Особливості проведення грошової реформи в Україні.
У 90-ті рр. в У. була проведена гр. реф-ма, яка за своїм х-ром може бути віднесена до категорії повних або структурних реформ. До найхарактерніших її особливостей належать:
1. Багаточинникова зумовленість – гр. реформа в Україні полягала в тому, що крім суто економ причин, були і досить могутні політичні причини їх проведення.
2. Багатоцільовеспрямування - гр реф-ма полягало в тому, що проведення її мало найменше 3 мети :1) створити нац гроші і гр. с-му, 2)забезпечити стабільність нац грошей; 3)сформувати і ввести в дію нові методи інструменти регулювання гр. обороту і грошового ринку.
3. Довготривалість - реформа полягала в тому, що почалася в січні 92 року випуском в обіг купоно-карбованців багаторазового використання, а закінчилася у вересні 96 випуском в обіг гривні, тобто тривала майже п’ять років.
4.Створення нового механізму монетарного регулювання виявилося х-ною особливістю гр. реформи в Укр. з двох причин: до початку реформи такого механізму в Укр. не було; для подолання гіперінфляції і переходу до антиінфляційної п-ки потрібно було якнайшвидше освоїти найефективніші інструменти монетарного регулювання.
Найскладнішою особливістю грошової реформи в Укр. є її соціальний аспект. Як відомо зі світової практики, підготовка і проведення будь-якої грошової реформи вимагає додаткових фінансових витрат, які переважно перекладаються на плечі широкого загалу населення.
|
|
|
Гр. реформа в Україні, що завершилася в 1996 році, за своїм х-ром належить до повних (структурних) реформ.
51. Поняття валюти та валютних відносин. Конвертованість валюти, її суть, види та значення.
Валюта - б-які гр. кошти, форм-ня та вик-ня яких прямо чи опосередковано пов’язано із зовнішньоек відносинами. Іноді в поняття валюти включається не тільки кошти у вигляді законних платіжних засобів чи депозитів у грошах тієї чи іншої країни, а й інші валютні цінності - платіжні документи (чеки, векселі, сертифікати), фондові цінності (акції, облігації) та інші фін. інструменти іноземного походження.
За емітентською належністю валюту розрізняють: нац, іноземну, колективну (СДР, євро).
За режимом вик-ня валюти поділяють на: Неконвертована (валюти, які неможливо вільно обміняти на іноз. валюти за ринк курсом, їх ввіз та вивіз жорстко обмежується). Конвертована (валюти, які вільно обмін-ся на валюти ін країн, за курсом, що формується у встановленому порядку, і вільно вивозяться і ввозяться через кордон).
Конвертованість валюти можна класиф за кількома критеріями:
1.За повнотою конвертації: повна (означає можливість вільного обміну нац валюти на іноз для всіх категорій власників та за всіма видами цілей або операцій (долари США, Євро і т. д. ))і часткова конвертованість(нац. валюта обмінюється на іноз. з певними обмеж).
|
|
|
2. За видами суб’єктів: зовнішня, внутрішня.
3. За х-ром ек. оп-цій, що обслуговуються конвертованою валютою: за поточними оп-ціями, за переміщенням капіталу.
Значення: конвертація дає поштовх для розвитку зовнішньої торгівлі, відкриває шлях до посилення конкуренції між нац. і іноз. виробниками, сприяє вирівнюванню нац. і світових цін, розширенню споживання за рах. збільш. імпорту.
Валютні відносини - це сукупність ек. відносин, які виникають у процесі взаємного обміну результатами д-сті нац. гос-в і обслуговуються валютою.
Валютний ринок: суть та структура, чинники, що визначають кон’юнктуру валютного ринку.
За екон. змістом:валютний ринок - це сектор грош. ринку, на якому урівноваж-ся попит і пропозиція на такий специфічний товар, як валюта. За своїм признач. і організац. формою валютний ринок - це сук-ть спец. інститутів та механізмів, які у взаємодії забезпечують можливість вільно продати-купити нац. і іноз. валюту.
Об’єктом купівлі-продажу на цьму ринку є валютні цінності. Суб’єктами - будь-які економічні агенти та посередники (банки, валютні біржі). Ціною на валютному ринку є валютний курс - ціна грошової одиниці даної валюти в грош. одиницях іншої валюти.
|
|
|
Валютний ринок має свою структуру, яка включає:
Нац. валютні ринки — існують у більшості країн світу, вони обмеж-ся екон. простором конкретної країни і реул-ся її нац. валютним закон-вом.
Міжнародні валютні ринки - сформувалися у країнах, в яких до мінімуму зведені обмеження на валютні оп-ції.
Розвиток новітніх засобів телекомунікаційних та інформац. технологій дає можливість поєднати окремі міжнародні ринки в єдиний світовий валютний ринок, який здатний функціонувати практично цілодобово.
Валютний ринок можна класифікувати: - за х-ром оп-цій: ринок конверсійних оп-цій, ринок депозитно-кредитних оп-цій; - за територіальним розміщенням: європейський, пн.американський, азіатський; - за видами конверсійних оп-цій: ринок ф’ючерсів, ринок опціонів тощо; - за формою валюти: ринок безготівкових оп-цій, р-к готівки.
Групи чинників, що визнач. кон’юктуру валютного ринку:
1)Курсоутворюючі чинники:-стан платіжного балансу кр-ни, -обсяги ВНП, які виробляються в кр-ні, -внутр. і зовн. S грошей, -% ставки в к-нах, валюти яких порівнюються, - співвідн. внутр. цін к-ни з зовн-ми. Ці чинники - базові, оск. визначають такий стан співвідн. D та S на вал. р-ку, який схильний до стабільності чи поступової, внутр. зумовленої та передбачуваної зміни.
|
|
|
2)Регулюючі чинники: - заходи прямого держ. регулювання. - структурні чинники (впливають на кон’юнктуру ринку через зміну курсоутворюючих чинників. Вводяться д-вою свідомо для досягн. певн. цілей в її ек. політиці).
3)Чинники кризового хар-ру: - дефіцит держ. бюджету, - безконтрольна емісія та інфляція, - штучне і надмірне регулювання цін, - висока монополізація в-ва. Ці чинники виникають при порушенні динамічної рівноваги ек-ки, послаблюють дію курсоутворюючих чинників та знижують результативність регулятивних заходів д-ви.
У всій цій сукупності вирішальною (базавою) є перша група (курсоутворююча). У свою чергу, у базовій групі ключове місце займає платіжний баланс, його стан та динаміка.
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 608; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!