Розділ 4. Хвороби і шкідники зеленних культур



 

Шкідники й хвороби рослин можуть завдавати великої шкоди сільському господарству, знижуючи врожай на 10 - 25%, а іноді до 35%. Для успішного використання найбільш досконалих засобів захисту посівів необхідно знати основні їх види, особливості розвитку, а також заходи боротьби з ними. Серед шкідників сільськогосподарських культур найбільш небезпечні комахи - різні види саранових, попелиць, клопів, жуків, метеликів, пильщиків, а також нематод, кліщі, слимаки, гризуни - миші, пацюки, хом'яки, ховрахи. Всі хвороби рослин поділяють на дві групи: не інфекційні, або не паразитарні, та інфекційні, або паразитарні. Не інфекційні хвороби виникають внаслідок дії на рослину несприятливих (абіотичних) факторів зовнішнього середовища води, температури, умов живлення, шкідливих домішок у повітря тощо. Інфекційні хвороби з'являються під дією патогенних організмів або біотичних факторів [1].

Крес-салат. Догляд полягає в запобіганні сходів від блішки. Також необхідно проводити регулярні поливи, розпушування міжрядь, частіше знищувати бур'яни. Щоб продукція була високоякісною, при утворенні трьох справжніх листків проріджують рослини на 10 см в ряду, поливають і підживлюють. У відрі води розчиняють 25 г аміачної селітри (сечовини відповідно 18 г), використовують на 1 м2. Боротьба спрямована на правильне чергування попередників у сівозміні та культуро змінні, підбір стійких сортів і гетерозисних гібридів, своєчасний і якісний обробіток ґрунту, сівба в оптимальні строки, оптимальна площа живлення рослин, створення оптимальних умов для росту і розвитку рослин через дотримання рекомендацій щодо догляду за ними, підтримування оптимальних параметрів мікроклімату в спорудах закритого ґрунту та овочесховищах, внесення збалансованих добрив тощо. Біологічний метод - один з найбільш перспективних майбутніх способів захисту овочевих культур, який дозволяє одержувати високоякісні з екологічно-допустимим шкідливим впливом на людину та навколишнє середовище овочів. Так, проти колорадського жука і павутинного кліща можна ефективно боротися за допомогою актофіту (аверсиктин). [6].

Шпинат. Гетероспоріоз. Хвороба уражає шпинат. З"являється на листах, де утворяться круглі бліді плями з маслиново-чорним нальотом гриба. Особливо сильно уражає старе листя насінників. Гриб поширюється конідіями. Вражаються посадки шпинату, що ослаблені після зимового періоду. Обприскування насінників 1 %-ною бордоською рідиною. Довгоніжка шкідлива. На посівах озимих знищують зерна, що проростають, і сходи, на листках виїдають наскрізні отвори неправильної форми. При щільності 30-40 шт. на 1 м.кв. озимі знищуються дуже швидко. Більше всього слимаки шкодять польовим культурам у зволожених зонах країни. Для знищення слимаків на посівах озимих у період появи сходів - початку кущіння розсівають суперфосфат (300 кг/га), або гранульований метальдегід (30-40 кг/га), або застосовують обпилювання свіжо гашеним вапном (200 кг/га). Роботи проводять вночі або рано вранці. Сарана мароккська. Дoвжинa тілa caмця 17-30, caмки - 28-38 мм, рyдyвaтo-жoвтa з тeмними плямaми. Bycики pyдyвaті, дoвші зa гoлoвy з пepeдньocпинкoю. Cтeгнa пepeдніx ніг пoтовщeні, звepxy з тpьoмa чіткo пoмітними чopними плямaми. Гoмілки зaдніx ніг чepвoні, біля ocнoви cіpі з жoвтим кільцем. Ворочок дoвжинoю 16-32, y ширину - 5 мм, мaйжe пpямa aбo cлaбoвигнyтa, з міцними тoвcтими cтінкaми і кpyглoю плocкoю кpишeчкoю. Яйця в кількocті 18-40 міcтятьcя в нижній чacтині ворочка в блиcкyчій жовтій масі. Пoчинaючи з тpeтьoгo вікy, личинки oб'єднyютьcя y вeликі кyліги й "пішим xoдoм" пoшиpюютьcя нa знaчнy відстань. B чepвні з'являютьcя дopocлі особини, які тeж cкyпчyютьcя y вeликі зграї і poблять дaлeкі пepeльoти. Moлoді pocлини з'їдaють повністю. Пepoнocпopoз, несправжня борошниста роса. 3бyдник - нижчий гриб Peronospora brassіcae Gaem, f. brassіcae Dzhan. Дyжe пoшиpені зaxвopювaння . [5].

Селера. Нематода галова. Галова нематода У північній і середній зонах нематода-небезпечний паразит культур закритого ґрунту. Самки нематоди дуже плідні. Одна самка може відкласти до 2000 яєць. Самець має червоподібне тіло, трохи звужене попереду. Довжина 1,2-1,5 мм і ширина 0,35 мм. Самка має тіло грушоподібної форми. Довжина до 1,5 мм і ширина 0,4-0,9 мм. Нематода проникає в рослини найчастіше в точці росту кореня. Поселяється в тканинах коренів, де, виділяючи токсичні речовини, викликає утворення галоподібних здуттів. Лишe вліткy (в липні) нacтyпнoгo poкy вoни зaлялькoвyютьcя y вepxньoмy шapі грунту. Пeвнe знaчeння в знижeнні чиceльнocті пoпyляції дoвгoнoжки мaють кoмaxoїдні птaxи, a тaкoж віpycні, гpибні тa бaктepіaльні xвopoби. В Укpaїні є пoвcюднo, за винятком Криму. Звичайний літньо-осінній вид, максимум льоту якого на Поліссі спостерігається в другій половині серпня [3].

Петрушка. Біла гниль (склеротініоз). Найбільш поширене захворювання моркви під час зберігання. Уражені тканини розм'якшуються, покриваються густим білим нальотом, на якому через певний час утворюються темні склероції (до 3 мм). Розвитку хвороби сприяє підвищена температура і вологість під час вегетації і під час зберігання, надлишок азотних добрив. Інфекційний початок зберігається в грунті і на рослинних залишках різних культур. Фомоз (суха гниль). Вражає рослини в період вегетації І року, коренеплоди під час зберігання та насінники. На черешках листя, стеблах і парасольках з'являються довгасті, сірувато-бурі плями. Уражені стебла парасольок, як правило, гинуть. Розвитку хвороби сприяють: висока вологість у період вегетації і високі температури під час зберігання. Джерела інфекції - рослинні залишки, маточники і насіння. [4].


Висновки

1. Зеленні культури - це велика група овочевих культур, які дають ціну вітамінну продукцію(салатні, шпинатні та інші рослини).Більшість зеленних утворює їстівну розетку листків, протягом короткого часу. Зеленні овочеві культури належать до різних класифікаційних груп, їх споріднює лише утворення однакових продуктивних органів. Зеленні мають різні життєві форми -1-,2-,3- та багаторічні і належать до різних ботанічних родин, які включають різні роди та види.

2. Зеленні - це овочеві рослини, які вирощують для отримання свіжої зелені, яка використовується в їжу в свіжому вигляді або консервованому. Більшість зеленних характеризується скоростиглістю та холодостійкістю, що дозволяє отримати врожаї в поза сезонний час. Кожен вид характеризується особливими морфо- та біологічними властивостями і кожен з них має свої характерні лікарські властивості. Вони багаті на вітаміни, мінеральні речовини і т. д.

.   Технологія вирощування полягає в тому, що можна вирощувати як в відкритому так і в закритому грунті , дозволяє уникнути потрапляння дощової води і як наслідок вирощування в закритому грунті уберігає рослини від великої кількості хвороб. У закритому грунті необхідно забезпечити вентиляцію шляхом відкриття бічних стулок. Також висадку зелені не потрібно проводити в один час, тобто ділянку необхідно розділити на грядки, і висівати з різницею в часі для того, щоб забезпечити наявність товарної продукції в нормальному обсязі.

.   Зеленні культури уражають певні види шкідливих організмів і хвороби. Вони можуть завдавати великої шкоди сільському господарству знижуючи врожай на 10-25%. Найпоширеніші шкідники і хвороби : жуки, трипси, клопи, миші, пацюки, гетероспоріоз, пероноспороз, біла гниль, попелиці.


Дата добавления: 2021-03-18; просмотров: 45; Мы поможем в написании вашей работы!

Поделиться с друзьями:






Мы поможем в написании ваших работ!