РОЗДІЛ ІІІ. ЕКОНОМІЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ТРАНСПОРТНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЗОВНІШНЬО-ТОРГІВЕЛЬНИХ ЗВЯЗКІВ ПРИКОРДОННИХ ТЕРИТОРІЙ.
Визначення тенденцій і основних напрямів розвитку транспортних зв’язків Закарпаття і прикордонних регіонів РП, СР, УР, РР доцільно вивчати в контексті входження України в світовий транспортний простір. Особливо важливим в цьому зв’язку є подальший розвиток до європейських стандартів та спільне використання об’єктів прикордонної транспортної інфраструктури Закарпаття - залізничного, автомобільного, річкового, повітряного та трубопровідного транспорту, ефективного використання наявних та потенційних транспортних можливостей Закарпатської області.
Вступ України до міжнародних транспортних організацій і структур та ратифікація ряду міжнародних угод, конвенцій та інших документів з питань транспортних систем і перевезень став першим кроком, з якого почалась інтеграція транспортно-дорожнього комплексу України у міжнародну транспортну систему. Вигідне географічне положення України на перетині шляхів з Європи в Азію, з Півночі на Південь на фоні перевантаження і перенасичення європейських транспортних вузлів створює передумови для інтеграції в міжнародну транспортну систему, а наявність потужної промисловості дає змогу розраховувати на інтеграцію у сферу розроблення, виробництва та ремонту сучасної дорожньо-транспортної техніки.
Подальша інтеграція України у міжнародну транспортну систему передбачає: приєднання до існуючих міжнародних транспортних коридорів; доповнення нових напрямків міжнародних транспортних коридорів. Інтеграція транспортних мереж і транспорту України в міжнародну транспортну систему є важливою з метою залучення додаткових обсягів перевезень та валютних надходжень, скорочення транспортних витрат, наближення до міжнародних стандартів перевезень пасажирів та вантажів, енергетичних та екологічних показників роботи транспорту і збільшення частки експортного потенціалу України на міжнародному ринку транспортних послуг шляхом значного підвищення конкурентоспроможності українських перевізників; підтримання оперативної готовності транспортної системи України до використання її в інтересах підвищення обороноздатності держави [11].
|
|
|
Основним сприяючим фактором конкурентноздатності транспортної галузі України є вигідне геостратегічне положення країни. Це є необхідною та достатньою умовою для успішного розвитку транспортної галузі та інших сфер економіки включно. Важливо зазначити, що коефіцієнт транзитності України є одним з найвищих в світі. Можливий обсяг перевезень через Закарпатську область оцінюється у 52 млн. тон експортно-імпортних та транзитних вантажів на рік. Однак для досягнення таких показників необхідною умовою є потужна, належним чином облаштована транспортна інфраструктура, здатна підтримати зазначені обсяги вантажів. Така інфраструктура повинна відповідати світовим вимогам – якість, оперативність, доступність – та стати базовим пунктом між країнами ЄС і країнами СНД на шляху 5-го міжнародного транспортного коридору. Коридори міжнародного сполучення: метою 5. магістралі Схід-Захід є транзитне інтерконтиненетальне перевезення вантажів між Азією і Європою. Вона зв`язує між собою міжнародні залізничні, автодорожні та річкові сітки Лісабон-Трієст, Любляна-Будапешт, Київ, Волгоград; додаткова міжнародна транспортна магістраль зв`язує між собою Балтійське (Гданськ) та Чорне (Одеса) моря, та перетинає Карпати (лінія залізної дороги на цьому відрізку зв`язує Констанцу-Бухарест-Чоп, Кошице, на півночі - Берлін із Копенгагеном та Гамбургом, а на півдні з Варною та Стамбулом) [13].
|
|
|
Закарпаття, як прикордонний регіон має добре розгалужену транспортну мережу, що включає залізничний, автомобільний, повітряний і трубопровідний транспорт, розгорнуту мережу енергетики, зв’язку та мобільний радіозв’язок. Закарпатська область має три виходи на загальнодержавні залізничні мережі через Карпатський перевал. Територією області проходять 2 автодороги державного значення, зокрема, магістральна Київ-Чоп довжиною 132,9 км і регіональна Мукачево-Рогатин довжиною 207,5 км, та міжнародний транспортний коридор №5 (Критський) - Ліссабон-Трієста-Любляна-Будапешт-Київ-Волгоград [8].
|
|
|
Геополітичне розташування області забезпечує великій потік автотранспорту, що вимагає розширення мережі та підвищення якості доріг. Активізація зовнішньоекономічної діяльності є надзвичайно важливим стратегічним напрямом розвитку всього народногосподарського комплексу області. Воно сприяє реалізації переваг географічного розміщення регіону, ефективному використанню наявного потенціалу трудових ресурсів та накопиченню досвіду прикордонного співробітництва, зміцненню економіки держави і краю. Для будівництва, реконструкції, ремонтів та експлуатаційного утримання мережі автомобільних доріг загального користування дорожньому комплексу області потрібно не менше 70 млн. грн. на рік. Згідно нормативів для забезпечення належного експлуатаційного утримання місцевої мережі автомобільних доріг області щорічно необхідно 19,6 млн. грн. [23].
|
|
|
Практична реалізація можливостей вигідного транспортно-географічного положення регіону, активізація роботи із створення міжнародного транспортного коридору, інтеграція у транспортні коридори країн Європи, участь в реалізації проектів з транспортування енергоресурсів на внутрішні і міжнародні ринки – власне це цілі реалізації програми в сфері розвитку транспортної інфраструктури Закарпатської області. Напрями та засоби досягнення завдань є наступними:
- залучення приватного капіталу і кредитів вітчизняних та іноземних фінансових організацій;
- запровадження будівництва та реконструкції автомобільних доріг на концесійних засадах;
- створення потужної бази сервісного обслуговування зовнішньоторговельних і транзитних вантажів;
- широке використання конкурсного відбору інвестиційних проектів за критеріями окупності та визначення їх виконавців на тендерній основі;
- створення мережі лізингових компаній для оновлення рухомого складу автомобільного, залізничного транспорту та вітчизняної авіаційної техніки [23;31].
Для подальшого розвитку дорожнього комплексу Колегією Міністерства транспорту України затверджено Комплексний план розвитку транспортно-дорожнього комплексу Закарпатської області на 2013 – 2014роки, в якому передбачено щорічно : по капітальному будівництву освоїти 7 млн.грн. та ввести в дію 5 км нових доріг; капітальним ремонтом відремонтувати 10 км доріг загальною вартістю 11 млн.грн.; середнім ремонтом відремонтувати 120 км доріг на суму 9,5 млн.грн. спрямувати 9.0 млн.грн. на утримання мережі доріг та штучних споруд; продовжити роботи по розбудові транспортних коридорів; по домовленості з ЕБРР прийняти участь у ремонтно-будівельних роботах по реабілітації автодороги Київ – Чоп. У авіації інвестування прогнозується за рахунок вкладень у створення спільного підприємства на базі Мукачівського аеродрому [31;8].
Для інтеграції мережі автомобільних доріг загального користування області у європейську транспортну мережу визначені та затверджені Мінтрансом України ділянки Берегівського, Мукачівського, Іршавського, Свалявського, Міжгірського районів, через які пройде Південна трансєвропейська автомагістраль “Ліссабон-Відень-Будапешт-Київ” довжиною 120 км (80 км по рівнинах, а близько 40 км вимагає будівництва естакад та тунелів) [8].
На нашу думку, розвиток прикордонного транспортного комплексу повинен випереджувати етапи економічної інтеграції з метою забезпечення зростаючих обсягів і розгалуження структур прикордонної торгівлі, капіталообміну, науково-виробничої кооперації, міграції робочої сили – є вирішальними факторами розвитку інтеграційних зв’язків, які поширюються на віддалені від кордонів регіони.
Розширення масштабів прикордонного співробітництва та зміцнення позицій вітчизняного транспорту на ринку міжнародних транспортних послуг можливо і із врахуванням підвищення ефективності річкових перевезень, також багатообіцяючим і перспективним є спорудження річкового порту “Тиса” поблизу м. Чоп. Це дасть можливість забезпечити відправлення вантажів з території області водним шляхом в широтному напрямку Тиса – Дунай – Рейн із забезпеченням виходу на сьомий (водний по Дунаю) міжнародний транспортний коридор, з метою переорієнтації частини експортно-імпортних вантажів з залізничного транспорту на більш дешевий водний.
Висновки
Проведене дослідження проблемних питань зовнішньоекономічної діяльності прикордонного регіону Закарпатської області сформулювати наступні висновки та пропозиції щодо вдосконалення системи забезпечення зовнішньоторговельних зв’язків на регіональному, міжрегіональному рівнях України.
1. Зовнішньоекономічне співробітництво регіонів України з ЄС є ключовим засобом оптимізації участі України в сучасних процесах глобалізації та регіоналізації. Співробітництво прикордонних регіонів України з регіонами Євросоюзу у сферах - зовнішньоекономічного, інвестиційного, транспортно-логістичного співробітництва відповідає геоекономічному напряму євроінтеграційної стратегії України.
2. Соціально-економічний розвиток регіонів України свідчить про наявність регіональних диспропорцій, але наявність відмінностей на регіональному рівні завжди існувала і на сьогодні питання заключається у визначенні і реалізації активної державної регіональної політики України, ефективне втілення якої сприяло б нівеляції диспропорцій.
3. Внаслідок розширення ЄС, визначилась важливість прискорення економічних реформ в Україні за умов необхідності її швидкої адаптації до змін на міжнародних ринках. У цьому контексті і виникає необхідність формування нової моделі співробітництва регіонів України з регіонами Євросоюзу. У економічному вимірі транскордонне співробітництво регіонів є важливим з точки зору зміцнення внутрішньої конкурентоспроможності національної економіки з орієнтацією на поступове досягнення європейських соціально-економічних параметрів розвитку та створення у перспективі зони вільної торгівлі Україна – ЄС.
4. Залученню фінансових ресурсів як для вирішення соціально-економічних проблем прикордонних територій, так і для реалізації транскордонних інтересів держави в цілому, сприяють спеціальні (вільні) економічні зони та території пріоритетного розвитку. Важливим напрямом підвищення економічної ефективності транскордонного співробітництва є розбудова об’єктів інфраструктури, особливо транспортної мережі прикордонних територій, що вимагає залучення іноземних інвесторів до розбудови транспортних комунікацій відповідно до європейських стандартів через співробітництво з міжнародними організаціями та послідовну інтеграцію в міжнародну транспортну систему.
5. Пріоритетними напрямами зовнішньоекономічної діяльності прикордонного регіону Закарпатської області є розширення географії взаємовигідних зв’язків з країнами світу, особливо з межуючими прикордонними регіонами ЄС; створення позитивного іміджу регіону у загальноєвропейському економічному та політичному просторі; подальше ефективне використання можливостей діяльності спеціальної економічної зони Закарпаття та територій пріоритетного розвитку; розробка науково-обгрунтованих стратегій розвитку прикордонного регіону.
6. Структурна трансформація та подальший розвиток єврорегіонів за участю територій України є складовою процесу реалізації євроінтеграційної стратегії України. Концептуальними засадами розвитку та активізації зовнішньоекономічної діяльності системи транскордонного регіону визначено: формування, розробка спільної програми розвитку прикордонних територій і відповідно встановлення системи цілей, визначення пріоритетів, їх обґрунтування, засобів, методів їх досягнення як комплексу взаємопов’язаних завдань і заходів, які спрямовані на розв’язання найважливіших проблем розвитку транскордонного регіону, організаційно-правова та функціональна структури система вдосконалення транскордонного співробітництва шляхом створення регіональних центрів моніторингу.
7. Транскордонне, міжрегіональне співробітництво - один із засобів пожвавлення соціально-економічних процесів на прикордонних територіях. Воно потребує комплексного підходу із врахуванням адаптованого до регіональних особливостей України європейського та світового досвіду.
8. Основними пріоритетними напрямками інвестиційної діяльності в Закарпатській області є запровадження сприятливого інвестиційного режиму, включно і активізація інвестиційної діяльності у галузі зв’язку та транспорту. Все вищезазначене дає підставу стверджувати, що база для створення потужного транспортного комплексу на даному напрямку і розвитку транзитного потенціалу України існує. Однак наближення до євростандартів у розвитку прикордонної і транспортної інфраструктури вимагає реформ.
9. Зниження активності іноземних інвесторів у прикордонному регіоні Закарпаття у 2005 році у значній мірі є результатом змін у законодавстві, що регулює інвестиційну діяльність у державі. Враховуючи те, що активізація інвестиційної діяльності у регіоні була зумовлена існуванням спеціальних режимів інвестиційної діяльності області (спеціальна економічна зона “Закарпаття” та територія пріоритетного розвитку), які забезпечили динамічний ріст показників розвитку економіки впродовж отанніх років, частина підприємств ТПР та СЕЗ “Закарпаття” призупинили реалізацію інвестиційних проектів внаслідок законодавчих змін, що обмежують здійснення інвестиційної діяльності на пільгових умовах.
10. Ключовими напрямками ефективної регіональної інтеграції України у міжнародний конкурентний простір є поглиблення інтеграційних процесів з регіонами ЄС. Важливим напрямом удосконалення регулювання зовнішньої торгівлі є поступова інтеграція України, з урахуванням її національних інтересів, у систему світової торгівлі та міжнародного поділу праці шляхом завершення процесу вступу до ГАТТ/СОТ.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Балян А.В. Міжрегіональне, транскордонне співробітництво України за умов розширення Європейського Союзу / Балян А.В. - Ужгород: Ліра, 2005. – 325 с.
2. Балян А.В. Форми та механізми активізації єврорегіонального транскордонного співробітництва України та держав Центральної Європи / Балян А.В. // Науковий Вісник Ужгородського університету. Серія Економіка. Випуск 17. – Ужгород. - 2004. – C.80-88.
3. Беленький П.Ю., Микула Н.А., Герич В.П. Транскордонне співробітництво: проблеми і перспективи / Беленький П.Ю., Мікула Н.А., Герич В.П. - Львів, 1996. – 175 c.
4. Бобрович І. Автомобільний транспорт України в контексті європейської інтеграції. Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми і перспективи транскордонного співробітництва в аспекті процесів європейської інтеграції / Бобрович І. // Вип. XV. – Львів – Луцьк, 2000. - С. 325 –328.
5. Губський Б. Євроатлантична інтеграція України / Губський Б. - Київ: Логос, 2003. – 328 с.
6. Дяченко Б.І., Бондаренко В.М., Дяченко І.Б., Товканець С.А. Лісопромисловий комплекс Закарпатської області в транскордонному співробітництві / Дяченко Б.І., Бондаренко В.М., Дяченко І.Б., Товканець С.А. // Науковий вісник УжНУ. – Серія „Економіка”. – Спец. випуск. – Транскордонне співробітництво в умовах розширення ЄС на Схід. – 2006. - №20. – С.65-75.
7. Європейська Рамкова Конвенція про Транскордонне співробітництво між територіальними общинами або властями. – Текст українською мовою. – Страсбург: Рада Європи, 1995. – 35 с.
8. Закарпаття. Головне управління статистики у Закарпатській області. Державний комітет статистики України // www.stat.uz.ua
9. Закон України “Про транзит” від 20.10.1999.
10. Закон України Про транскордонне співробітництво 24 червня 2004 року. № 1861-ІV.
11. Концепція спільного розвитку прикордонних територій України та Угорщини. - Ніредьгаза: TOB “GFB”, 2003. Концепцію розвитку, на основі матеріалу Excellence Rt, розробило GFB Kft.
12. Концепція сталого розвитку Закарпаття (схвалена рішенням обласної ради ІV скликання від 16 жовтня 2002 року № 71).
13. Концепція створення та функціонування національної мережі міжнародних транспортних коридорів в Україні Постанова Кабінету Міністрів України. Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2002 року N 523: Концепція створення Міжнародного транспортно-логістичного центру (МТЛЦ) на території України. Європейська спілка транспортників України. 2007.
14. Лізанець М.В. Економіко-правові питання дослідження форм і напрямів вдосконалення інвестиційної діяльності в умовах прикордонного регіону / Лізанець М.В. // Науковий вісник УжНУ. - Серія «Економіка». – Вип. 16. – Ужгород, 2004. – С. 28-36.
15. Лізанець М.В. Прикордонний регіон України в системі зовнішньоекономічних зв’язків (на прикладі Закарпатської області) / Лізанець М.В. // Регіональна економіка. - 2006. - №2. – C.116-123.
16. Лізанець М.В. Роль и значение приграничного региона в развитии транспортной инфраструктуры / Лізанець М.В. // Перспективы трансграничного сотрудничества – формирование международной логистической сети. – Ниредьгаза, 2005. – C. 135-140.
17. Методические материалы по организации приграничного сотрудничества местных и региональных властей Европы. Совет Европы. 2-е издание // Приграничное сотрудничество в Европе. №4. – Страсбург, 1995. - 147 с.
18. Пащенко Ю. Давиденко А. Розвиток міжнародного транспортного сполучення України / Пащенко Ю. Давиденко А. // Економіка України. - 1999. - №9. - С.47-55.
19. Пащенко Ю.Є. Транспортна забезпеченість економічних районів України / Пащенко Ю.Є. - К., 2002. - 150 с.
20. Передрій О.С. Україна – Європейський Союз через призму транскордонного співробітництва / Передрій О.С. // Науковий вісник ЗакДУ. – Серія "Економічні науки". – 2005. – № 5. – С.14-20.
21. План дій Україна-Європейський Союз. Європейська політика сусідства. 2004.
22. Поглиблення ринкових реформ та стратегія економічного розвитку України до 2010 року. - Київ, 1999. – 185 c.
Дата добавления: 2021-07-19; просмотров: 34; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!