік, а прапором держави стало жовто-блакитне полотнище. Українська мова була проголошена державною. Прийнято закон про громадянство.

ü Проголошувалась ліквідація великого землеволодіння (переважно поляків), але здійснення земельної реформи відкладалося до завершення війни.

ü Установлювалася державна монополія на продаж зерна, хліба, цукру, спирту, сірників, шкіри, худоби. В обіг вводилася власна валюта – гривня і карбованець. Вводилася заборона на вивіз нафти. Відбудовувалися залізниці.

ü Гарантувалися широкі права національним меншинам. Їм було обіцяно 30 % місць у майбутньому парламенті й право користуватися власною мовою.

Зовнішня політика ЗУНР:

ü Національна Рада висунула свої притензії на Східну Галичину, Лемківщину, північно-західну частину Буковини, Закарпаття. Це загострило відносини ЗУНР з Польщею. Польща висунула територіальні претензії до ЗУНР, окупувала частину західноукраїнських земель, а 5 листопада 1918 року почалася війна Польщі і ЗУНР.

ü ЗУНР відкрила посольства в Австрії , Угорщині, Німеччині, Чехословаччині, США, Канаді, Італії, Бразилії.

ü У 1919 р. делегація ЗУНР брала участь у Паризькій мирній конференції.

Місця перебування уряду ЗУНР:

Листопад 1918 р. Листопад- грудень 1918 р. Січень-травень 1919 р. Червень 1919 р. Червень 1919 р. Червень-липень 1919 р. Липень 1919- квітень 1920 р. Квітень 1920 р-березень 1923 р.
Львів Тернопіль Станіслав Бучач Заліщики Чортків Кам’янець-Подільський Відень

Буковинське народне віче в Чернівцях

3 листопада 1918 р. українські політичні партії Буковини зібрали в Чернівцях Буковинське Народне Віче (збори). Лідером українських політиків був племінник Юрія Федьковича Омелян Попович. Віче відбулося на площі Святої Єлізавети (сучасна театральна площа). Зібралося 10 тис. буковинців, які прийняли рішення, що Буковина є частиною ЗУНР і хоче приєднання австрійської частини України до великої Наддніпрянської України .

У ці дні Поляки наступали на Львів. Із Львова попросили уряд м. Чернівців аби їм прислали Січових стрільців Буковини для боротьби з поляками. УСС виїхали поїздом із Чернівців до Львова і влились в УГА.

Омельян Попович мирно взяв владу від представника Австрії в Чернівці і зайняв адміністративний корпус, (нині корпус ЧНУ № 14.)

В цей час румунські політичні партії запрошують на Буковину румунські війська, які без опору приїжджають поїздом Сучава-Чернівці і займають місто.

Деякі Січові стрільці не встигли виїхати до Львова. Січові стрільці Кіцманщини і Заставнівщини вирішили не пустити румунів далі за Чернівці і вели бої з румунською армією під Лужанами, Кіцманем і Заставною. Румуни окупували всю Буковину і Бессарабію до Дністра.

 

Акт злуки УНР і ЗУНР

В листопаді 1918 р. уряд ЗУНР звернувся до уряду УНР про допомогу, та з пропозицією з’єднати ЗУНР і УНР в єдину державу .

1 грудня 1918р. у Фастові уряд ЗУНР уклав «Попередній договір про злуку» (об’єднання) між ЗУНР і УНР.

22 січня 1919 р. Трудовий конгрес схвалив Декларацію про об’єднання УНР і ЗУНР в єдину державу. Ця історична подія відбулася у Києві на майдані біля Софійського собору.

В акті проголошення було записано, що віднині зливаються віками відірвані одна від одної велика Наддніпрянська і Західна Україна в єдину Україну.

ü Прапор, герб залишались ті самі.

ü ЗУНР скасовувалась і входила до УНР як західно-українська область (ЗОУНР). Однак цей документ не вдалось реалізувати.

ЗОУНР опинилася в міжнародній ізоляції. У квітні 1919 р. Франція надала Польщі військову допомогу, це створювало сприятливі умови для війни Польщі з ЗОУНР.

УНР не змогла надати дієвої допомоги ЗОУНР, тому що сама знаходилася у тяжкому міжнародному становищі.

 

5. Польсько – українська війна і поразка ЗУНР (1918-1919рр.)

Причинами війни були :

ü Територіальні претензії Польщі до ЗУНР (вважали Східну Галичину своєю вотчиною).У Львові діяли три польські військові організації, найвпливовішою з яких була польська організація військова (ПОВ) – очолювана Юзефом Пілсудським. ПОВ виступала за відновлення незалежної Польської держави, невід’ємною частиною якої вона вважала західно-українські землі.

ü Окупація поляками частини території ЗУНР.

Хід війни:

ü Збройні сутички між українськими і польськими військами у Львові почалися 1 листопада, а 5 листопада 1918 р. розпочалась війна. Запеклі бої точилися за кожний будинок.

ü Польська армія протягом листопада – грудня 1918 року захопила Львів, Перемишль, 10 повітів ЗУНР із 59.

ü ЗУНР захищала УГА .

ü В квітні 1919 р. військову допомогу Польщі надала Франція (добре озброєна і навчена під командуванням генерала Галлера, чис. 60 тис. чол.). Польський наступ підтримала Румунія, що захопила частину галицького Підкарпаття.

ü Польська армія провела наступ, відкинувши частину УГА до річки Збруч.

ü В червні 1919 року УГА провела наступальну операцію, що отримала назву Чортківської офензиви (прорив, наступ). УГА, що складалась з 25 тис. укр. солдат і офіцерів, примусила 100 тисячну польську армію відступити. Ведучи безперервні бої протягом 3 – х тижнів і не маючи при цьому надійних тилів УГА виснажилася.

ü В липні поляки знову відкинули 25 тис. армію УГА до Збручу.

Наслідки війни:

Польща окупувала всю Східну Галичину.

Окупація Польщєю Східної Галичини означала фактичну загибель ЗУНР. Уряд ЗУНР було евакуйовано зі Львова в Тернопіль, а потім у Станіслав.

У січні 1919 р. – держави – переможці у Першій світовій війні скликали у Парижі мирну конференцію, з метою підготовки і підписання мирних договорів. Ця конференція вирішила і долю ЗУНР, було визнано право Польщі на окупацію Східної Галичини, право Чехословаччини - на Закарпаття, Румунії - на Буковину.

Причини поразки ЗУНР

ü ЗУНР опинилася в міжнародній ізоляції без військової і дипломатичної підтримки країн Європи.

ü УНР, що сама воювала на кількох фронтах у 1918 -1919 рр. не змогла захистити територію ЗУНР від окупації Польщією.

ü ЗУНР не створила через економічні труднощі достатнью по чисельності і озброєнню армію, здатну захистити суверенітет держави та її територію.

У середині 1919 р. уся територія ЗОУНР потрапила під контроль іноземних держав: 

ü Західна Україна, звільнившись від австро-угорського панування, опинилась під владою Польщі;

ü Закарпаття залишилось у складі Чехословаччини ;

ü Буковина опинилась під владою  Румунії.

В Наддніпрянську Україну незабаром ввійде більшовицька Червона армія, яка встановить радянську владу в Україні.

Окупація території ЗУНР була схвалена Антантою, а також означала загибель ЗУНР як незалежної держави.

 

 

Питання

1. Що сприяло утворенню ЗУНР?

2. Де і коли було офіційно проголошено ЗУНР?

3.  Яким був її герб і прапор? Хто став президентом ЗУНР?

4. Які важливі документи прийняла ЗУНР?

5. Охарактеризуйте внутрішню і зовнішню політику ЗУНР.

6. Коли і для чого було скликано Буковинське Віче?

7. Коли відбувся акт злуки УНР і ЗУНР, які його наслідки?

8. Назвіть причини польсько – української війни.

9. Дайте характеристику військовим діям та наслідкам війни.

10.  Охарактеризуйте причини поразки ЗУНР.

11. Що сталося з територією ЗОУНР у середині 1919 р.?

12. Що означала окупація території ЗОУНР іноземними державами?

 

 

ХVІ. УКРАЇНА У 1919 РОЦІ

План

1. Політика радянської влади в Україні в 1919 р.

2. Боротьба за Наддніпрянську Україну влітку 1919 р.

3. Крах денікінщини в Україні.

 


Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 955; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!