Утворіть від поданих іменників прикметники відповідних суфіксів. Доберіть до них іменники.
Чергування голосних і приголосних звуків в українській мові
Чужу мову можна вчити шість років,
а свою треба вчити все життя
Франсуа Вольтер
План:
1.Чергування як фонетичне явище.
2.Чергування голосних.
3. Чергування приголосних в українській мові.
4. Зміни приголосних у дієсловах.
5. Зміни приголосних за їх збігу на межі кореня і суфікса
Теоретичний блок
1. Чергування о, е з і – одне з найдавніших чергувань в українській мові, яке відбувається при словозміні та словотворенні. Чергування голосних о, е з іхарактерне лише для української мови. Воно пов’язане з відкритими та закритими складами.
| Чергування о, е з і | |||
| Правило | Приклади | ||
| 1. Е, о чергується з і , якщо і стоїть у закритому складі | коня – кінь, ножа – ніж але: сніг – сніжок, жменя – жмень | ||
| Чергування о, е з і не відбувається | |||
| 1. У звукосполученнях -оло- , -оро-, -еле-, -ере- | холод, терен, середа, зелень але: голова – голів | ||
| 2. Коли о, е вставні | вітер – вітри, жовтень – жовтня | ||
| 3. Коли о, е випадні | жінки – жінок, сестра – сестер; | ||
| 3. У звукосполученнях -ор- , -ер-, -ов- між приголосними | морк ва, шовк, червоний, черга | ||
| 4. У наголошених частинах -роб, -воз, -ход | хлібороб, електровоз але: тихохід, газопровід. | ||
| 4. У словах іншомовного походження | шофер, бетон, шифер | ||
| Чергування О, Е після Ж, Ч, Ш, та Й
| |||
| 1. Після ж, ч, ш, (щ) та після й можуть чергуватися е з о: | вечеря – вечори, женити – жонатий. | ||
| Звук е після шиплячих та й вживається перед м’яким приголосним і перед складом з е чи и: | честь, свічечка, щенята, четвертий, печериця. | ||
| 2. Звук о після шиплячих та й вживається перед твердими приголосними, особливо перед складом з а, о, у та и: | жолудь, чоботи, шостий, знайомий, йому. | ||
| Найпоширеніші чергування приголосних: | |
| г – з – ж: | нога – нозі – ніжка; |
| к – ч – ц: | бік – бічний – у боці; |
| х – с – ш: | вухо – у вусі – вушко |
| Чергування приголосних у дієслівних формах: | |
| г – ж: | могти – можу; |
| з –ж: | возити – вожу; |
| к – ч: | плакати – плачу; |
| т – ч: | котити – кочу; |
| х – ш: | колихати – колишу; |
| с – ш: | просити – прошу; |
| ст – щ: | пустити – пущу; |
| д – дж: | садити – саджу; |
| зд – ждж: | їздити – їжджу; |
| б – бл: | любити – люблю; |
| п – пл.: | купити – куплю; |
| в – вл: | ловити – ловлю; |
| м – мл: | гриміти – гримлю; |
| ф – фл: | графити – графлю |
Зміни приголосних за їх збігу на межі кореня і суфікса
|
|
|
| Творення прикметників із суфіксом -ськ- | Творення прикметників із суфіксом -ств- | Творення іменників із суфіксом -ин- |
| г – ж – з+-ськ- = -зьк-: Волга – волзький, Париж – паризький, Прага - празький | г – ж – з + -ств- = -зтв-: боягуз – боягузтво, убогий - убозтво | -цьк- +-ин- = -чч-: німецький – Німеччина Але: галицький – Галичина |
| к – ч-ц + -ськ- = -цьк-: козак – козацький, Овруч – овруцький, Вінниця – вінницький | к – ч - ц + -ськ- = -цтв-: козак – козацтво, ткач – ткацтво, молодець - молодецтво | -ськ- , -ск- + -ин- = -щ-: уманський - Уманщина, віск - вощина |
| х – ш – с + -ськ- = -ськ-: чех – чеський, товариш – товариський, Одеса - одеський | х – ш – с + -ств- =-ств-: птах – птаство, товариш – товариство | |
| Увага! Чукотка – чукотський, Димерка - димерський | Запамятайте ! У деяких словах іншомовного походження зміни не відбуваються: тюрки - тюркський, баски – баскський, казахи – казахський, Нью-Йорк – нью-йоркський, Цюрих – цюрихський | |
Змініть форми поданих слів або доберіть однокореневі слова, для того щоб проілюструвати чергування голосних звуків . Вкажіть слова, в яких чергування не відбувається.
|
|
|
Зразок: Лебідь – лебедя, ніс (іменник) – носа, ніс (дієслово) – несу, ношу,
Лебідь, корінь, ніс (іменник), ніс (дієслово), джміль, сім, шести; твого; радість, чесність, гості, вечір, колір, бджола, стіл, бік, рідний, ночувати, слово, творити, Чернігів, осінній, кількості, старість, схід, віз, вечір, промінь, кореня, ніж, дзвін, хвіст, книжок, день, переміг, борг, чверть, жовтий, семи, червень, пирога, домашній, рівень, вітер.
Перекладіть іменники українською мовою і поставте їх у родовому відмінку.
Шмель, июнь, укроп, огурец, юг, сирень, терн, огонь, заработок, кислород, водород, сентябрь, вихрь, отряд, зрение, скрежет, охапка, кошелек, парень, отдых, вторник, укус.
Доберіть однокореневі слова або форми слів, щоб показати чергування приголосних і запишіть їх.
Зразок: шапка – щапці – шапочка.
Шапка, страх, вік, бік, сміх, друг, плуг, наука, казка, нога, рука, крик, звук, сніг, бібліотека, колиска, капелюх, гайдамак, кріпак, козак, турок, фізика, музика, аптека, медик, лірика, тематика, подушка, птах, подруга, берег, Волга, дорога, ріка, черепаха, рух, повага.
Доберіть до поданих слів однокореневі слова, у яких при словозміні чи словотворенні відбувається чергування приголосних у дієсловах.
|
|
|
Зразок: сікти – січу
Сікти, ходити, летіти, крутити, лазити, послабити, гриміти, садити, мастити, терпіти, славити, носити, різати, чистити, плакати, водити, носити, просити, бродити, бігти, їздити, хотіти, садити, будити, солодити, народитися, попередити, молотити, захистити, потрапити, різати, радити.
Утворіть від поданих іменників прикметники відповідних суфіксів. Доберіть до них іменники.
Зразок: Прага – празький
Прага, Кавказ, Запоріжжя, Кременчук, Дрогобич, Одеса, Сиваш, ткач, товариш, узбек, Париж, Рига, козак, чуваші, таджики, скіфи, якути, поляки, чехи, латиші, Волга, Іртиш, Петербург, Вашингтон, студент, університет, Ужгород, Чернігів, Овруч, Люксембург, Дамаск, товариш, гігант, Кривий Ріг, Таганрог, Воронеж, Калуга.
Текст для читання.
Було це давно, ще за часів старої Австрії, в 1916 році. В купе першого класу швидкого потягу Львів – Відень їхали чотири пасажири: англієць, німець, італієць. Четвертим був відомий львівський юрист Богдан Косів. Розмова велася навколо різних проблем і тем. Нарешті заговорили про мови – чия краща, котрій з них належить світове майбутнє.
Першим заговорив англієць:
– Англія – країна великих завойовників і мореплавців, які рознесли славу англійської мови по всьому світі. Англійська мова – мова Шекспіра, Байрона, Дікенса, Ньютона та інших великих літераторів і вчених.
– Ні в якому разі, – гордовито заявив німець. – Німецька мова – це мова двох великих імперій – Великої Німеччини й Австрії, які займають більше половини Європи. Це мова філософії, техніки, армії, медицини, мова Шіллера, Гегеля. Канта, Вагнера, Гейне. І тому, безперечно, німецька мова мас світове значення.
Італієць усміхнувся і тихо промовив: – Панове, ви обидва помиляєтеся. Італійська мова – це мова сонячної Італії, мова музики й кохання, а про кохання мріє кожен. На мелодійній італійській мові написані кращі твори епохи Відродження, твори Дайте, Бокаччо, Петрарки, лібретто знаменитих опер Верді, Пуччіні, Россіні, Доніцетті. Тому італійській мові належить бути провідною у світі.
Українець довго думав і нарешті промовив:
– Ви ж по суті нічого не сказали про багатство і можливості ваших мов. Чи могли б ви написати невелике оповідання, в якому б усі слова починалися з тої самої літери?
– Ні. ні, ні! Це ж неможливо, – відповіли англієць, німець та італієць.
– На ваших мовах неможливо, а нашою – просто. Назвіть якусь літеру, – звернувся він до німця.
– Нехай буде “П” – сказав той.
– Добре. Оповідання буде називатися ПЕРШИЙ ПОЦІЛУНОК
Популярному перемишлянському поетові Павлові Подільчаку прийшло поштою приємне повідомлення: “Приїздіть, пане Павле, – писав поважний правитель повіту Полікарп Паскевич, – погостюєте, повеселитесь”. Пан Павло поспішив, прибувши першим потягом. Підгорецький палац Паскевічів привітно прийняв приїжджого поета. Потім під’їхали поважні персони – приятелі Паскевичів…
Посадили пана Павла поряд панночки – премилої Поліни. Поговорили про політику, погоду. Пан Павло прочитав підібрані пречудові поезії. Панна Поліна програла прекрасні полонези Понятовського, прелюд Пуччіні. Поспівали пісень, потанцювали падеспань, польку.
Прийшла пора пообідати. Поставили повні підноси пляшок: портвейну, плиски, пшеничної, підігрітого пуншу, пільзенське пиво. Принесли печені поросята, приправлені перцем, півники, пахучі паляниці, печінковий паштет, пухкі пампушки під печеричною підливкою, пироги, підсмажені плецки. Потім подали пресолодкі пряники, персикове повидло, помаранчі, повні порцелянові полумиски полуниць, порічок.
Почувши приємну повноту, пан Павло подумав про панночку. Панна Поліна попросила прогулятися по Підгорецькому парку, помилуватися природою, послухати пташині переспіви. Пропозиція повністю підійшла прихмелілому поетові. Походили, погуляли.
…Порослий папороттю предавній парк подарував приємну прохолоду. Повітря п’янило принадними пахощами. Побродивши по парку, пара присіла під порослим плющем платаном. Посиділи, помріяли, позітхали, пошепталися, пригорнулися. Почувся перший поцілунок: прощай парубоче привілля, пора поетові приймакувати! В купе пролунали оплески. Всі визнали: милозвучна, багата українська мова буде жити вічно поміж інших мов світу.
Дата добавления: 2021-07-19; просмотров: 206; Мы поможем в написании вашей работы! |
Мы поможем в написании ваших работ!