Тема: управління підприємствами різних форм власності та різних організаційно-правових форм
Статутний фонд і його значення.
Статутний капітал організації визначається юридичною формою підприємства. Порядок підприємств. Його формування має специфічні особливості для індивідуальних та колективних.
Індивідуальні підприємства формують СК (розмір його не фіксується законодавством) і, як правило, за рахунок власних коштів або грошей, які залучені у друзів, родичів, знайомих.
Колективні підприємства – це форма об’єднання підприємницького капіталу. Об’єднання капіталів здійснюється на основі пайового або акціонерної власності.
Акціонерне об’єднання капіталу характерне для акціонерних товариств або корпорацій. Усі інші види товариств створюють на основі пайової форми власності.
СК для АТ, ТОВ та додатковою відповідальністю мають фіксовану законодавством форму. Індивідуальні підприємства, повні та командитні товариства мають СФ, який не зафіксований існуючим законодавством.
Основу майна підприємницьких структур становить СФ, за допомогою якого створюється і функціонує підприємство (фірма). СФ створюється внесенням вкладів засновниками (учасниками) і може поповнюватися за рахунок прибутку від господарської діяльності підприємства, а (в разі потреби) також додаткових вкладів учасників, у тому числі спонсорів. Вкладом до фонду можуть бути:
всі види майна – будівлі, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності;
|
|
|
кошти засновників (учасників), у тому числі й у вільно конвертованій валюті;
усі види майнових прав – на використання землею та іншими природними ресурсами, різними майновими об’єктами, а також на використання винаходів, ноу-хау, інших об’єктів інтелектуальної власності та інші права, що не належать до майнових, але мають товарну вартість.
Строки, розмір, порядок внесення та оцінка вкладів кожного засновника (учасника) до СФ обумовлюються в засновницьких документах. Вартість майна, яку вносять учасники до СФ, визначають за цінами, що діють на період створення підприємства або за домовленістю учасників. Оцінка здійснюється як у українській, так і в іноземній валюті, у перерахунку за курсом Національного банку України.
До моменту реєстрації підприємства, що функціонує (наприклад ТОВ), кожен з його учасників зобов’язаний внести до СФ не менше як 30% коштів, як зазначено в засновницьких документах, що має підтвердити банк. З цією метою за заявою засновників відкривається у банку тимчасовий рахунок, який після реєстрації перетворюється на розрахунковий.
Протягом року всі учасники підприємства (фірми) повинні повністю внести свій вклад до СФ. У разі невиконання учасниками цих зобов’язань за час прострочення вони сплачують 10% річних з сум, які не внесені, якщо інше не передбачено засновницькими документами.
|
|
|
Обсяг СФ може бути збільшений або зменшений за умови, що всі учасники повністю внесли свої вклади.
Зміни обсягів СФ набуває чинності з моменту реєстрації його органом, який зареєстрував статут підприємства (фірми).
Кошти СФ спрямовують на розвиток виробництва.
Використовувати кошти СФ на заробітну плату, заохочення та інші потреби забороняється. СФ є власністю засновників (учасників) у межах їхніх вкладів.
При виході засновника (учасника) зі складу підприємства (ТОВ) або в разі ліквідації підприємства засновнику сплачується вартість частини майна пропорційно до його частки у СФ. Майно, передане у користування, повертається в натуральній формі без винагороди. СФ є не тільки «підставою» для державної реєстрації, а й стартовий капітал, від якого залежить функціонування підприємства (фірми).
Дата добавления: 2018-02-15; просмотров: 301; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!