Наступний крок роботи –створення структури СД.

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 4Следующая ⇒

На даному етапі потрібно чітко визначити, що в нашому СД буде вимірами, а що фактами та атрибутами. Для цього призначений «Редактор метаданных», який викликається кнопкою . По замовчуванню заборонено змінювати структуру СД. Щоб зняти блокування натисніть кнопку «Разрешить редактирование» ( ) в редакторі метаданих.

Проектування СД здійснимо до прикладу, що був описаний вище.

Для початку за допомогою кнопки додамо перший вимір (измерение) «Код групи» з наступними параметрами:

· Имя – GR_ID;

· Мітка – Група.Код;

· Тип данных – целый.

Всі інші параметри – залишаємо по замовчуванню.

При цьому зауважимо, що ім’я – це семантична назва об’єкта СД, яке буде бачити користувач.

Аналогічно до цього створимо й інші виміри (табл. 2.5).

Таблиця 2.5. Виміри

Вимір	Ім’я	Мітка	Тип даних
Код групи	GR_ID	Група.Код	Целый
Код товару	TV_ID	Товар.Код	Целый
Код відділу	PART_ID	Відділ.Код	Целый
Дата	S_DATE	Дата	Дата/время
Час покупки	S_HOUR	Час	Целый

Для збереження внесених змін натисніть кнопку (рекомендовано час від часу натискати цю кнопку). Для продовження редагування структури СД знову натисніть .

В результаті вікно «Редактора метаданих» буде мати наступний вигляд ( рис. 2.8.):

Рис.2.8. Вікно «Редактор метаданих»

Тепер для кожного виміру, крім «Дата» і «Час», додамо по одному текстовому атрибуту (рис. 2.9):

· Для виміру «Група.Код» – ім’я «GR_Name», мітка Група.Найменування».

· Для «Товар.Код» – ім’я «TV_Name», мітка «Товар.Найменування».

· Для «Відділ.Код» – ім’я «PART_Name», мітка «Відділ. Найменування».

Рис.2.9. Вікно «Редактор метаданих» на етапі додавання атрибутів для вимірів

Крім того, вимір може посилатися на інший вимір, реалізовуючи таким чином певну ієрархію (в даному випадку «Група товарів – Товар»). Тобто вимір «Товар.Код» посилатиметься на вимір «Группа.Код». Таке посилання задамо в розділі «Измерение» виміру «Товар.Код» (рис. 2.10).

Рис.2.10. Фрагмент вікна «Редактор метаданих» на етапі створення ієрархії вимірів.

Після того, як створені виміри та посилання між вимірами, переходимо до створення процесу.

1. Назва процесу – SALES, мітка – Продажи.

2. Виміри: створюються шляхом посилання на раніше створені «Товар.Код», «Відділ.Код», «Дата» і «Час».

3. Факти: кількість (Имя – S_COUNT, Метка – Кількість, Тип данных – Целый) та сума (Имя – S_SUMM, Метка – Сума, Тип данных – Вещественный).

Рис.2.11. Вікно «Редактор метаданих» на кінцевому етапі проектування СД.

НАПОВНЕННЯ СХОВИЩА ДАНИХ ІНФОРМАЦІЄЮ

Після проектування структури сховища даних (створення так званого семантичного слою) ми маємо порожнє СД, яке слід наповнити інформацією. Як відомо, в одне і теж сховище даних можна вносити інформацію з різних джерел (баз даних, облікових систем, файлів тощо). Проте функціонал поставки Academic дозволяє в якості джерел даних використовувати лише текстові файли та власне Deductor Warehouse.

В нашій роботі джерелами даних будуть виступати 4 файли: «groups.txt», «produces.txt», «stores.txt» та «sales.txt».

Процес наповнення сховища даних проходить в три етапи:

1. Імпорт даних із файлів в Deductor Studio.

2. Попередня обробка даних, наприклад очистка та перетворення формату (робиться при потребі).

3. Завантаження даних у виміри та процеси в сховище даних Deductor Warehouse.

При завантажені даних безпосередньо в Deductor Warehouse слід зважити на наступні правила:

Перш за все, завантажуються дані у виміри, які мають атрибути. Після цього завантажуються дані в процеси.

Щодо вимірів, то існує правило, згідно якого: завантажувати виміри потрібно із самого верхнього в ієрархії, а потім спускатися нижче. Це дуже важливо, інакше буде порушено ієрархічну цілісність. В нашому випадку спочатку слід завантажити вимір «Групи товарів», а після нього – «Товари».

Допускається не завантажувати виміри, які не мають атрибутів та не знаходяться в ієрархії (в нашому випадку це дата і час). Значення цих вимірів можна створювати пізніше.

Отож, послідовно імпортуймо 4 зазначені вище файли. При імпорті зверніть увагу на:

1. На 3 кроці Майстра імпорту перевіряйте коректність всіх заданих параметрів. При імпорті файлу «sales.txt» можлива помилка (рис. 2.12). Перегляньте системний журнал, параметри імпорту та власне вміст самого файлу «sales.txt» і подумайте в чому причина такої помилки.

Рис.2.12. Вікно повідомлення системного журналу про помилку імпорту.

2. На 4 кроці Майстра імпорту уважно слідкуйте і правильно задавайте типи даних для окремих полів (наприклад, Товар.Код, Відділ.Код, Сума тощо).

3. Для зміни параметрів імпорту використовуйте кнопку .

В результаті закладка «Сценарии» матиме наступний вигляд (рис. 2.13):

Рис.2.13. Вікно закладки «Сценарії» після імпорту файлів.

Після імпорту файлів перейдемо до завантаження даних в СД, розпочавши з таблиць вимірів і закінчивши таблицею процесу (якщо потрібно, для зміни порядку слідування гілок сценарію використовуйте CTRL+↑ та CTRL+↓).

Завантаження даних в СД Deductor Warehouse здійснюється за допомогою Майстра експорту і проходить в декілька кроків. Наведемо приклад завантаження даних у вимір «Група.Код»:

1. Запустіть Майстер експорту кнопкою .

2. На першому кроці вкажіть, що дані експортуватимуться в СД Deductor Warehouse (рис. 2.14).

3. На другому – виберіть потрібне Вам СД – рис. 2.15.

4. На третьому – вкажіть об’єкт СД, куди будуть завантажуватися дані (в даному випадку це вимір «Група.Код») – рис. 10в.

5. Переконайтеся чи правильно програма співставила поля в джерелі даних та в СД. Причиною невідповідності полів можуть бути різні типи даних полів в джерелі та СД (рис. 2.16).

6. Послідуючі кроки жодних труднощів не представляють, тому завершіть їх самостійно.

Рис.2.14. Вибір отримувача даних.

Рис.2.15. Вибір СД.

Рис.2.16. Вказання об’єкту СД.

Рис.2.17. Відповідність полів джерела та СД.

Аналогічно, за описаною вище послідовністю, експортуйте дані до сховища у виміри «Товар.Код» та «Відділ.Код» (виміри «Дата» та «Час», як вже зазначалося раніше залишаться поки-що порожніми, оскільки вони не мають атрибутів, і будуть заповнені на слідуючому кроці – заповненні процесу).

Тепер перейдемо до завантаження даних в процес, що також здійснюється за допомогою Майстра експорту. Взагалі дана операція дуже подібна до попередніх, проте тут є два особливих кроки майстра:

1. П’ятий крок – потребує визначення виміру, якому буде вестися контроль за відсутністю дублювань значень у СД. Пояснимо це. Наприклад, в сховищі вже є запис про продажі певного товару по певному відділу за два останні дні і в нових даних, які ми завантажуємо є значення про ці два дні. Тому з метою недопущення дублювання і спотворення даних старі значення будуть видалені, а на їхнє місце будуть записані нові. Для цього і ставиться опція «Дата» (рис. 2.18).

2. На шостому та сьомому кроках слід залишити все без змін.

Рис.2.18. П’ятий крок Майстра експорту на етапі заповнення даними процесу «Продажи».

Кінцевий вигляд фрагменту вікна на закладці «Сценарії» зображено на рис. 2.19.

Рис.2.19. Фрагмент вікна закладки «Сценарії».

Завершальним етап нашої роботи буде отримання даних зі СД в потрібному нам вигляді.

Вирішується дана задача за допомогою Майстра імпорту.

Наприклад, нам потрібно отримати дані про продаж груп товарів за останній місяць від наявних в нас даних по всім трьох аптеках. Для цього:

1. Запустіть Майстер імпорту.

2. Вкажіть, що імпорт буде здійснюватися з потрібного СД.

3. Вкажіть, що будуть оброблятися дані з процесу «Продажи».

4. На 4 кроці слід уважно відмітити об’єкти, які потрібно імпортувати з СД. В нашому випадку це: «Група.Найменування», «Відділ. Найменування», «Дата» та «Сума» (рис. 2.20).

Рис.2.20. Вибір вимірів для імпорту.

5. На 5 кроці слід вибрати фільтр для даних. Звичайно таке фільтрування можна провести і пізніше, але доцільність цієї дані саме на даному етапі зумовлюється суттєвою економією часу імпорту. Отож, навпроти виміру «Дата» в колонці

«Условие» вибираємо значення «последний», а в колонці «Значение» вказуємо «месяц от имеющихся данных» (рис. 2.21) .

Рис.2.21. П’ятий крок Майстра імпорту на етапі отримання даних із СД.

6. На подальших кроках майстру жодних проблем виникнути не повинно.

В результаті вікно сценаріїв буде мати наступний вигляд (рис. 2.22):

Рис.2.22. Вікно закладки «Сценарії».

За допомогою Майстра обробка викличте обробник «Настройка набора данных» та задайте більш змістовні назви полів (наприклад не «Товар.Код| Товар.Найменування», а «Товар» .

Отож, виконавши дану роботу ми навчилися:

1. Проектувати структуру СД.

2. Заповнювати СД із текстових файлів.

3. Отримувати дані із СД в потрібному нам аналітичному зрізі.

Збережіть файл сценарію під назвою «lr2.ded» у власній папці. При закритті програми збережіть всі наявні підключення.

Завдання для самостійної роботи:

За допомогою Майстра імпорту виберіть зі СД наступні дані:

1. продажі за останній місяць від наявних даних по всім аптеках засобу «Аспирин плюс C табл.раствор. 10 BIFA, Bayer» – у табличній та графічній формі (Рис.2.23);

2. загальні обсяги продаж по трьох аптеках – в табличній формі та у вигляді кругової діаграми (Рис. 2.24);

3. динаміку продаж засобів групи «Витамины и витаминоподобные средства» за останній місяць наявних даних по Аптеці 3 – в табличній формі та за допомогою стовпчикової діаграми(Рис. 2.25).