Питання для самопідготовки і самоконтролю знань
1. Сутність понять «фінансова послуга» і «ринок фінансових послуг».
2. Призначення і завдання ринку фінансових послуг.
3. Функції ринку фінансових послуг.
4. Види фінансових послуг.
5. Фінансові активи та фінансові інструменти, їх класифікація.
6. Порівняння фінансових послуг і фінансових операцій.
7. Суб’єкти ринку фінансових послуг.
8. Принципи і проблеми функціонування ринку фінансових послуг.
Практичні завдання
1. З’ясувати взаємозв’язок та взаємозалежність між поняттями “фінансова послуга”, “фінансова операція”, “фінансові активи” та “фінансові інструменти”:
а) як економічними категоріями;
б) з точки зору впливу на ефективність реалізації фінансових послуг;
в) з точки зору можливостей удосконалення діяльності ринку фінансових послуг.
2. Визначити сферу застосування фінансових послуг та сформулювати практичні заходи з їх удосконалення.
3.Ознайомитись з існуючими методами оцінки ефективності реалізації фінансових послуг.
4. Навести характерні риси функціонування ринку фінансових послуг в Україні.
5. Охарактеризувати причини і наслідки світової фінансової кризи.
6. Розкрити зміст діяльності та визначити роль фінансових посередників при організації ринку фінансових послуг.
7. На прикладі конкретних прикладів (за власним вибором) проаналізувати стан розвитку ринку фінансових послуг в Україні.
Тематика індивідуальних навчально-дослідних завдань
|
|
|
1. Передумови виникнення ринку фінансових послуг.
2. Рух фінансових потоків в економіці як фактор організації ринку фінансових послуг.
3. Попит і пропозиція на ринку фінансових послуг.
- Аналіз зовнішніх та внутрішніх факторів впливу на організацію та розвиток ринку фінансових послуг в Україні.
5. Взаємозв’язок темпів економічного розвитку держави і ефективності функціонування ринку фінансових послуг.
6. Роль ринку фінансових послуг в акумулюванні і перерозподілі інвестиційного капіталу.
7. Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
8. Зарубіжний досвід функціонування ринків фінансових послуг.
Термінологічний словник
Ринок фінансових послуг – система економічних відносин, які виникають між його учасниками (юридичними і фізичними особами та фінансовими посередниками) при формуванні попиту і пропозиції на фінансові послуги, спрямовані на акумулювання та перерозподіл тимчасово вільного капіталу суб’єктів національної, регіональної і світової економіки за допомогою фінансових посередників (оферентів) з метою ефективного управління фінансовими ресурсами (капіталом) споживачів.
|
|
|
Фінансові послуги – це операції з фінансовими активами, які здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у передбачених законодавством випадках – і за рахунок фінансових активів, залучених від інших осіб, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
Спеціальні права запозичення (СПЗ) - це міжнародні резервні активи, створені Міжнародним валютним фондом (МВФ), які розподіляються між країнами – учасницями для поповнення існуючих резервних активів. СПЗ є правом на отримання інших резервних активів (іноземної валюти).
Фінансовий інструмент – цінний папір або інший документ, оформлений відповідно до законодавчих вимог, який підтверджує право власності на цінні папери, валютні цінності та інші види фінансових активів, вільний обіг яких не заборонений або не обмежений законодавством.
Література:1, 2; 3; 5; 18; 20; 23.
ТЕМА 2.Суб’єкти ринку фінансових послуг
Методичні поради до вивчення теми
Суб’єкти (учасники) ринку фінансових послуг – фінансові установи та суб’єкти підприємницької діяльності (юридичні або фізичні особи), які відповідно до законодавства мають право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг на території України, та споживачі таких послуг.
|
|
|
Суб’єктами ринку фінансових послуг можуть бути:
- практично кожний індивідуум - фізична особа, що не обмежена законом у правосуб’єктності та дієздатності;
- групи громадян (партнерів);
- трудові колективи; юридичні особи усіх форм власності.
Пріоритетними чинниками при виборі фінансової установи, яка здатна задовольнити потреби споживачів шляхом надання їм фінансових послуг, є надійність посередника; позитивний досвід його діяльності на ринку, підтверджений відповідними офіційними даними; прийнятний рівень оцінки вартості фінансових послуг; належний набір і достатня прибутковість фінансових продуктів; індивідуальний підхід до клієнта; можливість отримання супутніх фінансових послуг тощо.
Оскільки реалізація фінансових послуг є основним видом професійної діяльності фінансового посередника (оферента), до головних цілей його функціонування слід віднести (рис. 2.1):
 |
Рис. 2.1. Цільові завдання фінансових посередників на ринку.
Розглянемо класифікацію суб’єктів (учасників)ринку фінансових послуг за різними ознаками (рис. 2.2):
Рис. 2.2. Класифікація суб’єктів ринку фінансових послуг.
|
|
|
Функції суб’єктів ринку фінансових послуг зумовлюють особливості діяльності кожної групи його учасників.
З урахуванням принципових форм укладання угод на ринку фінансових послуг його суб’єктів можна поділити на три групи:
· продавці і покупці фінансових активів (інструментів, послуг);
· фінансові посередники;
· суб’єкти, що виконують допоміжні функції (функції обслуговування основних учасників ринку фінансових послуг та окремих операцій на фінансовому ринку тощо).
Продавці і покупці фінансових активів (послуг) складають групу прямих учасників ринку, які здійснюють на ньому основні функції у проведенні фінансових операцій, пов’язаних з наданням фінансових послуг.
На ринку позикових капіталів основними видами прямих учасників фінансових операцій є кредитори і позичальники; на ринку цінних паперів – емітенти і інвестори; на валютному ринку – продавці і покупці валюти; на ринку золота (та інших дорогоцінних металів) і дорогоцінного каміння основними видами прямих учасників фінансових операцій є продавці та покупці дорогоцінних металів і каміння; на страховому ринку – страховики і страхувальники.
На ринку нерухомості (іпотечному ринку) основні суб’єкти поділяються на учасників первинного і вторинного ринку нерухомості.
Продавцями на первинному ринку нерухомості виступають окремі будівельні фірми та муніципальна влада. На вторинному ринку продавцями є рієлторські фірми; приватні особи, що прагнуть покращити своє житлове або матеріальне становище; особи, що емігрують, тощо. На вторинному ринку житла виділяється орендний сектор. Надання житла в оренду практикується як приватними власниками, так і муніципальною владою.
Покупцями житла виступають рієлторські фірми, юридичні та фізичні особи. Окрім продавців і покупців, інфраструктуру ринку житла утворюють агентства з нерухомості (рієлторскі фірми); оцінники житла; банки, що займаються кредитуванням та фінансуванням житлового будівництва, кредитуванням купівлі житла та іпотечними операціями; юристи, що спеціалізуються на операціях з нерухомістю; страхові компанії; інформаційні (в тому числі рекламні) структури.
На відміну від цілей функціонування фінансових установ, які реалізують фінансові послуги, споживачі фінансових послуг звертаються до фінансових посередників з метою задоволення власних намірів, основні з яких наведені на рис. 2.3:
Рис. 2.2. Наміри споживачів фінансових послуг.
Рис.2.3. Наміри споживачів фінансових послуг.
Отже, фінансові посередники (оференти) – це фінансові інститути, які акумулюють заощадження і кошти інвесторів та використовують їх для кредитування або інвестування. Фінансовими посередниками є фінансові організації, які надають посередницькі послуги в процесі здійснення діяльності на окремих сегментах ринку фінансових послуг.
Фінансові посередники надають можливість приватним особам - власникам заощаджень диверсифікувати кошти, що, за сприятливих умов на ринку, дозволить громадянам отримати більші доходи на свої фінансові вкладення. Саме в домогосподарствах утворюється основний надлишок фінансових ресурсів, який розміщуються у відповідних інститутах (банках, кредитних спілках, страхових компаніях, недержавних пенсійних фондах), вкладаються в цінні папери і спрямовуються фінансовими посередниками на фінансування конкретних фірм, державного сектору тощо.
Фінансові посередники (банківські і небанківські фінансово-кредитні установи) у процесі своєї діяльності практично створюють нові фінансові активи, рівномірно розподіляють ризики, формують власні доходи і прибутки, успішно вкладаючи в інвестиційні та інші проекти залучений і позичений капітал.
План практичного заняття
Питання для обговорення:
1. Склад суб’єктів ринку фінансових послуг.
2. Класифікація суб’єктів ринку фінансових послуг за різними ознаками.
3. Цілі функціонування суб’єкта ринку фінансових послуг – оферента.
4. Наміри суб’єктів ринку фінансових послуг – споживачів.
5. Функції фінансових посередників та напрями їх вдосконалення.
Практичні завдання
1. Самостійно опрацювати Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».
2. З’ясувати і детально розкрити мету діяльності оферентів на різних сегментах ринку фінансових послуг.
2. Обґрунтувати економічну доцільність діяльності фінансових посередників.
3. Описати особливості створення цільових орієнтирів споживачів фінансових послуг:
а) юридичних осіб;
б) фізичних осіб.
4. Проаналізувати порядок взаємодії прямих учасників:
а) ринку банківських послуг;
б) іпотечного ринку;
в) ринку позикового капіталу;
г) ринку цінних паперів;
д) валютного ринку;
е) страхового ринку.
5. З’ясувати практичну сферу формування договорів, укладених між оферентами та споживачами фінансових послуг.
6. Порівняти статистичні дані НБУ і Держкомфінмоніторингу щодо обсягів і результатів діяльності фінансових посередників на ринку фінансових послуг.
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 533; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!